Authors: Адміністратор
У сучасному світі надзвичайно важливо вміти знайти власне покликання, той шлях, який наповнюватиме радістю і водночас дозволить максимально реалізувати себе для корисного служіння іншим. Інколи ми думаємо, що якийсь вибір є більш популярним, той, який найшвидше наближує нас до успіху, кар’єрного зросту, водночас такі міркування ще більше заплутують.
Більше на: http://catholicnews.org.ua/node/17169
У суботу, 15 серпня 2015 р., в урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Апостольської Столиці, в якості спеціального Папського Посланця, очолив в місті Ділі, столиці Східного Тимору, святкування 500-річчя євангелізації цієї острівної країни в Океанії. Урочистою Святою Месою закінчився кількаденний візит представника Святого Престолу до Східного Тимору, під час якого посланець Папи Франциска зустрівся з різними станами Божого люду – єпископатом, духовенством, богопосвяченими особами, семінаристами, молоддю, представниками влади. Зокрема, було підписано двосторонню угоду про співпрацю між Апостольською Столицею та Східним Тимором.
«Христові мир і радість нехай завжди будуть з вами! Та радість, до якої я мав змогу доторкнутися і яка перебуває у ваших серцях, відколи місіонери встромили у вашу землю Ісусів хрест», – цими словами кардинал Паролін звернувся до представників влади, єпископів, богопосвячених осіб та всього східнотиморського народу, що брали участь в урочистому Євхаристійному богослуженні.
Коментуючи євангельський уривок про відвідини Марією своєї родички Єлизавети, Папський посланець зазначив, що подібно до святого Івана Христителя у лоні матері, який здригнувся з радості, коли прийшла Божа Мати, так «народ цієї улюбленої землі» наповнився радістю, коли місіонери принесли сюди Ісусову благовість.
Сьогодні, для того, щоб і надалі «перебувати в цьому потоці радості» та звіщати Добру Новину, потрібні «віра і дія». Саме такі завдання поставив перед східнотиморськиими католиками кардинал Паролін, пояснюючи, що віра – це близькість і постійний діалог з Ісусом, Який перебуває у центрі нашого життя, а дія – «шлях спільноти вперед, виходячи назовні», як цього вимагає Папа Франциск, заливши все задля Євангелія за прикладом перших місіонерів. Саме це, за його словами, повинна сьогодні чинити Церква: «сміливо виходити назустріч іншим, шукати тих, які віддалилися, словами й ділами бути включеною у щоденне життя людей, завжди будучи підтримкою та джерелом радості». Бо ж ми ніколи не почуватимемося зручно, «знаючи, що численні наші брати й сестри потребують бальзаму милосердя й дотику любові».
Як на приклад на шляху нової євангелізації Східного Тимору, кардинал Паролін вказав на Пречисту Діву Марію, з душею і тілом взяту на небо, як знак надії та утішення, адже «як і Вона, також і ми можемо перебувати поруч з Ісусом».
Вітаючи наприкінці Святої Меси всю східнотиморську громаду, «яка прийняла його, немов брата», Папський посланець підкреслив заанґажування Церкви у справу будування майбутнього цього народу в його прагненнях справедливості, солідарності та миру.
Із Східного Тимору Державний Секретар Апостольської Столиці від’їхав до Сінгапуру, а його візит до регіону розпочався з відвідин Індонезії.
У реколекційному домі Згромадження сестер служебниць НДМ у м. Надвірна 9 – 16 серпня 2015 року проводилися реколекції. Учасниці реколекцій під проводом владики Гліба (Лончини), а це були сестри служебниці, почувалися спокійно і затишно. І не даремно! Адже сестри перебували на надзвичайній горі, на Таворській горі! Тому кожна учасниця разом із апостолом Петром могла б сказати: «Господи, добре нам тут бути!»
30-31 липня 2015 року за благословенням владики Василя, Архиєпископа і Митрополита Тернопільсько-Зборівського, та за участю протосинкела Тернопільсько-Зборівської архиєпархії владики Теодора (Мартинюка) у Головному домі Згромадження сестер Непорочного Серця Марії Фатімської відбулася виборча капітула.
Крім фізичного голоду, існує «важливіший голод», який може задовольнити лише Христос – хліб життя. Про це навчав Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 2 серпня 2015 р., промовляючи до десятків тисяч паломників, які опівдні заповнили площу Святого Петра у Ватикані. Згадане повчання було продовженням роздумів, започаткованих попередньої неділі, коли Святіший Отець коментував чудо помноження хлібів.
Як розповідає святий євангелист Іван, після помноження хлібів народ почав шукати за Ісусом, і, врешті, розшукали Його у Капернаумі. Спаситель добре усвідомлював причини, якими керувалися ці люди, про що й сам сказав: «Ви мене шукаєте не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися». «У дійсності, – зауважив Папа, – ці люди йшли за Ним задля матеріального хліба, який попереднього дня втамував їхній голод, коли Ісус помножив хліби; вони не зрозуміли, що той хліб, розламаний для багатьох, був вираженням любові Ісуса». Отож, «вони більше цінували хліб, ніж його подателя».
Перед обличчям такого засліплення, Ісус вказує на необхідність «виходити далі за межі дару і відкривати й розпізнавати дарувальника». «Сам Бог, – підкреслив Святіший Отець, – є, одночасно, і даром, і дарувальником. Таким чином, через цей хліб, завдяки цьому жестові люди можуть віднайти Того, Хто його дає, тобто, Бога». Це є запрошенням «відкритися на перспективу, яка є не лише щоденною турботою про те, що їсти, що вдягнути, про успіх і кар’єру». Ісус вказує на іншу поживу, яка не підлягає зіпсуттю: «Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, – яку дасть вам Син Чоловічий».
«Цими словами, – сказав Папа, – Ісус хоче допомогти нам зрозуміти, що крім фізичного голоду людина носить у собі інший – всім нам притаманний цей голод – важливіший голод, якого не може втамувати звичайна пожива. Йдеться про голод життя, вічності, який може задовольнити лише Він, будучи “хлібом життя”. Ісус не касує турботи і шукання щоденного хліба, не касує турботи про те все, що може вчинити наше життя кращим. Ісус пригадує нам, що справжня суть нашого земного існування перебуває у меті – у вічності, тобто, у зустрічі з Ним, Який є даром і дарувальником. Він пригадує нам також, що на історію людини з її стражданнями і радощами, слід дивитися з перспективи вічності, тобто, з перспективи остаточної зустрічі з Ним».
За словами Святішого Отця, якщо ми думатимемо про цю зустріч, яка є «великим даром», то малі дари життя, але також страждання і турботи, «будуть просвічені надією на цю зустріч». Сам Ісус сказав: «Я – хліб життя. Хто приходить до мене – не голодуватиме; хто в мене вірує – не матиме спраги ніколи», – вказуючи на Пресвяту Євхаристію – «найбільший дар, який насичує душу і тіло».
«Зустріти і прийняти до себе Ісуса, “Хліб життя”, надає значення і надію часто звивистій стежці життя, – підсумував Папа. – Але цей “хліб життя” даний нам разом із завданням: щоб і ми, у свою чергу, могли тамувати духовний і матеріальний голод наших ближніх, повсюдно звіщаючи Євангеліє».
До 150-тої річниці від дня народження Праведного Слуги Божого Андрея Шептицького у Львівському музеї історії релігії 28 липня відкрито виставку під назвою: "На скелі віри". В експозиції представлено, зокрема, унікальні прижиттєві речі Слуги Божого Митрополита Андрея з колекції Музею сакрального мистецтва Львівської Архиєпархії УГКЦ імені о. Антона Петрушевича, які зібрав ієромонах студит Севастіян Дмитрух.
Схожа виставка розгорнута у Києві в музеї історії міста. Її можна відвідати до 20 серпня, а далі експозиція вирушить до Луцька та Вінниці. Наш кореспондент Костянтин Чавага поспілкувався з упорядником о. Севастіяном Дмитрухом, СУ:
Минулого тижня викликала гучний розголос новина про те, що католицька Церква залишила Білий континент із закриттям Сніжної каплиці – єдиного католицького храму, розташованого в Антарктиді. Церковні ЗМІ говорили про це з гіркістю та смутком, а протицерковні – з відкритим злорадством. Однак, відразу слід зауважити, що ця новина неповна, адже із закриттям католицької місії, яка залежала від Нової Зеландії, далі успішно продовжують свій апотсолят католицькі священики з Аргентини та Чилі, Міжнародна Антарктична рограма передбачає спорудження каплиці на італійській станції Маріо Зукеллі, є цілий ряд каплиць на субантарктичних островах.
Отже, розглянемо про що йшлося і яка теперішня ситуація.
Радіо Нової Зеландії повідомило, що після 57 років діяльності буде закрита Сніжна каплиця на новозеландській дослідницькій базі, а священик о. Дон Дейл, який служив тут з 1984 року, відкликаний до США. Він пояснив, що закриття місії пов’язане із зменшенням кількості працівників науковою бази та скороченням бюджету. Однак, вірні не залишаться без духовної опіки – на станцію прибуде військовий капелан.
Але, як було сказано, присутність католицької Церкви в Антарктиді не переривається – там служать численні аргентинські та чилійські священики, які продовжують євангелізаційну місію. Про це інформує аргентинське католицьке прес-агенство AICA. Аргентинська місія розпочалась ще 1946 року з прибуттям першого священика-єзуїта Феліпе Леріда, який був першим, що відправив Святу Месу в Антарктиці та спорудив 8-метровий хрест. Він отримав окреме благословення від Папи Пія ХІІ. Тепер священики служать на трьох наукових станціях – Марамбіо, Бельґрано та Есперанса.
В Марамбіо розміщена наукова та військова база Аргентини. Каплиця присвячена Матері Божій з Лорето (Італія), що є Небесною Покровителькою авіаторів. В храмі почитається посвячена копія Пресвятої Богородиці з Люхану, найвідомішого Марійського санктуарію в Аргентині. О. Пабльо Кабажеро Каранік, який очолює місію в Марамбіо, розповів, що священики розгортають широкий апостолят у цій частині Білого континенту. 5 березня 2014 року тут відбулось посвячення дзвіниці, найпівденнішої у світі. Згодом вони отримали телефонний дзвінок від самого Папи Франциска.
На станції Бельґрано ІІ розташований незвичайний храм Сніжної Божої Матері, повністю зроблений з льоду. Тут почитається Пресвята Богородиця з Ітаті, Марійського відпустового місця на півночі Аргентини.
В каплиці на станції Есперанса, яка присвячена святому Францискові з Ассісі, зберігаються цінні реліквії: вервиця і піуска, тобто невелика біла шапочка, яку одягає Папа, подаровані самим Святішим Отцем Франциском, та мощі святого Франциска з Ассісі.
На базі Карліні дія каплиця Матері Божої делла Валле, на станціЇ Оркадас – храм Марії, Морської Зорі, а на науковій базі Сан Мартін є каплиця Христа подорожуючого.
На чилійській території у Вілья-лас-Естрельяс, споруджений храм Святої Марії, Цариці Миру.
Католицька Церква завжди присутня на Білому континенті і розвиває свою місію, відповідно вимог сучасності. Раніше єдиним засобом комунікації із світом буои радіоприймачі і працівники наукових станцій відчували себе дуже самотньо. Розмови із священиком були великою розрадою. Інтернет змінив цю ситуацію, але вірні й далі прагнуть духовного проводу. Священики, що служать в Антарктиді, відправляють Святі Меси, уділяють Святі Тайни, дбають не тільки про релігійні та духовні потреби вірних, але займаються питаннями культури й освіти, дбають про створення атмосфери тепла і приязні, які дуже важливі у цій віддаленій закутині земної кулі.
За волонтерів і за те, щоб кожен з нас ставав солідарним з потребуючими закликає молитися Святіший Отець Франциск протягом місяця серпня. Папські молитовні намірення для «Апостольства молитви» і всіх, хто молиться в наміреннях Святішого Отця, наступні:
«За те, щоб люди, які діють на ниві волонтерства, великодушно анґажувалися у служіння потребуючим» (загальне) та «За те, щоб всі ми, виходячи із замкненості у собі, вміли ставати ближніми для тих, що перебувають на узбіччі суспільних і міжлюдських стосунків» (євангелізаційне).
У неділю, 2 серпня 2015 р., Святу Літургію в каплиці Благовіщення Радіо Ватикану відслужив о. Луїс Касіян, ЧСВВ, а проповідь виголосив о. Роман Мельник, ЧСВВ. Апостола проспівав о. Теодосій Грень, ЧСВВ. Співали Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії. Пропонуємо звукозапис цієї Святої Літургії (частина запису втрачена через технічні проблеми):
Проповідь:
Приходьте на спільну молитву за Україну, яка відбудеться під час нічних чувань за мир та зцілення українського народу від гріховних ран. Чування проводитимуться з 21 на 22 серпня 2015 року у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ (ст. м. “Лівобережна”).
Джерело: http://news.ugcc.ua/announces/ukraina_potrebuie_molitvi_kozhnogo_74430.html
