Господи Ісусе, поклоняємося Твоєму хрестові, який визволяє нас від гріха, джерела всіх поділів і кожного зла; звіщаємо Твоє воскресіння, яке викупляє людину з рабства падіння та смерті; очікуємо Твого приходу в славі, яка приведе до сповнення Твого царства справедливості, радості та миру.

Господи Ісусе, задля Твоїх славних страстей, здолай закам’янілість сердець, ув’язнених ненавистю та егоїзмом; силою Свого воскресіння визволи з їхнього стану жертви несправедливості та утисків; задля вірності Своєму приходові, знищ культуру смерті та вчини, щоб засяяв тріумф життя.

Господи Ісусе, з’єднай зі Своїм хрестом страждання численних невинних жертв: дітей, похилих віком, переслідуваних християн; огорни пасхальним світлом людей, глибоко поранених: осіб, що стали жертвами зловживань, позбавлених свободи й гідності; дай досвідчити непорушність Твого царства тим, які живуть в непевності: вигнанцям, біженцям, тим, хто втратив смак життя.

Господи Ісусе, простягни тінь Твого хреста на воюючі народи: нехай вони навчаться шляху примирення, діалогу й прощення; дай відчути смак Твого воскресіння народам, вичерпаним бомбардуваннями: підійми з руїн Ірак та Сирію; об’єднай під Своїм солодким царюванням усіх Твоїх розсіяних дітей: підтримай християн діаспори і даруй їм єдність віри та любові.

Пречиста Діво Марії, Царице миру, Ти, що стояла в підніжжі хреста, випроси у Свого Сина прощення наших гріхів; Ти, що ніколи не засумнівалася в перемозі воскресіння, підтримуй нашу віру та нашу надію; Ти, що возсідаєш у царській славі, навчи нас царственності служіння та слави любові.
Амінь.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

«Завершуючи своє паломництво на землю Грузії, дякую Богові за те, що можу зупинитися в зосередженні в цьому святому храмі. Тут також хочу щиро подякувати за виявлену гостинність, за ваше зворушливе свідчення віри, яке мене дуже підтримало, щиро подякувати за добре серце», – цими словами Папа Франциск розпочав свою останню промову на грузинській землі, виголошену під час відвідин патріаршого собору Светіцховелі в місті Мцхета, що відбулися ввечері, 1жовтня 2016.

Зазначивши, що грузинська мова багата «промовистими висловами» для описання братерства, дружби й близькості між людьми, він виокремив слова «шен ґенацвале», що означає готовність поставити себе на місце іншого. «Розділити в спільності молитви та в єдності душ радощі й тривоги, носячи тягарі одні одних: нехай же цим братерським наставленням, – побажав Глава Католицької Церкви, – буде позначений наш спільний шлях».

Святіший Отець зазначив, що цей величний собор, зберігаючи «численні скарби віри та історії», є заохоченням пам’ятати про минуле, адже «занепад народу починається там, де закінчується пам’ять про минуле». «Історія Грузії є немовби стародавньою книгою, яка на кожній сторінці розповідає про святих свідків та про християнські цінності, які викували дух і культуру країни», – сказав Папа, додаючи: «Християнське послання, яке пригадує це святе місце, протягом сторіч є опорою грузинської ідентичності» також і в найважчі історичні періоди.

«Ніжна й співчутлива близькість Господа тут особливим чином представлена знаком святої ризи», – вів далі Єпископ Риму, вказуючи на одну із реліквій собору – святу Христову ризу, яку забрав один з воїнів, що стерегли розп’ятого Христа. Він зазначив, що таїнство «безшовного хітону, витканого згори додолу», від самих початків привертало увагу християн, зокрема, святий Кипріян Картагенський стверджував, що ця нерозділена риза є образом єдності, що походить згори.

«Свята риза, таїнство єдності, закликає нас відчувати великий біль з приводу поділів, що сталися між християнами протягом історії: вони є справжніми та дійсними ранами, завданими Господньому тілу, – сказав Папа. – Однак, у той же час “єдність, що походить згори”, любов Христа, Який зібрав нас не лише даруючи нам Свою ризу, але також Своє тіло, спонукають нас не знеохочуватися та за Його прикладом, жертвувати себе самих, спонукають нас до щирої любові та взаєморозуміння, до того, щоб зашити розриви, надихаючись духом світлого християнського братерства. А все це, без сумніву, вимагає терпеливого шляху, сповненого довірою до іншого та покорою, але без страху та знеохочення, але в радісній впевненості, передсмак якої нам дає християнська надія».

Святіший Отець також звернув увагу на те, що храм є місцем уділення Хрищення, яке по-грузинськи вказує на просвічення, і має той самий корінь, що й слово «виховання». Це, на його думку, вказує на «красу християнського життя», яке від початку є світлим і залишається таким, якщо «залишатиметься у світлі та відкидатиме темряву зла; якщо, зберігаючи вірність своєму корінню, не впадає у замкненість, що затемнює життя, але зберігається у готовності приймати та вчитися, просвічуватися всім, що є прекрасним та істинним».

«Від щирого серця запевняю свою молитву за те, щоб Господь, який оновляє всі речі, за заступництвом святих братів апостолів Петра й Андрія, мучеників та всіх святих, помножив любов між віруючими в Христа та світлий пошук того всього, що може нас наблизити, примирити та з’єднати», – підсумував Папа.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

«Завершуючи своє паломництво на землю Грузії, дякую Богові за те, що можу зупинитися в зосередженні в цьому святому храмі. Тут також хочу щиро подякувати за виявлену гостинність, за ваше зворушливе свідчення віри, яке мене дуже підтримало, щиро подякувати за добре серце», – цими словами Папа Франциск розпочав свою останню промову на грузинській землі, виголошену під час відвідин патріаршого собору Светіцховелі в місті Мцхета, що відбулися ввечері, 1жовтня 2016.

Зазначивши, що грузинська мова багата «промовистими висловами» для описання братерства, дружби й близькості між людьми, він виокремив слова «шен ґенацвале», що означає готовність поставити себе на місце іншого. «Розділити в спільності молитви та в єдності душ радощі й тривоги, носячи тягарі одні одних: нехай же цим братерським наставленням, – побажав Глава Католицької Церкви, – буде позначений наш спільний шлях».

Святіший Отець зазначив, що цей величний собор, зберігаючи «численні скарби віри та історії», є заохоченням пам’ятати про минуле, адже «занепад народу починається там, де закінчується пам’ять про минуле». «Історія Грузії є немовби стародавньою книгою, яка на кожній сторінці розповідає про святих свідків та про християнські цінності, які викували дух і культуру країни», – сказав Папа, додаючи: «Християнське послання, яке пригадує це святе місце, протягом сторіч є опорою грузинської ідентичності» також і в найважчі історичні періоди.

«Ніжна й співчутлива близькість Господа тут особливим чином представлена знаком святої ризи», – вів далі Єпископ Риму, вказуючи на одну із реліквій собору – святу Христову ризу, яку забрав один з воїнів, що стерегли розп’ятого Христа. Він зазначив, що таїнство «безшовного хітону, витканого згори додолу», від самих початків привертало увагу християн, зокрема, святий Кипріян Картагенський стверджував, що ця нерозділена риза є образом єдності, що походить згори.

«Свята риза, таїнство єдності, закликає нас відчувати великий біль з приводу поділів, що сталися між християнами протягом історії: вони є справжніми та дійсними ранами, завданими Господньому тілу, – сказав Папа. – Однак, у той же час “єдність, що походить згори”, любов Христа, Який зібрав нас не лише даруючи нам Свою ризу, але також Своє тіло, спонукають нас не знеохочуватися та за Його прикладом, жертвувати себе самих, спонукають нас до щирої любові та взаєморозуміння, до того, щоб зашити розриви, надихаючись духом світлого християнського братерства. А все це, без сумніву, вимагає терпеливого шляху, сповненого довірою до іншого та покорою, але без страху та знеохочення, але в радісній впевненості, передсмак якої нам дає християнська надія».

Святіший Отець також звернув увагу на те, що храм є місцем уділення Хрищення, яке по-грузинськи вказує на просвічення, і має той самий корінь, що й слово «виховання». Це, на його думку, вказує на «красу християнського життя», яке від початку є світлим і залишається таким, якщо «залишатиметься у світлі та відкидатиме темряву зла; якщо, зберігаючи вірність своєму корінню, не впадає у замкненість, що затемнює життя, але зберігається у готовності приймати та вчитися, просвічуватися всім, що є прекрасним та істинним».

«Від щирого серця запевняю свою молитву за те, щоб Господь, який оновляє всі речі, за заступництвом святих братів апостолів Петра й Андрія, мучеників та всіх святих, помножив любов між віруючими в Христа та світлий пошук того всього, що може нас наблизити, примирити та з’єднати», – підсумував Папа.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

«Завершуючи своє паломництво на землю Грузії, дякую Богові за те, що можу зупинитися в зосередженні в цьому святому храмі. Тут також хочу щиро подякувати за виявлену гостинність, за ваше зворушливе свідчення віри, яке мене дуже підтримало, щиро подякувати за добре серце», – цими словами Папа Франциск розпочав свою останню промову на грузинській землі, виголошену під час відвідин патріаршого собору Светіцховелі в місті Мцхета, що відбулися ввечері, 1жовтня 2016.

Зазначивши, що грузинська мова багата «промовистими висловами» для описання братерства, дружби й близькості між людьми, він виокремив слова «шен ґенацвале», що означає готовність поставити себе на місце іншого. «Розділити в спільності молитви та в єдності душ радощі й тривоги, носячи тягарі одні одних: нехай же цим братерським наставленням, – побажав Глава Католицької Церкви, – буде позначений наш спільний шлях».

Святіший Отець зазначив, що цей величний собор, зберігаючи «численні скарби віри та історії», є заохоченням пам’ятати про минуле, адже «занепад народу починається там, де закінчується пам’ять про минуле». «Історія Грузії є немовби стародавньою книгою, яка на кожній сторінці розповідає про святих свідків та про християнські цінності, які викували дух і культуру країни», – сказав Папа, додаючи: «Християнське послання, яке пригадує це святе місце, протягом сторіч є опорою грузинської ідентичності» також і в найважчі історичні періоди.

«Ніжна й співчутлива близькість Господа тут особливим чином представлена знаком святої ризи», – вів далі Єпископ Риму, вказуючи на одну із реліквій собору – святу Христову ризу, яку забрав один з воїнів, що стерегли розп’ятого Христа. Він зазначив, що таїнство «безшовного хітону, витканого згори додолу», від самих початків привертало увагу християн, зокрема, святий Кипріян Картагенський стверджував, що ця нерозділена риза є образом єдності, що походить згори.

«Свята риза, таїнство єдності, закликає нас відчувати великий біль з приводу поділів, що сталися між християнами протягом історії: вони є справжніми та дійсними ранами, завданими Господньому тілу, – сказав Папа. – Однак, у той же час “єдність, що походить згори”, любов Христа, Який зібрав нас не лише даруючи нам Свою ризу, але також Своє тіло, спонукають нас не знеохочуватися та за Його прикладом, жертвувати себе самих, спонукають нас до щирої любові та взаєморозуміння, до того, щоб зашити розриви, надихаючись духом світлого християнського братерства. А все це, без сумніву, вимагає терпеливого шляху, сповненого довірою до іншого та покорою, але без страху та знеохочення, але в радісній впевненості, передсмак якої нам дає християнська надія».

Святіший Отець також звернув увагу на те, що храм є місцем уділення Хрищення, яке по-грузинськи вказує на просвічення, і має той самий корінь, що й слово «виховання». Це, на його думку, вказує на «красу християнського життя», яке від початку є світлим і залишається таким, якщо «залишатиметься у світлі та відкидатиме темряву зла; якщо, зберігаючи вірність своєму корінню, не впадає у замкненість, що затемнює життя, але зберігається у готовності приймати та вчитися, просвічуватися всім, що є прекрасним та істинним».

«Від щирого серця запевняю свою молитву за те, щоб Господь, який оновляє всі речі, за заступництвом святих братів апостолів Петра й Андрія, мучеників та всіх святих, помножив любов між віруючими в Христа та світлий пошук того всього, що може нас наблизити, примирити та з’єднати», – підсумував Папа.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

«Завершуючи своє паломництво на землю Грузії, дякую Богові за те, що можу зупинитися в зосередженні в цьому святому храмі. Тут також хочу щиро подякувати за виявлену гостинність, за ваше зворушливе свідчення віри, яке мене дуже підтримало, щиро подякувати за добре серце», – цими словами Папа Франциск розпочав свою останню промову на грузинській землі, виголошену під час відвідин патріаршого собору Светіцховелі в місті Мцхета, що відбулися ввечері, 1жовтня 2016.

Зазначивши, що грузинська мова багата «промовистими висловами» для описання братерства, дружби й близькості між людьми, він виокремив слова «шен ґенацвале», що означає готовність поставити себе на місце іншого. «Розділити в спільності молитви та в єдності душ радощі й тривоги, носячи тягарі одні одних: нехай же цим братерським наставленням, – побажав Глава Католицької Церкви, – буде позначений наш спільний шлях».

Святіший Отець зазначив, що цей величний собор, зберігаючи «численні скарби віри та історії», є заохоченням пам’ятати про минуле, адже «занепад народу починається там, де закінчується пам’ять про минуле». «Історія Грузії є немовби стародавньою книгою, яка на кожній сторінці розповідає про святих свідків та про християнські цінності, які викували дух і культуру країни», – сказав Папа, додаючи: «Християнське послання, яке пригадує це святе місце, протягом сторіч є опорою грузинської ідентичності» також і в найважчі історичні періоди.

«Ніжна й співчутлива близькість Господа тут особливим чином представлена знаком святої ризи», – вів далі Єпископ Риму, вказуючи на одну із реліквій собору – святу Христову ризу, яку забрав один з воїнів, що стерегли розп’ятого Христа. Він зазначив, що таїнство «безшовного хітону, витканого згори додолу», від самих початків привертало увагу християн, зокрема, святий Кипріян Картагенський стверджував, що ця нерозділена риза є образом єдності, що походить згори.

«Свята риза, таїнство єдності, закликає нас відчувати великий біль з приводу поділів, що сталися між християнами протягом історії: вони є справжніми та дійсними ранами, завданими Господньому тілу, – сказав Папа. – Однак, у той же час “єдність, що походить згори”, любов Христа, Який зібрав нас не лише даруючи нам Свою ризу, але також Своє тіло, спонукають нас не знеохочуватися та за Його прикладом, жертвувати себе самих, спонукають нас до щирої любові та взаєморозуміння, до того, щоб зашити розриви, надихаючись духом світлого християнського братерства. А все це, без сумніву, вимагає терпеливого шляху, сповненого довірою до іншого та покорою, але без страху та знеохочення, але в радісній впевненості, передсмак якої нам дає християнська надія».

Святіший Отець також звернув увагу на те, що храм є місцем уділення Хрищення, яке по-грузинськи вказує на просвічення, і має той самий корінь, що й слово «виховання». Це, на його думку, вказує на «красу християнського життя», яке від початку є світлим і залишається таким, якщо «залишатиметься у світлі та відкидатиме темряву зла; якщо, зберігаючи вірність своєму корінню, не впадає у замкненість, що затемнює життя, але зберігається у готовності приймати та вчитися, просвічуватися всім, що є прекрасним та істинним».

«Від щирого серця запевняю свою молитву за те, щоб Господь, який оновляє всі речі, за заступництвом святих братів апостолів Петра й Андрія, мучеників та всіх святих, помножив любов між віруючими в Христа та світлий пошук того всього, що може нас наблизити, примирити та з’єднати», – підсумував Папа.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

«Завершуючи своє паломництво на землю Грузії, дякую Богові за те, що можу зупинитися в зосередженні в цьому святому храмі. Тут також хочу щиро подякувати за виявлену гостинність, за ваше зворушливе свідчення віри, яке мене дуже підтримало, щиро подякувати за добре серце», – цими словами Папа Франциск розпочав свою останню промову на грузинській землі, виголошену під час відвідин патріаршого собору Светіцховелі в місті Мцхета, що відбулися ввечері, 1жовтня 2016.

Зазначивши, що грузинська мова багата «промовистими висловами» для описання братерства, дружби й близькості між людьми, він виокремив слова «шен ґенацвале», що означає готовність поставити себе на місце іншого. «Розділити в спільності молитви та в єдності душ радощі й тривоги, носячи тягарі одні одних: нехай же цим братерським наставленням, – побажав Глава Католицької Церкви, – буде позначений наш спільний шлях».

Святіший Отець зазначив, що цей величний собор, зберігаючи «численні скарби віри та історії», є заохоченням пам’ятати про минуле, адже «занепад народу починається там, де закінчується пам’ять про минуле». «Історія Грузії є немовби стародавньою книгою, яка на кожній сторінці розповідає про святих свідків та про християнські цінності, які викували дух і культуру країни», – сказав Папа, додаючи: «Християнське послання, яке пригадує це святе місце, протягом сторіч є опорою грузинської ідентичності» також і в найважчі історичні періоди.

«Ніжна й співчутлива близькість Господа тут особливим чином представлена знаком святої ризи», – вів далі Єпископ Риму, вказуючи на одну із реліквій собору – святу Христову ризу, яку забрав один з воїнів, що стерегли розп’ятого Христа. Він зазначив, що таїнство «безшовного хітону, витканого згори додолу», від самих початків привертало увагу християн, зокрема, святий Кипріян Картагенський стверджував, що ця нерозділена риза є образом єдності, що походить згори.

«Свята риза, таїнство єдності, закликає нас відчувати великий біль з приводу поділів, що сталися між християнами протягом історії: вони є справжніми та дійсними ранами, завданими Господньому тілу, – сказав Папа. – Однак, у той же час “єдність, що походить згори”, любов Христа, Який зібрав нас не лише даруючи нам Свою ризу, але також Своє тіло, спонукають нас не знеохочуватися та за Його прикладом, жертвувати себе самих, спонукають нас до щирої любові та взаєморозуміння, до того, щоб зашити розриви, надихаючись духом світлого християнського братерства. А все це, без сумніву, вимагає терпеливого шляху, сповненого довірою до іншого та покорою, але без страху та знеохочення, але в радісній впевненості, передсмак якої нам дає християнська надія».

Святіший Отець також звернув увагу на те, що храм є місцем уділення Хрищення, яке по-грузинськи вказує на просвічення, і має той самий корінь, що й слово «виховання». Це, на його думку, вказує на «красу християнського життя», яке від початку є світлим і залишається таким, якщо «залишатиметься у світлі та відкидатиме темряву зла; якщо, зберігаючи вірність своєму корінню, не впадає у замкненість, що затемнює життя, але зберігається у готовності приймати та вчитися, просвічуватися всім, що є прекрасним та істинним».

«Від щирого серця запевняю свою молитву за те, щоб Господь, який оновляє всі речі, за заступництвом святих братів апостолів Петра й Андрія, мучеників та всіх святих, помножив любов між віруючими в Христа та світлий пошук того всього, що може нас наблизити, примирити та з’єднати», – підсумував Папа.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

Найважливішою подією другого дня Апостольського візиту Папи Франциска в Грузії була Свята Меса, відслужена вранці 1 жовтня 2016 р., на стадіоні імені Міхеїла Месхі в столиці Грузії Тбілісі. «Маленьке улюблене стадо Грузії, що дуже багато посвячуєшся добродійності та освіті, прийми заохочення Доброго Пастиря, довірся Тому, хто бере тебе на рамена й утішає!» – сказав Папа Франциск під час Євхаристійного богослуження, яке служилось латинською та грузинською мовами.

Вже від світанку, хоч температура була тільки 8 градусів та віяв холодний вітер, стадіон, що вміщає 27 тисяч місць, почав заповнюватись учасниками Святої Меси, що прибули з різних куточків Грузії. У богослуженні брали участь тисячі католиків різних обрядів – латинського, вірменського та халдейського, – численні священики та богопосвячені особи, а також чимало православних,  переважно молодих людей, які хотіли побачити та почути Папу Франциска, а представники інших віровизнань, зокрема мусульмани, та влади. Був присутній також і президент Грузії Георгій Маргвелашвілі.

Перед початком Святої Меси під радісні оплески та спів Святіший Отець об’їхав сектори, щиро вітаючи вірних та благословляючи дітей.

Вірні зосереджено вислухали проповідь Вселенського Архиєрея, який говорячи про «малий шлях» до Бога, вказаний святою Терезою від Дитятка Ісуса, – за римо-католицьким календарем цей день є спомином саме цієї святої, – закликав до смиренності, справжньої євангельської простоти та дитячої довіри до Бога.

Молитва вірних читалась грузинською, англійською, вірменською, арамейською, російською та польською мовами.

Наприкінці Святої Меси в імені всіх католицьких Церков Грузії – римо-католицької, вірменської та халдейської – виступив Апостольський Адміністратор Кавказу для римо-католиків єпископ Джузеппе Пасотто. Він підкреслив, що Свята Меса дозволила їм особливим чином зрозуміти велич буття частиною Вселенської Церкви на чолі з Наступником святого Петра. Ця єдність долає кордони обрядів і церковних традицій. Він  також зазначив, що два папські візити – святого Папи Івана Павла II в 1999 році і теперішній Папи  Франциска –  вказують на особливе місце, яке грузинський народ займає в серці Святішого Отця.
На закінчення Папа Франциск подякував за щирі слова Апостольського Адміністратора Кавказу та привітав присутніх єпископів, священиків, вірних, що прибули з сусідньої Вірменії, президента Грузії, представників влади, вірних інших християнських віровизнань, просячи молитись за нього, запевнив, що буде про всіх пам’ятати та ще раз подякував, цим разом грузинською мовою: «Діді мадлоба!» – «Щиро дякую!»

У другій половині дня в храмі Успіння Пресвятої Богородиці відбудеться зустріч Папи з духовенством та богопосвяченими особами. Потім перед приміщенням поліамбулаторії «Redemptor Hominis» на околиці Тбілісі, якою опікуються Отці Камілліяни, Святіший Отець зустрінеться з працівниками церковних харитативних установ і з особами, якими вони опікуються.

День завершиться відвідинами головного храму Грузинської Православної Церкви – патріаршого собору Светіцховелі (Животворящого Стовпа) в місті Мцхета.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

Найважливішою подією другого дня Апостольського візиту Папи Франциска в Грузії була Свята Меса, відслужена вранці 1 жовтня 2016 р., на стадіоні імені Міхеїла Месхі в столиці Грузії Тбілісі. «Маленьке улюблене стадо Грузії, що дуже багато посвячуєшся добродійності та освіті, прийми заохочення Доброго Пастиря, довірся Тому, хто бере тебе на рамена й утішає!» – сказав Папа Франциск під час Євхаристійного богослуження, яке служилось латинською та грузинською мовами.

Вже від світанку, хоч температура була тільки 8 градусів та віяв холодний вітер, стадіон, що вміщає 27 тисяч місць, почав заповнюватись учасниками Святої Меси, що прибули з різних куточків Грузії. У богослуженні брали участь тисячі католиків різних обрядів – латинського, вірменського та халдейського, – численні священики та богопосвячені особи, а також чимало православних,  переважно молодих людей, які хотіли побачити та почути Папу Франциска, а представники інших віровизнань, зокрема мусульмани, та влади. Був присутній також і президент Грузії Георгій Маргвелашвілі.

Перед початком Святої Меси під радісні оплески та спів Святіший Отець об’їхав сектори, щиро вітаючи вірних та благословляючи дітей.

Вірні зосереджено вислухали проповідь Вселенського Архиєрея, який говорячи про «малий шлях» до Бога, вказаний святою Терезою від Дитятка Ісуса, – за римо-католицьким календарем цей день є спомином саме цієї святої, – закликав до смиренності, справжньої євангельської простоти та дитячої довіри до Бога.

Молитва вірних читалась грузинською, англійською, вірменською, арамейською, російською та польською мовами.

Наприкінці Святої Меси в імені всіх католицьких Церков Грузії – римо-католицької, вірменської та халдейської – виступив Апостольський Адміністратор Кавказу для римо-католиків єпископ Джузеппе Пасотто. Він підкреслив, що Свята Меса дозволила їм особливим чином зрозуміти велич буття частиною Вселенської Церкви на чолі з Наступником святого Петра. Ця єдність долає кордони обрядів і церковних традицій. Він  також зазначив, що два папські візити – святого Папи Івана Павла II в 1999 році і теперішній Папи  Франциска –  вказують на особливе місце, яке грузинський народ займає в серці Святішого Отця.
На закінчення Папа Франциск подякував за щирі слова Апостольського Адміністратора Кавказу та привітав присутніх єпископів, священиків, вірних, що прибули з сусідньої Вірменії, президента Грузії, представників влади, вірних інших християнських віровизнань, просячи молитись за нього, запевнив, що буде про всіх пам’ятати та ще раз подякував, цим разом грузинською мовою: «Діді мадлоба!» – «Щиро дякую!»

У другій половині дня в храмі Успіння Пресвятої Богородиці відбудеться зустріч Папи з духовенством та богопосвяченими особами. Потім перед приміщенням поліамбулаторії «Redemptor Hominis» на околиці Тбілісі, якою опікуються Отці Камілліяни, Святіший Отець зустрінеться з працівниками церковних харитативних установ і з особами, якими вони опікуються.

День завершиться відвідинами головного храму Грузинської Православної Церкви – патріаршого собору Светіцховелі (Животворящого Стовпа) в місті Мцхета.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

Найважливішою подією другого дня Апостольського візиту Папи Франциска в Грузії була Свята Меса, відслужена вранці 1 жовтня 2016 р., на стадіоні імені Міхеїла Месхі в столиці Грузії Тбілісі. «Маленьке улюблене стадо Грузії, що дуже багато посвячуєшся добродійності та освіті, прийми заохочення Доброго Пастиря, довірся Тому, хто бере тебе на рамена й утішає!» – сказав Папа Франциск під час Євхаристійного богослуження, яке служилось латинською та грузинською мовами.

Вже від світанку, хоч температура була тільки 8 градусів та віяв холодний вітер, стадіон, що вміщає 27 тисяч місць, почав заповнюватись учасниками Святої Меси, що прибули з різних куточків Грузії. У богослуженні брали участь тисячі католиків різних обрядів – латинського, вірменського та халдейського, – численні священики та богопосвячені особи, а також чимало православних,  переважно молодих людей, які хотіли побачити та почути Папу Франциска, а представники інших віровизнань, зокрема мусульмани, та влади. Був присутній також і президент Грузії Георгій Маргвелашвілі.

Перед початком Святої Меси під радісні оплески та спів Святіший Отець об’їхав сектори, щиро вітаючи вірних та благословляючи дітей.

Вірні зосереджено вислухали проповідь Вселенського Архиєрея, який говорячи про «малий шлях» до Бога, вказаний святою Терезою від Дитятка Ісуса, – за римо-католицьким календарем цей день є спомином саме цієї святої, – закликав до смиренності, справжньої євангельської простоти та дитячої довіри до Бога.

Молитва вірних читалась грузинською, англійською, вірменською, арамейською, російською та польською мовами.

Наприкінці Святої Меси в імені всіх католицьких Церков Грузії – римо-католицької, вірменської та халдейської – виступив Апостольський Адміністратор Кавказу для римо-католиків єпископ Джузеппе Пасотто. Він підкреслив, що Свята Меса дозволила їм особливим чином зрозуміти велич буття частиною Вселенської Церкви на чолі з Наступником святого Петра. Ця єдність долає кордони обрядів і церковних традицій. Він  також зазначив, що два папські візити – святого Папи Івана Павла II в 1999 році і теперішній Папи  Франциска –  вказують на особливе місце, яке грузинський народ займає в серці Святішого Отця.
На закінчення Папа Франциск подякував за щирі слова Апостольського Адміністратора Кавказу та привітав присутніх єпископів, священиків, вірних, що прибули з сусідньої Вірменії, президента Грузії, представників влади, вірних інших християнських віровизнань, просячи молитись за нього, запевнив, що буде про всіх пам’ятати та ще раз подякував, цим разом грузинською мовою: «Діді мадлоба!» – «Щиро дякую!»

У другій половині дня в храмі Успіння Пресвятої Богородиці відбудеться зустріч Папи з духовенством та богопосвяченими особами. Потім перед приміщенням поліамбулаторії «Redemptor Hominis» на околиці Тбілісі, якою опікуються Отці Камілліяни, Святіший Отець зустрінеться з працівниками церковних харитативних установ і з особами, якими вони опікуються.

День завершиться відвідинами головного храму Грузинської Православної Церкви – патріаршого собору Светіцховелі (Животворящого Стовпа) в місті Мцхета.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

Найважливішою подією другого дня Апостольського візиту Папи Франциска в Грузії була Свята Меса, відслужена вранці 1 жовтня 2016 р., на стадіоні імені Міхеїла Месхі в столиці Грузії Тбілісі. «Маленьке улюблене стадо Грузії, що дуже багато посвячуєшся добродійності та освіті, прийми заохочення Доброго Пастиря, довірся Тому, хто бере тебе на рамена й утішає!» – сказав Папа Франциск під час Євхаристійного богослуження, яке служилось латинською та грузинською мовами.

Вже від світанку, хоч температура була тільки 8 градусів та віяв холодний вітер, стадіон, що вміщає 27 тисяч місць, почав заповнюватись учасниками Святої Меси, що прибули з різних куточків Грузії. У богослуженні брали участь тисячі католиків різних обрядів – латинського, вірменського та халдейського, – численні священики та богопосвячені особи, а також чимало православних,  переважно молодих людей, які хотіли побачити та почути Папу Франциска, а представники інших віровизнань, зокрема мусульмани, та влади. Був присутній також і президент Грузії Георгій Маргвелашвілі.

Перед початком Святої Меси під радісні оплески та спів Святіший Отець об’їхав сектори, щиро вітаючи вірних та благословляючи дітей.

Вірні зосереджено вислухали проповідь Вселенського Архиєрея, який говорячи про «малий шлях» до Бога, вказаний святою Терезою від Дитятка Ісуса, – за римо-католицьким календарем цей день є спомином саме цієї святої, – закликав до смиренності, справжньої євангельської простоти та дитячої довіри до Бога.

Молитва вірних читалась грузинською, англійською, вірменською, арамейською, російською та польською мовами.

Наприкінці Святої Меси в імені всіх католицьких Церков Грузії – римо-католицької, вірменської та халдейської – виступив Апостольський Адміністратор Кавказу для римо-католиків єпископ Джузеппе Пасотто. Він підкреслив, що Свята Меса дозволила їм особливим чином зрозуміти велич буття частиною Вселенської Церкви на чолі з Наступником святого Петра. Ця єдність долає кордони обрядів і церковних традицій. Він  також зазначив, що два папські візити – святого Папи Івана Павла II в 1999 році і теперішній Папи  Франциска –  вказують на особливе місце, яке грузинський народ займає в серці Святішого Отця.
На закінчення Папа Франциск подякував за щирі слова Апостольського Адміністратора Кавказу та привітав присутніх єпископів, священиків, вірних, що прибули з сусідньої Вірменії, президента Грузії, представників влади, вірних інших християнських віровизнань, просячи молитись за нього, запевнив, що буде про всіх пам’ятати та ще раз подякував, цим разом грузинською мовою: «Діді мадлоба!» – «Щиро дякую!»

У другій половині дня в храмі Успіння Пресвятої Богородиці відбудеться зустріч Папи з духовенством та богопосвяченими особами. Потім перед приміщенням поліамбулаторії «Redemptor Hominis» на околиці Тбілісі, якою опікуються Отці Камілліяни, Святіший Отець зустрінеться з працівниками церковних харитативних установ і з особами, якими вони опікуються.

День завершиться відвідинами головного храму Грузинської Православної Церкви – патріаршого собору Светіцховелі (Животворящого Стовпа) в місті Мцхета.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/