Владика Богдан (Манишин), голова Координаційної ради кризового душпастирства, 2 вересня на Синоді Єпископів УГКЦ в Івано-Франківську представив звіт роботи Координаційної ради. Зокрема, ішлося про створення реабілітаційного центру для тих, хто постраждав під час війни.
Розпочався V Всеукраїнський конкурс «Відповідальність за створіння», який, починаючи від 2011 р., щорічно проводить Бюро УГКЦ з питань екології задля популяризації екологічно-екуменічного свята – Дня Бога-Творця, який всесвітня християнська спільнота відзначає 1/14 вересня як день молитви та відповідальності за природне довкілля.
Джерело: http://news.ugcc.ua/news/rozpochavsya_v_vseukrainskiy_ekolog_74688.html
Патріарша курія УГКЦ за останній рік показала себе надзвичайно ефективною і дієвою як інструмент служіння і нашій Церкві, і українському суспільству в цих непростих обставинах. Це відзначив владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, 2 вересня під час звіту про діяльність Патріаршої курії перед членами Синоду, який проводиться цими днями в Івано-Франківську.
Джерело: http://news.ugcc.ua/news/vladika_bogdan_dzyurah_na_sinod_74687.html
Кардинал Вінсент Нікольс, Архиєпископ Вестмінстера, Президент Конференції Католицьких Єпископів Англії та Уельсу, надіслав привітального листа на ім’я Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви з нагоди Синоду Єпископів УГКЦ, який відбувається в Івано-Франківську
Джерело: http://news.ugcc.ua/news/prezident_konferents_74683.html
22 серпня 2015 р. Свято-Онуфріївську книгозбірню відвідали відомі українські дослідники оправи східноєвропейської кириличної рукописної та стародрукованої книги – Гальченко Олена Михайлівна (Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського) та Зінченко Світлана Володимирівна (Відділ стародруків та рукописів Національного музею у Львові ім. А. Шептицького).
Authors: Адміністратор
Кардинал Ласло Пашкаі, колишній архиєпископ Естергомсько-Будапештський і примас Угорщини, помер 16 серпня у віці 88 років.
Майбутній кардинал народився 8 травня 1927 року в угорському Сегеді в сім’ї євреїв, які навернулися в католицтво. Його батьки загинули в роки нацизму.
Більше на: http://catholicnews.org.ua/pomer-ugorskiy-kardinal-laslo-pashkai
З ініціативи Посольства України при Святому Престолі, у загальній аудієнції з Папою Франциском середу, 19 серпня 2015 р., взяли участь діти з України, які походять із теренів проведення Антитерористичної Операції на сході України. Під час зустрічі, що відбулася напередодні 24-ї річниці Незалежності України, діти, частина з яких – сироти із родин Донбасу та учасників АТО, просили Святішого Отця молитися за мир в Україні, відвідати їхню батьківщину та подарували картину із зображенням православного собору на фоні українського пейзажу.
«Хоч ми і православні, але сьогоднішня зустріч з Папою Римським означає для нас оживити надію на краще майбутнє, надію на примирення між нашими людьми», – наводить слова учасників зустрічі ватиканська щоденна газета «L’Osservatore Romano».
Група дітей з України, які постраждали внаслідок збройного конфлікту на сході країни, від 22 липня до 28 серпня перебуває в Італії з метою оздоровлення та відпочинку в у рамках спільного проекту Посольства з благодійною католицькою організацією “I Bambini visti dalla Luna” (м. Казальінконтрада, регіон Абруццо), де проживають в італійських родинах.
Свято і праця є частиною «творчого Божого задуму»: після того, як попередньої середи Папа Франциск поділився думками «про цінність свята в житті сім’ї», 19 серпня 2015 р. він запросив застановитися над «доповнюючим елементом, яким є праця».
«Праця, як зазвичай говориться, необхідна для того, щоб утримувати родину, щоб виростити дітей, аби забезпечити своїм найдорожчим гідне життя», – сказав Святіший Отець, звернувши увагу на те, що про серйозну і чесну людину говорять також, як і про працьовиту. Адже праця, «у тисячах своїх проявів, починаючи від домашньої», є також дбанням про спільне добро. А де вчимося «працьовитого стилю життя»? «Насамперед, у родині, – відповідає Наступник святого Петра. – Сім’я виховує працьовитість завдяки прикладові батьків: тато і мама, які працюють для добра родини і суспільства».
Папа звернув увагу на те, що Пресвята Родина з Назарету, яку зустрічаємо на сторінках Євангелії, також виявляється родиною робітників, так що навіть Самого ж Ісуса називали «сином теслі» і навіть «теслею». А святий Павло перестерігає християн: «Хто не хоче працювати, нехай і не їсть», вказуючи на фальшиву духовність тих, які нічого не роблячи, живуть «на плечах» своїх ближніх. «Заанґажування у працю та духовне життя в християнському розумінні не є протиставленими між собою, – пояснив Святіший Отець. – І важливо дуже добре це зрозуміти! Молитва і праця можуть і повинні перебувати у гармонії між собою, як навчає святий Венедикт. Брак праці ранить дух, як також відсутність молитви завдає шкоду практичній діяльності».
Працювати є «притаманним людській особі», – вів далі Наступник святого Петра, вказуючи на те, що праця є вираженням «гідності Божого образу», а тому «праця є священною». Отож, управління зайнятістю «є великою загальнолюдською та соціальною відповідальністю, яку не можна віддати в руки небагатьох людей чи перекласти на плечі обожнюваного “ринку”. Спричинятися до втрати робочих місць означає завдавати важку соціальну кривду», – наголосив Папа, додаючи, що його дуже засмучує, коли «бачить безробітних», позбавлених «гідності приносити додому зароблений хліб», і, навпаки, дуже тішить, коли бачить «зусилля урядовців», спрямовані на створення робочих місць. «Праця – священна, праця надає гідність родині. І ми повинні молитися за те, щоб у родинах не бракувало праці», – наголосив він.
У світлі старозавітної Книги Буття, в якій тема землі, як дому-саду, ввіреного дбанню і праці людини, випереджена зворушливим уривком: «не було ще на землі ніякої польової рослини й не росла ще ніяка трава на полі, бо Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини, щоб порати землю», Святіший Отець зазначив, що «праця, як і свято, є частиною задуму Бога-Творця». «Це не романтичний вираз, а Боже об’явлення, – додав він, – і на нас лежить відповідальність за те, щоб добре його зрозуміти і до глибини засвоїти. І в енцикліці “Laudato si’”, яка пропонує цілісну екологію, вміщено також наступне послання: краса землі та гідність праці створені для того, щоб бути поєднаними. Земля стає гарною, коли оброблювана людиною».
Але коли «праця відокремлюється від союзу» людини з Богом, коли «стає заручником лише логіки прибутку», тоді «отруєння душі поширюється на все інше: на повітря, воду, траву, поживу», тоді «корумпується цивільне життя і псується середовище». Наслідки цього «заторкують, насамперед, найбідніших, найбідніші родини». «Сучасна організація праці, – зауважив Глава Католицької Церкви, – іноді виявляє небезпечну тенденцію вважати родину перешкодою, тягарем, пасивом з огляду на продуктивність праці. Але про яку продуктивність йдеться? Для кого? Так зване “розумне місто”, без сумніву, багате службами й організованістю, але, наприклад, часто є ворожим до похилих віком і дітей».
Папа зазначив, що іноді ті, хто займається плануванням, зацікавлені лише індивідуальною одиницею праці, яку можна об’єднувати, використовувати або викидати, немов непотріб, відповідно до економічної доцільності. І сім’я за таких умов стоїть перед великим випробуванням. Але «коли організація праці бере її в заручники, чи навіть чинить перешкоди на її шляху, то можемо не сумніватися, що людське суспільство почало працювати проти себе самого».
Підсумовуючи, Святіший Отець сказав, що ця ситуація є «великим викликом і великою місією» для родин, які повинні ставити на карту фундаментальні основи Божого створіння: ідентичність та зв’язок між чоловіком та жінкою, народжування дітей, праця, яке одомашнює землю та робить світ придатним до життя. «Втрата цих основ, – сказав він, – це серйозна справа, й у нашому спільному дому вже надто багато тріщин! Перед нами – нелегке завдання».
Щонедільне слово до паломників, зібраних опівдні у неділю 16 серпня 2015 р., на площі святого Петра у Ватикані на молитву «Ангел Господній» Папа Франциск присвятив Пресвятій Євхаристії. Перед спільною молитвою Святіший Отець пояснив уривок з Євангелії від святого Івана, який читався під час Святої Меси. Він наголосив, що «Євхаристія – це сам Ісус, який повністю віддає нам Себе».
Після чудесного помноження хлібів, Ісус говорить до зібраних юдеїв, що Його тіло є хлібом, що дає вічне життя кожному, хто його споживає. «Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня» (Ів 6,54).
Слухачі гіршаться цими словами, кажучи: «Як отой може нам дати своє тіло їсти?» (див. Ів 6,52). «Здивування слухачів є зрозумілим, – сказав Папа. – Адже Ісус користується стилем пророків, аби викликати у людей – а також і в нас – питання, а потім і рішення. Насамперед це питання: що означає «споживати тіло і пити кров» Ісуса? Це тільки образ, спосіб висловлення, символ чи, можливо, вказує на щось реальне? Щоб на це відповісти, потрібно зрозуміти, що діється в Ісусовому серці, коли Він ламає хліб для зголоднілого народу. Ісус, знаючи, що повинен померти на хресті задля нас, ідентифікується з тим ламаним і поділеним хлібом, який стає для Нього ‘знаком’ Жертви, яка Його чекає. Кульмінацією цього процесу є Остання Вечеря, де хліб і вино дійсно стають Його Тілом і Його Кров’ю. Це Євхаристія, яку Ісус залишає нам з точною метою: щоб ми могли стати одно з Ним».
Святіший Отець цитує Ісусові слова: «Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у мені перебуває, а я – в ньому»(Ів 6, 56) і наголошує, що оте «перебувати» означає, що Ісус в нас і ми в – в Ісусі. Споживаючи Його, ми стаємо як Він. Але це вимагає нашої відповіді «так», нашої відданості у вірі.
Папа Франциск сказав, що, іноді, стосовно Святої Меси доводиться чути ось таке заперечення: «А навіщо потрібна Меса? Я йду в храм, коли відчуваю потребу, або я краще молюся в самотності». «Але Євхаристія – це не особиста молитва, або чудовий духовний досвід, це не звичайне спогадування того, що Ісус зробив під час Останньої Вечері, – підкреслив Святіший Отець. – Щоб краще зрозуміти, ми кажемо, що Євхаристія – це спомин, тобто жест, який актуалізує та унаявнює подію смерті й воскресіння Ісуса: хліб дійсно є Його Тілом, пожертвуваним за нас; вино є дійсно Його Кров’ю, пролитою за нас. Євхаристія – це сам Ісус, який повністю віддає нам Себе. Якщо ми з вірою живимось Ним і перебуваємо Ньому через євхаристійне Причастя, то перемінюємо наше життя, перетворюємо її у дар Богові і ближнім».
Папа підкреслив, що живитись тим «Хлібом Життя» означає ввійти у співзвучність з Христовим серцем, присвоїти собі Його вибори, Його думки, Його поведінку. Це означає увійти в динамізм любові і стати людьми миру, людьми прощення, примирення, солідарного взаємоподілу. Того всього, що чинив Ісус.
Ісус завершив Своє слово такими словами: «Хто цей хліб споживатиме, повіки житиме» (Ів 6, 58). «Так, жити у дійсному сопричасті з Ісусом на цій землі, вже дозволяє нам перейти від смерті до життя. Небо починається саме в цьому сопричасті з Ісусом», – мовив Його Святість, додавши, що в Небі нас вже очікує Марія, наша Мати.
Подія преображення є не лише задоволенням якоїсь людської цікавості: яка ж ця слава Божа? Ця подія несе в собі щось набагато глибше, щось таке, що торкає за живе і сьогодні кожну віруючу людину. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в одне з найбільших християнських свят у році – Преображення Господнього.
