Історія святого мученика о. Максиміліана Кольбе, ОБМ конвентуальних, пам’ять якого Церква спогадує напередодні урочистості Внебовзяття Пречистої Діви Марії, є однією зі світлих історій християнського героїзму. Він відійшов по вічну нагороду 14 серпня 1941 р., вбитий у нацистському концентраційному таборі Аушвіц. Папа Франциск, відвідуючи нещодавно Польщу, молився в його камері саме в 75-ту річницю винесення смертного вироку.

Польського францисканця о. Максиміліана Кольбе знають як «Лицаря Непорочної». Відзначаючись з дитинства набожністю до Пречистої Діви Марії, 1917 року, коли через Європу проходили армії учасників першої світової війни, священик заснував християнський рух «Воїнство Непорочної Діви Марії», завданням якого було через поширення набожності до Пречистої Діви, протистояти тоталітарній пропаганді, яка поширювалася в міжвоєнний період.

Оскільки стан здоров’я, не зважаючи на його обдарування, не дозволяв священикові займатися проповідуванням та викладанням, з дозволу настоятелів він повністю присвятив своє служіння «Воїнству», яке здобувало прихильників серед католиків, що належали до різних суспільних верств. Душпастир добре усвідомлював важливість засобів комунікації в душпастирстві, а тому заснував часопис «Лицар Непорочної», а згодом з його ініціативи постав осередок-видавництво «Niepokalanow», тобто «Містечко Непорочної».

Спонукуваний місійним духом, отець Кольбе поширював «Воїнство Непорочної» в Японії та Індії, однак, недуга змусила його повернутися до Польщі, саме в той час, як нацистські війська вторглися до країни. Францисканці, які давали притулок біженцям, між якими були численні євреї, стали об’єктом переслідування. Отця Максиміліана заарештовано, і 28 травня 1941 року він переступив через ворота Аушвіцу.

У цьому осередкові жахіть Лицар Непорочної о. Кольбе прожив останній і найблагородніший етап свого земного життя. Втративши ім’я та чернечу рясу, він став «номером 16670» та зазнав чимало страждань. Спочатку йому було доручено відвозити тіла померлих до крематорію. Але у місці, в якому «мистецтво жорстокості» набрало витончених форм, гідність священика та мужа віри сяяла, немов діамант. Для численних в’язнів він став джерелом підбадьорення та розради.

Через деякий час о. Кольбе переведено до 14-го блоку, в’язні якого були призначені до польових робіт. Одному з них вдалося втекти. Як покарання, командування табору вибрало 10-х в’язнів, засудивши їх на голодну смерть. Одним з них був молодий сержант Францішек Ґайовнічек, який, почувши про вирок, заплакав, кажучи, що вже не побачить свою дружину та малих дітей. Тоді о. Максимілян зробив свій останній лицарський крок, виступивши вперед і заявивши, що піде до бункеру замість нього, викликавши неабияке здивування присутніх.

Мученицька смерть була повільною. У бункері, розраджувані словами й молитвами отця Кольбе, один за одним гасли голоси засуджених. Через два тижні четверо з них ще залишалися живими, тому есесівці вирішили відібрати їм життя за допомогою смертельної ін’єкції. Тримаючи за руку лікаря, який його вбивав, о. Максимілян промовив: «Ви нічого не зрозуміли в житті. Ненависть нінащо не придатна. Лише любов творить…», – а його останніми словами була молитва до Богородиці. Наступного дня, в урочистість Внебовзяття, тіло Лицаря Непорочної було кремоване.

Блаженний Папа Павло VI беатифікував о. Максиміліана Кольбе 17 жовтня 1971 року. Особливим гостем урочистості був врятований ним Францішек Ґайовнічек. А 10 жовтня 1982 року святий Іван Павло ІІ проголосив благородного францисканця святим.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/14/

Історія святого мученика о. Максиміліана Кольбе, ОБМ конвентуальних, пам’ять якого Церква спогадує напередодні урочистості Внебовзяття Пречистої Діви Марії, є однією зі світлих історій християнського героїзму. Він відійшов по вічну нагороду 14 серпня 1941 р., вбитий у нацистському концентраційному таборі Аушвіц. Папа Франциск, відвідуючи нещодавно Польщу, молився в його камері саме в 75-ту річницю винесення смертного вироку.

Польського францисканця о. Максиміліана Кольбе знають як «Лицаря Непорочної». Відзначаючись з дитинства набожністю до Пречистої Діви Марії, 1917 року, коли через Європу проходили армії учасників першої світової війни, священик заснував християнський рух «Воїнство Непорочної Діви Марії», завданням якого було через поширення набожності до Пречистої Діви, протистояти тоталітарній пропаганді, яка поширювалася в міжвоєнний період.

Оскільки стан здоров’я, не зважаючи на його обдарування, не дозволяв священикові займатися проповідуванням та викладанням, з дозволу настоятелів він повністю присвятив своє служіння «Воїнству», яке здобувало прихильників серед католиків, що належали до різних суспільних верств. Душпастир добре усвідомлював важливість засобів комунікації в душпастирстві, а тому заснував часопис «Лицар Непорочної», а згодом з його ініціативи постав осередок-видавництво «Niepokalanow», тобто «Містечко Непорочної».

Спонукуваний місійним духом, отець Кольбе поширював «Воїнство Непорочної» в Японії та Індії, однак, недуга змусила його повернутися до Польщі, саме в той час, як нацистські війська вторглися до країни. Францисканці, які давали притулок біженцям, між якими були численні євреї, стали об’єктом переслідування. Отця Максиміліана заарештовано, і 28 травня 1941 року він переступив через ворота Аушвіцу.

У цьому осередкові жахіть Лицар Непорочної о. Кольбе прожив останній і найблагородніший етап свого земного життя. Втративши ім’я та чернечу рясу, він став «номером 16670» та зазнав чимало страждань. Спочатку йому було доручено відвозити тіла померлих до крематорію. Але у місці, в якому «мистецтво жорстокості» набрало витончених форм, гідність священика та мужа віри сяяла, немов діамант. Для численних в’язнів він став джерелом підбадьорення та розради.

Через деякий час о. Кольбе переведено до 14-го блоку, в’язні якого були призначені до польових робіт. Одному з них вдалося втекти. Як покарання, командування табору вибрало 10-х в’язнів, засудивши їх на голодну смерть. Одним з них був молодий сержант Францішек Ґайовнічек, який, почувши про вирок, заплакав, кажучи, що вже не побачить свою дружину та малих дітей. Тоді о. Максимілян зробив свій останній лицарський крок, виступивши вперед і заявивши, що піде до бункеру замість нього, викликавши неабияке здивування присутніх.

Мученицька смерть була повільною. У бункері, розраджувані словами й молитвами отця Кольбе, один за одним гасли голоси засуджених. Через два тижні четверо з них ще залишалися живими, тому есесівці вирішили відібрати їм життя за допомогою смертельної ін’єкції. Тримаючи за руку лікаря, який його вбивав, о. Максимілян промовив: «Ви нічого не зрозуміли в житті. Ненависть нінащо не придатна. Лише любов творить…», – а його останніми словами була молитва до Богородиці. Наступного дня, в урочистість Внебовзяття, тіло Лицаря Непорочної було кремоване.

Блаженний Папа Павло VI беатифікував о. Максиміліана Кольбе 17 жовтня 1971 року. Особливим гостем урочистості був врятований ним Францішек Ґайовнічек. А 10 жовтня 1982 року святий Іван Павло ІІ проголосив благородного францисканця святим.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/14/

Історія святого мученика о. Максиміліана Кольбе, ОБМ конвентуальних, пам’ять якого Церква спогадує напередодні урочистості Внебовзяття Пречистої Діви Марії, є однією зі світлих історій християнського героїзму. Він відійшов по вічну нагороду 14 серпня 1941 р., вбитий у нацистському концентраційному таборі Аушвіц. Папа Франциск, відвідуючи нещодавно Польщу, молився в його камері саме в 75-ту річницю винесення смертного вироку.

Польського францисканця о. Максиміліана Кольбе знають як «Лицаря Непорочної». Відзначаючись з дитинства набожністю до Пречистої Діви Марії, 1917 року, коли через Європу проходили армії учасників першої світової війни, священик заснував християнський рух «Воїнство Непорочної Діви Марії», завданням якого було через поширення набожності до Пречистої Діви, протистояти тоталітарній пропаганді, яка поширювалася в міжвоєнний період.

Оскільки стан здоров’я, не зважаючи на його обдарування, не дозволяв священикові займатися проповідуванням та викладанням, з дозволу настоятелів він повністю присвятив своє служіння «Воїнству», яке здобувало прихильників серед католиків, що належали до різних суспільних верств. Душпастир добре усвідомлював важливість засобів комунікації в душпастирстві, а тому заснував часопис «Лицар Непорочної», а згодом з його ініціативи постав осередок-видавництво «Niepokalanow», тобто «Містечко Непорочної».

Спонукуваний місійним духом, отець Кольбе поширював «Воїнство Непорочної» в Японії та Індії, однак, недуга змусила його повернутися до Польщі, саме в той час, як нацистські війська вторглися до країни. Францисканці, які давали притулок біженцям, між якими були численні євреї, стали об’єктом переслідування. Отця Максиміліана заарештовано, і 28 травня 1941 року він переступив через ворота Аушвіцу.

У цьому осередкові жахіть Лицар Непорочної о. Кольбе прожив останній і найблагородніший етап свого земного життя. Втративши ім’я та чернечу рясу, він став «номером 16670» та зазнав чимало страждань. Спочатку йому було доручено відвозити тіла померлих до крематорію. Але у місці, в якому «мистецтво жорстокості» набрало витончених форм, гідність священика та мужа віри сяяла, немов діамант. Для численних в’язнів він став джерелом підбадьорення та розради.

Через деякий час о. Кольбе переведено до 14-го блоку, в’язні якого були призначені до польових робіт. Одному з них вдалося втекти. Як покарання, командування табору вибрало 10-х в’язнів, засудивши їх на голодну смерть. Одним з них був молодий сержант Францішек Ґайовнічек, який, почувши про вирок, заплакав, кажучи, що вже не побачить свою дружину та малих дітей. Тоді о. Максимілян зробив свій останній лицарський крок, виступивши вперед і заявивши, що піде до бункеру замість нього, викликавши неабияке здивування присутніх.

Мученицька смерть була повільною. У бункері, розраджувані словами й молитвами отця Кольбе, один за одним гасли голоси засуджених. Через два тижні четверо з них ще залишалися живими, тому есесівці вирішили відібрати їм життя за допомогою смертельної ін’єкції. Тримаючи за руку лікаря, який його вбивав, о. Максимілян промовив: «Ви нічого не зрозуміли в житті. Ненависть нінащо не придатна. Лише любов творить…», – а його останніми словами була молитва до Богородиці. Наступного дня, в урочистість Внебовзяття, тіло Лицаря Непорочної було кремоване.

Блаженний Папа Павло VI беатифікував о. Максиміліана Кольбе 17 жовтня 1971 року. Особливим гостем урочистості був врятований ним Францішек Ґайовнічек. А 10 жовтня 1982 року святий Іван Павло ІІ проголосив благородного францисканця святим.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/14/

У четвер, 1 вересня 2016 р., Папа Франциск очолить в базиліці святого Петра у Ватикані вечірню з нагоди Всесвітнього дня молитви в наміренні дбання про створіння. Про це повідомив відділ літургійних відправ Святішого Отця.

Пригадаємо, що Всесвітній день молитви в наміренні дбання про створіння у Католицькій Церкві Папа Франциск встановив минулого року, про що йдеться в його листі, оприлюдненому 10 серпня. Ці відзначення мають екуменічний характер, адже того самого дня вже віддавна таку ініціативу проводять деякі Православні Церкви.

Посилаючись на досвід інших Церков, Українська Греко-Католицька Церква, згідно з відповідним рішенням Синоду Єпископів, від 2009 року відзначає День Бога-Творця 14 вересня (коли припадає 1 вересня за старим календарним стилем).

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/13/

У четвер, 1 вересня 2016 р., Папа Франциск очолить в базиліці святого Петра у Ватикані вечірню з нагоди Всесвітнього дня молитви в наміренні дбання про створіння. Про це повідомив відділ літургійних відправ Святішого Отця.

Пригадаємо, що Всесвітній день молитви в наміренні дбання про створіння у Католицькій Церкві Папа Франциск встановив минулого року, про що йдеться в його листі, оприлюдненому 10 серпня. Ці відзначення мають екуменічний характер, адже того самого дня вже віддавна таку ініціативу проводять деякі Православні Церкви.

Посилаючись на досвід інших Церков, Українська Греко-Католицька Церква, згідно з відповідним рішенням Синоду Єпископів, від 2009 року відзначає День Бога-Творця 14 вересня (коли припадає 1 вересня за старим календарним стилем).

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/13/

У четвер, 1 вересня 2016 р., Папа Франциск очолить в базиліці святого Петра у Ватикані вечірню з нагоди Всесвітнього дня молитви в наміренні дбання про створіння. Про це повідомив відділ літургійних відправ Святішого Отця.

Пригадаємо, що Всесвітній день молитви в наміренні дбання про створіння у Католицькій Церкві Папа Франциск встановив минулого року, про що йдеться в його листі, оприлюдненому 10 серпня. Ці відзначення мають екуменічний характер, адже того самого дня вже віддавна таку ініціативу проводять деякі Православні Церкви.

Посилаючись на досвід інших Церков, Українська Греко-Католицька Церква, згідно з відповідним рішенням Синоду Єпископів, від 2009 року відзначає День Бога-Творця 14 вересня (коли припадає 1 вересня за старим календарним стилем).

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/13/

У четвер, 1 вересня 2016 р., Папа Франциск очолить в базиліці святого Петра у Ватикані вечірню з нагоди Всесвітнього дня молитви в наміренні дбання про створіння. Про це повідомив відділ літургійних відправ Святішого Отця.

Пригадаємо, що Всесвітній день молитви в наміренні дбання про створіння у Католицькій Церкві Папа Франциск встановив минулого року, про що йдеться в його листі, оприлюдненому 10 серпня. Ці відзначення мають екуменічний характер, адже того самого дня вже віддавна таку ініціативу проводять деякі Православні Церкви.

Посилаючись на досвід інших Церков, Українська Греко-Католицька Церква, згідно з відповідним рішенням Синоду Єпископів, від 2009 року відзначає День Бога-Творця 14 вересня (коли припадає 1 вересня за старим календарним стилем).

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/13/

Як ми вже повідомляли, наприкінці жовтня Папа Франциск відвідає Швецію, де візьме участь в екуменічному лютерансько-католицькому спогадуванні 500-річчя Реформації. У спільному прес-релізі Всесвітня Лютеранська Федерація (ВЛФ) та Папська Рада сприяння єдності між християнами представили заплановані заходи.

У комюніке читаємо, що відзначення, які відбудуться 31 жовтня 2016 р., проходитимуть у два етапи. Вони розпочнуться літургією в катедрі Лунду, а продовжаться громадським заходом на стадіоні Мальме.

«Спільні відзначення Всесвітньої Лютеранської Федерації та Римської Католицької Церкви мають намір підкреслити 50 років безперервного екуменічного діалогу між католиками й лютеранами та плоди, що походять з цієї співпраці. Католицько-лютеранські відзначення будуються на темах подяки, покаяння та заанґажування у спільне свідчення. Метою є виокремити дари Реформації та просити прощення за триваючий поділ між християнами обох традицій», – читаємо у спільній заяві.

Лундська катедра стане місцем, де відбудеться екуменічна літургія, приготована на основі нещодавно виданого католицько-лютеранського літургійного посібника «Спільна молитва», який, у свою чергу, ґрунтується на спільному документі «Від конфлікту до сопричастя». Стадіон в Мальме, який може вмістити до 10 тисяч людей, стане місцем проведення заходів, присвячених свідченню та спільному служінню лютеран і католиків у світі. Зокрема, будуть представлені найважливіші аспекти спільної праці Світової служби ВЛФ та Caritas Internationalis в таких ділянках, як допомога біженцям, сприяння мирові та захист екологічної справедливості.

Заходи в катедральному соборі Лунду та на стадіоні Мальме відбудуться під проводом Глави Католицької Церкви Папи Франциска та Президента і Генерального Секратаря Всесвітньої Лютеранської Федерації єпископа Муніба Юнана та преподобного Мартіна Юнґе. Співорганізаторами є провід Церкви Швеції та католицька дієцезія Стокгольма.

«Коли спільноти ступають на дорогу, що віддаляє від конфліктів, тоді, немов з джерела, випливає сила. Ми заохочувані служити світові у Христі. Спільне спогадування є свідченням любові та надії, що їх всі ми носимо у собі завдяки Божій благодаті», – зазначають провідники ВЛФ Муніб Юнан та Мартін Юнґе. «Зосереджуючись разом на центральному значенні питання Бога та на христоцентричному підході, лютерани й католики зможуть не просто в прагматичний спосіб екуменічно відзначити річницю Реформації, але з глибоким чуттям віри в розп’ятого і воскреслого Христа», – додає кардинал Курт Кох, Президент Папської Ради сприяння єдності християн.

«Ми з нетерпінням чекаємо на цю подію, що збере 10 000 учасників. Провідною думкою, яка лежить в основі заходів на арені Мальме, є якомога краще змалювати процес переходу від конфлікту до сопричастя, зосереджуючись на надії на майбутнє та на спільному служінню світові», – стверджує Антьє Якелен, Глава Церкви Швеції, однієї з найбільших лютеранських Церков, а католицький єпископ Стокгольма Андерс Арбореліус додає: «Це буде нова сторінка в історії, коли Папа Франциск та провід Всесвітньої Лютеранської Федерації разом відвідають Лунд і Мальме, щоб заохотити всіх нас бути витривалими на шляху до єдності християн».

Як ми вже повідомляли, наприкінці жовтня Папа Франциск відвідає Швецію, де візьме участь в екуменічному лютерансько-католицькому спогадуванні 500-річчя Реформації. У спільному прес-релізі Всесвітня Лютеранська Федерація (ВЛФ) та Папська Рада сприяння єдності між християнами представили програму запланованих заходів.

У комюніке читаємо, що відзначення, які відбудуться 31 жовтня 2016 р., проходитимуть у два етапи. Вони розпочнуться літургією в катедрі Лунду, а продовжаться громадським заходом на стадіоні Мальме.

«Спільні відзначення Всесвітньої Лютеранської Федерації та Римської Католицької Церкви мають намір підкреслити 50 років безперервного екуменічного діалогу між католиками й лютеранами та плоди, що походять з цієї співпраці. Католицько-лютеранські відзначення будуються на темах подяки, покаяння та заанґажування у спільне свідчення. Метою є виокремити дари Реформації та просити прощення за триваючий поділ між християнами обох традицій», – читаємо у спільній заяві.

Лундська катедра стане місцем, де відбудеться екуменічна літургія, приготована на основі нещодавно виданого католицько-лютеранського літургійного посібника «Спільна молитва», який, у свою чергу, ґрунтується на спільному документі «Від конфлікту до сопричастя». Стадіон в Мальме, який може вмістити до 10 тисяч людей, стане місцем проведення заходів, присвячених свідченню та спільному служінню лютеран і католиків у світі. Зокрема, будуть представлені найважливіші аспекти спільної праці Світової служби ВЛФ та Caritas Internationalis в таких ділянках, як допомога біженцям, сприяння мирові та захист екологічної справедливості.

Заходи в катедральному соборі Лунду та на стадіоні Мальме відбудуться під проводом Глави Католицької Церкви Папи Франциска та Президента і Генерального Секратаря Всесвітньої Лютеранської Федерації єпископа Муніба Юнана та преподобного Мартіна Юнґе. Співорганізаторами є провід Церкви Швеції та католицька дієцезія Стокгольма.

«Коли спільноти ступають на дорогу, що віддаляє від конфліктів, тоді, немов з джерела, випливає сила. Ми заохочувані служити світові у Христі. Спільне спогадування є свідченням любові та надії, що їх всі ми носимо у собі завдяки Божій благодаті», – зазначають провідники ВЛФ Муніб Юнан та Мартін Юнґе. «Зосереджуючись разом на центральному значенні питання Бога та на христоцентричному підході, лютерани й католики зможуть не просто в прагматичний спосіб екуменічно відзначити річницю Реформації, але з глибоким чуттям віри в розп’ятого і воскреслого Христа», – додає кардинал Курт Кох, Президент Папської Ради сприяння єдності християн.

«Ми з нетерпінням чекаємо на цю подію, що збере 10 000 учасників. Провідною думкою, яка лежить в основі заходів на арені Мальме, є якомога краще змалювати процес переходу від конфлікту до сопричастя, зосереджуючись на надії на майбутнє та на спільному служінню світові», – стверджує Антьє Якелен, Глава Церкви Швеції, однієї з найбільших лютеранських Церков, а католицький єпископ Стокгольма Андерс Арбореліус додає: «Це буде нова сторінка в історії, коли Папа Франциск та провід Всесвітньої Лютеранської Федерації разом відвідають Лунд і Мальме, щоб заохотити всіх нас бути витривалими на шляху до єдності християн».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/12/

Як ми вже повідомляли, наприкінці жовтня Папа Франциск відвідає Швецію, де візьме участь в екуменічному лютерансько-католицькому спогадуванні 500-річчя Реформації. У спільному прес-релізі Всесвітня Лютеранська Федерація (ВЛФ) та Папська Рада сприяння єдності між християнами представили заплановані заходи.

У комюніке читаємо, що відзначення, які відбудуться 31 жовтня 2016 р., проходитимуть у два етапи. Вони розпочнуться літургією в катедрі Лунду, а продовжаться громадським заходом на стадіоні Мальме.

«Спільні відзначення Всесвітньої Лютеранської Федерації та Римської Католицької Церкви мають намір підкреслити 50 років безперервного екуменічного діалогу між католиками й лютеранами та плоди, що походять з цієї співпраці. Католицько-лютеранські відзначення будуються на темах подяки, покаяння та заанґажування у спільне свідчення. Метою є виокремити дари Реформації та просити прощення за триваючий поділ між християнами обох традицій», – читаємо у спільній заяві.

Лундська катедра стане місцем, де відбудеться екуменічна літургія, приготована на основі нещодавно виданого католицько-лютеранського літургійного посібника «Спільна молитва», який, у свою чергу, ґрунтується на спільному документі «Від конфлікту до сопричастя». Стадіон в Мальме, який може вмістити до 10 тисяч людей, стане місцем проведення заходів, присвячених свідченню та спільному служінню лютеран і католиків у світі. Зокрема, будуть представлені найважливіші аспекти спільної праці Світової служби ВЛФ та Caritas Internationalis в таких ділянках, як допомога біженцям, сприяння мирові та захист екологічної справедливості.

Заходи в катедральному соборі Лунду та на стадіоні Мальме відбудуться під проводом Глави Католицької Церкви Папи Франциска та Президента і Генерального Секратаря Всесвітньої Лютеранської Федерації єпископа Муніба Юнана та преподобного Мартіна Юнґе. Співорганізаторами є провід Церкви Швеції та католицька дієцезія Стокгольма.

«Коли спільноти ступають на дорогу, що віддаляє від конфліктів, тоді, немов з джерела, випливає сила. Ми заохочувані служити світові у Христі. Спільне спогадування є свідченням любові та надії, що їх всі ми носимо у собі завдяки Божій благодаті», – зазначають провідники ВЛФ Муніб Юнан та Мартін Юнґе. «Зосереджуючись разом на центральному значенні питання Бога та на христоцентричному підході, лютерани й католики зможуть не просто в прагматичний спосіб екуменічно відзначити річницю Реформації, але з глибоким чуттям віри в розп’ятого і воскреслого Христа», – додає кардинал Курт Кох, Президент Папської Ради сприяння єдності християн.

«Ми з нетерпінням чекаємо на цю подію, що збере 10 000 учасників. Провідною думкою, яка лежить в основі заходів на арені Мальме, є якомога краще змалювати процес переходу від конфлікту до сопричастя, зосереджуючись на надії на майбутнє та на спільному служінню світові», – стверджує Антьє Якелен, Глава Церкви Швеції, однієї з найбільших лютеранських Церков, а католицький єпископ Стокгольма Андерс Арбореліус додає: «Це буде нова сторінка в історії, коли Папа Франциск та провід Всесвітньої Лютеранської Федерації разом відвідають Лунд і Мальме, щоб заохотити всіх нас бути витривалими на шляху до єдності християн».

Як ми вже повідомляли, наприкінці жовтня Папа Франциск відвідає Швецію, де візьме участь в екуменічному лютерансько-католицькому спогадуванні 500-річчя Реформації. У спільному прес-релізі Всесвітня Лютеранська Федерація (ВЛФ) та Папська Рада сприяння єдності між християнами представили програму запланованих заходів.

У комюніке читаємо, що відзначення, які відбудуться 31 жовтня 2016 р., проходитимуть у два етапи. Вони розпочнуться літургією в катедрі Лунду, а продовжаться громадським заходом на стадіоні Мальме.

«Спільні відзначення Всесвітньої Лютеранської Федерації та Римської Католицької Церкви мають намір підкреслити 50 років безперервного екуменічного діалогу між католиками й лютеранами та плоди, що походять з цієї співпраці. Католицько-лютеранські відзначення будуються на темах подяки, покаяння та заанґажування у спільне свідчення. Метою є виокремити дари Реформації та просити прощення за триваючий поділ між християнами обох традицій», – читаємо у спільній заяві.

Лундська катедра стане місцем, де відбудеться екуменічна літургія, приготована на основі нещодавно виданого католицько-лютеранського літургійного посібника «Спільна молитва», який, у свою чергу, ґрунтується на спільному документі «Від конфлікту до сопричастя». Стадіон в Мальме, який може вмістити до 10 тисяч людей, стане місцем проведення заходів, присвячених свідченню та спільному служінню лютеран і католиків у світі. Зокрема, будуть представлені найважливіші аспекти спільної праці Світової служби ВЛФ та Caritas Internationalis в таких ділянках, як допомога біженцям, сприяння мирові та захист екологічної справедливості.

Заходи в катедральному соборі Лунду та на стадіоні Мальме відбудуться під проводом Глави Католицької Церкви Папи Франциска та Президента і Генерального Секратаря Всесвітньої Лютеранської Федерації єпископа Муніба Юнана та преподобного Мартіна Юнґе. Співорганізаторами є провід Церкви Швеції та католицька дієцезія Стокгольма.

«Коли спільноти ступають на дорогу, що віддаляє від конфліктів, тоді, немов з джерела, випливає сила. Ми заохочувані служити світові у Христі. Спільне спогадування є свідченням любові та надії, що їх всі ми носимо у собі завдяки Божій благодаті», – зазначають провідники ВЛФ Муніб Юнан та Мартін Юнґе. «Зосереджуючись разом на центральному значенні питання Бога та на христоцентричному підході, лютерани й католики зможуть не просто в прагматичний спосіб екуменічно відзначити річницю Реформації, але з глибоким чуттям віри в розп’ятого і воскреслого Христа», – додає кардинал Курт Кох, Президент Папської Ради сприяння єдності християн.

«Ми з нетерпінням чекаємо на цю подію, що збере 10 000 учасників. Провідною думкою, яка лежить в основі заходів на арені Мальме, є якомога краще змалювати процес переходу від конфлікту до сопричастя, зосереджуючись на надії на майбутнє та на спільному служінню світові», – стверджує Антьє Якелен, Глава Церкви Швеції, однієї з найбільших лютеранських Церков, а католицький єпископ Стокгольма Андерс Арбореліус додає: «Це буде нова сторінка в історії, коли Папа Франциск та провід Всесвітньої Лютеранської Федерації разом відвідають Лунд і Мальме, щоб заохотити всіх нас бути витривалими на шляху до єдності християн».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/12/

Як ми вже повідомляли, наприкінці жовтня Папа Франциск відвідає Швецію, де візьме участь в екуменічному лютерансько-католицькому спогадуванні 500-річчя Реформації. У спільному прес-релізі Всесвітня Лютеранська Федерація (ВЛФ) та Папська Рада сприяння єдності між християнами представили заплановані заходи.

У комюніке читаємо, що відзначення, які відбудуться 31 жовтня 2016 р., проходитимуть у два етапи. Вони розпочнуться літургією в катедрі Лунду, а продовжаться громадським заходом на стадіоні Мальме.

«Спільні відзначення Всесвітньої Лютеранської Федерації та Римської Католицької Церкви мають намір підкреслити 50 років безперервного екуменічного діалогу між католиками й лютеранами та плоди, що походять з цієї співпраці. Католицько-лютеранські відзначення будуються на темах подяки, покаяння та заанґажування у спільне свідчення. Метою є виокремити дари Реформації та просити прощення за триваючий поділ між християнами обох традицій», – читаємо у спільній заяві.

Лундська катедра стане місцем, де відбудеться екуменічна літургія, приготована на основі нещодавно виданого католицько-лютеранського літургійного посібника «Спільна молитва», який, у свою чергу, ґрунтується на спільному документі «Від конфлікту до сопричастя». Стадіон в Мальме, який може вмістити до 10 тисяч людей, стане місцем проведення заходів, присвячених свідченню та спільному служінню лютеран і католиків у світі. Зокрема, будуть представлені найважливіші аспекти спільної праці Світової служби ВЛФ та Caritas Internationalis в таких ділянках, як допомога біженцям, сприяння мирові та захист екологічної справедливості.

Заходи в катедральному соборі Лунду та на стадіоні Мальме відбудуться під проводом Глави Католицької Церкви Папи Франциска та Президента і Генерального Секратаря Всесвітньої Лютеранської Федерації єпископа Муніба Юнана та преподобного Мартіна Юнґе. Співорганізаторами є провід Церкви Швеції та католицька дієцезія Стокгольма.

«Коли спільноти ступають на дорогу, що віддаляє від конфліктів, тоді, немов з джерела, випливає сила. Ми заохочувані служити світові у Христі. Спільне спогадування є свідченням любові та надії, що їх всі ми носимо у собі завдяки Божій благодаті», – зазначають провідники ВЛФ Муніб Юнан та Мартін Юнґе. «Зосереджуючись разом на центральному значенні питання Бога та на христоцентричному підході, лютерани й католики зможуть не просто в прагматичний спосіб екуменічно відзначити річницю Реформації, але з глибоким чуттям віри в розп’ятого і воскреслого Христа», – додає кардинал Курт Кох, Президент Папської Ради сприяння єдності християн.

«Ми з нетерпінням чекаємо на цю подію, що збере 10 000 учасників. Провідною думкою, яка лежить в основі заходів на арені Мальме, є якомога краще змалювати процес переходу від конфлікту до сопричастя, зосереджуючись на надії на майбутнє та на спільному служінню світові», – стверджує Антьє Якелен, Глава Церкви Швеції, однієї з найбільших лютеранських Церков, а католицький єпископ Стокгольма Андерс Арбореліус додає: «Це буде нова сторінка в історії, коли Папа Франциск та провід Всесвітньої Лютеранської Федерації разом відвідають Лунд і Мальме, щоб заохотити всіх нас бути витривалими на шляху до єдності християн».

Як ми вже повідомляли, наприкінці жовтня Папа Франциск відвідає Швецію, де візьме участь в екуменічному лютерансько-католицькому спогадуванні 500-річчя Реформації. У спільному прес-релізі Всесвітня Лютеранська Федерація (ВЛФ) та Папська Рада сприяння єдності між християнами представили програму запланованих заходів.

У комюніке читаємо, що відзначення, які відбудуться 31 жовтня 2016 р., проходитимуть у два етапи. Вони розпочнуться літургією в катедрі Лунду, а продовжаться громадським заходом на стадіоні Мальме.

«Спільні відзначення Всесвітньої Лютеранської Федерації та Римської Католицької Церкви мають намір підкреслити 50 років безперервного екуменічного діалогу між католиками й лютеранами та плоди, що походять з цієї співпраці. Католицько-лютеранські відзначення будуються на темах подяки, покаяння та заанґажування у спільне свідчення. Метою є виокремити дари Реформації та просити прощення за триваючий поділ між християнами обох традицій», – читаємо у спільній заяві.

Лундська катедра стане місцем, де відбудеться екуменічна літургія, приготована на основі нещодавно виданого католицько-лютеранського літургійного посібника «Спільна молитва», який, у свою чергу, ґрунтується на спільному документі «Від конфлікту до сопричастя». Стадіон в Мальме, який може вмістити до 10 тисяч людей, стане місцем проведення заходів, присвячених свідченню та спільному служінню лютеран і католиків у світі. Зокрема, будуть представлені найважливіші аспекти спільної праці Світової служби ВЛФ та Caritas Internationalis в таких ділянках, як допомога біженцям, сприяння мирові та захист екологічної справедливості.

Заходи в катедральному соборі Лунду та на стадіоні Мальме відбудуться під проводом Глави Католицької Церкви Папи Франциска та Президента і Генерального Секратаря Всесвітньої Лютеранської Федерації єпископа Муніба Юнана та преподобного Мартіна Юнґе. Співорганізаторами є провід Церкви Швеції та католицька дієцезія Стокгольма.

«Коли спільноти ступають на дорогу, що віддаляє від конфліктів, тоді, немов з джерела, випливає сила. Ми заохочувані служити світові у Христі. Спільне спогадування є свідченням любові та надії, що їх всі ми носимо у собі завдяки Божій благодаті», – зазначають провідники ВЛФ Муніб Юнан та Мартін Юнґе. «Зосереджуючись разом на центральному значенні питання Бога та на христоцентричному підході, лютерани й католики зможуть не просто в прагматичний спосіб екуменічно відзначити річницю Реформації, але з глибоким чуттям віри в розп’ятого і воскреслого Христа», – додає кардинал Курт Кох, Президент Папської Ради сприяння єдності християн.

«Ми з нетерпінням чекаємо на цю подію, що збере 10 000 учасників. Провідною думкою, яка лежить в основі заходів на арені Мальме, є якомога краще змалювати процес переходу від конфлікту до сопричастя, зосереджуючись на надії на майбутнє та на спільному служінню світові», – стверджує Антьє Якелен, Глава Церкви Швеції, однієї з найбільших лютеранських Церков, а католицький єпископ Стокгольма Андерс Арбореліус додає: «Це буде нова сторінка в історії, коли Папа Франциск та провід Всесвітньої Лютеранської Федерації разом відвідають Лунд і Мальме, щоб заохотити всіх нас бути витривалими на шляху до єдності християн».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/12/