«Ми дуже вдячні Господеві, Який цього року наповнив нас великою радістю, коли через Папу Франциска підніс ім’я блаженної Терези з Калькутти серед імен святих Церкви. І ніби цього було замало, через кілька днів Церква впише до лику блаженних імена 38 католиків, які зазнали мучеництва під час похмурого періоду атеїстичного комунізму», – читаємо у листі Єпископської Конференції Албанії, оприлюдненому з огляду на беатифікаційні урочистості, які 5 листопада 2016 р. відбудуться у місті Шкодер.

У зверненні, адресованому «до священиків, чернецтва та всіх вірних» ієрархи пригадують, що слово «мученик» означає «свідок». Таким чином, «мученик – це той, хто дає свідчення своєї віри», а оскільки Ісус навчав, що не існує більшої любові від тієї, коли хтось життя своє віддає за друзів, то «мучеництво є найвищим вираженням любові до Христа».

Далі єпископи пригадують, що «комунізм протягом півстоліття гнобив Албанію, виявлячи особливу ненависть до католиків». Вони цитують слова комуністичного диктатора Енвера Годші, який під час конференції у 1984 році заявляв, що католицька ієрархія «складається із людей без батьківщини, які повністю залежать від Ватикану», і що, мовляв, «усі провідники католицької Церкви» вишколені шляхом «залізної дисципліни й методів, які утискають людську волю через страх перед Господом».

«Це слова, які унаочнюють пересуди щодо Католицької Церкви, – читаємо у посланні. – Албанська земля була зрошена кров’ю мучеників, але сьогодні ми радіємо! Адже 5 листопада Церква піднесе до вшанування на вівтарях наших 38 мучеників, вбитих під час цього жахливого періоду».

Майже всі вони були священиками чи духовними особами, крім мирянки Марії Тучі, яку по-варварськи вбито лише через те, що була кандидаткою на вступ до монастиря й катехиткою, та 3 чоловіків-мирян. Очолює список єпископ Дурресу Вінценс Прендуші, якого режим назвав «ворогом народу» та «ватиканським шпигуном», засудивши до ув’язнення, де його закатовано.

«Дорогі брати й сестри, – підсумовує своє звернення Албанська Єпископська Конференція, – Церква потребує вашого свідчення. Церква потребує, аби деякі з-поміж юнаків і дівчат посвятилися Господеві у священичому й богопосвяченому житті. Особливо сьогодні суспільство потребує вашого свідчення. Нехай перед вашими очима постійно перебуває приклад наших мучеників». Адже «вірна любов до Господа вчить нас, як любити батьківщину, як любити ближніх, й, отже, – себе самих».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

Фундаментом нашого християнського життя є Ісус Христос, Який молиться за нас. На цьому наголосив Вселенський Архиєрей у проповіді під час ранкового Євахаристійного Богослуження у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти у п’ятницю, 28 жовтня 2016 року. Проповідник, серед іншого, теж підкреслив, що кожен вибір Ісуса, кожен Його жест і поступок позначені молитвою. Тому, слід ввірятись молитві Спасителя.

На ці роздуми Главу Католицької Церкви натхнули слова прочитаного під час Святої Меси євангельського уривку, де розповідалось про те, як Ісус, після довгої та інтенсивної молитви, вибирає Своїх учнів. Єпископ Риму звернув увагу на те, що Спаситель віддалився на гору та провів усю ніч на молитві. І лише після того стаються усі наступні події, описані євангелистом: проповідування людям, вибір учнів, оздоровлення, вигнання бісів з опанованих людей та інше. «Наріжним каменем є Ісус, так, але Ісус, Який молиться», – наголосив Єпископ Риму, додаючи, що Господь молився і продовжує молитися за Церкву, за Свій народ. «Наріжним каменем Церкви є Господь, Який стоїть перед Отцем і заступається за нас, Який молиться за нас».

Святіший Отець пригадав, що є євангельські тексти дають нам можливість пересвідчитись, що Христос завжди молився за Своїх послідовників, навіть під час Тайної Вечері. Він піднімав молитву до Отця перед кожною важливою справою, як наприклад, перед тим, як оздоровляв недужих чи воскрешав Свого приятеля Лазаря. Він молився в Гетсиманському саді перед Своїми страстями, як також – на хресті. «Ісус, Який молиться за нас, є нашою впевненістю, нашою основою, нашим наріжним каменем», – підсумував Папа Франциск, запрошуючи зібраних на молитві призадуматись над таємницею Церкви, яка заснована на Христі, Який мовив до Петра: «Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, та Я молився за Тебе, щоб віра твоя не послабла». Папа наголосив, що ті самі слова Господь скеровує також і до кожного із нас, адже Він заступається за нас перед Отцем, Він молиться за нас. І це дає нам безпеку, це є основою нашого християнського життя!

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

Фундаментом нашого християнського життя є Ісус Христос, Який молиться за нас. На цьому наголосив Вселенський Архиєрей у проповіді під час ранкового Євахаристійного Богослуження у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти у п’ятницю, 28 жовтня 2016 року. Проповідник, серед іншого, теж підкреслив, що кожен вибір Ісуса, кожен Його жест і поступок позначені молитвою. Тому, слід ввірятись молитві Спасителя.

На ці роздуми Главу Католицької Церкви натхнули слова прочитаного під час Святої Меси євангельського уривку, де розповідалось про те, як Ісус, після довгої та інтенсивної молитви, вибирає Своїх учнів. Єпископ Риму звернув увагу на те, що Спаситель віддалився на гору та провів усю ніч на молитві. І лише після того стаються усі наступні події, описані євангелистом: проповідування людям, вибір учнів, оздоровлення, вигнання бісів з опанованих людей та інше. «Наріжним каменем є Ісус, так, але Ісус, Який молиться», – наголосив Єпископ Риму, додаючи, що Господь молився і продовжує молитися за Церкву, за Свій народ. «Наріжним каменем Церкви є Господь, Який стоїть перед Отцем і заступається за нас, Який молиться за нас».

Святіший Отець пригадав, що є євангельські тексти дають нам можливість пересвідчитись, що Христос завжди молився за Своїх послідовників, навіть під час Тайної Вечері. Він піднімав молитву до Отця перед кожною важливою справою, як наприклад, перед тим, як оздоровляв недужих чи воскрешав Свого приятеля Лазаря. Він молився в Гетсиманському саді перед Своїми страстями, як також – на хресті. «Ісус, Який молиться за нас, є нашою впевненістю, нашою основою, нашим наріжним каменем», – підсумував Папа Франциск, запрошуючи зібраних на молитві призадуматись над таємницею Церкви, яка заснована на Христі, Який мовив до Петра: «Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, та Я молився за Тебе, щоб віра твоя не послабла». Папа наголосив, що ті самі слова Господь скеровує також і до кожного із нас, адже Він заступається за нас перед Отцем, Він молиться за нас. І це дає нам безпеку, це є основою нашого християнського життя!

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

Фундаментом нашого християнського життя є Ісус Христос, Який молиться за нас. На цьому наголосив Вселенський Архиєрей у проповіді під час ранкового Євахаристійного Богослуження у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти у п’ятницю, 28 жовтня 2016 року. Проповідник, серед іншого, теж підкреслив, що кожен вибір Ісуса, кожен Його жест і поступок позначені молитвою. Тому, слід ввірятись молитві Спасителя.

На ці роздуми Главу Католицької Церкви натхнули слова прочитаного під час Святої Меси євангельського уривку, де розповідалось про те, як Ісус, після довгої та інтенсивної молитви, вибирає Своїх учнів. Єпископ Риму звернув увагу на те, що Спаситель віддалився на гору та провів усю ніч на молитві. І лише після того стаються усі наступні події, описані євангелистом: проповідування людям, вибір учнів, оздоровлення, вигнання бісів з опанованих людей та інше. «Наріжним каменем є Ісус, так, але Ісус, Який молиться», – наголосив Єпископ Риму, додаючи, що Господь молився і продовжує молитися за Церкву, за Свій народ. «Наріжним каменем Церкви є Господь, Який стоїть перед Отцем і заступається за нас, Який молиться за нас».

Святіший Отець пригадав, що є євангельські тексти дають нам можливість пересвідчитись, що Христос завжди молився за Своїх послідовників, навіть під час Тайної Вечері. Він піднімав молитву до Отця перед кожною важливою справою, як наприклад, перед тим, як оздоровляв недужих чи воскрешав Свого приятеля Лазаря. Він молився в Гетсиманському саді перед Своїми страстями, як також – на хресті. «Ісус, Який молиться за нас, є нашою впевненістю, нашою основою, нашим наріжним каменем», – підсумував Папа Франциск, запрошуючи зібраних на молитві призадуматись над таємницею Церкви, яка заснована на Христі, Який мовив до Петра: «Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, та Я молився за Тебе, щоб віра твоя не послабла». Папа наголосив, що ті самі слова Господь скеровує також і до кожного із нас, адже Він заступається за нас перед Отцем, Він молиться за нас. І це дає нам безпеку, це є основою нашого християнського життя!

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

«Ми дуже вдячні Господеві, Який цього року наповнив нас великою радістю, коли через Папу Франциска підніс ім’я блаженної Терези з Калькутти серед імен святих Церкви. І ніби цього було замало, через кілька днів Церква впише до лику блаженних імена 38 католиків, які зазнали мучеництва під час похмурого періоду атеїстичного комунізму», – читаємо у листі Єпископської Конференції Албанії, оприлюдненому з огляду на беатифікаційні урочистості, які 5 листопада 2016 р. відбудуться у місті Шкодер.

У зверненні, адресованому «до священиків, чернецтва та всіх вірних» ієрархи пригадують, що слово «мученик» означає «свідок». Таким чином, «мученик – це той, хто дає свідчення своєї віри», а оскільки Ісус навчав, що не існує більшої любові від тієї, коли хтось життя своє віддає за друзів, то «мучеництво є найвищим вираженням любові до Христа».

Далі єпископи пригадують, що «комунізм протягом півстоліття гнобив Албанію, виявлячи особливу ненависть до католиків». Вони цитують слова комуністичного диктатора Енвера Годші, який під час конференції у 1984 році заявляв, що католицька ієрархія «складається із людей без батьківщини, які повністю залежать від Ватикану», і що, мовляв, «усі провідники католицької Церкви» вишколені шляхом «залізної дисципліни й методів, які утискають людську волю через страх перед Господом».

«Це слова, які унаочнюють пересуди щодо Католицької Церкви, – читаємо у посланні. – Албанська земля була зрошена кров’ю мучеників, але сьогодні ми радіємо! Адже 5 листопада Церква піднесе до вшанування на вівтарях наших 38 мучеників, вбитих під час цього жахливого періоду».

Майже всі вони були священиками чи духовними особами, крім мирянки Марії Тучі, яку по-варварськи вбито лише через те, що була кандидаткою на вступ до монастиря й катехиткою, та 3 чоловіків-мирян. Очолює список єпископ Дурресу Вінценс Прендуші, якого режим назвав «ворогом народу» та «ватиканським шпигуном», засудивши до ув’язнення, де його закатовано.

«Дорогі брати й сестри, – підсумовує своє звернення Албанська Єпископська Конференція, – Церква потребує вашого свідчення. Церква потребує, аби деякі з-поміж юнаків і дівчат посвятилися Господеві у священичому й богопосвяченому житті. Особливо сьогодні суспільство потребує вашого свідчення. Нехай перед вашими очима постійно перебуває приклад наших мучеників». Адже «вірна любов до Господа вчить нас, як любити батьківщину, як любити ближніх, й, отже, – себе самих».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

Фундаментом нашого християнського життя є Ісус Христос, Який молиться за нас. На цьому наголосив Вселенський Архиєрей у проповіді під час ранкового Євахаристійного Богослуження у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти у п’ятницю, 28 жовтня 2016 року. Проповідник, серед іншого, теж підкреслив, що кожен вибір Ісуса, кожен Його жест і поступок позначені молитвою. Тому, слід ввірятись молитві Спасителя.

На ці роздуми Главу Католицької Церкви натхнули слова прочитаного під час Святої Меси євангельського уривку, де розповідалось про те, як Ісус, після довгої та інтенсивної молитви, вибирає Своїх учнів. Єпископ Риму звернув увагу на те, що Спаситель віддалився на гору та провів усю ніч на молитві. І лише після того стаються усі наступні події, описані євангелистом: проповідування людям, вибір учнів, оздоровлення, вигнання бісів з опанованих людей та інше. «Наріжним каменем є Ісус, так, але Ісус, Який молиться», – наголосив Єпископ Риму, додаючи, що Господь молився і продовжує молитися за Церкву, за Свій народ. «Наріжним каменем Церкви є Господь, Який стоїть перед Отцем і заступається за нас, Який молиться за нас».

Святіший Отець пригадав, що є євангельські тексти дають нам можливість пересвідчитись, що Христос завжди молився за Своїх послідовників, навіть під час Тайної Вечері. Він піднімав молитву до Отця перед кожною важливою справою, як наприклад, перед тим, як оздоровляв недужих чи воскрешав Свого приятеля Лазаря. Він молився в Гетсиманському саді перед Своїми страстями, як також – на хресті. «Ісус, Який молиться за нас, є нашою впевненістю, нашою основою, нашим наріжним каменем», – підсумував Папа Франциск, запрошуючи зібраних на молитві призадуматись над таємницею Церкви, яка заснована на Христі, Який мовив до Петра: «Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, та Я молився за Тебе, щоб віра твоя не послабла». Папа наголосив, що ті самі слова Господь скеровує також і до кожного із нас, адже Він заступається за нас перед Отцем, Він молиться за нас. І це дає нам безпеку, це є основою нашого християнського життя!

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

«Ми дуже вдячні Господеві, Який цього року наповнив нас великою радістю, коли через Папу Франциска підніс ім’я блаженної Терези з Калькутти серед імен святих Церкви. І ніби цього було замало, через кілька днів Церква впише до лику блаженних імена 38 католиків, які зазнали мучеництва під час похмурого періоду атеїстичного комунізму», – читаємо у листі Єпископської Конференції Албанії, оприлюдненому з огляду на беатифікаційні урочистості, які 5 листопада 2016 р. відбудуться у місті Шкодер.

У зверненні, адресованому «до священиків, чернецтва та всіх вірних» ієрархи пригадують, що слово «мученик» означає «свідок». Таким чином, «мученик – це той, хто дає свідчення своєї віри», а оскільки Ісус навчав, що не існує більшої любові від тієї, коли хтось життя своє віддає за друзів, то «мучеництво є найвищим вираженням любові до Христа».

Далі єпископи пригадують, що «комунізм протягом півстоліття гнобив Албанію, виявлячи особливу ненависть до католиків». Вони цитують слова комуністичного диктатора Енвера Годші, який під час конференції у 1984 році заявляв, що католицька ієрархія «складається із людей без батьківщини, які повністю залежать від Ватикану», і що, мовляв, «усі провідники католицької Церкви» вишколені шляхом «залізної дисципліни й методів, які утискають людську волю через страх перед Господом».

«Це слова, які унаочнюють пересуди щодо Католицької Церкви, – читаємо у посланні. – Албанська земля була зрошена кров’ю мучеників, але сьогодні ми радіємо! Адже 5 листопада Церква піднесе до вшанування на вівтарях наших 38 мучеників, вбитих під час цього жахливого періоду».

Майже всі вони були священиками чи духовними особами, крім мирянки Марії Тучі, яку по-варварськи вбито лише через те, що була кандидаткою на вступ до монастиря й катехиткою, та 3 чоловіків-мирян. Очолює список єпископ Дурресу Вінценс Прендуші, якого режим назвав «ворогом народу» та «ватиканським шпигуном», засудивши до ув’язнення, де його закатовано.

«Дорогі брати й сестри, – підсумовує своє звернення Албанська Єпископська Конференція, – Церква потребує вашого свідчення. Церква потребує, аби деякі з-поміж юнаків і дівчат посвятилися Господеві у священичому й богопосвяченому житті. Особливо сьогодні суспільство потребує вашого свідчення. Нехай перед вашими очима постійно перебуває приклад наших мучеників». Адже «вірна любов до Господа вчить нас, як любити батьківщину, як любити ближніх, й, отже, – себе самих».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

«Ми дуже вдячні Господеві, Який цього року наповнив нас великою радістю, коли через Папу Франциска підніс ім’я блаженної Терези з Калькутти серед імен святих Церкви. І ніби цього було замало, через кілька днів Церква впише до лику блаженних імена 38 католиків, які зазнали мучеництва під час похмурого періоду атеїстичного комунізму», – читаємо у листі Єпископської Конференції Албанії, оприлюдненому з огляду на беатифікаційні урочистості, які 5 листопада 2016 р. відбудуться у місті Шкодер.

У зверненні, адресованому «до священиків, чернецтва та всіх вірних» ієрархи пригадують, що слово «мученик» означає «свідок». Таким чином, «мученик – це той, хто дає свідчення своєї віри», а оскільки Ісус навчав, що не існує більшої любові від тієї, коли хтось життя своє віддає за друзів, то «мучеництво є найвищим вираженням любові до Христа».

Далі єпископи пригадують, що «комунізм протягом півстоліття гнобив Албанію, виявлячи особливу ненависть до католиків». Вони цитують слова комуністичного диктатора Енвера Годші, який під час конференції у 1984 році заявляв, що католицька ієрархія «складається із людей без батьківщини, які повністю залежать від Ватикану», і що, мовляв, «усі провідники католицької Церкви» вишколені шляхом «залізної дисципліни й методів, які утискають людську волю через страх перед Господом».

«Це слова, які унаочнюють пересуди щодо Католицької Церкви, – читаємо у посланні. – Албанська земля була зрошена кров’ю мучеників, але сьогодні ми радіємо! Адже 5 листопада Церква піднесе до вшанування на вівтарях наших 38 мучеників, вбитих під час цього жахливого періоду».

Майже всі вони були священиками чи духовними особами, крім мирянки Марії Тучі, яку по-варварськи вбито лише через те, що була кандидаткою на вступ до монастиря й катехиткою, та 3 чоловіків-мирян. Очолює список єпископ Дурресу Вінценс Прендуші, якого режим назвав «ворогом народу» та «ватиканським шпигуном», засудивши до ув’язнення, де його закатовано.

«Дорогі брати й сестри, – підсумовує своє звернення Албанська Єпископська Конференція, – Церква потребує вашого свідчення. Церква потребує, аби деякі з-поміж юнаків і дівчат посвятилися Господеві у священичому й богопосвяченому житті. Особливо сьогодні суспільство потребує вашого свідчення. Нехай перед вашими очима постійно перебуває приклад наших мучеників». Адже «вірна любов до Господа вчить нас, як любити батьківщину, як любити ближніх, й, отже, – себе самих».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

Подорож Папи Франциска до Швеції з нагоди спільного лютерансько-католицького спогадування 500-річчя Реформації дасть новий поштовх прямуванню до повного сопричастя. Таку думку в інтерв’ю для Радіо Ватикану висловив кардинал Курт Кох, Президент Папської Ради сприяння єдності між християнами. Саме це ватиканське відомство протягом кількох років у співпраці з Всесвітньою Лютеранською Федерацією займалося приготуванням заходів, що відбудуться в останній день жовтня.

«Мені здається, – сказав кардинал, спілкуючись із редактором Німецької секції Радіо Ватикану, – що потрібно, насамперед, дати справедливу оцінку цій події самій у собі, тобто, що така зустріч відбувається і що вона відбувається саме за таких обставин». Він пояснив, що досі річниці Реформації спогадувалися на конфесійних рівнях, з тріумфалістською та полемічною тональністю. Тепер же вперше початок Реформації спільно згадують лютеранські й католицька Церкви.

«Вже сам факт, що цю екуменічну молитву, що відбудеться у Лунді, очолюватимуть Президент Всесвітньої Лютеранської Федерації та Папа Франциск є сам в собі дуже промовистим посланням. По-перше – подякою за те, що відбулося протягом останніх років: у дійсності, пройшло не лише 500 років після Реформації, але й 50 років інтенсивного діалогу між католиками й лютеранами, й можемо бути вдячними за те, що вдалося досягнути».

Другим аспектом à те, що понеділкові події в Лунді стануть «знаком надії для продовження розпочатого шляху». «Зустріч, – пригадав Президент Папської Ради сприяння єдності між християнами, – відбувається під гаслом “Від конфлікту до сопричастя”. Таким є історичний шлях: Реформація принесла в Європу поділ Церкви та жорстокі релігійні війни. Це аспект конфлікту. Але сьогодні ми ступаємо на шлях до повного сопричастя між лютеранами і католиками, і я дійсно сподіваюся, що це спільне згадування Реформації зможе стати добрим кроком для майбутнього».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

Подорож Папи Франциска до Швеції з нагоди спільного лютерансько-католицького спогадування 500-річчя Реформації дасть новий поштовх прямуванню до повного сопричастя. Таку думку в інтерв’ю для Радіо Ватикану висловив кардинал Курт Кох, Президент Папської Ради сприяння єдності між християнами. Саме це ватиканське відомство протягом кількох років у співпраці з Всесвітньою Лютеранською Федерацією займалося приготуванням заходів, що відбудуться в останній день жовтня.

«Мені здається, – сказав кардинал, спілкуючись із редактором Німецької секції Радіо Ватикану, – що потрібно, насамперед, дати справедливу оцінку цій події самій у собі, тобто, що така зустріч відбувається і що вона відбувається саме за таких обставин». Він пояснив, що досі річниці Реформації спогадувалися на конфесійних рівнях, з тріумфалістською та полемічною тональністю. Тепер же вперше початок Реформації спільно згадують лютеранські й католицька Церкви.

«Вже сам факт, що цю екуменічну молитву, що відбудеться у Лунді, очолюватимуть Президент Всесвітньої Лютеранської Федерації та Папа Франциск є сам в собі дуже промовистим посланням. По-перше – подякою за те, що відбулося протягом останніх років: у дійсності, пройшло не лише 500 років після Реформації, але й 50 років інтенсивного діалогу між католиками й лютеранами, й можемо бути вдячними за те, що вдалося досягнути».

Другим аспектом à те, що понеділкові події в Лунді стануть «знаком надії для продовження розпочатого шляху». «Зустріч, – пригадав Президент Папської Ради сприяння єдності між християнами, – відбувається під гаслом “Від конфлікту до сопричастя”. Таким є історичний шлях: Реформація принесла в Європу поділ Церкви та жорстокі релігійні війни. Це аспект конфлікту. Але сьогодні ми ступаємо на шлях до повного сопричастя між лютеранами і католиками, і я дійсно сподіваюся, що це спільне згадування Реформації зможе стати добрим кроком для майбутнього».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/