Пам’ять про Чорнобиль означає не лише плекання вдячності ліквідаторам і турботу про захист прав постраждалих. Вона передбачає рівно ж відповідальне ставлення до Богом даного створіння. Трагедія 30-річної давнини чітко показала, якою загрозою для людства може стати технічний прогрес, поставлений на служіння ідеології та позбавлений етичних і моральних принципів.
Блаженніший Святослав – постать, відома багатьом, навіть далеким від життя Української Греко-Католицької Церкви. Будучи Главою і Отцем УГКЦ вже п’ять років, він займає вагому позицію у житті українського суспільства.
Папа Франциск молиться за жертви аварії автобуса, що сталася 20 березня 2016 р., в каталонській провінції на півночі Іспанії на автомагістралі, що зв'язує Валенсію з Барселоною, де загинуло 13 студентів різних національностей, серед яких сім італійок, а 43 зазнали поранень різної важкості. Серед постраждалих є дві українки. Одна з них отримала важкі травми, але загрози її життю нема. Пошкодження другої студентки – легкі. Постраждалим здебільшого від 22 до 29 років. Вони навчались за програмою обміну Європейського Союзу "Еразмус".
Святіший Отець, глибоко засмучений цією трагедією, висловлює співчуття в телеграмі, підписаній Державним Секретарем Апостольської Столиці кардиналом П’єтро Пароліном. Папа Франциск молиться за загиблих і за їхні родини, бажає якнайшвидшого одужання пораненим, прохаючи у Господа духовного утішення та християнської надії для тих, що оплакують своїх близьких.
Майже вісім століть тому, 1221 року в Італії виник Францисканський Орден Світських, тобто мирян, яких св. Франциск назвав «братами і сестрами у покуті». Ще їх називають терціаріями. Ця назва походить з латинської мови та вказує на приналежність до «Третього Ордену», як ще називають мирянські гілки монаших Чинів.
Нині майже 450 тисяч францисканців Третього Ордену служать у різних країнах світу. На теренах України перші спільноти світських францисканців засновано в ХІV столітті. Після багатьох переслідувань, чверть століття тому вони відновили свої діяльність.
Сьогодні майже 1100 членів Францисканського Ордену Світських в Україні обговорюють разом зі своїми духовними асистентами завдання, які стоять перед ними в Ювілейному рокі Божого Милосердя. Брати і сестри Вінницького регіону Францисканського Ордену Світських мали зустріч в селі с. Мурафа Шаргородського району Вінницької області. В останню суботу перед Великим Постом у Римо-Католицькій Церкві, францисканська молодь із Шепетівки та Баранівки традиційно завітала на духовну віднову до францисканського монастиря в Полонному Хмельницької області.
Настоятель Провінції святого Архангела Михаїла Ордену Братів Менших в Україні отець Доброслав Копистеринський в інтерв’ю для Радіо Ватикану розповів про духовну зустріч світських францисканців Північного регіону України, яка відбулася 13 лютого в місті Житомирі у монастирі св. Йоана з Дуклі, а також про діла милосердя українських терціаріїв:
Отець францисканець Доброслав Копистеринський пояснив, хто може вступити до Францисканського Ордену Світських:
Для Радіо Ватикану, Костянтин Чавага
Розважання військового капелана, о. Михайла Білецького на неділю Всепрощення (Мт. 6,14-21). Бажаємо всім благословенного посту.
У четвер російські засоби масової інформації поширили новину про те, що в середу, 4 травня 2016 року, під час загальної аудієнції у Ватикані, Павло Дорохін, депутат Держдуми Росії від комуністичної партії, вітаючи Папу Франциска, вручив йому «георгіївську стрічку».
У зв'язку з цим директор Ватиканського прес-центру о. Федеріко Ломбарді, ТІ, пояснив, що Папа не міг знати, що таке «георгіївська стрічка», адже за межами колишнього Радянського Союзу вона невідома. Подібні речі під час аудієнцій Папи трапляються досить часто, і заздалегідь передбачити наміри учасників практично неможливо.
«Божа заповідь “не убий” має абсолютну цінність, та стосується як невинного, так і винуватого», – наголосив Папа Франциск після проказування молитви «Ангел Господній» у неділю, 21 лютого 2016 р., пригадавши про запланований на наступний день міжнародний симпозіум, організований «Спільнотою святого Еґідія» на тему: «За світ без смертної кари».
Святіший Отець висловив побажання, щоб ця зустріч спричинилася до оновленого заанґажування в справу скасування смертної кари, адже поширення у громадській думці «несприйняття смертної кари навіть лише як засобу легітимної суспільної самооборони» є «знаком надії». «У дійсності, – сказав він, – сучасні суспільства мають можливості для ефективного стримування злочинів, остаточно не відбираючи у того, хто його скоїв, можливості надолужити за свою провину».
За словами Глави Католицької Церкви, цю проблему слід розглядати «у світлі карного правосуддя, яке повинно якомога більше відповідати гідності людини й Божому задумові щодо людини і суспільства», яке також повинно бути відкритим «на надію ресоціалізації» злочинця. Адже заповідь «не убий» має «абсолютну цінність» та стосується кожного.
«Надзвичайний Ювілей Милосердя, – сказав Святіший Отець, – є слушною нагодою для того, щоби поширювати у світі якомога зріліші форми пошани до життя та гідності кожної людини. Також і злочинець зберігає невід’ємне право на життя, що є Божим даром. Апелюю до сумлінь правителів, щоб було досягнено міжнародну згоду щодо скасування смертної кари. І пропоную тим, хто серед них є католиками, здійснити сміливий зразковий жест: щоб у цьому Святому Році Милосердя не було виконано жодного вироку».
Папа додав, що «всі християни та люди доброї волі сьогодні покликані докладати зусилля не лише для скасування смертної кари, але також, щоб покращувати в’язничні умови, аби була пошанована гідність людей, позбавлених свободи».
Звернення Блаженнішого Святослава до вірних Української Греко-Католицької Церкви і всіх людей доброї волі з приводу тридцятих роковин Чорнобильської катастрофи
Роздумування над 51-им псалмом, який також називають латинським словом «Miserere» (помилуй) було темою загальної аудієнції Папи Франциска у середу 30 березня 2016 року, в якій брало участь понад тридцять тисяч прочан з усього світу. Цією аудієнцією Святіший Отець завершив цикл повчань, присвячених милосердю в книгах Старого Завіту. Він наголосив, що кожній людині потрібно прощення, а найпрекраснішим знаком милосердя є прощення.
Йдеться про покаянну молитву, яку випереджує визнання провини, дозволяючи очиститись Божою любов’ю, стає новим створінням, здатним до послуху, стійкості духа і щирого поклоніння Богові.
Цей псалом стосується царя Давида, покликаного Богом пасти люд Божий та вести його стежками послуху Божому законові. Однак, Давид зрадив своєму посланництву через гріх перелюбу і організацію вбивства. Пророк Натан відкрив цареві Давиду його провину та допоміг признатись до неї. «Це була хвилина примирення з Богом через визнання власного гріха – сказав Папа. – Той, хто молиться слова цього псалма, заохочений мати таке ж саме покаяння та довір’я до Бога, які мав Давид, коли навернувся, і хоч був царем, упокорився, не боячись признатись до провини і виявити перед Господом власну злиденність, однак, будучи твердо переконаним у Божому милосерді». І це не був малий гріх, невелика брехня, адже він вчинив перелюб та вбивство!
Псалом починається благальними словами: «Помилуй мене, Боже, з милости Твоєї; з великого милосердя Твого зітри мої провини. Обмий мене повнотою від вини моєї, очисти мене від гріха мого» (Пс 51 3-4).
Благання звернене до Господа милосердя, щоб спонуканий такою великою любов’ю, як любов батька чи матері, змилосердився, тобто виявив Свою ласку із зичливістю та зрозумінням, наголосив Його Святість. Це гарячий заклик до Бога – єдиного, що може визволити від гріха. У цій молитві виразно бачимо справжню потребу прощення, виявлену благальними словами: зітри, обмий мене, очисть мене. Єдине, що насправді потрібне в нашому житті – це отримати прощення, звільнитись від зла та його смертельних наслідків. На жаль, у житті багато разів переживаємо подібні ситуації, але в них, насамперед, треба довіряти милосердю.
«Господь Бог є більший від нашого гріха і Його любов – це океан в якому можемо зануритись, не боячись, що будемо переможені. Прощати – означає для Бога дати впевненість у тому, що Він нас ніколи не залишає. Незалежно від того, в чому ми могли б себе звинуватити, Він ще раз і завжди більший від усього», – зазначив Святіший Отець.
Людина, яка молиться цей псалом, шукає прощення, визнає свою провину, а визнаючи її, віддає честь Божій справедливості та святості. А потім просить ласки й милосердя. Псалмоспівець довіряє Божій милості, знає, що Боже прощення є дійовим у найвищому ступені, адже Бог творить те, що каже. Цар Давид не приховує гріха, але його нищить і перекреслює. Господь викорінює гріхи, не так як це роблять у хімчистці, коли лише видаляють плями. Тому каянник наново стає чистим, кожна пляма викорінена і тепер він біліший від незайманого снігу.
«Ми, грішники, – мовив Папа Франциск, – разом із прощенням стає новим створінням, сповненим Святим Духом і радістю. Для нас починається нова дійсність: нове серце, новий дух, нове життя. Ми, грішники, що отримали відпущення гріхів і прийняли Божу благодать, можемо навіть навчити ближніх, щоб більше не грішили.
У псальмі 51-му далі читаємо: «Серце чисте, створи мені, Боже, і духа правого віднови в нутрі моїм. Вкажу беззаконним дороги Твої, і нечестиві до Тебе навернуться» (Пс 51 12.15)
Завершуючи пояснення псалма, Папа Франциск сказав: «Боже прощення є тим, чого ми всі потребуємо і воно є найпрекраснішим знаком Його милосердя. Це дар, який кожен грішник, якому відпущені гріха, покликаний поділити з кожним братом і сестрою, яких зустрічає. Це всі ті, який Господь поставив поруч нас: родина, друзі, колеги, парафіяни… усі вони, так як і ми, потребують Божого милосердя. Як це прекрасно отримати прощення, але також кожен з нас, якщо хоче відпущення гріхів, в свою чергу мусить прощати».
Святіший Отець закликав вірних, після того, як скоять гріх, не боятись простягнути руку до Бога, який завжди допоможе і Своїм прощенням приверне нам втрачену гідність.
На закінчення, як завжди, повчання Папи було коротко підсумовано французькою, англійською, німецькою, іспанською, португальською, польською та арабською мовами. Святіший Отець привітав окремі групи прочан, а також дітей, молодь, хворих та молоді подружні пари.
У понеділок, 6 червня 2016 р, нещодавно призначений Настоятель Кустодії Святої Землі о. Франческо Паттон, ОБМ, здійснить урочистий в’їзд до Єрусалиму. Зважаючи на важливість постаті Кустоса Святої Землі, початок служіння провідника цієї францисканської провінції, на яку покладено обов’язок оберігати святі місця, пов’язані з життям Ісуса Христа, має особливий характер, а заходи відбувають в різних місцях.
Урочистий вхід до Єрусалиму розпочинається від Яффських воріт до монастиря Святого Спасителя, що є осідком Курії Кустодії Святої Землі. Там Кустос, який завершує своє служіння, разом з настоятелем монастиря, зустрічає новопризначеного. Після того, як Генеральний Візитатор зачитає Декрет про призначення, о. Франческо складе присягу та отримає з рук попередника печатку Кустодії. Далі кожен брат складе обітницю послуху.
На вівторок, 7 червня, запланований вхід новопризначеного Настоятеля Кустодії Святої Землі до базиліки Святого Гробу Господнього, де його зустрічатимуть провідники греко-православної, вірменської апостольської та римо-католицької спільнот.
Урочистий вхід до Вифлеєму, запланований на 9 червня, передбачає проходження стародавнім Шляхом Патріархів з традиційними зупинками в монастирі Мар Еліас, містечках Бейт-Сахур та Бейт-Джала, відвідини могили Рахилі та вхід до Базиліки Різдва.
Крім того, 8 червня відбудеться вхід нового Кустоса Святої Землі до Світлиці Тайної Вечері в Єрусалимі, 11 червня – до Яффи, 18 червня – до Базиліки Благовіщення у Назареті.
Перший мандат Настоятеля Кустодії Святої Землі триває 6 років, після чого може бути продовженим на 3 роки та, за виняткових обставин (якщо спільнота цього бажає, а Головна Управа вважає слушним), ще на три роки. Зазначимо, що попередник о. Франческо Паттона о. П’єрбаттіста Піццабала виконував це служіння протягом 12 років.
