У суботу, 11 квітня 2015 р., у Ватикані оприлюднено Буллу Папи Франциска «Misericordiae Vultus – Обличчя Милосердя», в якій пояснено причини проголошення надзвичайного Святого Року, присвяченого милосердю, та окреслено напрямні лінії щодо того, як його якнайкраще пережити. У першій частині Святіший Отець поглиблює поняття милосердя, у другій пропонує практичні поради щодо відзначення Ювілею, а третя включає ряд закликів. Документ завершується призиванням Пресвятої Богородиці, Свідка Божого милосердя.
На початку Папа підкреслює, що відчинення Святих Дверей Ватиканської базиліки відбудеться 8 грудня з двох причин: урочистості Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії та 50-річчя звершення Другого Ватиканського Собору, який спонукав Церкву «по-новому звіщати Євангеліє», застосовуючи, за словами святого Івана ХХІІІ, «ліки милосердя замість брати в руки зброю суворості».
Далі Святіший Отець повідомляє, що 13 грудня Святі Двері будуть відчинені в Папській Латеранській базиліці Святого Івана, яка є катедрою Римської дієцезії, а далі – в інших Папських базиліках. Крім того, Римський Архиєрей постановив, щоб у кожній місцевій Церкві та в санктуаріях протягом всього Святого Року була відчинені аналогічні Двері Милосердя, щоб була можливість відзначити Ювілей і на місцевому рівні.
Святий Рік закінчиться 20 листопада 2016 року. «Як же я прагну, щоб наступні роки були позначені милосердям, щоб виходити назустріч кожній людині, несучи добро та ніжність Бога. Нехай же всіх, віруючих і далеких від віри, зможе досягти бальзам милосердя, як знак Божого Царства, вже присутнього між нами», – пише Папа.
«Шлях, який єднає Бога і людину, тому що відкриває серце на надію бути любленими назавжди, не зважаючи на обмеження нашого гріха», «фундаментальний закон, що перебуває у серці кожної людини», «архітрав, на який спирається життя Церкви», «ідеал життя та критерій вірогідності нашої віри», – ось які визначення милосердю дає Папа Франциск, підкреслюючи, що воно не є «знаком слабкості, але – якістю Божої всемогутності». Боже милосердя є вічним, «тому що людина навіки перебуватиме під милосердним поглядом Отця». В Ісусі «все говорить про милосердя і ніщо не є позбавленим співчуття».
У цьому контексті Папа пояснює, що милосердя «є не лише діянням Отця, але стає критерієм для того, щоб зрозуміти, хто є Його справжніми дітьми». У дійсності, «всі ми покликані жити милосердям, тому до нас перших було застосоване милосердя», а тому «прощення провин є імперативом, якого християни не можуть оминути». Через шлях «милосердної та співчутливої любові» проходить вірогідність Церкви. На думку Святішого Отця, «ми надто довго забували про те, щоб вказувати на шлях милосердя та жити ним», впадаючи у спокусу «домагатися завжди і лише справедливості», в той час, як сучасній культурі дедалі більше не вистачає «досвіду прощення».
«Милосердні, як Отець, що у Небі», – таким є гасло Ювілейного Року Милосердя. Папа Франциск зауважує, що тема милосердя особливо близька йому, так що навіть його єпископським гаслом є слова «з милосердям поглянув». За його словами, «всюди, де присутня Церква, там повинно ставати очевидним Отцеве милосердя», а всюди, де перебувають християни, «кожен повинен змогти зустріти оазис милосердя». Отож, Христові слова, записані святим Лукою, в яких йдеться про те, що учні повинні бути «Милосердні, як Отець», є «водночас непростою, але й багатою радістю і миром програмою життя», яка вимагає «слухання Божого слова» та «споглядання Його милосердя».
Щоб пережити в духовній повноті Ювілейний Рік, Глава Католицької Церкви пропонує конкретні поради і вказівки. Насамперед, здійснити прощу, яка є символом того, що «милосердя є метою, яку слід осягнути, що вимагає зусиль та жертовності». Наступна порада: не судити й не осуджувати, але прощати й дарувати, тримаючись подалі від порожніх балачок, від слів, спонукуваних заздрістю, шукаючи добро, яке притаманне кожній особі. Слід також відкрити своє серце на «екзистенційні периферії», несучи утішення та милосердя тим, які живуть у важких обставинах. Папа заохочує з радістю чинити діла милосердя для тіла і душі, щоб «розбудити наші сумління, приспані перед обличчям трагедії бідності». А в п’ятницю та суботу четвертого тижня Великого Посту Святіший Отець заохочує поширювати починання «24 Години для Господа».
Окремий пункт Папа присвятив темі відпущення гріхів, побажавши, щоб «сповідники були справжніми знаками Отцевого милосердя», не імпровізуючи, але першими стаючи каяниками, шукаючи прощення. Як «вірний служитель Божого прощення», кожен сповідник повинен приймати вірних «як батько з притчі про блудного сина». Крім того, Глава Католицької Церкви повідомляє, що під час Великого Посту Святого Року він призначить «місіонерів милосердя», священиків, які отримають повноваження відпускати гріхи, розрішення з яких зарезервоване для Апостольської Столиці. Він також заохочує організовувати парафіяльні місії, щоб ці місіонери мали змогу стати «вістунами радості прощення».
Особливістю Святого Року є відпусти, які свідчать про те, що «Боже прощення не знає меж». В той час, як у сповіді Боже прощення касує гріхи, через відпуст (індульгенцію) грішник звільняється від «залишків наслідку гріха». Отож, той, хто отримує відпусти, той «отримує здатність діяти з любов’ю, в ній зростати, щоб не впадати наново у гріх».
У третій частині Папа Франциск звертається з окремими закликами. Насамперед, кримінальні угруповання «для їхнього ж добра», він просить змінити життя, не залишатися байдужими до заклику досвідчити Боже милосердя. «Гроші не приносять справжнього щастя», – пояснює він, а насильство, вживане для «нагромадження грошей» не вчиняє ні могутніми, ні безсмертними, тож «ніхто не може втекти від Божого суду».
«Це слушна нагода, щоб перемінити життя», – звертається Папа до корупціонерів, зазначаючи, що «вистачить прийняти запрошення до навернення та піддатися справедливості, в той час, як Церква пропонує милосердя». Він підкреслює, що корупція є раною, яка спричинює гниття суспільства, «великим гріхом, що взиває до неба, тому що підважує основи особистого та суспільного життя».
Пригадавши, що Юдаїзм та Іслам вважають милосердя «однією з ознак Бога», Глава Католицької Церкви закликає до міжрелігійного діалогу, висловлюючи побажання, що Ювілей зможе посприяти «зустрічі з цими релігіями та з іншими благородними релігійними традиціями».
Святіший Отець також заохочує до правильного розуміння взаємин між справедливістю та милосердям, які «не є двома аспектами, протилежними між собою, але двома вимірами тієї самої дійсності», вершиною якої є «повнота любові». «Божою справедливістю є Його прощення», – пояснює Папа, вказуючи на те, що саме в цьому й полягає першість милосердя, що є «фундаментальним виміром місії Ісуса». Адже спасає не дотримання закону, але віра в Ісуса Христа. Милосердя не суперечить справедливості, адже пропонує нагоду навернутися. І це не означає недооцінювати справедливість: «той, хто помиляється, повинен понести покарання. Але воно не є ціллю, а – початком навернення, завдяки лагідності прощення».
Підсумовуючи, Папа вказує на постать Пресвятої Богородиці, Матері Милосердя, життя Якої було позначене «присутністю втіленого Милосердя». Святіший Отець також вказує на святу Фаустину Ковальську, «покликану увійти в глибину Божого милосердя». Булла завершується заохоченням «відкритися на Божі несподіванки, адже Він не втомлюється відчиняти навстіж Своє серце для людей».
Джерело:
