Приблизно 300 юнаків і дівчат з усієї Східної Азії зібралися наприкінці цього тижня в Гонконзі на зустріч, організовану монашою спільнотою з Тезе, що у Франції, на тему: «Сміливість милосердя». Вона відбувається в осередку Карітас на острові Ченґ-Чао від 10 до 14 серпня, а в ній беруть участь представники молоді Гонконґу, Макао, різних провінцій Китаю, Тайваню, Південної Кореї та Японії.

Для того, щоб «розбудити сміливість милосердя», юнакам і дівчатам запропоновано зупинитися на таких п’яти пунктах: ввіритися Богові, Який є милосердям, постійно прощати, ставати ближнім самому чи разом з іншими у випадку, коли хтось інший переживає труднощі, поширювати милосердя також і на суспільному рівні, виявляти милосердя до всього створіння.

Як зазначають організатори, завданням зустрічі є поглибити сопричастя з Богом через особисту й спільну молитву, спів і тишу, наново відкриваючи сенс життя у роздумах та взаємоподілі з іншими. Завдяки цим п’яти дороговказам молодь покликана ставати носіями миру й довіри у своєму щоденному житті.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/

«Вірі має бути надана можливість відігравати притаманну їй роль у публічному житті», – з таким закликом Ентоні Горан, новопризначений директор Шотландського католицького парламентського представництва, звернувся до громадськості у листі, який нещодавно був опублікований Інтернет-виданням шотландського єпископату. Більшість жителів Шотландії, що входить до складу Об’єднаного Королівства, належать до пресвітеріанської Церкви Шотландії, яка має статус державної. Другою за кількістю вірних є Католицька Церква, що нараховує приблизно 690 тисяч вірних і має дві архидієцезії та 6 дієцезій. Парламентське представництво підпорядковується Єпископській Конференції Шотландії та відповідає за зв’язки між Католицькою Церквою та Шотландським парламентом.

Ентоні Горан, новий директор цього відділу, зазначив, що останнім часом в пресі та в соціальних мережах дедалі частіше з’являються «заклики до того, щоб витіснити релігію з публічного життя». Але «віра, сама по собі, – продовжує він, – є важливою для людського розвитку і для оновлення суспільства. І суспільство буде процвітати, якщо вірі надати свободу зробити свій унікальний вклад».

Говорячи про релігійну свободу, Горан процитував слова Папи Франциска про те, що «наші різні релігійні традиції служать суспільству, насамперед, через послання, яке звіщають. Вони закликають окремих осіб та громади прославляти Бога, що є джерелом всього живого, джерелом свободи і щастя». «Релігійна свобода, – йдеться далі в цитаті Святішого Отця, – за своєю природою виходить за межі місць відправлення культу і приватної сфери окремих осіб та сімей».

Папа Франциск, як пригадує представник Церкви при Шотландському парламенті, застерігає, що «сучасні тиранічні суспільства прагнуть придушити релігійну свободу, або ж намагаються звести релігії до субкультури, без права голосу на політичній арені». «На відміну від поширеної думки, – підкреслює він, – Католицька Церква продовжує зростати на глобальному рівні. В Шотландії, на даний час, кількість семінаристів є найвищою за останні десять років. Згідно з національним переписом між 2001 та 2011 роками зросла також кількість католиків».

Коментуючи своє нове призначення, Ентоні Горан підкреслив, що його місія полягатиме в тому, щоб «сприяти поширенню католицької віри і соціальної доктрини Церкви, залучаючи в позитивний спосіб світське суспільство, в якому живемо». Новопризначений директор висловлює надію, що його відділові вдасться налагодити працю з молоддю, яка має багато ентузіазму та енергії, і яка є майбутнім Церкви та країни. Він також бажає «зустрічатися з політиками та зацікавленими сторонами, та встановити з ними позитивні та дружні стосунки з метою розвивати шляхи поширення навчання Церкви у політичній сфері». «Тому що Церква, – додає на завершення Ентоні Горан, – трудиться для спільного добра і має на серці добробут усіх».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/12/

«Вірі має бути надана можливість відігравати притаманну їй роль у публічному житті», – з таким закликом Ентоні Горан, новопризначений директор Шотландського католицького парламентського представництва, звернувся до громадськості у листі, який нещодавно був опублікований Інтернет-виданням шотландського єпископату. Більшість жителів Шотландії, що входить до складу Об’єднаного Королівства, належать до пресвітеріанської Церкви Шотландії, яка має статус державної. Другою за кількістю вірних є Католицька Церква, що нараховує приблизно 690 тисяч вірних і має дві архидієцезії та 6 дієцезій. Парламентське представництво підпорядковується Єпископській Конференції Шотландії та відповідає за зв’язки між Католицькою Церквою та Шотландським парламентом.

Ентоні Горан, новий директор цього відділу, зазначив, що останнім часом в пресі та в соціальних мережах дедалі частіше з’являються «заклики до того, щоб витіснити релігію з публічного життя». Але «віра, сама по собі, – продовжує він, – є важливою для людського розвитку і для оновлення суспільства. І суспільство буде процвітати, якщо вірі надати свободу зробити свій унікальний вклад».

Говорячи про релігійну свободу, Горан процитував слова Папи Франциска про те, що «наші різні релігійні традиції служать суспільству, насамперед, через послання, яке звіщають. Вони закликають окремих осіб та громади прославляти Бога, що є джерелом всього живого, джерелом свободи і щастя». «Релігійна свобода, – йдеться далі в цитаті Святішого Отця, – за своєю природою виходить за межі місць відправлення культу і приватної сфери окремих осіб та сімей».

Папа Франциск, як пригадує представник Церкви при Шотландському парламенті, застерігає, що «сучасні тиранічні суспільства прагнуть придушити релігійну свободу, або ж намагаються звести релігії до субкультури, без права голосу на політичній арені». «На відміну від поширеної думки, – підкреслює він, – Католицька Церква продовжує зростати на глобальному рівні. В Шотландії, на даний час, кількість семінаристів є найвищою за останні десять років. Згідно з національним переписом між 2001 та 2011 роками зросла також кількість католиків».

Коментуючи своє нове призначення, Ентоні Горан підкреслив, що його місія полягатиме в тому, щоб «сприяти поширенню католицької віри і соціальної доктрини Церкви, залучаючи в позитивний спосіб світське суспільство, в якому живемо». Новопризначений директор висловлює надію, що його відділові вдасться налагодити працю з молоддю, яка має багато ентузіазму та енергії, і яка є майбутнім Церкви та країни. Він також бажає «зустрічатися з політиками та зацікавленими сторонами, та встановити з ними позитивні та дружні стосунки з метою розвивати шляхи поширення навчання Церкви у політичній сфері». «Тому що Церква, – додає на завершення Ентоні Горан, – трудиться для спільного добра і має на серці добробут усіх».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/12/

Формування членів Світських інститутів та ідентичність посвячення в цих інститутах будуть головними темами, які розглядатимуться під час Генеральної Асамблеї Всесвітньої конференції Світських інститутів, що від 21 до 25 серпня 2016 р. відбуватиметься у Римі. В ній візьмуть участь провідники Світських товариств, що входять до цієї конференції, а також голови національних та континентальних об’єднань. Загалом, очікується понад 140 учасників з 25 країн із 5 континентів.

Робочі засідання Асамблеї розпочнуться 22 серпня, того ж дня ввечері кардинад Жоао Браз-де-Авіс, Префект Конгрегації Інститутів богопосвяченого життя та Товариств апостольського життя, відслужить для її учасників Євхаристійне богослуження. Крім звіту про діяльність за останнє чотириріччя, розглядатимуться плани на наступний період, а також відбудеться обрання виконавчої ради, якій буде ввірене завдання впроваджувати ці напрямні у життя.

Серед тем, що розглядатимуться під час засідань, є світськість як природне середовище для формування, новизна, яка випливає з різних культур та континентів, особливі риси та розвиток Світських товариств, оновлене відкриття цінності євангельського покликання, яке не шукає видимості і не зосереджене на результативності. Праці відбуватимуться у світлі 70-річчя затвердження Апостольським Престолом цієї форми богопосвяченого життя. В програмі передбачено також участь у загальній аудієнції з Папою Франциском у середу, 24 серпня.

Світські інститути – це форма богопосвяченого життя в Католицькій Церкві, члени яких у своєму покликанні поєднують два аспекти: виконання євангельських рад убожества, чистоти й послуху, складаючи відповідні прилюдні приречення, одночасно, залишаючись у світі. Світські інститути бувають чоловічими, жіночими та священичими. Їхнім завданням є, залишаючись у світі, пронизувати його духом Євангелія. Нову форму богопосвяченого життя затвердив Папа Пій ХІІ Апостольською Конституцією «Provida Mater Ecclesia» від 2 лютого 1947 р., а першим в історії Світським інститутом було «Opus Dei», яке сьогодні має статус персональної прелатури.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/14/

Формування членів Світських інститутів та ідентичність посвячення в цих інститутах будуть головними темами, які розглядатимуться під час Генеральної Асамблеї Всесвітньої конференції Світських інститутів, що від 21 до 25 серпня 2016 р. відбуватиметься у Римі. В ній візьмуть участь провідники Світських товариств, що входять до цієї конференції, а також голови національних та континентальних об’єднань. Загалом, очікується понад 140 учасників з 25 країн із 5 континентів.

Робочі засідання Асамблеї розпочнуться 22 серпня, того ж дня ввечері кардинад Жоао Браз-де-Авіс, Префект Конгрегації Інститутів богопосвяченого життя та Товариств апостольського життя, відслужить для її учасників Євхаристійне богослуження. Крім звіту про діяльність за останнє чотириріччя, розглядатимуться плани на наступний період, а також відбудеться обрання виконавчої ради, якій буде ввірене завдання впроваджувати ці напрямні у життя.

Серед тем, що розглядатимуться під час засідань, є світськість як природне середовище для формування, новизна, яка випливає з різних культур та континентів, особливі риси та розвиток Світських товариств, оновлене відкриття цінності євангельського покликання, яке не шукає видимості і не зосереджене на результативності. Праці відбуватимуться у світлі 70-річчя затвердження Апостольським Престолом цієї форми богопосвяченого життя. В програмі передбачено також участь у загальній аудієнції з Папою Франциском у середу, 24 серпня.

Світські інститути – це форма богопосвяченого життя в Католицькій Церкві, члени яких у своєму покликанні поєднують два аспекти: виконання євангельських рад убожества, чистоти й послуху, складаючи відповідні прилюдні приречення, одночасно, залишаючись у світі. Світські інститути бувають чоловічими, жіночими та священичими. Їхнім завданням є, залишаючись у світі, пронизувати його духом Євангелія. Нову форму богопосвяченого життя затвердив Папа Пій ХІІ Апостольською Конституцією «Provida Mater Ecclesia» від 2 лютого 1947 р., а першим в історії Світським інститутом було «Opus Dei», яке сьогодні має статус персональної прелатури.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/14/

Приблизно 300 юнаків і дівчат з усієї Східної Азії зібралися наприкінці цього тижня в Гонконзі на зустріч, організовану монашою спільнотою з Тезе, що у Франції, на тему: «Сміливість милосердя». Вона відбувається в осередку Карітас на острові Ченґ-Чао від 10 до 14 серпня, а в ній беруть участь представники молоді Гонконґу, Макао, різних провінцій Китаю, Тайваню, Південної Кореї та Японії.

Для того, щоб «розбудити сміливість милосердя», юнакам і дівчатам запропоновано зупинитися на таких п’яти пунктах: ввіритися Богові, Який є милосердям, постійно прощати, ставати ближнім самому чи разом з іншими у випадку, коли хтось інший переживає труднощі, поширювати милосердя також і на суспільному рівні, виявляти милосердя до всього створіння.

Як зазначають організатори, завданням зустрічі є поглибити сопричастя з Богом через особисту й спільну молитву, спів і тишу, наново відкриваючи сенс життя у роздумах та взаємоподілі з іншими. Завдяки цим п’яти дороговказам молодь покликана ставати носіями миру й довіри у своєму щоденному житті.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/

Приблизно 300 юнаків і дівчат з усієї Східної Азії зібралися наприкінці цього тижня в Гонконзі на зустріч, організовану монашою спільнотою з Тезе, що у Франції, на тему: «Сміливість милосердя». Вона відбувається в осередку Карітас на острові Ченґ-Чао від 10 до 14 серпня, а в ній беруть участь представники молоді Гонконґу, Макао, різних провінцій Китаю, Тайваню, Південної Кореї та Японії.

Для того, щоб «розбудити сміливість милосердя», юнакам і дівчатам запропоновано зупинитися на таких п’яти пунктах: ввіритися Богові, Який є милосердям, постійно прощати, ставати ближнім самому чи разом з іншими у випадку, коли хтось інший переживає труднощі, поширювати милосердя також і на суспільному рівні, виявляти милосердя до всього створіння.

Як зазначають організатори, завданням зустрічі є поглибити сопричастя з Богом через особисту й спільну молитву, спів і тишу, наново відкриваючи сенс життя у роздумах та взаємоподілі з іншими. Завдяки цим п’яти дороговказам молодь покликана ставати носіями миру й довіри у своєму щоденному житті.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/

«Вірі має бути надана можливість відігравати притаманну їй роль у публічному житті», – з таким закликом Ентоні Горан, новопризначений директор Шотландського католицького парламентського представництва, звернувся до громадськості у листі, який нещодавно був опублікований Інтернет-виданням шотландського єпископату. Більшість жителів Шотландії, що входить до складу Об’єднаного Королівства, належать до пресвітеріанської Церкви Шотландії, яка має статус державної. Другою за кількістю вірних є Католицька Церква, що нараховує приблизно 690 тисяч вірних і має дві архидієцезії та 6 дієцезій. Парламентське представництво підпорядковується Єпископській Конференції Шотландії та відповідає за зв’язки між Католицькою Церквою та Шотландським парламентом.

Ентоні Горан, новий директор цього відділу, зазначив, що останнім часом в пресі та в соціальних мережах дедалі частіше з’являються «заклики до того, щоб витіснити релігію з публічного життя». Але «віра, сама по собі, – продовжує він, – є важливою для людського розвитку і для оновлення суспільства. І суспільство буде процвітати, якщо вірі надати свободу зробити свій унікальний вклад».

Говорячи про релігійну свободу, Горан процитував слова Папи Франциска про те, що «наші різні релігійні традиції служать суспільству, насамперед, через послання, яке звіщають. Вони закликають окремих осіб та громади прославляти Бога, що є джерелом всього живого, джерелом свободи і щастя». «Релігійна свобода, – йдеться далі в цитаті Святішого Отця, – за своєю природою виходить за межі місць відправлення культу і приватної сфери окремих осіб та сімей».

Папа Франциск, як пригадує представник Церкви при Шотландському парламенті, застерігає, що «сучасні тиранічні суспільства прагнуть придушити релігійну свободу, або ж намагаються звести релігії до субкультури, без права голосу на політичній арені». «На відміну від поширеної думки, – підкреслює він, – Католицька Церква продовжує зростати на глобальному рівні. В Шотландії, на даний час, кількість семінаристів є найвищою за останні десять років. Згідно з національним переписом між 2001 та 2011 роками зросла також кількість католиків».

Коментуючи своє нове призначення, Ентоні Горан підкреслив, що його місія полягатиме в тому, щоб «сприяти поширенню католицької віри і соціальної доктрини Церкви, залучаючи в позитивний спосіб світське суспільство, в якому живемо». Новопризначений директор висловлює надію, що його відділові вдасться налагодити працю з молоддю, яка має багато ентузіазму та енергії, і яка є майбутнім Церкви та країни. Він також бажає «зустрічатися з політиками та зацікавленими сторонами, та встановити з ними позитивні та дружні стосунки з метою розвивати шляхи поширення навчання Церкви у політичній сфері». «Тому що Церква, – додає на завершення Ентоні Горан, – трудиться для спільного добра і має на серці добробут усіх».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/12/

«Вірі має бути надана можливість відігравати притаманну їй роль у публічному житті», – з таким закликом Ентоні Горан, новопризначений директор Шотландського католицького парламентського представництва, звернувся до громадськості у листі, який нещодавно був опублікований Інтернет-виданням шотландського єпископату. Більшість жителів Шотландії, що входить до складу Об’єднаного Королівства, належать до пресвітеріанської Церкви Шотландії, яка має статус державної. Другою за кількістю вірних є Католицька Церква, що нараховує приблизно 690 тисяч вірних і має дві архидієцезії та 6 дієцезій. Парламентське представництво підпорядковується Єпископській Конференції Шотландії та відповідає за зв’язки між Католицькою Церквою та Шотландським парламентом.

Ентоні Горан, новий директор цього відділу, зазначив, що останнім часом в пресі та в соціальних мережах дедалі частіше з’являються «заклики до того, щоб витіснити релігію з публічного життя». Але «віра, сама по собі, – продовжує він, – є важливою для людського розвитку і для оновлення суспільства. І суспільство буде процвітати, якщо вірі надати свободу зробити свій унікальний вклад».

Говорячи про релігійну свободу, Горан процитував слова Папи Франциска про те, що «наші різні релігійні традиції служать суспільству, насамперед, через послання, яке звіщають. Вони закликають окремих осіб та громади прославляти Бога, що є джерелом всього живого, джерелом свободи і щастя». «Релігійна свобода, – йдеться далі в цитаті Святішого Отця, – за своєю природою виходить за межі місць відправлення культу і приватної сфери окремих осіб та сімей».

Папа Франциск, як пригадує представник Церкви при Шотландському парламенті, застерігає, що «сучасні тиранічні суспільства прагнуть придушити релігійну свободу, або ж намагаються звести релігії до субкультури, без права голосу на політичній арені». «На відміну від поширеної думки, – підкреслює він, – Католицька Церква продовжує зростати на глобальному рівні. В Шотландії, на даний час, кількість семінаристів є найвищою за останні десять років. Згідно з національним переписом між 2001 та 2011 роками зросла також кількість католиків».

Коментуючи своє нове призначення, Ентоні Горан підкреслив, що його місія полягатиме в тому, щоб «сприяти поширенню католицької віри і соціальної доктрини Церкви, залучаючи в позитивний спосіб світське суспільство, в якому живемо». Новопризначений директор висловлює надію, що його відділові вдасться налагодити працю з молоддю, яка має багато ентузіазму та енергії, і яка є майбутнім Церкви та країни. Він також бажає «зустрічатися з політиками та зацікавленими сторонами, та встановити з ними позитивні та дружні стосунки з метою розвивати шляхи поширення навчання Церкви у політичній сфері». «Тому що Церква, – додає на завершення Ентоні Горан, – трудиться для спільного добра і має на серці добробут усіх».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/12/

Історія святого мученика о. Максиміліана Кольбе, ОБМ конвентуальних, пам’ять якого Церква спогадує напередодні урочистості Внебовзяття Пречистої Діви Марії, є однією зі світлих історій християнського героїзму. Він відійшов по вічну нагороду 14 серпня 1941 р., вбитий у нацистському концентраційному таборі Аушвіц. Папа Франциск, відвідуючи нещодавно Польщу, молився в його камері саме в 75-ту річницю винесення смертного вироку.

Польського францисканця о. Максиміліана Кольбе знають як «Лицаря Непорочної». Відзначаючись з дитинства набожністю до Пречистої Діви Марії, 1917 року, коли через Європу проходили армії учасників першої світової війни, священик заснував християнський рух «Воїнство Непорочної Діви Марії», завданням якого було через поширення набожності до Пречистої Діви, протистояти тоталітарній пропаганді, яка поширювалася в міжвоєнний період.

Оскільки стан здоров’я, не зважаючи на його обдарування, не дозволяв священикові займатися проповідуванням та викладанням, з дозволу настоятелів він повністю присвятив своє служіння «Воїнству», яке здобувало прихильників серед католиків, що належали до різних суспільних верств. Душпастир добре усвідомлював важливість засобів комунікації в душпастирстві, а тому заснував часопис «Лицар Непорочної», а згодом з його ініціативи постав осередок-видавництво «Niepokalanow», тобто «Містечко Непорочної».

Спонукуваний місійним духом, отець Кольбе поширював «Воїнство Непорочної» в Японії та Індії, однак, недуга змусила його повернутися до Польщі, саме в той час, як нацистські війська вторглися до країни. Францисканці, які давали притулок біженцям, між якими були численні євреї, стали об’єктом переслідування. Отця Максиміліана заарештовано, і 28 травня 1941 року він переступив через ворота Аушвіцу.

У цьому осередкові жахіть Лицар Непорочної о. Кольбе прожив останній і найблагородніший етап свого земного життя. Втративши ім’я та чернечу рясу, він став «номером 16670» та зазнав чимало страждань. Спочатку йому було доручено відвозити тіла померлих до крематорію. Але у місці, в якому «мистецтво жорстокості» набрало витончених форм, гідність священика та мужа віри сяяла, немов діамант. Для численних в’язнів він став джерелом підбадьорення та розради.

Через деякий час о. Кольбе переведено до 14-го блоку, в’язні якого були призначені до польових робіт. Одному з них вдалося втекти. Як покарання, командування табору вибрало 10-х в’язнів, засудивши їх на голодну смерть. Одним з них був молодий сержант Францішек Ґайовнічек, який, почувши про вирок, заплакав, кажучи, що вже не побачить свою дружину та малих дітей. Тоді о. Максимілян зробив свій останній лицарський крок, виступивши вперед і заявивши, що піде до бункеру замість нього, викликавши неабияке здивування присутніх.

Мученицька смерть була повільною. У бункері, розраджувані словами й молитвами отця Кольбе, один за одним гасли голоси засуджених. Через два тижні четверо з них ще залишалися живими, тому есесівці вирішили відібрати їм життя за допомогою смертельної ін’єкції. Тримаючи за руку лікаря, який його вбивав, о. Максимілян промовив: «Ви нічого не зрозуміли в житті. Ненависть нінащо не придатна. Лише любов творить…», – а його останніми словами була молитва до Богородиці. Наступного дня, в урочистість Внебовзяття, тіло Лицаря Непорочної було кремоване.

Блаженний Папа Павло VI беатифікував о. Максиміліана Кольбе 17 жовтня 1971 року. Особливим гостем урочистості був врятований ним Францішек Ґайовнічек. А 10 жовтня 1982 року святий Іван Павло ІІ проголосив благородного францисканця святим.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/14/