П’ятниця, 29 Серпня, 2025

НОВИНИ ЦЕРКВИ

Головна НОВИНИ ЦЕРКВИ сторінка 273

Здоров’я суспільства залежить від здоров’я сім’ї. Проповідь Папи в Найробі

Здоров’я суспільства залежить від здоров’я сім’ї. Проповідь Папи в Найробі

«Слово Боже промовляє до глибини нашого серця. Сьогодні Бог каже, що ми Йому належимо. Він нас сотворив, ми є Його родиною і для нас Він завжди буде присутнім», –  цими словами Папа Франциск  розпочав свою проповідь під час Святої Меси, яку він 26 листопада 2015 року очолив в університетському містечку у Найробі, що є столицею та найбільшим містом східно-африканської країни Кенії.

Приблизно пів мільйона вірних, не зважаючи на проливні дощі, взяли участь у цьому богослуженні. Організатори поєднали просторий кампус найробського університету, де відправлялася Свята Меса з центральним парком та парком Ухуру, тобто Свободи, де для вірних були встановлені гігантські екрани. Вона була відслужена двома мовами – англійською та суахілі, а прохання вірних були прочитані також і мовами, масаї кіборана та туркана.

Зупиняючись над текстом першого літургійного читання, проповідник підкреслив, що Господь виллє воду на спраглу землю, вчинить, щоб діти Його народу росли, немов трава над водяним потоком, як пишні верби біля річки. Як знаємо, що це пророцтво сповнилось із зісланням Святого Духа у день П’ятидесятниці, але воно здійснюється усюди, де провідується Добра Новина про Ісуса Христа і де нові народи стають членами Божої родини, Христової Церкви. Завдяки проповідуванню Євангелія усі ми стали учасниками великої християнської родини.

Пророцтво Ісаї запрошує нас поглянути на наші родини і усвідомити, наскільки ми важливі у Божому задумі. Папа наголосив, що Кенія протягом довгого часу була благословенна міцним родинним життям, де завжди були у пошані мудрість похилих віком осіб та панувала любов до дітей. «Здоров’я будь-якого суспільства завжди залежить від здоров’я сім’ї. Задля їхнього добра і добра спільноти, віра у Боже слово запрошує нас підтримати сім’ї у їхній місії в суспільстві, прийняти дітей як благословення для нашого світу та захистити гідність кожного чоловіка і кожної жінки, щоб усі ми були братами та сестрами в єдиній людській родині», – мовив Вселенський Архиєрей.

      Святіший Отець наголосив, що, будучи слухняними Божому слову, ми покликані чинити опір практикам, які підтримують жорстокість, які причиняють біль чи зневажають жінок, які не надають відповідної опіки похилим віком людям та які загрожують життю невинних, ще ненароджених, осіб. «Ми покликані шанувати одні одних, взаємно одні одних підтримувати та дбати про усіх тих, які перебувають у потребі», – мовив Вселенський Архиєрей, додаючи, що християнські сім’ї мають особливу місію, а саме: випромінювати Божу любов та проливати животворящу воду Святого Духа. Він наголосив, що це завдання, зокрема, є дуже важливим у наш час, адже сьогодні ми живемо у світі, де поширюються нові пустині, зроджені культурою егоїзму та байдужості щодо інших людей. 

«Тут, у серці цього Університету, де формуються уми та серця нових поколінь, з особливим закликом звертаюсь до молоді цього народу. Великі цінності африканської традиції, мудрість та правда Божого слова і щедрий ідеалізм вашої молодості нехай провадять вас у заанґажуванні в формування суспільства, яке завжди було б справедливим, інклюзивним та шанобливим до людської гідності. Майте завжди у серці потреби бідних. Відкиньте усе те, що веде до упереджень та дискримінації, адже ці речі, як знаємо, не походять від Бога», – зазначив Папа.

Далі проповідник заохотив вірних Кенії призадуматись над євангельським уривком, де розповідається про чоловіка, який збудував свій дім на піску, а не на скелі. Коли подули сильні вітри, його будівля, не маючи добрих підвалин, завалилась (див. Мт. 7, 24-27). Тому Глава Католицької Церкви пригадав, що Господь Ісус є тієї міцною скелею, на якій ми повинні зводити свою будівлю. Він є Спасителем людства, тому бажає притягнути до Себе чоловіків та жінок усіх епох та народів, щоб привести їх до Свого Небесного Отця. Він бажає, щоб усі ми будували наше життя на міцному фундаменті Його слова, Його вчення. А тому, Господь доручає усім нам завдання: бути Його учнями-місіонерами, чоловіками та жінками, які випромінюють правду, красу та силу Євангелія, яке перемінює життя; щоб усі ми були каналами Божої благодаті, щоб ми дозволили Божому милосердю, доброзичливості та правді стати елементами у побудові нашого міцного родинного дому, де пануватиме гармонія та взаємоповага.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2015/11/26/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B8_%D0%B2_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96/1189743

Папа відвідав штаб квартиру ООН в Найробі

Папа відвідав штаб квартиру ООН в Найробі

Економіку й політику слід скерувати на служіння людям, аби людина в гармонії з природою, укладала систему виробництва й розподілу таким чином, щоб здібності й вимоги кожної людини знаходили належне вираження в соціальному вимірі. І це не утопія, але – реалістична перспектива, відправною точкою якої є людська особа та її гідність. Такі думки висловив Папа Франциск, відвідуючи у четвер, 26 листопада 2015 р., осідок ООН в Найробі.

Штаб-квартира в Африці з осідком у столиці Кенії була створена під час Загальної Асамблеї ООН 1996 року. Вона є осідком двох програм ООН: Програми ООН щодо сприяння сталому розвитку населених пунктів та Програми ООН з навколишнього середовища, та регіональних відділень інших структур. Прибувши до штаб-квартири, Папа посадив дерево у парку, що входить до комплексу її будівель, і саме навколо цього символічного акту побудував свою промову.

«Посадити дерево, насамперед, означає заохочення і далі боротися проти знеліснення та опустелення», – сказав Святіший Отець, цитуючи свою соціальну енцикліку «Славен будь», що гідним похвали є «заанґажування міжнародних та громадських організацій, які підвищують усвідомлення населення щодо цієї проблематики і співпрацюють у вирішальний спосіб, також застосовуючи законні механізми тиску, змушуючи кожен уряд виконувати свої властиві обов’язки, які неможна перекладати на інших, щодо збереження довкілля та природніх ресурсів своєї країни, не оглядаючись на неоднозначні місцеві чи міжнародні інтереси». Крім того, посадити дерево «спонукає нас не втрачати довіру, надіятися та конкретно анґажуватися у перетворення всіх ситуації несправедливості й деградації».

У цьому контексті Глава Католицької Церкви пригадав, що через кілька днів у Парижі «розпочнеться важлива зустріч про кліматичні зміни» та висловив побажання, щоб приватні інтереси не переважили над спільним добром. За його словами, Паризька конференція є «важливим кроком у процесі розвитку нової енергетичної системи, яка мінімально залежатиме від горючих корисних копалин, наголошуватиме на енергоефективності та ґрунтуватиметься на використанні енергії з низьким чи нульовим виділенням вуглекислого газу».

Папа висловив побажання, щоб конференція завершилася угодою, яка ґрунтуватиметься «на принципах солідарності, справедливості та участі й орієнтуватиметься на досягнення трьох цілей, одночасно складних і взаємозалежних: зменшення наслідків кліматичних змін, боротьби з бідністю та пошани до людської гідності».

Святіший Отець вказав на важливість зростання усвідомлення спільної відповідальності та взаємозалежності, яку, однак, не слід сприймати, як «підпорядкування одних з огляду на інтереси інших». Потрібен, натомість «щирий і відкритий діалог та відповідальна співпраця з боку всіх». А усвідомлення того, люди, «здатні до крайньої деградації», можуть також опам’ятатися і знову «обирати добро і відродитися», спонукає сподіватися на те, що якщо пост-індустріальне суспільство увійшло в історію, як найбезвідповідальніше, то «людство початку ХХІ сторіччя зможе заслужити на згадку з огляду на великодушне прийняття своєї великої відповідальності». А для цього потрібно поставити економіку й політику на служіння народам.

«Зміну курсу, якої ми потребуємо, неможливо здійснити без суттєвого заанґажування в освіту та формування», – сказав Папа, говорячи про важливість формування «культури дбання», «дбання про себе, про інших та про довкілля замість культури нищення та відходів», яка спричинилася до очевидних наслідків, приносячи жертви «ідолам прибутку й споживання».

Далі Глава Католицької Церкви вказав на те, що поряд з явищем знищення довкілля ми є свідками швидкої урбанізації, часто непомірної і невпорядкованої, через що наші міста стають непридатними для життя. «Хочу підбадьорити всіх, хто на місцевому та міжнародному рівнях, трудяться над забезпеченням того, щоб процес урбанізації перемінився в ефективний засіб розвитку й інтеграції», – сказав він.

Згадавши про те, що через кілька днів у Найробі розпочнеться 10-та Конференція Міністрів Світової Організації Торгівлі, Папа Франциск висловив побажання, щоб її рішення «були не просто врівноваженням протиставних інтересів, але справжнім служінням у дбанні про спільний дім та цілісний розвиток людей, насамперед, найбільш відкинених». Особливу увагу він звернув на необхідність належного врегулювання питань, які стосуються захисту інтелектуальної власності та доступу до ліків і базової медичної допомоги, щоб угоди в цій ділянці гарантували для всіх «необхідний мінімум опіки».

Зауваживши, що «Африка дарує світові красу й природні багатства, які спонукають нас прославляти Творця», Святіший Отець вказав, що «цій спадщині Африки й усього людства» існує постійна загроза «знищення, спричиненого різними проявами людського егоїзму та визискування ситуацій бідності й виключення». У світлі економічних взаємин, за його словами, не можна не згадати про явище «чорного ринку, який зростає в контексті бідності, і, в свою чергу, породжує бідність і виключення».

Підсумовуючи, Папа пригадав, що відвідуючи нещодавно осідок ООН в Нью-Йорку, він висловив сподівання, що діяльність Об’єднаних Націй зможе стати «завдатком безпечного і щасливого майбутнього для наступних поколінь» і це раз запевнив свою та католицької спільноти молитву й співпрацю.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2015/11/26/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D0%BE%D0%BD_%D0%B2_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96/1189838

75-річчя литовського відділу Радіо Ватикану

75-річчя литовського відділу Радіо Ватикану

Саме 75 років тому – ввечері 27 листопада 1940 року – на хвилях Ватиканського радіо вийшла в ефір перша передача литовською мовою. З одного боку, ця подія знаменувала ще один крок у розширенні передач Радіо Ватикану, яке 1941 року готувалось відсвяткувати десятиріччя свого заснування. А з другого боку, воно йшло назустріч новим потребам литовських католиків, адже Литва зазнала радянської окупації, що супроводилась хвилею переслідувань і, таким чином, була позбавлена будь-яких засобів інформації.

У першій передачі литовською мовою, автор і диктор о. Бучіс, Генеральний Настоятель Згромадження Отців Маріянів, дякував Папі Пієві ХІІ за дозвіл надавати духовну допомогу та підтримку литовським католикам через радіопередачі з Ватикану.

Необхідність мати можливість слухати вільний голос з Риму стала ще нагальнішою наприкінці Другої світової війни. Протилежно від того, що відбувалось у Західній Європі, у її східній частині війна стала тільки початком  епохи переслідувань. У перші післявоєнні роки в Римі опинились десятки священиків та семінаристів, втікачів з окупованої Литви, які сформували перший осередок майбутньої постійної литовської редакції Радіо Ватикану.

Після двох болісних десятиріч, у 60-ті роки почались з’являтись перші знаки надії: новини Другого Ватиканського соборі принаймні частково проходили через «залізну завісу», викликаючи у пригніченій та ізольованій від світу литовській католицькій громаді нове бажання відчути себе частиною Вселенської Церкви. У той же час в різних країнах комуністичного режим почали зроджуватись рухи політичного дисидентства. У цьому контексті 1972 року була започаткована «Хроніка католицької Церкви в Литві», періодичні підпільні випуски якої записували випадки релігійних переслідувань у країні.

Коли перші випуски "Хроніки" знайшли шлях на Захід в литовських передачах Ватиканського радіо була створена окрема рубрика, яка протягом майже двох десятиліть інформувала слухачів у Литві про зловживання, скоєні режимом проти віруючих. Таким чином, роль Радіо Ватикану стала вирішальною в справі захисту релігійної свободи в країні.

А як же сьогодні? Слід, насамперед, підкреслити, що в сучасному медійному просторі Литви майже відсутня релігійна інформація. Таким чином, Ватиканське Радіо через свої передачі та новини, розповсюджені також і через Інтернет, є головним джерелом інформацій про діяльність Святішого Отця та життя Церкви, як для окремих користувачів, так і для місцевих газет.

Литовські передачі Радіо Ватикану ретранслюються в Литві п’ять разів на день на двох каналах, які охоплюють всю країну. Ці ж новини пропонує веб-портал. Крім щоденної передачі, литовська редакція готує щотижневий огляд діяльності Папи. Литовська редакція має свою сторінку в Facebook та каналі Youtube з відео новинами Телевізійного центру Ватикану, дубльованими литовською мовою. 

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2015/11/27/75-%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F_%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE_%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83/1190228

75-річчя литовського відділу Радіо Ватикану

75-річчя литовського відділу Радіо Ватикану

Саме 75 років тому – ввечері 27 листопада 1940 року – на хвилях Ватиканського радіо вийшла в ефір перша передача литовською мовою. З одного боку, ця подія знаменувала ще один крок у розширенні передач Радіо Ватикану, яке 1941 року готувалось відсвяткувати десятиріччя свого заснування. А з другого боку, воно йшло назустріч новим потребам литовських католиків, адже Литва зазнала радянської окупації, що супроводилась хвилею переслідувань і, таким чином, була позбавлена будь-яких засобів інформації.

У першій передачі литовською мовою, автор і диктор о. Бучіс, Генеральний Настоятель Згромадження Отців Маріянів, дякував Папі Пієві ХІІ за дозвіл надавати духовну допомогу та підтримку литовським католикам через радіопередачі з Ватикану.

Необхідність мати можливість слухати вільний голос з Риму стала ще нагальнішою наприкінці Другої світової війни. Протилежно від того, що відбувалось у Західній Європі, у її східній частині війна стала тільки початком  епохи переслідувань. У перші післявоєнні роки в Римі опинились десятки священиків та семінаристів, втікачів з окупованої Литви, які сформували перший осередок майбутньої постійної литовської редакції Радіо Ватикану.

Після двох болісних десятиріч, у 60-ті роки почались з’являтись перші знаки надії: новини Другого Ватиканського соборі принаймні частково проходили через «залізну завісу», викликаючи у пригніченій та ізольованій від світу литовській католицькій громаді нове бажання відчути себе частиною Вселенської Церкви. У той же час в різних країнах комуністичного режим почали зроджуватись рухи політичного дисидентства. У цьому контексті 1972 року була започаткована «Хроніка католицької Церкви в Литві», періодичні підпільні випуски якої записували випадки релігійних переслідувань у країні.

Коли перші випуски "Хроніки" знайшли шлях на Захід в литовських передачах Ватиканського радіо була створена окрема рубрика, яка протягом майже двох десятиліть інформувала слухачів у Литві про зловживання, скоєні режимом проти віруючих. Таким чином, роль Радіо Ватикану стала вирішальною в справі захисту релігійної свободи в країні.

А як же сьогодні? Слід, насамперед, підкреслити, що в сучасному медійному просторі Литви майже відсутня релігійна інформація. Таким чином, Ватиканське Радіо через свої передачі та новини, розповсюджені також і через Інтернет, є головним джерелом інформацій про діяльність Святішого Отця та життя Церкви, як для окремих користувачів, так і для місцевих газет.

Литовські передачі Радіо Ватикану ретранслюються в Литві п’ять разів на день на двох каналах, які охоплюють всю країну. Ці ж новини пропонує веб-портал. Крім щоденної передачі, литовська редакція готує щотижневий огляд діяльності Папи. Литовська редакція має свою сторінку в Facebook та каналі Youtube з відео новинами Телевізійного центру Ватикану, дубльованими литовською мовою. 

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2015/11/27/75-%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F_%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE_%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83/1190228

75-річчя литовського відділу Радіо Ватикану

75-річчя литовського відділу Радіо Ватикану

Саме 75 років тому – ввечері 27 листопада 1940 року – на хвилях Ватиканського радіо вийшла в ефір перша передача литовською мовою. З одного боку, ця подія знаменувала ще один крок у розширенні передач Радіо Ватикану, яке 1941 року готувалось відсвяткувати десятиріччя свого заснування. А з другого боку, воно йшло назустріч новим потребам литовських католиків, адже Литва зазнала радянської окупації, що супроводилась хвилею переслідувань і, таким чином, була позбавлена будь-яких засобів інформації.

У першій передачі литовською мовою, автор і диктор о. Бучіс, Генеральний Настоятель Згромадження Отців Маріянів, дякував Папі Пієві ХІІ за дозвіл надавати духовну допомогу та підтримку литовським католикам через радіопередачі з Ватикану.

Необхідність мати можливість слухати вільний голос з Риму стала ще нагальнішою наприкінці Другої світової війни. Протилежно від того, що відбувалось у Західній Європі, у її східній частині війна стала тільки початком  епохи переслідувань. У перші післявоєнні роки в Римі опинились десятки священиків та семінаристів, втікачів з окупованої Литви, які сформували перший осередок майбутньої постійної литовської редакції Радіо Ватикану.

Після двох болісних десятиріч, у 60-ті роки почались з’являтись перші знаки надії: новини Другого Ватиканського соборі принаймні частково проходили через «залізну завісу», викликаючи у пригніченій та ізольованій від світу литовській католицькій громаді нове бажання відчути себе частиною Вселенської Церкви. У той же час в різних країнах комуністичного режим почали зроджуватись рухи політичного дисидентства. У цьому контексті 1972 року була започаткована «Хроніка католицької Церкви в Литві», періодичні підпільні випуски якої записували випадки релігійних переслідувань у країні.

Коли перші випуски "Хроніки" знайшли шлях на Захід в литовських передачах Ватиканського радіо була створена окрема рубрика, яка протягом майже двох десятиліть інформувала слухачів у Литві про зловживання, скоєні режимом проти віруючих. Таким чином, роль Радіо Ватикану стала вирішальною в справі захисту релігійної свободи в країні.

А як же сьогодні? Слід, насамперед, підкреслити, що в сучасному медійному просторі Литви майже відсутня релігійна інформація. Таким чином, Ватиканське Радіо через свої передачі та новини, розповсюджені також і через Інтернет, є головним джерелом інформацій про діяльність Святішого Отця та життя Церкви, як для окремих користувачів, так і для місцевих газет.

Литовські передачі Радіо Ватикану ретранслюються в Литві п’ять разів на день на двох каналах, які охоплюють всю країну. Ці ж новини пропонує веб-портал. Крім щоденної передачі, литовська редакція готує щотижневий огляд діяльності Папи. Литовська редакція має свою сторінку в Facebook та каналі Youtube з відео новинами Телевізійного центру Ватикану, дубльованими литовською мовою. 

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2015/11/27/75-%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F_%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE_%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83/1190228

У богопосвяченому житті немає місця для влади та багатства. Папа Франциск до духовенства й богопосвячених осіб Кенії

Authors: Адміністратор

До богопосвяченого життя та священства не входиться інакшим, як тільки через Христа, це Він є брамою і Він нас вибирає. Якщо хто входить не через двері, а через вікно, не через Христа, не задля Христа, то йому треба порадити служити Богові в іншому місці.

У богопосвяченому житті немає місця для влади та багатства. Папа Франциск до духовенства й богопосвячених осіб Кенії

Більше на:  http://catholicnews.org.ua/u-bogoposvyachenomu-zhitti-nemaie-miscya-dlya-vladi-ta-bagatstva-papa-francisk-do-duhovenstva-y

У богопосвяченому житті немає місця для влади та багатства. Папа Франциск до духовенства й богопосвячених осіб Кенії

Authors: Адміністратор

До богопосвяченого життя та священства не входиться інакшим, як тільки через Христа, це Він є брамою і Він нас вибирає. Якщо хто входить не через двері, а через вікно, не через Христа, не задля Христа, то йому треба порадити служити Богові в іншому місці.

У богопосвяченому житті немає місця для влади та багатства. Папа Франциск до духовенства й богопосвячених осіб Кенії

Більше на:  http://catholicnews.org.ua/u-bogoposvyachenomu-zhitti-nemaie-miscya-dlya-vladi-ta-bagatstva-papa-francisk-do-duhovenstva-y

У богопосвяченому житті немає місця для влади та багатства. Папа Франциск до духовенства й богопосвячених осіб Кенії

Authors: Адміністратор

До богопосвяченого життя та священства не входиться інакшим, як тільки через Христа, це Він є брамою і Він нас вибирає. Якщо хто входить не через двері, а через вікно, не через Христа, не задля Христа, то йому треба порадити служити Богові в іншому місці.

У богопосвяченому житті немає місця для влади та багатства. Папа Франциск до духовенства й богопосвячених осіб Кенії

Більше на:  http://catholicnews.org.ua/u-bogoposvyachenomu-zhitti-nemaie-miscya-dlya-vladi-ta-bagatstva-papa-francisk-do-duhovenstva-y

У богопосвяченому житті немає місця для влади та багатства. Папа Франциск до духовенства й богопосвячених осіб Кенії

Authors: Адміністратор

До богопосвяченого життя та священства не входиться інакшим, як тільки через Христа, це Він є брамою і Він нас вибирає. Якщо хто входить не через двері, а через вікно, не через Христа, не задля Христа, то йому треба порадити служити Богові в іншому місці.

У богопосвяченому житті немає місця для влади та багатства. Папа Франциск до духовенства й богопосвячених осіб Кенії

Більше на:  http://catholicnews.org.ua/u-bogoposvyachenomu-zhitti-nemaie-miscya-dlya-vladi-ta-bagatstva-papa-francisk-do-duhovenstva-y

Папа: Світ дивиться на Африку, як на континент надії

Authors: Адміністратор

«Моїм прагненням є зустрітися з вами та провести з вами цей час, прошу щоб ви, разом з усім любим народом Уганди, завжди були на висоті цінностей, які сформували дух вашої нації», – сказав Папа Франциск під час зустрічі з представниками світу політики, економіки, культури та дипломатичного корпусу, яка відбулася в президентському палаці в Ентеббе після візиту ввічливості до Глави Держави.

Папа: Світ дивиться на Африку, як на континент надії

Більше на:  http://catholicnews.org.ua/papa-svit-divitsya-na-afriku-yak-na-kontinent-nadiyi

Popular Posts

My Favorites

«Українські військові на Донбасі відстоюють наше право жити і бути собою»

{youtube}AL2lKBPSbRM{/youtube}   Військовий капелан УГКЦ о. Андрій Зелінський ТІ, розповідає про служіння для українських солдатів та офіцерів під час тритижневого перебування у штабі АТО неподалік Слов’янська.