У суботу, 20 січня 2018 р. Папа Франциск відлетів із столиці Ліми до міста Трухільйо, де відслужить Святу Месу, зустрінеться з духовенством, чернецтвом і семінаристами півночі Перу. День завершиться молитовним вшануванням Пресвятої Богородиці «Virgen de la Puerta», після чого Святіший Отець повернеться до Ліми.
Бажаю всім вам Божого небесного світла, яке просвітило нашу людську темряву і в тому світлі нам висвітлило промінчик надії на Божу допомогу і на Його присутність разом із нами не лише сьогодні, а й на весь рік.
Урочисте відкриття Ювілею 400-ліття Василіянського Чину Святого Йосафата в Провінції Святого Йосифа у Бразилії, який тут відзначають разом із Ювілеєм 120-ліття перебування і місії отців василіян у цій країні, відбулося 12 листопада, у день літургійного спогадування мученицької смерті святого священномученика Йосафата, Архиєпископа Полоцького. Цього дня учасники спільної молитви могли вшанувати мощі святого Йосафата, виставлені для прилюдного почитання.
Свято Христового Воскресіння – це свято перемоги миру над війною, правди над неправдою. Пасха – це дійсність, яка постійно відбувається, а не те, що трапилося в минулому. Це джерело перемоги сьогодні відкрите для нас і з нього ми можемо черпати. В обличчі наших воїнів ми бачимо обличчя переможців, бо вони знають, звідки походить їхня сила і що означає святкувати Пасху сьогодні.
Сьогодні 1 червня 2015 року в парафії під покровом Пресвятої Трійці у Ґіжицьку відбувся храмовий празник. Божественну Літургію очолив і виголосив проповідь протоієрей Юлій Кравецький парох храму св. Апостола Андрія в Бартошицях та Різдва Пресвятої Богородиці в Остре Бардо (Польща). У Божественній Літургії співслужили отці з Литви, України та […]
Read more http://osbm.info/?p=13756
Authors: Адміністратор
Італійський екзорцист о. Сезаре Трукві вважає, що існують демони, «спеціалізація» яких є напад на сім’ю. Ці заяви екзорциста підтверджує і Біблія. Так у книзі Товит маємо опис демона Асмодея, який перешкоджав Сарі створити сім’ю, пише американська католицька інформаційна агенція CNA.
Більше на: http://catholicnews.org.ua/ekzorcist-diyavol-pragne-znishchiti-simyu
Минуло тридцять років відтоді, як святий Іван Павло ІІ організував в Ассізі молитву за мир. Вперше в історії, 27 жовтня 1986 року, провідники великих світових релігій зібралися разом, щоб спілкуватися та молитися. Цим був започаткований новий етап діалогу, який приніс рясні плоди, допомагаючи долати непорозуміння, взаємні підозри та замкненість. «Мир – це будівельний майданчик, відкритий для всіх», – казав тоді Папа Войтила у світі, глибоко позначеному напруженнями холодної війни.
Про це у спеціальній заяві пригадує міжнародний мирянський рух «Спільнота святого Еґідія», яка одним із завдань, що їх поставила перед собою, обрала поширення «духу Ассізі», розповсюджуючи рух за мир також і в тих частинах світу, де мирне співжиття між релігіями зазнає випробувань. У зверненні зазначається, що по тридцятьох роках «дух Ассізі» не втратив своєї сили та актуальності, тому що діалог і мир стають дедалі необхіднішими.
Сьогоднішній розтерзаний війнами і поділами світ спраглий миру. Саме ця думка, пригадує Спільнота святого Еґідія, стала темою міжрелігійної зустрічі, яка минулого вересня зібрала в Ассізі понад 500 учасників, і під час якої Папа Франциск наголосив, що «ніколи не можна Божим іменем виправдати насильство», бо «лише мир є святим».
Куба, Філіппіни, Індонезія, Мексика, Нігерія – протягом минулих тижнів у цих країнах, і не тільки в них, відбулися зустрічі між представниками релігій, заанґажованих у дбання про запобігання поширенню насильства, відкинення проповідування ненависті та будування миру. На думку авторів звернення, в період глобалізації та зростаючих загроз для миру, річниця зустрічі в Ассізі 1986 року пригадує нам про те, що діалог між релігіями – це не «розкіш», але цінний засіб для стримування війн та тероризму.
Джерело: http://uk.radiovaticana.va/
Історія святого мученика о. Максиміліана Кольбе, ОБМ конвентуальних, пам’ять якого Церква спогадує напередодні урочистості Внебовзяття Пречистої Діви Марії, є однією зі світлих історій християнського героїзму. Він відійшов по вічну нагороду 14 серпня 1941 р., вбитий у нацистському концентраційному таборі Аушвіц. Папа Франциск, відвідуючи нещодавно Польщу, молився в його камері саме в 75-ту річницю винесення смертного вироку.
Польського францисканця о. Максиміліана Кольбе знають як «Лицаря Непорочної». Відзначаючись з дитинства набожністю до Пречистої Діви Марії, 1917 року, коли через Європу проходили армії учасників першої світової війни, священик заснував християнський рух «Воїнство Непорочної Діви Марії», завданням якого було через поширення набожності до Пречистої Діви, протистояти тоталітарній пропаганді, яка поширювалася в міжвоєнний період.
Оскільки стан здоров’я, не зважаючи на його обдарування, не дозволяв священикові займатися проповідуванням та викладанням, з дозволу настоятелів він повністю присвятив своє служіння «Воїнству», яке здобувало прихильників серед католиків, що належали до різних суспільних верств. Душпастир добре усвідомлював важливість засобів комунікації в душпастирстві, а тому заснував часопис «Лицар Непорочної», а згодом з його ініціативи постав осередок-видавництво «Niepokalanow», тобто «Містечко Непорочної».
Спонукуваний місійним духом, отець Кольбе поширював «Воїнство Непорочної» в Японії та Індії, однак, недуга змусила його повернутися до Польщі, саме в той час, як нацистські війська вторглися до країни. Францисканці, які давали притулок біженцям, між якими були численні євреї, стали об’єктом переслідування. Отця Максиміліана заарештовано, і 28 травня 1941 року він переступив через ворота Аушвіцу.
У цьому осередкові жахіть Лицар Непорочної о. Кольбе прожив останній і найблагородніший етап свого земного життя. Втративши ім’я та чернечу рясу, він став «номером 16670» та зазнав чимало страждань. Спочатку йому було доручено відвозити тіла померлих до крематорію. Але у місці, в якому «мистецтво жорстокості» набрало витончених форм, гідність священика та мужа віри сяяла, немов діамант. Для численних в’язнів він став джерелом підбадьорення та розради.
Через деякий час о. Кольбе переведено до 14-го блоку, в’язні якого були призначені до польових робіт. Одному з них вдалося втекти. Як покарання, командування табору вибрало 10-х в’язнів, засудивши їх на голодну смерть. Одним з них був молодий сержант Францішек Ґайовнічек, який, почувши про вирок, заплакав, кажучи, що вже не побачить свою дружину та малих дітей. Тоді о. Максимілян зробив свій останній лицарський крок, виступивши вперед і заявивши, що піде до бункеру замість нього, викликавши неабияке здивування присутніх.
Мученицька смерть була повільною. У бункері, розраджувані словами й молитвами отця Кольбе, один за одним гасли голоси засуджених. Через два тижні четверо з них ще залишалися живими, тому есесівці вирішили відібрати їм життя за допомогою смертельної ін’єкції. Тримаючи за руку лікаря, який його вбивав, о. Максимілян промовив: «Ви нічого не зрозуміли в житті. Ненависть нінащо не придатна. Лише любов творить…», – а його останніми словами була молитва до Богородиці. Наступного дня, в урочистість Внебовзяття, тіло Лицаря Непорочної було кремоване.
Блаженний Папа Павло VI беатифікував о. Максиміліана Кольбе 17 жовтня 1971 року. Особливим гостем урочистості був врятований ним Францішек Ґайовнічек. А 10 жовтня 1982 року святий Іван Павло ІІ проголосив благородного францисканця святим.
В Україні вже була 2:16 суботи 13 лютого 2016 р., а в Мехіко – столиці Мексиканських Сполучених Штатів – за місцевим часом тільки 19:16 п’ятниці 12 лютого, коли літак з Папою Франциском та супроводом на борту приземлився в міжнародному аеропорту Беніто Хуарес. Тим самим розпочався його очікуваний Апостольський візит до Мексики.
Вже дві години перед прильотом Святішого Отця до Мексики в аеропорту розпочалось радісне і повне ентузіазму очікування. Навколо місця, де мав приземлитись папський літак, споруджено трибуни, а на спеціальній сцені відбувався музично-танцювальний спектакль, який був повторений перед Папою. Ансамблі та музичні гурти, що прибули з різних регіонів країни, відзначаючись своїм барвистим одягом та великими сомбреро, представили фольклорні традиції Мексики, перетворивши аеропорт у гігантський спонтанний танцювальний майданчик.
Привітання було офіційним, але неформальним, без протокольної церемонії та привітальних промов. Вселенського Архиєрея зустрів президент Енріке Пенья Ньєто з дружиною. Присутні вітали Святішого Отця з величезним ентузіазмом, скандуючи: «Франциску, брате, ти є мексиканцем!» та прохаючи благословення. Папа Франциск не міш оминути ці заклики і відповів як люблячий батько, зійшовши з червоного килима та пройшовши вздовж трибун, беручи на руки дітей, благословляючи присутніх. Привітання Папи в аеропорту тривало понад 40 хвилин.
Після короткої розмови з президентом та першою леді, Святіший Отець вирушив відкритим папамобілем у напрямку Апостольської нунціатури, що ємісцем його перебування в Мексиці.
Протягом усього шляху, а це 19 кілометрів, десятки тисяч мексиканців вітали Папу з надзвичайним ентузіазмом, освічуючи його шлях світлом моніторів своїх смартфонів, а хто не мав мобільного телефону, користувався невеликою ліхтаркою. Це був найдовший у світі світляний флешмоб, який супроводжувався щирим і нестримним ентузіазмом з приводу візиту Папи Франциска.
Безперервно протягом двох годин гомоніли всі дзвони міста Мехіко, а про передзвін подбали понад 80 волонтерів.
Субота, 13 лютого, розпочнеться з церемонії привітання, яка о 17:30 за київсьим часом відбудеться в президентському Палаці та буде поєднана з візитом ввічливості до Глави Держави та зустріччю з представниками влади, громадянського суспільства та дипломатичного корпусу.
10-12 червня 2016 року у рамках програми «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» відбулась триденна Всеамериканськa молодіжнa проща в парафії Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ м. Парми….
