Подібно до того, як кров мучеників на світанку християнства стала засівом Церкви, так сьогодні кров численних мучеників, приналежних до різних конфесій, стає засівом єдності. Думками про це поділився Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 29 лютого 2016 р., Главу Ефіопської Православної Церкви Абуну Матіаса І.

Вітаючи достойного гостя та його супровід, Глава Католицької Церкви відзначив, що цей візит «зміцнює братерські узи, якими вже злучені наші Церкви». Згадавши про візити попереднього патріарха Абуни Паулоса до святого Івана Павла ІІ та Венедикта XVI та його виступ під час Асамблеї Синоду Єпископів, присвяченої Африці, Наступник святого Петра пригадав, що «у первісній Церкві було звичною практикою надсилати представників на синоди інших Церков».

Далі Єпископ Риму відзначив працю Спільної Міжнародної Комісії богословського діалогу між Католицькою та давньосхідними Православними Церквами та активну участь в її працях Ефіопської Православної Церкви. «Протягом останніх років Комісія вивчала фундаментальну концепцію Церкви як сопричастя, у значенні участі в сопричасті Отця, Сина і Святого Духа, – пригадав він. – Таким чином, ми відкрили, що у нас майже все спільне: одна віра, одне Хрищення, один Господь і Спаситель Ісус Христос. Ми об’єднані силою Хрищення, яке включило нас до одного Христового Тіла».

Ще раз підкресливши, що «того, що нас єднає, набагато більше від того, що нас розділяє», Папа Франциск зазначив, що «спільні страждання спричинилися до того, що християни, раніше поділені між собою з огляду на різні аспекти, ще більше наблизилися одні до одних». «У той самий спосіб, як пролиття крові мучеників стало засівом нових християн у первісній Церкві, сьогодні кров настільки численних мучеників, приналежних до всіх Церков, стає засівом єдності християн. Мученики та святі всіх церковних традицій вже становлять єдність в Христі, а їхні імена вписані до мартирологіону Божої Церкви», – наголосив Святіший Отець.

Зазначивши, що сьогодні Церква Ефіопії є свідком «нищівного насильства проти християн та інших меншин на Близькому Сході й у деяких частинах Африки», Глава Католицької Церкви наголосив: «Ми не можемо ухилитися від того, щоб знову не звернутися до тих, які керують долею політики й економіки із закликом поширювати мирне співжиття на основі взаємопошани та примирення, взаємопрощення та солідарності». А в контексті соціальних викликів, які переживає Ефіопія, Папа вказав на «простір співпраці між Церквами на користь спільного добра та збереження створіння».

«Ваша Святосте, дорогі браття, щиро сподіваюся, що ця зустріч започаткує новий період братерської дружби між нашими Церквами. Ми усвідомлюємо, що історія залишила нам тягар болючих непорозумінь та недовіри, через що просимо прощення та Божого оздоровлення. Молімося одні за одних, призиваючи заступництва мучеників та святих для всіх вірних, ввірених нашій душпастирській опіці. Нехай Святий Дух й надалі просвічує нас та провадить до згоди і миру, підтримуючи в нас надію досягти дня, в якому з Божою допомогою об’єднаємося навколо вівтаря Христової Жертви у повноті Євхаристійного сопричастя», – побажав Папа Франциск.

Пригадаємо, що візит до Ватикану Його Святості Абуни Матіаса І, Глави Ефіопської Православної Церкви, під час якого він зустрівся зі Святішим Отцем Франциском, відбувався від 26 до 29 лютого. Ефіопська Православна Церква належить до родини так званих Давньосхідних Православних Церков, які ще називають «дохалкідонськими», що визнають лише три перші Вселенські Собори.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/03/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%E2%80%93_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2_%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD/1212650

Подібно до того, як кров мучеників на світанку християнства стала засівом Церкви, так сьогодні кров численних мучеників, приналежних до різних конфесій, стає засівом єдності. Думками про це поділився Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 29 лютого 2016 р., Главу Ефіопської Православної Церкви Абуну Матіаса І.

Вітаючи достойного гостя та його супровід, Глава Католицької Церкви відзначив, що цей візит «зміцнює братерські узи, якими вже злучені наші Церкви». Згадавши про візити попереднього патріарха Абуни Паулоса до святого Івана Павла ІІ та Венедикта XVI та його виступ під час Асамблеї Синоду Єпископів, присвяченої Африці, Наступник святого Петра пригадав, що «у первісній Церкві було звичною практикою надсилати представників на синоди інших Церков».

Далі Єпископ Риму відзначив працю Спільної Міжнародної Комісії богословського діалогу між Католицькою та давньосхідними Православними Церквами та активну участь в її працях Ефіопської Православної Церкви. «Протягом останніх років Комісія вивчала фундаментальну концепцію Церкви як сопричастя, у значенні участі в сопричасті Отця, Сина і Святого Духа, – пригадав він. – Таким чином, ми відкрили, що у нас майже все спільне: одна віра, одне Хрищення, один Господь і Спаситель Ісус Христос. Ми об’єднані силою Хрищення, яке включило нас до одного Христового Тіла».

Ще раз підкресливши, що «того, що нас єднає, набагато більше від того, що нас розділяє», Папа Франциск зазначив, що «спільні страждання спричинилися до того, що християни, раніше поділені між собою з огляду на різні аспекти, ще більше наблизилися одні до одних». «У той самий спосіб, як пролиття крові мучеників стало засівом нових християн у первісній Церкві, сьогодні кров настільки численних мучеників, приналежних до всіх Церков, стає засівом єдності християн. Мученики та святі всіх церковних традицій вже становлять єдність в Христі, а їхні імена вписані до мартирологіону Божої Церкви», – наголосив Святіший Отець.

Зазначивши, що сьогодні Церква Ефіопії є свідком «нищівного насильства проти християн та інших меншин на Близькому Сході й у деяких частинах Африки», Глава Католицької Церкви наголосив: «Ми не можемо ухилитися від того, щоб знову не звернутися до тих, які керують долею політики й економіки із закликом поширювати мирне співжиття на основі взаємопошани та примирення, взаємопрощення та солідарності». А в контексті соціальних викликів, які переживає Ефіопія, Папа вказав на «простір співпраці між Церквами на користь спільного добра та збереження створіння».

«Ваша Святосте, дорогі браття, щиро сподіваюся, що ця зустріч започаткує новий період братерської дружби між нашими Церквами. Ми усвідомлюємо, що історія залишила нам тягар болючих непорозумінь та недовіри, через що просимо прощення та Божого оздоровлення. Молімося одні за одних, призиваючи заступництва мучеників та святих для всіх вірних, ввірених нашій душпастирській опіці. Нехай Святий Дух й надалі просвічує нас та провадить до згоди і миру, підтримуючи в нас надію досягти дня, в якому з Божою допомогою об’єднаємося навколо вівтаря Христової Жертви у повноті Євхаристійного сопричастя», – побажав Папа Франциск.

Пригадаємо, що візит до Ватикану Його Святості Абуни Матіаса І, Глави Ефіопської Православної Церкви, під час якого він зустрівся зі Святішим Отцем Франциском, відбувався від 26 до 29 лютого. Ефіопська Православна Церква належить до родини так званих Давньосхідних Православних Церков, які ще називають «дохалкідонськими», що визнають лише три перші Вселенські Собори.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/03/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%E2%80%93_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2_%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD/1212650

Подібно до того, як кров мучеників на світанку християнства стала засівом Церкви, так сьогодні кров численних мучеників, приналежних до різних конфесій, стає засівом єдності. Думками про це поділився Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 29 лютого 2016 р., Главу Ефіопської Православної Церкви Абуну Матіаса І.

Вітаючи достойного гостя та його супровід, Глава Католицької Церкви відзначив, що цей візит «зміцнює братерські узи, якими вже злучені наші Церкви». Згадавши про візити попереднього патріарха Абуни Паулоса до святого Івана Павла ІІ та Венедикта XVI та його виступ під час Асамблеї Синоду Єпископів, присвяченої Африці, Наступник святого Петра пригадав, що «у первісній Церкві було звичною практикою надсилати представників на синоди інших Церков».

Далі Єпископ Риму відзначив працю Спільної Міжнародної Комісії богословського діалогу між Католицькою та давньосхідними Православними Церквами та активну участь в її працях Ефіопської Православної Церкви. «Протягом останніх років Комісія вивчала фундаментальну концепцію Церкви як сопричастя, у значенні участі в сопричасті Отця, Сина і Святого Духа, – пригадав він. – Таким чином, ми відкрили, що у нас майже все спільне: одна віра, одне Хрищення, один Господь і Спаситель Ісус Христос. Ми об’єднані силою Хрищення, яке включило нас до одного Христового Тіла».

Ще раз підкресливши, що «того, що нас єднає, набагато більше від того, що нас розділяє», Папа Франциск зазначив, що «спільні страждання спричинилися до того, що християни, раніше поділені між собою з огляду на різні аспекти, ще більше наблизилися одні до одних». «У той самий спосіб, як пролиття крові мучеників стало засівом нових християн у первісній Церкві, сьогодні кров настільки численних мучеників, приналежних до всіх Церков, стає засівом єдності християн. Мученики та святі всіх церковних традицій вже становлять єдність в Христі, а їхні імена вписані до мартирологіону Божої Церкви», – наголосив Святіший Отець.

Зазначивши, що сьогодні Церква Ефіопії є свідком «нищівного насильства проти християн та інших меншин на Близькому Сході й у деяких частинах Африки», Глава Католицької Церкви наголосив: «Ми не можемо ухилитися від того, щоб знову не звернутися до тих, які керують долею політики й економіки із закликом поширювати мирне співжиття на основі взаємопошани та примирення, взаємопрощення та солідарності». А в контексті соціальних викликів, які переживає Ефіопія, Папа вказав на «простір співпраці між Церквами на користь спільного добра та збереження створіння».

«Ваша Святосте, дорогі браття, щиро сподіваюся, що ця зустріч започаткує новий період братерської дружби між нашими Церквами. Ми усвідомлюємо, що історія залишила нам тягар болючих непорозумінь та недовіри, через що просимо прощення та Божого оздоровлення. Молімося одні за одних, призиваючи заступництва мучеників та святих для всіх вірних, ввірених нашій душпастирській опіці. Нехай Святий Дух й надалі просвічує нас та провадить до згоди і миру, підтримуючи в нас надію досягти дня, в якому з Божою допомогою об’єднаємося навколо вівтаря Христової Жертви у повноті Євхаристійного сопричастя», – побажав Папа Франциск.

Пригадаємо, що візит до Ватикану Його Святості Абуни Матіаса І, Глави Ефіопської Православної Церкви, під час якого він зустрівся зі Святішим Отцем Франциском, відбувався від 26 до 29 лютого. Ефіопська Православна Церква належить до родини так званих Давньосхідних Православних Церков, які ще називають «дохалкідонськими», що визнають лише три перші Вселенські Собори.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/03/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%E2%80%93_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2_%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD/1212650

Подібно до того, як кров мучеників на світанку християнства стала засівом Церкви, так сьогодні кров численних мучеників, приналежних до різних конфесій, стає засівом єдності. Думками про це поділився Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 29 лютого 2016 р., Главу Ефіопської Православної Церкви Абуну Матіаса І.

Вітаючи достойного гостя та його супровід, Глава Католицької Церкви відзначив, що цей візит «зміцнює братерські узи, якими вже злучені наші Церкви». Згадавши про візити попереднього патріарха Абуни Паулоса до святого Івана Павла ІІ та Венедикта XVI та його виступ під час Асамблеї Синоду Єпископів, присвяченої Африці, Наступник святого Петра пригадав, що «у первісній Церкві було звичною практикою надсилати представників на синоди інших Церков».

Далі Єпископ Риму відзначив працю Спільної Міжнародної Комісії богословського діалогу між Католицькою та давньосхідними Православними Церквами та активну участь в її працях Ефіопської Православної Церкви. «Протягом останніх років Комісія вивчала фундаментальну концепцію Церкви як сопричастя, у значенні участі в сопричасті Отця, Сина і Святого Духа, – пригадав він. – Таким чином, ми відкрили, що у нас майже все спільне: одна віра, одне Хрищення, один Господь і Спаситель Ісус Христос. Ми об’єднані силою Хрищення, яке включило нас до одного Христового Тіла».

Ще раз підкресливши, що «того, що нас єднає, набагато більше від того, що нас розділяє», Папа Франциск зазначив, що «спільні страждання спричинилися до того, що християни, раніше поділені між собою з огляду на різні аспекти, ще більше наблизилися одні до одних». «У той самий спосіб, як пролиття крові мучеників стало засівом нових християн у первісній Церкві, сьогодні кров настільки численних мучеників, приналежних до всіх Церков, стає засівом єдності християн. Мученики та святі всіх церковних традицій вже становлять єдність в Христі, а їхні імена вписані до мартирологіону Божої Церкви», – наголосив Святіший Отець.

Зазначивши, що сьогодні Церква Ефіопії є свідком «нищівного насильства проти християн та інших меншин на Близькому Сході й у деяких частинах Африки», Глава Католицької Церкви наголосив: «Ми не можемо ухилитися від того, щоб знову не звернутися до тих, які керують долею політики й економіки із закликом поширювати мирне співжиття на основі взаємопошани та примирення, взаємопрощення та солідарності». А в контексті соціальних викликів, які переживає Ефіопія, Папа вказав на «простір співпраці між Церквами на користь спільного добра та збереження створіння».

«Ваша Святосте, дорогі браття, щиро сподіваюся, що ця зустріч започаткує новий період братерської дружби між нашими Церквами. Ми усвідомлюємо, що історія залишила нам тягар болючих непорозумінь та недовіри, через що просимо прощення та Божого оздоровлення. Молімося одні за одних, призиваючи заступництва мучеників та святих для всіх вірних, ввірених нашій душпастирській опіці. Нехай Святий Дух й надалі просвічує нас та провадить до згоди і миру, підтримуючи в нас надію досягти дня, в якому з Божою допомогою об’єднаємося навколо вівтаря Христової Жертви у повноті Євхаристійного сопричастя», – побажав Папа Франциск.

Пригадаємо, що візит до Ватикану Його Святості Абуни Матіаса І, Глави Ефіопської Православної Церкви, під час якого він зустрівся зі Святішим Отцем Франциском, відбувався від 26 до 29 лютого. Ефіопська Православна Церква належить до родини так званих Давньосхідних Православних Церков, які ще називають «дохалкідонськими», що визнають лише три перші Вселенські Собори.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/03/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%E2%80%93_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2_%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD/1212650

Подібно до того, як кров мучеників на світанку християнства стала засівом Церкви, так сьогодні кров численних мучеників, приналежних до різних конфесій, стає засівом єдності. Думками про це поділився Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 29 лютого 2016 р., Главу Ефіопської Православної Церкви Абуну Матіаса І.

Вітаючи достойного гостя та його супровід, Глава Католицької Церкви відзначив, що цей візит «зміцнює братерські узи, якими вже злучені наші Церкви». Згадавши про візити попереднього патріарха Абуни Паулоса до святого Івана Павла ІІ та Венедикта XVI та його виступ під час Асамблеї Синоду Єпископів, присвяченої Африці, Наступник святого Петра пригадав, що «у первісній Церкві було звичною практикою надсилати представників на синоди інших Церков».

Далі Єпископ Риму відзначив працю Спільної Міжнародної Комісії богословського діалогу між Католицькою та давньосхідними Православними Церквами та активну участь в її працях Ефіопської Православної Церкви. «Протягом останніх років Комісія вивчала фундаментальну концепцію Церкви як сопричастя, у значенні участі в сопричасті Отця, Сина і Святого Духа, – пригадав він. – Таким чином, ми відкрили, що у нас майже все спільне: одна віра, одне Хрищення, один Господь і Спаситель Ісус Христос. Ми об’єднані силою Хрищення, яке включило нас до одного Христового Тіла».

Ще раз підкресливши, що «того, що нас єднає, набагато більше від того, що нас розділяє», Папа Франциск зазначив, що «спільні страждання спричинилися до того, що християни, раніше поділені між собою з огляду на різні аспекти, ще більше наблизилися одні до одних». «У той самий спосіб, як пролиття крові мучеників стало засівом нових християн у первісній Церкві, сьогодні кров настільки численних мучеників, приналежних до всіх Церков, стає засівом єдності християн. Мученики та святі всіх церковних традицій вже становлять єдність в Христі, а їхні імена вписані до мартирологіону Божої Церкви», – наголосив Святіший Отець.

Зазначивши, що сьогодні Церква Ефіопії є свідком «нищівного насильства проти християн та інших меншин на Близькому Сході й у деяких частинах Африки», Глава Католицької Церкви наголосив: «Ми не можемо ухилитися від того, щоб знову не звернутися до тих, які керують долею політики й економіки із закликом поширювати мирне співжиття на основі взаємопошани та примирення, взаємопрощення та солідарності». А в контексті соціальних викликів, які переживає Ефіопія, Папа вказав на «простір співпраці між Церквами на користь спільного добра та збереження створіння».

«Ваша Святосте, дорогі браття, щиро сподіваюся, що ця зустріч започаткує новий період братерської дружби між нашими Церквами. Ми усвідомлюємо, що історія залишила нам тягар болючих непорозумінь та недовіри, через що просимо прощення та Божого оздоровлення. Молімося одні за одних, призиваючи заступництва мучеників та святих для всіх вірних, ввірених нашій душпастирській опіці. Нехай Святий Дух й надалі просвічує нас та провадить до згоди і миру, підтримуючи в нас надію досягти дня, в якому з Божою допомогою об’єднаємося навколо вівтаря Христової Жертви у повноті Євхаристійного сопричастя», – побажав Папа Франциск.

Пригадаємо, що візит до Ватикану Його Святості Абуни Матіаса І, Глави Ефіопської Православної Церкви, під час якого він зустрівся зі Святішим Отцем Франциском, відбувався від 26 до 29 лютого. Ефіопська Православна Церква належить до родини так званих Давньосхідних Православних Церков, які ще називають «дохалкідонськими», що визнають лише три перші Вселенські Собори.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/03/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%E2%80%93_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2_%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD/1212650

Подібно до того, як кров мучеників на світанку християнства стала засівом Церкви, так сьогодні кров численних мучеників, приналежних до різних конфесій, стає засівом єдності. Думками про це поділився Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 29 лютого 2016 р., Главу Ефіопської Православної Церкви Абуну Матіаса І.

Вітаючи достойного гостя та його супровід, Глава Католицької Церкви відзначив, що цей візит «зміцнює братерські узи, якими вже злучені наші Церкви». Згадавши про візити попереднього патріарха Абуни Паулоса до святого Івана Павла ІІ та Венедикта XVI та його виступ під час Асамблеї Синоду Єпископів, присвяченої Африці, Наступник святого Петра пригадав, що «у первісній Церкві було звичною практикою надсилати представників на синоди інших Церков».

Далі Єпископ Риму відзначив працю Спільної Міжнародної Комісії богословського діалогу між Католицькою та давньосхідними Православними Церквами та активну участь в її працях Ефіопської Православної Церкви. «Протягом останніх років Комісія вивчала фундаментальну концепцію Церкви як сопричастя, у значенні участі в сопричасті Отця, Сина і Святого Духа, – пригадав він. – Таким чином, ми відкрили, що у нас майже все спільне: одна віра, одне Хрищення, один Господь і Спаситель Ісус Христос. Ми об’єднані силою Хрищення, яке включило нас до одного Христового Тіла».

Ще раз підкресливши, що «того, що нас єднає, набагато більше від того, що нас розділяє», Папа Франциск зазначив, що «спільні страждання спричинилися до того, що християни, раніше поділені між собою з огляду на різні аспекти, ще більше наблизилися одні до одних». «У той самий спосіб, як пролиття крові мучеників стало засівом нових християн у первісній Церкві, сьогодні кров настільки численних мучеників, приналежних до всіх Церков, стає засівом єдності християн. Мученики та святі всіх церковних традицій вже становлять єдність в Христі, а їхні імена вписані до мартирологіону Божої Церкви», – наголосив Святіший Отець.

Зазначивши, що сьогодні Церква Ефіопії є свідком «нищівного насильства проти християн та інших меншин на Близькому Сході й у деяких частинах Африки», Глава Католицької Церкви наголосив: «Ми не можемо ухилитися від того, щоб знову не звернутися до тих, які керують долею політики й економіки із закликом поширювати мирне співжиття на основі взаємопошани та примирення, взаємопрощення та солідарності». А в контексті соціальних викликів, які переживає Ефіопія, Папа вказав на «простір співпраці між Церквами на користь спільного добра та збереження створіння».

«Ваша Святосте, дорогі браття, щиро сподіваюся, що ця зустріч започаткує новий період братерської дружби між нашими Церквами. Ми усвідомлюємо, що історія залишила нам тягар болючих непорозумінь та недовіри, через що просимо прощення та Божого оздоровлення. Молімося одні за одних, призиваючи заступництва мучеників та святих для всіх вірних, ввірених нашій душпастирській опіці. Нехай Святий Дух й надалі просвічує нас та провадить до згоди і миру, підтримуючи в нас надію досягти дня, в якому з Божою допомогою об’єднаємося навколо вівтаря Христової Жертви у повноті Євхаристійного сопричастя», – побажав Папа Франциск.

Пригадаємо, що візит до Ватикану Його Святості Абуни Матіаса І, Глави Ефіопської Православної Церкви, під час якого він зустрівся зі Святішим Отцем Франциском, відбувався від 26 до 29 лютого. Ефіопська Православна Церква належить до родини так званих Давньосхідних Православних Церков, які ще називають «дохалкідонськими», що визнають лише три перші Вселенські Собори.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/03/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%E2%80%93_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2_%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD/1212650

Подібно до того, як кров мучеників на світанку християнства стала засівом Церкви, так сьогодні кров численних мучеників, приналежних до різних конфесій, стає засівом єдності. Думками про це поділився Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 29 лютого 2016 р., Главу Ефіопської Православної Церкви Абуну Матіаса І.

Вітаючи достойного гостя та його супровід, Глава Католицької Церкви відзначив, що цей візит «зміцнює братерські узи, якими вже злучені наші Церкви». Згадавши про візити попереднього патріарха Абуни Паулоса до святого Івана Павла ІІ та Венедикта XVI та його виступ під час Асамблеї Синоду Єпископів, присвяченої Африці, Наступник святого Петра пригадав, що «у первісній Церкві було звичною практикою надсилати представників на синоди інших Церков».

Далі Єпископ Риму відзначив працю Спільної Міжнародної Комісії богословського діалогу між Католицькою та давньосхідними Православними Церквами та активну участь в її працях Ефіопської Православної Церкви. «Протягом останніх років Комісія вивчала фундаментальну концепцію Церкви як сопричастя, у значенні участі в сопричасті Отця, Сина і Святого Духа, – пригадав він. – Таким чином, ми відкрили, що у нас майже все спільне: одна віра, одне Хрищення, один Господь і Спаситель Ісус Христос. Ми об’єднані силою Хрищення, яке включило нас до одного Христового Тіла».

Ще раз підкресливши, що «того, що нас єднає, набагато більше від того, що нас розділяє», Папа Франциск зазначив, що «спільні страждання спричинилися до того, що християни, раніше поділені між собою з огляду на різні аспекти, ще більше наблизилися одні до одних». «У той самий спосіб, як пролиття крові мучеників стало засівом нових християн у первісній Церкві, сьогодні кров настільки численних мучеників, приналежних до всіх Церков, стає засівом єдності християн. Мученики та святі всіх церковних традицій вже становлять єдність в Христі, а їхні імена вписані до мартирологіону Божої Церкви», – наголосив Святіший Отець.

Зазначивши, що сьогодні Церква Ефіопії є свідком «нищівного насильства проти християн та інших меншин на Близькому Сході й у деяких частинах Африки», Глава Католицької Церкви наголосив: «Ми не можемо ухилитися від того, щоб знову не звернутися до тих, які керують долею політики й економіки із закликом поширювати мирне співжиття на основі взаємопошани та примирення, взаємопрощення та солідарності». А в контексті соціальних викликів, які переживає Ефіопія, Папа вказав на «простір співпраці між Церквами на користь спільного добра та збереження створіння».

«Ваша Святосте, дорогі браття, щиро сподіваюся, що ця зустріч започаткує новий період братерської дружби між нашими Церквами. Ми усвідомлюємо, що історія залишила нам тягар болючих непорозумінь та недовіри, через що просимо прощення та Божого оздоровлення. Молімося одні за одних, призиваючи заступництва мучеників та святих для всіх вірних, ввірених нашій душпастирській опіці. Нехай Святий Дух й надалі просвічує нас та провадить до згоди і миру, підтримуючи в нас надію досягти дня, в якому з Божою допомогою об’єднаємося навколо вівтаря Христової Жертви у повноті Євхаристійного сопричастя», – побажав Папа Франциск.

Пригадаємо, що візит до Ватикану Його Святості Абуни Матіаса І, Глави Ефіопської Православної Церкви, під час якого він зустрівся зі Святішим Отцем Франциском, відбувався від 26 до 29 лютого. Ефіопська Православна Церква належить до родини так званих Давньосхідних Православних Церков, які ще називають «дохалкідонськими», що визнають лише три перші Вселенські Собори.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/03/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%E2%80%93_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2_%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD/1212650

У неділю 28 лютого 2016 року український відділ Радіо Ватикану відсвяткував подвійний ювілей – 50-річчя початку щонедільних літургійних відправ в українському обряді на хвилях Ватиканського Радіо, які від останньої неділі 1966 року відправляються кожної неділі та з нагоди більших церковних празників та 50-річчя хору Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Римі.

До того, від заснування українського відділу в Радіо Ватикані в 1939 році, Святі Літургії відправились один-два рази на місяць. Ця дата – це також і ювілей хору Сестер Служебниць у Римі, який був заснований саме тоді з метою забезпечення участі в недільних і святкових Богослуженнях в каплиці Ватиканського Радіо. Татіяна Шуфлин, учасниця а згодом і диригент цього хору згадує: «Добре пригадую ту першу Святу Літургію, яку відслужив Владика Іван Бучко, Апостольський візитатор для українців у Західній Європі, та дуже зворушливу проповідь, яку він виголосив».

Співані Божественні Літургії в українському обряді на хвилях Радіо Ватикану пройшли декілька етапів розвитку. У сорокові роки минулого сторіччя вони транслюватились принагідно, а Ювілейним Святим Роком 1950 відправи почали транслюватись один раз на місяць.

         У зв’язку із Святим Роком 1950 Ватиканська радіостанція значно розбудувалась. Приміщення колишньої астрономічної обсерваторії в «Палацціні Папи Льва ХІІІ» у ватиканських садах перетворено у  радіокаплицю. Під куполом золо­тими літерами записано Христові слова: "Що ви чуєте на вухо, звіщайте з покрівель" (Мт 10,27). Відтоді щонеділі з отієї "покрівлі" щонеділі лунає гомін дзвонів базиліки святого Петра, що розпочинає трансляцію Святих Літургій: в латинському та в східних обрядах.

На Папській колегії святого Йосафата спочив обов'язок щомісяця відправити співану Службу Божу в каплиці Ватиканського Радіо. Служителем був  кожночасний ректор, а проповіді виго­лошували священики за чергою. Першим диригентом хору був тодішній семінарист Іван Музичка.

Коли зросла кількість студентів Василіянської обителі, також і вони почали співати у Ватиканському Радіо, а першим диригентом був брат-василіянин  Володимир Бурко з Бразилії.

Згодом до українських хорів у Римі приєднались семінаристи Малої української семінарії, яку провадили отці Салезіяни.

Коли ж у лютому 1966 року розпочався новий етап літургічних передач, а саме щонедільні Божественні Літургії, виникла потреба постійного хору, який би щонеділі пожертвував вільний час і сили для цього виняткового апостоляту – вельми розлогого і вкрай потрібного.

Перший хор Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії був організований під керівництвом с. Томії Гриневич в обителі Генерального Дому Сестер у Римі. До кінця 1966 року Сестри Служебниці самі щонеділі співали Святі Літургії, виявляючи цим справді геройський дух самопосвяти, зокрема в спекотливі міся­ці італійського літа, а Служба Божа тоді відправлалась пополудні, о 16:15 римського часу.

Про цінність українських Святих Літургій з Радіо Ватикану 10 років тому, коли відзначалась сорокова річниця, Владика Мирослав Марусин, який тоді відслужив Божественну Літургію, наголосив, «що тоді, коли в Україні атеїзм закував священиків і віру в кайдани, коли кожну віру й релігію назвали опіумом народу, коли потоптали Божий і природний закон і заступили його диктатурою пролетаріату, до неба піднявся голос Божественної Служби від самого гробу Святого Апостола Петра, що на Ватиканському пагорбі.

Недільне і святочне радіомовлення з Ватикану, – сказав Владика Мирослав, – досягло не тільки наш рідний край, але й далекі поселення в Казахстані, на Сибірі та на півночі – ген до Фінландії та Соловків. Всюди можна було почути богомільний спів і духовну проповідь.
Люди збиралися по хатах малими гуртками, старші й діти. Ставили радіоприймач, запалювали свічки і мовчки, а то й півголосом молились при співі хору: «Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих, співаємо тобі: алилуя». А після закінчення відправи ще далі розмовляли і скріпляли свою віру, потішали себе надією і перебували у спільній братній любові, як одна сім’я, як діти одного спільного Батька – Всевишнього Бога.
Слова Божого ніяка сила не могла закувати в кайдани, воно доходило і до в’язниць, і до карних лагерів в непрохідних місцях Єнісейського та Красноярського краю».

Далі Владика Марусин поділився зворушливим прикладом із свого власного життя:
«У неділю 13 січня 1980 року везли на санях в галицькому селі померлого на поховання. Був сильний мороз і лежав великий сніг та ніяка сила не перешкодила тоді поставити над могилою покійного радіоприймач, щоб вислухати Божественну Службу, яку в цей час служив над гробом Святого Петра священик – син того, власне покійного рідного свого батька».
Був це Владика Мирослав Марусин.

Майже 3000 Святих Літургій в українському обряді – ось підсумок 40-річчя щонедільних відправ Божественних Літургій уВатиканському Радіо, додаючи до цього також і богослуження під час більших церковних празників та з приводу інших важливих подій у житті католицької Церкви.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/02/28/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%8E%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D1%83_%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE/1211819

У неділю 28 лютого 2016 року український відділ Радіо Ватикану відсвяткував подвійний ювілей – 50-річчя початку щонедільних літургійних відправ в українському обряді на хвилях Ватиканського Радіо, які від останньої неділі 1966 року відправляються кожної неділі та з нагоди більших церковних празників та 50-річчя хору Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Римі.

До того, від заснування українського відділу в Радіо Ватикані в 1939 році, Святі Літургії відправились один-два рази на місяць. Ця дата – це також і ювілей хору Сестер Служебниць у Римі, який був заснований саме тоді з метою забезпечення участі в недільних і святкових Богослуженнях в каплиці Ватиканського Радіо. Татіяна Шуфлин, учасниця а згодом і диригент цього хору згадує: «Добре пригадую ту першу Святу Літургію, яку відслужив Владика Іван Бучко, Апостольський візитатор для українців у Західній Європі, та дуже зворушливу проповідь, яку він виголосив».

Співані Божественні Літургії в українському обряді на хвилях Радіо Ватикану пройшли декілька етапів розвитку. У сорокові роки минулого сторіччя вони транслюватились принагідно, а Ювілейним Святим Роком 1950 відправи почали транслюватись один раз на місяць.

         У зв’язку із Святим Роком 1950 Ватиканська радіостанція значно розбудувалась. Приміщення колишньої астрономічної обсерваторії в «Палацціні Папи Льва ХІІІ» у ватиканських садах перетворено у  радіокаплицю. Під куполом золо­тими літерами записано Христові слова: "Що ви чуєте на вухо, звіщайте з покрівель" (Мт 10,27). Відтоді щонеділі з отієї "покрівлі" щонеділі лунає гомін дзвонів базиліки святого Петра, що розпочинає трансляцію Святих Літургій: в латинському та в східних обрядах.

На Папській колегії святого Йосафата спочив обов'язок щомісяця відправити співану Службу Божу в каплиці Ватиканського Радіо. Служителем був  кожночасний ректор, а проповіді виго­лошували священики за чергою. Першим диригентом хору був тодішній семінарист Іван Музичка.

Коли зросла кількість студентів Василіянської обителі, також і вони почали співати у Ватиканському Радіо, а першим диригентом був брат-василіянин  Володимир Бурко з Бразилії.

Згодом до українських хорів у Римі приєднались семінаристи Малої української семінарії, яку провадили отці Салезіяни.

Коли ж у лютому 1966 року розпочався новий етап літургічних передач, а саме щонедільні Божественні Літургії, виникла потреба постійного хору, який би щонеділі пожертвував вільний час і сили для цього виняткового апостоляту – вельми розлогого і вкрай потрібного.

Перший хор Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії був організований під керівництвом с. Томії Гриневич в обителі Генерального Дому Сестер у Римі. До кінця 1966 року Сестри Служебниці самі щонеділі співали Святі Літургії, виявляючи цим справді геройський дух самопосвяти, зокрема в спекотливі міся­ці італійського літа, а Служба Божа тоді відправлалась пополудні, о 16:15 римського часу.

Про цінність українських Святих Літургій з Радіо Ватикану 10 років тому, коли відзначалась сорокова річниця, Владика Мирослав Марусин, який тоді відслужив Божественну Літургію, наголосив, «що тоді, коли в Україні атеїзм закував священиків і віру в кайдани, коли кожну віру й релігію назвали опіумом народу, коли потоптали Божий і природний закон і заступили його диктатурою пролетаріату, до неба піднявся голос Божественної Служби від самого гробу Святого Апостола Петра, що на Ватиканському пагорбі.

Недільне і святочне радіомовлення з Ватикану, – сказав Владика Мирослав, – досягло не тільки наш рідний край, але й далекі поселення в Казахстані, на Сибірі та на півночі – ген до Фінландії та Соловків. Всюди можна було почути богомільний спів і духовну проповідь.
Люди збиралися по хатах малими гуртками, старші й діти. Ставили радіоприймач, запалювали свічки і мовчки, а то й півголосом молились при співі хору: «Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих, співаємо тобі: алилуя». А після закінчення відправи ще далі розмовляли і скріпляли свою віру, потішали себе надією і перебували у спільній братній любові, як одна сім’я, як діти одного спільного Батька – Всевишнього Бога.
Слова Божого ніяка сила не могла закувати в кайдани, воно доходило і до в’язниць, і до карних лагерів в непрохідних місцях Єнісейського та Красноярського краю».

Далі Владика Марусин поділився зворушливим прикладом із свого власного життя:
«У неділю 13 січня 1980 року везли на санях в галицькому селі померлого на поховання. Був сильний мороз і лежав великий сніг та ніяка сила не перешкодила тоді поставити над могилою покійного радіоприймач, щоб вислухати Божественну Службу, яку в цей час служив над гробом Святого Петра священик – син того, власне покійного рідного свого батька».
Був це Владика Мирослав Марусин.

Майже 3000 Святих Літургій в українському обряді – ось підсумок 40-річчя щонедільних відправ Божественних Літургій уВатиканському Радіо, додаючи до цього також і богослуження під час більших церковних празників та з приводу інших важливих подій у житті католицької Церкви.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/02/28/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%8E%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D1%83_%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE/1211819

У неділю 28 лютого 2016 року український відділ Радіо Ватикану відсвяткував подвійний ювілей – 50-річчя початку щонедільних літургійних відправ в українському обряді на хвилях Ватиканського Радіо, які від останньої неділі 1966 року відправляються кожної неділі та з нагоди більших церковних празників та 50-річчя хору Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Римі.

До того, від заснування українського відділу в Радіо Ватикані в 1939 році, Святі Літургії відправились один-два рази на місяць. Ця дата – це також і ювілей хору Сестер Служебниць у Римі, який був заснований саме тоді з метою забезпечення участі в недільних і святкових Богослуженнях в каплиці Ватиканського Радіо. Татіяна Шуфлин, учасниця а згодом і диригент цього хору згадує: «Добре пригадую ту першу Святу Літургію, яку відслужив Владика Іван Бучко, Апостольський візитатор для українців у Західній Європі, та дуже зворушливу проповідь, яку він виголосив».

Співані Божественні Літургії в українському обряді на хвилях Радіо Ватикану пройшли декілька етапів розвитку. У сорокові роки минулого сторіччя вони транслюватились принагідно, а Ювілейним Святим Роком 1950 відправи почали транслюватись один раз на місяць.

         У зв’язку із Святим Роком 1950 Ватиканська радіостанція значно розбудувалась. Приміщення колишньої астрономічної обсерваторії в «Палацціні Папи Льва ХІІІ» у ватиканських садах перетворено у  радіокаплицю. Під куполом золо­тими літерами записано Христові слова: "Що ви чуєте на вухо, звіщайте з покрівель" (Мт 10,27). Відтоді щонеділі з отієї "покрівлі" щонеділі лунає гомін дзвонів базиліки святого Петра, що розпочинає трансляцію Святих Літургій: в латинському та в східних обрядах.

На Папській колегії святого Йосафата спочив обов'язок щомісяця відправити співану Службу Божу в каплиці Ватиканського Радіо. Служителем був  кожночасний ректор, а проповіді виго­лошували священики за чергою. Першим диригентом хору був тодішній семінарист Іван Музичка.

Коли зросла кількість студентів Василіянської обителі, також і вони почали співати у Ватиканському Радіо, а першим диригентом був брат-василіянин  Володимир Бурко з Бразилії.

Згодом до українських хорів у Римі приєднались семінаристи Малої української семінарії, яку провадили отці Салезіяни.

Коли ж у лютому 1966 року розпочався новий етап літургічних передач, а саме щонедільні Божественні Літургії, виникла потреба постійного хору, який би щонеділі пожертвував вільний час і сили для цього виняткового апостоляту – вельми розлогого і вкрай потрібного.

Перший хор Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії був організований під керівництвом с. Томії Гриневич в обителі Генерального Дому Сестер у Римі. До кінця 1966 року Сестри Служебниці самі щонеділі співали Святі Літургії, виявляючи цим справді геройський дух самопосвяти, зокрема в спекотливі міся­ці італійського літа, а Служба Божа тоді відправлалась пополудні, о 16:15 римського часу.

Про цінність українських Святих Літургій з Радіо Ватикану 10 років тому, коли відзначалась сорокова річниця, Владика Мирослав Марусин, який тоді відслужив Божественну Літургію, наголосив, «що тоді, коли в Україні атеїзм закував священиків і віру в кайдани, коли кожну віру й релігію назвали опіумом народу, коли потоптали Божий і природний закон і заступили його диктатурою пролетаріату, до неба піднявся голос Божественної Служби від самого гробу Святого Апостола Петра, що на Ватиканському пагорбі.

Недільне і святочне радіомовлення з Ватикану, – сказав Владика Мирослав, – досягло не тільки наш рідний край, але й далекі поселення в Казахстані, на Сибірі та на півночі – ген до Фінландії та Соловків. Всюди можна було почути богомільний спів і духовну проповідь.
Люди збиралися по хатах малими гуртками, старші й діти. Ставили радіоприймач, запалювали свічки і мовчки, а то й півголосом молились при співі хору: «Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих, співаємо тобі: алилуя». А після закінчення відправи ще далі розмовляли і скріпляли свою віру, потішали себе надією і перебували у спільній братній любові, як одна сім’я, як діти одного спільного Батька – Всевишнього Бога.
Слова Божого ніяка сила не могла закувати в кайдани, воно доходило і до в’язниць, і до карних лагерів в непрохідних місцях Єнісейського та Красноярського краю».

Далі Владика Марусин поділився зворушливим прикладом із свого власного життя:
«У неділю 13 січня 1980 року везли на санях в галицькому селі померлого на поховання. Був сильний мороз і лежав великий сніг та ніяка сила не перешкодила тоді поставити над могилою покійного радіоприймач, щоб вислухати Божественну Службу, яку в цей час служив над гробом Святого Петра священик – син того, власне покійного рідного свого батька».
Був це Владика Мирослав Марусин.

Майже 3000 Святих Літургій в українському обряді – ось підсумок 40-річчя щонедільних відправ Божественних Літургій уВатиканському Радіо, додаючи до цього також і богослуження під час більших церковних празників та з приводу інших важливих подій у житті католицької Церкви.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/02/28/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%8E%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D1%83_%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE/1211819