У неділю, 27 березня 2016 р., після Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані, Папа Франциск звернувся до Риму та світу з наступним великоднім посланням:

«Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його вічна» (Пс 135,1)

Дорогі брати й сестри, благодатної вам Пасхи!

Ісус Христос, втілення Божого милосердя, з любові вмер на хресті і з любові воскрес. Тому сьогодні проголошуємо: Ісус є Господь!

Його воскресіння повністю здійснює пророцтво Псалма: Боже милосердя є вічним, Його любов – назавжди, вона ніколи не вмирає. Ми можемо повністю Йому довіряти, й дякуємо Йому за те, що Він задля нас зійшов аж до глибин безодні.

Перед обличчям духовних і моральних безодень людства, перед обличчям порожнеч, які відкриваються у серцях та викликають ненависть і смерть, лише безмежне милосердя може дати спасіння. Лише Бог Своєю любов’ю може заповнити ці порожнечі, ці провалля, даючи нам змогу не провалитися в них, але й далі разом прямувати до Землі свободи й життя.

Радісне звіщення Пасхи: Ісуса, розп’ятого, нема тут, Він воскрес (пор Мт 28,5-6), дає нам втішаючу впевненість у тому, що безодню смерті подолано, і, разом з цим, вже переможені жалоба, стогони й печаль (пор Одкр 21,4). Господь, Який вистраждав покинення Своїми учнями, тягар несправедливого засуду та сором ганебної смерті, тепер вчиняє нас учасниками Свого безсмертного життя й дарує нам Свій погляд ніжності й співчуття до голодних та спраглих, чужинців та в’язнів, відсунутих за борт суспільного життя, відкинених, немов сміття, жертв визискування та насильства. Світ є сповнений людьми, які страждають тілом і духом, в той час, як щоденні новини переповнені повідомленнями про жорстокі злочини, які нерідко кояться в домашніх стінах, про широкомасштабні збройні конфлікти, які піддають невимовним випробуванням цілі народи.

Нехай же воскреслий Христос вкаже стежки надії дорогій Сирії, країні, яку шматує тривалий конфлікт, з його сумною чередою руйнувань, смертей, зневаги до гуманітарного права та руйнування громадського співжиття. Ввіряємо могутності воскреслого Господа триваючі переговори, щоби добра воля та співпраця всіх змогли зібрати плоди миру й розпочати будівництво братерського суспільства, в якому шанують права та гідність кожного громадянина. Нехай же послання життя, що пролунало з уст Ангела при відваленому гробному камені, переможе закам’янілість сердець та посприяє плідній зустрічі між народами й культурами в інших регіонах Середземномор’я та Близького Сходу, зокрема, в Іраку, Ємені та Лівії.

Нехай же образ нової людини, що сяє в Христовому обличчі, посприяє співжиттю між ізраїльтянами й палестинцями у Святій Землі, як також – терпеливій готовності та щоденному заанґажуванню трудитись на користь закладання підвалин справедливого й тривалого миру шляхом безпосередніх та щирих переговорів. Нехай же Господь життя супроводжує також зусилля, що мають на меті досягти остаточного подолання війни в Україні, надихаючи й підтримуючи також ініціативи гуманітарної допомоги, між якими – звільнення в’язнів.

Господь Ісус, наш Мир (Еф 2,14), Який, воскресаючи, переміг гріх та смерть, нехай під час цього свята Пасхи пробудить у наших серцях почуття близькості до жертв тероризму, сліпої та жорстокої форми насильства, що не перестає проливати невинну кров у різних частинах світу, як це сталось під час нещодавніх терактів у Бельгії, Туреччині, Нігерії, Чаді, Камеруні, Кот-Д’Івуарі та Іраку; нехай приведе до позитивних результатів спонуки надії та перспективи миру в Африці, зокрема, маю на увазі Бурунді, Мозамбік, Демократичну Республіку Конґо та Південний Судан, позначені політичним і соціальним напруженням.

Бог переміг егоїзм та смерть зброєю любові; Його Син Ісус – це двері милосердя, навстіж відчинені для всіх. Нехай же Його пасхальне послання дедалі більше освітлює венесуельський народ у важкій ситуації, яку він переживає, та тих, у чиїх руках лежить доля країни, щоб було можливим трудитись з огляду на спільне добро, шукаючи простору для діалогу й співпраці між усіма. Нехай повсюди докладаються старання на користь культури зустрічі, справедливості та взаємної пошани, адже лише вони можуть гарантувати духовний та матеріальний добробут громадян.

Воскреслий Христос – звіщення життя для всього людства, відлунює крізь століття та заохочує нас не забувати про людей, що вирушили в дорогу, шукаючи кращого майбутнього – дедалі численніші шереги мігрантів та біженців, між якими чимало дітей, – що втікають від війни, від голоду, від бідності та соціальної несправедливості. Ці наші брати й сестри на своєму шляху дуже часто зустрічають смерть або ж відкинення з боку тих, які б могли запропонувати їм прийом і допомогу. Нехай же недалекий Всесвітній Гуманітарній Саміт не забуде поставити у центрі уваги людину з її гідністю та опрацювати політики, здатні захистити і допомогти жертвам конфліктів та інших надзвичайних ситуацій, зокрема, найслабшим і тим, кого переслідують з етнічних чи релігійних причин.

У цей славний день «веселиться земля, огорнена великим сяйвом» (пор Пасхальне звіщення), але вона також знищена та зневажена визискуванням, жадібним до наживи, яке порушує рівновагу природи. Особливо маю на думці терени, заторкнуті кліматичними змінами, які нерідко викликають посуху або сильні повені, наслідком яких є продовольчі кризи в різних частинах планети.

Разом з нашими братами й сестрами, переслідуваними за віру та за їхню вірність Христовому імені, перед обличчям зла, яке, здається, переважає в житті багатьох людей, вслухаймося в утішаюче Господнє слово: «Не бійтеся! Я переміг світ» (Ів 16,33). Сьогодні – світлий день цієї перемоги, тому що Христос переміг смерть та Своїм воскресінням осяяв життя й безсмертя (пор 2 Тим 1,10). «Він перевів нас від рабства до свободи, від смутку до радості, від жалоби до ликування, від темряви до світла, від неволі до відкуплення. Тому взиваймо перед Ним: Алилуя!» (св. Мелітон Сардійський, Пасхальна проповідь).

До всіх, хто в наших суспільствах втратив всяку надію та радість життя, до пригнічених похилих віком осіб, які в самотності відчувають упадок сил, до молоді, якій, здається, немає майбутнього, до всіх ще раз звертаюся словами Воскреслого: «От, нове творю все… Я спраглому дам даром від джерела води життя» (Одкр 21,5-6). Нехай же це підбадьорливе Ісусове послання допоможе кожному з нас зі ще більшою мужністю, з більшою надією, вирушити на прокладання шляхів примирення з Богом та ближніми. Ми дуже цього потребуємо.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/27/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_urbi_et_orbi_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B8_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0/1218447

У неділю, 27 березня 2016 р., після Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані, Папа Франциск звернувся до Риму та світу з наступним великоднім посланням:

«Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його вічна» (Пс 135,1)

Дорогі брати й сестри, благодатної вам Пасхи!

Ісус Христос, втілення Божого милосердя, з любові вмер на хресті і з любові воскрес. Тому сьогодні проголошуємо: Ісус є Господь!

Його воскресіння повністю здійснює пророцтво Псалма: Боже милосердя є вічним, Його любов – назавжди, вона ніколи не вмирає. Ми можемо повністю Йому довіряти, й дякуємо Йому за те, що Він задля нас зійшов аж до глибин безодні.

Перед обличчям духовних і моральних безодень людства, перед обличчям порожнеч, які відкриваються у серцях та викликають ненависть і смерть, лише безмежне милосердя може дати спасіння. Лише Бог Своєю любов’ю може заповнити ці порожнечі, ці провалля, даючи нам змогу не провалитися в них, але й далі разом прямувати до Землі свободи й життя.

Радісне звіщення Пасхи: Ісуса, розп’ятого, нема тут, Він воскрес (пор Мт 28,5-6), дає нам втішаючу впевненість у тому, що безодню смерті подолано, і, разом з цим, вже переможені жалоба, стогони й печаль (пор Одкр 21,4). Господь, Який вистраждав покинення Своїми учнями, тягар несправедливого засуду та сором ганебної смерті, тепер вчиняє нас учасниками Свого безсмертного життя й дарує нам Свій погляд ніжності й співчуття до голодних та спраглих, чужинців та в’язнів, відсунутих за борт суспільного життя, відкинених, немов сміття, жертв визискування та насильства. Світ є сповнений людьми, які страждають тілом і духом, в той час, як щоденні новини переповнені повідомленнями про жорстокі злочини, які нерідко кояться в домашніх стінах, про широкомасштабні збройні конфлікти, які піддають невимовним випробуванням цілі народи.

Нехай же воскреслий Христос вкаже стежки надії дорогій Сирії, країні, яку шматує тривалий конфлікт, з його сумною чередою руйнувань, смертей, зневаги до гуманітарного права та руйнування громадського співжиття. Ввіряємо могутності воскреслого Господа триваючі переговори, щоби добра воля та співпраця всіх змогли зібрати плоди миру й розпочати будівництво братерського суспільства, в якому шанують права та гідність кожного громадянина. Нехай же послання життя, що пролунало з уст Ангела при відваленому гробному камені, переможе закам’янілість сердець та посприяє плідній зустрічі між народами й культурами в інших регіонах Середземномор’я та Близького Сходу, зокрема, в Іраку, Ємені та Лівії.

Нехай же образ нової людини, що сяє в Христовому обличчі, посприяє співжиттю між ізраїльтянами й палестинцями у Святій Землі, як також – терпеливій готовності та щоденному заанґажуванню трудитись на користь закладання підвалин справедливого й тривалого миру шляхом безпосередніх та щирих переговорів. Нехай же Господь життя супроводжує також зусилля, що мають на меті досягти остаточного подолання війни в Україні, надихаючи й підтримуючи також ініціативи гуманітарної допомоги, між якими – звільнення в’язнів.

Господь Ісус, наш Мир (Еф 2,14), Який, воскресаючи, переміг гріх та смерть, нехай під час цього свята Пасхи пробудить у наших серцях почуття близькості до жертв тероризму, сліпої та жорстокої форми насильства, що не перестає проливати невинну кров у різних частинах світу, як це сталось під час нещодавніх терактів у Бельгії, Туреччині, Нігерії, Чаді, Камеруні, Кот-Д’Івуарі та Іраку; нехай приведе до позитивних результатів спонуки надії та перспективи миру в Африці, зокрема, маю на увазі Бурунді, Мозамбік, Демократичну Республіку Конґо та Південний Судан, позначені політичним і соціальним напруженням.

Бог переміг егоїзм та смерть зброєю любові; Його Син Ісус – це двері милосердя, навстіж відчинені для всіх. Нехай же Його пасхальне послання дедалі більше освітлює венесуельський народ у важкій ситуації, яку він переживає, та тих, у чиїх руках лежить доля країни, щоб було можливим трудитись з огляду на спільне добро, шукаючи простору для діалогу й співпраці між усіма. Нехай повсюди докладаються старання на користь культури зустрічі, справедливості та взаємної пошани, адже лише вони можуть гарантувати духовний та матеріальний добробут громадян.

Воскреслий Христос – звіщення життя для всього людства, відлунює крізь століття та заохочує нас не забувати про людей, що вирушили в дорогу, шукаючи кращого майбутнього – дедалі численніші шереги мігрантів та біженців, між якими чимало дітей, – що втікають від війни, від голоду, від бідності та соціальної несправедливості. Ці наші брати й сестри на своєму шляху дуже часто зустрічають смерть або ж відкинення з боку тих, які б могли запропонувати їм прийом і допомогу. Нехай же недалекий Всесвітній Гуманітарній Саміт не забуде поставити у центрі уваги людину з її гідністю та опрацювати політики, здатні захистити і допомогти жертвам конфліктів та інших надзвичайних ситуацій, зокрема, найслабшим і тим, кого переслідують з етнічних чи релігійних причин.

У цей славний день «веселиться земля, огорнена великим сяйвом» (пор Пасхальне звіщення), але вона також знищена та зневажена визискуванням, жадібним до наживи, яке порушує рівновагу природи. Особливо маю на думці терени, заторкнуті кліматичними змінами, які нерідко викликають посуху або сильні повені, наслідком яких є продовольчі кризи в різних частинах планети.

Разом з нашими братами й сестрами, переслідуваними за віру та за їхню вірність Христовому імені, перед обличчям зла, яке, здається, переважає в житті багатьох людей, вслухаймося в утішаюче Господнє слово: «Не бійтеся! Я переміг світ» (Ів 16,33). Сьогодні – світлий день цієї перемоги, тому що Христос переміг смерть та Своїм воскресінням осяяв життя й безсмертя (пор 2 Тим 1,10). «Він перевів нас від рабства до свободи, від смутку до радості, від жалоби до ликування, від темряви до світла, від неволі до відкуплення. Тому взиваймо перед Ним: Алилуя!» (св. Мелітон Сардійський, Пасхальна проповідь).

До всіх, хто в наших суспільствах втратив всяку надію та радість життя, до пригнічених похилих віком осіб, які в самотності відчувають упадок сил, до молоді, якій, здається, немає майбутнього, до всіх ще раз звертаюся словами Воскреслого: «От, нове творю все… Я спраглому дам даром від джерела води життя» (Одкр 21,5-6). Нехай же це підбадьорливе Ісусове послання допоможе кожному з нас зі ще більшою мужністю, з більшою надією, вирушити на прокладання шляхів примирення з Богом та ближніми. Ми дуже цього потребуємо.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/27/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_urbi_et_orbi_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B8_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0/1218447

У неділю, 27 березня 2016 р., після Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані, Папа Франциск звернувся до Риму та світу з наступним великоднім посланням:

«Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його вічна» (Пс 135,1)

Дорогі брати й сестри, благодатної вам Пасхи!

Ісус Христос, втілення Божого милосердя, з любові вмер на хресті і з любові воскрес. Тому сьогодні проголошуємо: Ісус є Господь!

Його воскресіння повністю здійснює пророцтво Псалма: Боже милосердя є вічним, Його любов – назавжди, вона ніколи не вмирає. Ми можемо повністю Йому довіряти, й дякуємо Йому за те, що Він задля нас зійшов аж до глибин безодні.

Перед обличчям духовних і моральних безодень людства, перед обличчям порожнеч, які відкриваються у серцях та викликають ненависть і смерть, лише безмежне милосердя може дати спасіння. Лише Бог Своєю любов’ю може заповнити ці порожнечі, ці провалля, даючи нам змогу не провалитися в них, але й далі разом прямувати до Землі свободи й життя.

Радісне звіщення Пасхи: Ісуса, розп’ятого, нема тут, Він воскрес (пор Мт 28,5-6), дає нам втішаючу впевненість у тому, що безодню смерті подолано, і, разом з цим, вже переможені жалоба, стогони й печаль (пор Одкр 21,4). Господь, Який вистраждав покинення Своїми учнями, тягар несправедливого засуду та сором ганебної смерті, тепер вчиняє нас учасниками Свого безсмертного життя й дарує нам Свій погляд ніжності й співчуття до голодних та спраглих, чужинців та в’язнів, відсунутих за борт суспільного життя, відкинених, немов сміття, жертв визискування та насильства. Світ є сповнений людьми, які страждають тілом і духом, в той час, як щоденні новини переповнені повідомленнями про жорстокі злочини, які нерідко кояться в домашніх стінах, про широкомасштабні збройні конфлікти, які піддають невимовним випробуванням цілі народи.

Нехай же воскреслий Христос вкаже стежки надії дорогій Сирії, країні, яку шматує тривалий конфлікт, з його сумною чередою руйнувань, смертей, зневаги до гуманітарного права та руйнування громадського співжиття. Ввіряємо могутності воскреслого Господа триваючі переговори, щоби добра воля та співпраця всіх змогли зібрати плоди миру й розпочати будівництво братерського суспільства, в якому шанують права та гідність кожного громадянина. Нехай же послання життя, що пролунало з уст Ангела при відваленому гробному камені, переможе закам’янілість сердець та посприяє плідній зустрічі між народами й культурами в інших регіонах Середземномор’я та Близького Сходу, зокрема, в Іраку, Ємені та Лівії.

Нехай же образ нової людини, що сяє в Христовому обличчі, посприяє співжиттю між ізраїльтянами й палестинцями у Святій Землі, як також – терпеливій готовності та щоденному заанґажуванню трудитись на користь закладання підвалин справедливого й тривалого миру шляхом безпосередніх та щирих переговорів. Нехай же Господь життя супроводжує також зусилля, що мають на меті досягти остаточного подолання війни в Україні, надихаючи й підтримуючи також ініціативи гуманітарної допомоги, між якими – звільнення в’язнів.

Господь Ісус, наш Мир (Еф 2,14), Який, воскресаючи, переміг гріх та смерть, нехай під час цього свята Пасхи пробудить у наших серцях почуття близькості до жертв тероризму, сліпої та жорстокої форми насильства, що не перестає проливати невинну кров у різних частинах світу, як це сталось під час нещодавніх терактів у Бельгії, Туреччині, Нігерії, Чаді, Камеруні, Кот-Д’Івуарі та Іраку; нехай приведе до позитивних результатів спонуки надії та перспективи миру в Африці, зокрема, маю на увазі Бурунді, Мозамбік, Демократичну Республіку Конґо та Південний Судан, позначені політичним і соціальним напруженням.

Бог переміг егоїзм та смерть зброєю любові; Його Син Ісус – це двері милосердя, навстіж відчинені для всіх. Нехай же Його пасхальне послання дедалі більше освітлює венесуельський народ у важкій ситуації, яку він переживає, та тих, у чиїх руках лежить доля країни, щоб було можливим трудитись з огляду на спільне добро, шукаючи простору для діалогу й співпраці між усіма. Нехай повсюди докладаються старання на користь культури зустрічі, справедливості та взаємної пошани, адже лише вони можуть гарантувати духовний та матеріальний добробут громадян.

Воскреслий Христос – звіщення життя для всього людства, відлунює крізь століття та заохочує нас не забувати про людей, що вирушили в дорогу, шукаючи кращого майбутнього – дедалі численніші шереги мігрантів та біженців, між якими чимало дітей, – що втікають від війни, від голоду, від бідності та соціальної несправедливості. Ці наші брати й сестри на своєму шляху дуже часто зустрічають смерть або ж відкинення з боку тих, які б могли запропонувати їм прийом і допомогу. Нехай же недалекий Всесвітній Гуманітарній Саміт не забуде поставити у центрі уваги людину з її гідністю та опрацювати політики, здатні захистити і допомогти жертвам конфліктів та інших надзвичайних ситуацій, зокрема, найслабшим і тим, кого переслідують з етнічних чи релігійних причин.

У цей славний день «веселиться земля, огорнена великим сяйвом» (пор Пасхальне звіщення), але вона також знищена та зневажена визискуванням, жадібним до наживи, яке порушує рівновагу природи. Особливо маю на думці терени, заторкнуті кліматичними змінами, які нерідко викликають посуху або сильні повені, наслідком яких є продовольчі кризи в різних частинах планети.

Разом з нашими братами й сестрами, переслідуваними за віру та за їхню вірність Христовому імені, перед обличчям зла, яке, здається, переважає в житті багатьох людей, вслухаймося в утішаюче Господнє слово: «Не бійтеся! Я переміг світ» (Ів 16,33). Сьогодні – світлий день цієї перемоги, тому що Христос переміг смерть та Своїм воскресінням осяяв життя й безсмертя (пор 2 Тим 1,10). «Він перевів нас від рабства до свободи, від смутку до радості, від жалоби до ликування, від темряви до світла, від неволі до відкуплення. Тому взиваймо перед Ним: Алилуя!» (св. Мелітон Сардійський, Пасхальна проповідь).

До всіх, хто в наших суспільствах втратив всяку надію та радість життя, до пригнічених похилих віком осіб, які в самотності відчувають упадок сил, до молоді, якій, здається, немає майбутнього, до всіх ще раз звертаюся словами Воскреслого: «От, нове творю все… Я спраглому дам даром від джерела води життя» (Одкр 21,5-6). Нехай же це підбадьорливе Ісусове послання допоможе кожному з нас зі ще більшою мужністю, з більшою надією, вирушити на прокладання шляхів примирення з Богом та ближніми. Ми дуже цього потребуємо.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/27/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_urbi_et_orbi_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B8_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0/1218447

У неділю, 27 березня 2016 р., після Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані, Папа Франциск звернувся до Риму та світу з наступним великоднім посланням:

«Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його вічна» (Пс 135,1)

Дорогі брати й сестри, благодатної вам Пасхи!

Ісус Христос, втілення Божого милосердя, з любові вмер на хресті і з любові воскрес. Тому сьогодні проголошуємо: Ісус є Господь!

Його воскресіння повністю здійснює пророцтво Псалма: Боже милосердя є вічним, Його любов – назавжди, вона ніколи не вмирає. Ми можемо повністю Йому довіряти, й дякуємо Йому за те, що Він задля нас зійшов аж до глибин безодні.

Перед обличчям духовних і моральних безодень людства, перед обличчям порожнеч, які відкриваються у серцях та викликають ненависть і смерть, лише безмежне милосердя може дати спасіння. Лише Бог Своєю любов’ю може заповнити ці порожнечі, ці провалля, даючи нам змогу не провалитися в них, але й далі разом прямувати до Землі свободи й життя.

Радісне звіщення Пасхи: Ісуса, розп’ятого, нема тут, Він воскрес (пор Мт 28,5-6), дає нам втішаючу впевненість у тому, що безодню смерті подолано, і, разом з цим, вже переможені жалоба, стогони й печаль (пор Одкр 21,4). Господь, Який вистраждав покинення Своїми учнями, тягар несправедливого засуду та сором ганебної смерті, тепер вчиняє нас учасниками Свого безсмертного життя й дарує нам Свій погляд ніжності й співчуття до голодних та спраглих, чужинців та в’язнів, відсунутих за борт суспільного життя, відкинених, немов сміття, жертв визискування та насильства. Світ є сповнений людьми, які страждають тілом і духом, в той час, як щоденні новини переповнені повідомленнями про жорстокі злочини, які нерідко кояться в домашніх стінах, про широкомасштабні збройні конфлікти, які піддають невимовним випробуванням цілі народи.

Нехай же воскреслий Христос вкаже стежки надії дорогій Сирії, країні, яку шматує тривалий конфлікт, з його сумною чередою руйнувань, смертей, зневаги до гуманітарного права та руйнування громадського співжиття. Ввіряємо могутності воскреслого Господа триваючі переговори, щоби добра воля та співпраця всіх змогли зібрати плоди миру й розпочати будівництво братерського суспільства, в якому шанують права та гідність кожного громадянина. Нехай же послання життя, що пролунало з уст Ангела при відваленому гробному камені, переможе закам’янілість сердець та посприяє плідній зустрічі між народами й культурами в інших регіонах Середземномор’я та Близького Сходу, зокрема, в Іраку, Ємені та Лівії.

Нехай же образ нової людини, що сяє в Христовому обличчі, посприяє співжиттю між ізраїльтянами й палестинцями у Святій Землі, як також – терпеливій готовності та щоденному заанґажуванню трудитись на користь закладання підвалин справедливого й тривалого миру шляхом безпосередніх та щирих переговорів. Нехай же Господь життя супроводжує також зусилля, що мають на меті досягти остаточного подолання війни в Україні, надихаючи й підтримуючи також ініціативи гуманітарної допомоги, між якими – звільнення в’язнів.

Господь Ісус, наш Мир (Еф 2,14), Який, воскресаючи, переміг гріх та смерть, нехай під час цього свята Пасхи пробудить у наших серцях почуття близькості до жертв тероризму, сліпої та жорстокої форми насильства, що не перестає проливати невинну кров у різних частинах світу, як це сталось під час нещодавніх терактів у Бельгії, Туреччині, Нігерії, Чаді, Камеруні, Кот-Д’Івуарі та Іраку; нехай приведе до позитивних результатів спонуки надії та перспективи миру в Африці, зокрема, маю на увазі Бурунді, Мозамбік, Демократичну Республіку Конґо та Південний Судан, позначені політичним і соціальним напруженням.

Бог переміг егоїзм та смерть зброєю любові; Його Син Ісус – це двері милосердя, навстіж відчинені для всіх. Нехай же Його пасхальне послання дедалі більше освітлює венесуельський народ у важкій ситуації, яку він переживає, та тих, у чиїх руках лежить доля країни, щоб було можливим трудитись з огляду на спільне добро, шукаючи простору для діалогу й співпраці між усіма. Нехай повсюди докладаються старання на користь культури зустрічі, справедливості та взаємної пошани, адже лише вони можуть гарантувати духовний та матеріальний добробут громадян.

Воскреслий Христос – звіщення життя для всього людства, відлунює крізь століття та заохочує нас не забувати про людей, що вирушили в дорогу, шукаючи кращого майбутнього – дедалі численніші шереги мігрантів та біженців, між якими чимало дітей, – що втікають від війни, від голоду, від бідності та соціальної несправедливості. Ці наші брати й сестри на своєму шляху дуже часто зустрічають смерть або ж відкинення з боку тих, які б могли запропонувати їм прийом і допомогу. Нехай же недалекий Всесвітній Гуманітарній Саміт не забуде поставити у центрі уваги людину з її гідністю та опрацювати політики, здатні захистити і допомогти жертвам конфліктів та інших надзвичайних ситуацій, зокрема, найслабшим і тим, кого переслідують з етнічних чи релігійних причин.

У цей славний день «веселиться земля, огорнена великим сяйвом» (пор Пасхальне звіщення), але вона також знищена та зневажена визискуванням, жадібним до наживи, яке порушує рівновагу природи. Особливо маю на думці терени, заторкнуті кліматичними змінами, які нерідко викликають посуху або сильні повені, наслідком яких є продовольчі кризи в різних частинах планети.

Разом з нашими братами й сестрами, переслідуваними за віру та за їхню вірність Христовому імені, перед обличчям зла, яке, здається, переважає в житті багатьох людей, вслухаймося в утішаюче Господнє слово: «Не бійтеся! Я переміг світ» (Ів 16,33). Сьогодні – світлий день цієї перемоги, тому що Христос переміг смерть та Своїм воскресінням осяяв життя й безсмертя (пор 2 Тим 1,10). «Він перевів нас від рабства до свободи, від смутку до радості, від жалоби до ликування, від темряви до світла, від неволі до відкуплення. Тому взиваймо перед Ним: Алилуя!» (св. Мелітон Сардійський, Пасхальна проповідь).

До всіх, хто в наших суспільствах втратив всяку надію та радість життя, до пригнічених похилих віком осіб, які в самотності відчувають упадок сил, до молоді, якій, здається, немає майбутнього, до всіх ще раз звертаюся словами Воскреслого: «От, нове творю все… Я спраглому дам даром від джерела води життя» (Одкр 21,5-6). Нехай же це підбадьорливе Ісусове послання допоможе кожному з нас зі ще більшою мужністю, з більшою надією, вирушити на прокладання шляхів примирення з Богом та ближніми. Ми дуже цього потребуємо.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/27/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_urbi_et_orbi_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B8_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0/1218447

У неділю, 27 березня 2016 р., після Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані, Папа Франциск звернувся до Риму та світу з наступним великоднім посланням:

«Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його вічна» (Пс 135,1)

Дорогі брати й сестри, благодатної вам Пасхи!

Ісус Христос, втілення Божого милосердя, з любові вмер на хресті і з любові воскрес. Тому сьогодні проголошуємо: Ісус є Господь!

Його воскресіння повністю здійснює пророцтво Псалма: Боже милосердя є вічним, Його любов – назавжди, вона ніколи не вмирає. Ми можемо повністю Йому довіряти, й дякуємо Йому за те, що Він задля нас зійшов аж до глибин безодні.

Перед обличчям духовних і моральних безодень людства, перед обличчям порожнеч, які відкриваються у серцях та викликають ненависть і смерть, лише безмежне милосердя може дати спасіння. Лише Бог Своєю любов’ю може заповнити ці порожнечі, ці провалля, даючи нам змогу не провалитися в них, але й далі разом прямувати до Землі свободи й життя.

Радісне звіщення Пасхи: Ісуса, розп’ятого, нема тут, Він воскрес (пор Мт 28,5-6), дає нам втішаючу впевненість у тому, що безодню смерті подолано, і, разом з цим, вже переможені жалоба, стогони й печаль (пор Одкр 21,4). Господь, Який вистраждав покинення Своїми учнями, тягар несправедливого засуду та сором ганебної смерті, тепер вчиняє нас учасниками Свого безсмертного життя й дарує нам Свій погляд ніжності й співчуття до голодних та спраглих, чужинців та в’язнів, відсунутих за борт суспільного життя, відкинених, немов сміття, жертв визискування та насильства. Світ є сповнений людьми, які страждають тілом і духом, в той час, як щоденні новини переповнені повідомленнями про жорстокі злочини, які нерідко кояться в домашніх стінах, про широкомасштабні збройні конфлікти, які піддають невимовним випробуванням цілі народи.

Нехай же воскреслий Христос вкаже стежки надії дорогій Сирії, країні, яку шматує тривалий конфлікт, з його сумною чередою руйнувань, смертей, зневаги до гуманітарного права та руйнування громадського співжиття. Ввіряємо могутності воскреслого Господа триваючі переговори, щоби добра воля та співпраця всіх змогли зібрати плоди миру й розпочати будівництво братерського суспільства, в якому шанують права та гідність кожного громадянина. Нехай же послання життя, що пролунало з уст Ангела при відваленому гробному камені, переможе закам’янілість сердець та посприяє плідній зустрічі між народами й культурами в інших регіонах Середземномор’я та Близького Сходу, зокрема, в Іраку, Ємені та Лівії.

Нехай же образ нової людини, що сяє в Христовому обличчі, посприяє співжиттю між ізраїльтянами й палестинцями у Святій Землі, як також – терпеливій готовності та щоденному заанґажуванню трудитись на користь закладання підвалин справедливого й тривалого миру шляхом безпосередніх та щирих переговорів. Нехай же Господь життя супроводжує також зусилля, що мають на меті досягти остаточного подолання війни в Україні, надихаючи й підтримуючи також ініціативи гуманітарної допомоги, між якими – звільнення в’язнів.

Господь Ісус, наш Мир (Еф 2,14), Який, воскресаючи, переміг гріх та смерть, нехай під час цього свята Пасхи пробудить у наших серцях почуття близькості до жертв тероризму, сліпої та жорстокої форми насильства, що не перестає проливати невинну кров у різних частинах світу, як це сталось під час нещодавніх терактів у Бельгії, Туреччині, Нігерії, Чаді, Камеруні, Кот-Д’Івуарі та Іраку; нехай приведе до позитивних результатів спонуки надії та перспективи миру в Африці, зокрема, маю на увазі Бурунді, Мозамбік, Демократичну Республіку Конґо та Південний Судан, позначені політичним і соціальним напруженням.

Бог переміг егоїзм та смерть зброєю любові; Його Син Ісус – це двері милосердя, навстіж відчинені для всіх. Нехай же Його пасхальне послання дедалі більше освітлює венесуельський народ у важкій ситуації, яку він переживає, та тих, у чиїх руках лежить доля країни, щоб було можливим трудитись з огляду на спільне добро, шукаючи простору для діалогу й співпраці між усіма. Нехай повсюди докладаються старання на користь культури зустрічі, справедливості та взаємної пошани, адже лише вони можуть гарантувати духовний та матеріальний добробут громадян.

Воскреслий Христос – звіщення життя для всього людства, відлунює крізь століття та заохочує нас не забувати про людей, що вирушили в дорогу, шукаючи кращого майбутнього – дедалі численніші шереги мігрантів та біженців, між якими чимало дітей, – що втікають від війни, від голоду, від бідності та соціальної несправедливості. Ці наші брати й сестри на своєму шляху дуже часто зустрічають смерть або ж відкинення з боку тих, які б могли запропонувати їм прийом і допомогу. Нехай же недалекий Всесвітній Гуманітарній Саміт не забуде поставити у центрі уваги людину з її гідністю та опрацювати політики, здатні захистити і допомогти жертвам конфліктів та інших надзвичайних ситуацій, зокрема, найслабшим і тим, кого переслідують з етнічних чи релігійних причин.

У цей славний день «веселиться земля, огорнена великим сяйвом» (пор Пасхальне звіщення), але вона також знищена та зневажена визискуванням, жадібним до наживи, яке порушує рівновагу природи. Особливо маю на думці терени, заторкнуті кліматичними змінами, які нерідко викликають посуху або сильні повені, наслідком яких є продовольчі кризи в різних частинах планети.

Разом з нашими братами й сестрами, переслідуваними за віру та за їхню вірність Христовому імені, перед обличчям зла, яке, здається, переважає в житті багатьох людей, вслухаймося в утішаюче Господнє слово: «Не бійтеся! Я переміг світ» (Ів 16,33). Сьогодні – світлий день цієї перемоги, тому що Христос переміг смерть та Своїм воскресінням осяяв життя й безсмертя (пор 2 Тим 1,10). «Він перевів нас від рабства до свободи, від смутку до радості, від жалоби до ликування, від темряви до світла, від неволі до відкуплення. Тому взиваймо перед Ним: Алилуя!» (св. Мелітон Сардійський, Пасхальна проповідь).

До всіх, хто в наших суспільствах втратив всяку надію та радість життя, до пригнічених похилих віком осіб, які в самотності відчувають упадок сил, до молоді, якій, здається, немає майбутнього, до всіх ще раз звертаюся словами Воскреслого: «От, нове творю все… Я спраглому дам даром від джерела води життя» (Одкр 21,5-6). Нехай же це підбадьорливе Ісусове послання допоможе кожному з нас зі ще більшою мужністю, з більшою надією, вирушити на прокладання шляхів примирення з Богом та ближніми. Ми дуже цього потребуємо.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/27/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_urbi_et_orbi_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B8_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0/1218447

У неділю, 27 березня 2016 р., після Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані, Папа Франциск звернувся до Риму та світу з наступним великоднім посланням:

«Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його вічна» (Пс 135,1)

Дорогі брати й сестри, благодатної вам Пасхи!

Ісус Христос, втілення Божого милосердя, з любові вмер на хресті і з любові воскрес. Тому сьогодні проголошуємо: Ісус є Господь!

Його воскресіння повністю здійснює пророцтво Псалма: Боже милосердя є вічним, Його любов – назавжди, вона ніколи не вмирає. Ми можемо повністю Йому довіряти, й дякуємо Йому за те, що Він задля нас зійшов аж до глибин безодні.

Перед обличчям духовних і моральних безодень людства, перед обличчям порожнеч, які відкриваються у серцях та викликають ненависть і смерть, лише безмежне милосердя може дати спасіння. Лише Бог Своєю любов’ю може заповнити ці порожнечі, ці провалля, даючи нам змогу не провалитися в них, але й далі разом прямувати до Землі свободи й життя.

Радісне звіщення Пасхи: Ісуса, розп’ятого, нема тут, Він воскрес (пор Мт 28,5-6), дає нам втішаючу впевненість у тому, що безодню смерті подолано, і, разом з цим, вже переможені жалоба, стогони й печаль (пор Одкр 21,4). Господь, Який вистраждав покинення Своїми учнями, тягар несправедливого засуду та сором ганебної смерті, тепер вчиняє нас учасниками Свого безсмертного життя й дарує нам Свій погляд ніжності й співчуття до голодних та спраглих, чужинців та в’язнів, відсунутих за борт суспільного життя, відкинених, немов сміття, жертв визискування та насильства. Світ є сповнений людьми, які страждають тілом і духом, в той час, як щоденні новини переповнені повідомленнями про жорстокі злочини, які нерідко кояться в домашніх стінах, про широкомасштабні збройні конфлікти, які піддають невимовним випробуванням цілі народи.

Нехай же воскреслий Христос вкаже стежки надії дорогій Сирії, країні, яку шматує тривалий конфлікт, з його сумною чередою руйнувань, смертей, зневаги до гуманітарного права та руйнування громадського співжиття. Ввіряємо могутності воскреслого Господа триваючі переговори, щоби добра воля та співпраця всіх змогли зібрати плоди миру й розпочати будівництво братерського суспільства, в якому шанують права та гідність кожного громадянина. Нехай же послання життя, що пролунало з уст Ангела при відваленому гробному камені, переможе закам’янілість сердець та посприяє плідній зустрічі між народами й культурами в інших регіонах Середземномор’я та Близького Сходу, зокрема, в Іраку, Ємені та Лівії.

Нехай же образ нової людини, що сяє в Христовому обличчі, посприяє співжиттю між ізраїльтянами й палестинцями у Святій Землі, як також – терпеливій готовності та щоденному заанґажуванню трудитись на користь закладання підвалин справедливого й тривалого миру шляхом безпосередніх та щирих переговорів. Нехай же Господь життя супроводжує також зусилля, що мають на меті досягти остаточного подолання війни в Україні, надихаючи й підтримуючи також ініціативи гуманітарної допомоги, між якими – звільнення в’язнів.

Господь Ісус, наш Мир (Еф 2,14), Який, воскресаючи, переміг гріх та смерть, нехай під час цього свята Пасхи пробудить у наших серцях почуття близькості до жертв тероризму, сліпої та жорстокої форми насильства, що не перестає проливати невинну кров у різних частинах світу, як це сталось під час нещодавніх терактів у Бельгії, Туреччині, Нігерії, Чаді, Камеруні, Кот-Д’Івуарі та Іраку; нехай приведе до позитивних результатів спонуки надії та перспективи миру в Африці, зокрема, маю на увазі Бурунді, Мозамбік, Демократичну Республіку Конґо та Південний Судан, позначені політичним і соціальним напруженням.

Бог переміг егоїзм та смерть зброєю любові; Його Син Ісус – це двері милосердя, навстіж відчинені для всіх. Нехай же Його пасхальне послання дедалі більше освітлює венесуельський народ у важкій ситуації, яку він переживає, та тих, у чиїх руках лежить доля країни, щоб було можливим трудитись з огляду на спільне добро, шукаючи простору для діалогу й співпраці між усіма. Нехай повсюди докладаються старання на користь культури зустрічі, справедливості та взаємної пошани, адже лише вони можуть гарантувати духовний та матеріальний добробут громадян.

Воскреслий Христос – звіщення життя для всього людства, відлунює крізь століття та заохочує нас не забувати про людей, що вирушили в дорогу, шукаючи кращого майбутнього – дедалі численніші шереги мігрантів та біженців, між якими чимало дітей, – що втікають від війни, від голоду, від бідності та соціальної несправедливості. Ці наші брати й сестри на своєму шляху дуже часто зустрічають смерть або ж відкинення з боку тих, які б могли запропонувати їм прийом і допомогу. Нехай же недалекий Всесвітній Гуманітарній Саміт не забуде поставити у центрі уваги людину з її гідністю та опрацювати політики, здатні захистити і допомогти жертвам конфліктів та інших надзвичайних ситуацій, зокрема, найслабшим і тим, кого переслідують з етнічних чи релігійних причин.

У цей славний день «веселиться земля, огорнена великим сяйвом» (пор Пасхальне звіщення), але вона також знищена та зневажена визискуванням, жадібним до наживи, яке порушує рівновагу природи. Особливо маю на думці терени, заторкнуті кліматичними змінами, які нерідко викликають посуху або сильні повені, наслідком яких є продовольчі кризи в різних частинах планети.

Разом з нашими братами й сестрами, переслідуваними за віру та за їхню вірність Христовому імені, перед обличчям зла, яке, здається, переважає в житті багатьох людей, вслухаймося в утішаюче Господнє слово: «Не бійтеся! Я переміг світ» (Ів 16,33). Сьогодні – світлий день цієї перемоги, тому що Христос переміг смерть та Своїм воскресінням осяяв життя й безсмертя (пор 2 Тим 1,10). «Він перевів нас від рабства до свободи, від смутку до радості, від жалоби до ликування, від темряви до світла, від неволі до відкуплення. Тому взиваймо перед Ним: Алилуя!» (св. Мелітон Сардійський, Пасхальна проповідь).

До всіх, хто в наших суспільствах втратив всяку надію та радість життя, до пригнічених похилих віком осіб, які в самотності відчувають упадок сил, до молоді, якій, здається, немає майбутнього, до всіх ще раз звертаюся словами Воскреслого: «От, нове творю все… Я спраглому дам даром від джерела води життя» (Одкр 21,5-6). Нехай же це підбадьорливе Ісусове послання допоможе кожному з нас зі ще більшою мужністю, з більшою надією, вирушити на прокладання шляхів примирення з Богом та ближніми. Ми дуже цього потребуємо.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/27/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_urbi_et_orbi_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B8_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0/1218447

У Великий Четвер, 24 березня 2016 р., вранці, в базиліці Святого Петра Папа Франциск очолить Святу Месу з посвяченням мира, а  Святу Месу «На Господній Вечері», Святіший Отець відправить о 17:00 в Центрі прийому біженців, розташованому в Кастельнуово-ді-Порто 30 кілометрів на північ від Риму. Єпископ Риму обмиє ноги біженцям, які очікують визнання цього статусу. Про це повідомив архиєпископ Ріно Фізікелла, який очолює Папську Раду сприяння новій євангелізації.

У Центрі прийому біженців перебуває майже 900 біженців, переважно це молоді люди, більшість з яких – мусульмани. Серед християн, крім католиків, є численні православні копти, а також і протестанти. Слід зауважити, що між біженцями ніколи не виникали суперечки з приводу віровизнання. Центром біженців опікується  понад сотня працівників соціального кооперативу «Auxilium» (Допомога), а їм допомагають численні волонтери.

З великою радістю, трепетом і вдячністю працівники кооперативу та біженці прийняли повідомлення про те, що Папа Франциск відслужить Святу Месу «На Господній вечері» саме в їхній соціальній структурі.

Святіший Отець обмиє ноги 11 біженцям та одній працівниці соціального кооперативу «Auxilium». Серед цих біженців будуть 4 католики з Нігерії, 3 жінки з Еритреї, що належать до Коптської православної Церкви, 3 мусульман – із Сирії, Пакистану та Малі, один молодий індуїст.
Відомо, що Папа Франциск зазвичай звершує обряд обмивання ніг серед соціально вразливих категорій суспільства. Цього року це ще один жест милосердя Святішого Отця до мільйонів людей, до яких інші навіть не бажають наблизитись. Папа стане навколішки, миючи і витираючи ноги біженцям та мігрантам, щоб розбудити збайдужілу совість та відчути відповідальність за долю людей, які змушені стати втікачами, рятуючи власне життя та життя своїх родин.

Архиєпископ Ріно Фізікелла вказав, що Папа наполягає на тому, щоб готуватись до Пасхи в дусі служіння людям, на обличчі яких відбились пережиті страждання.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/23/%D1%83_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B8%D1%94_%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%8F%D0%BC/1217582

Як священики, ми є свідками і служителями милосердя нашого Отця, покликаними наслідувати Його в надмірі милосердя, що проявляється у двох середовищах, якими є зустріч та Його прощення. Такими думками Папа Франциск поділився зі священиками Римської дієцезії, які зібралися в базиліці Святого Петра у Ватикані у Великий Четвер 24 березня 2016 року на Святу Месу посвячення мира.

На початку проповіді, коментуючи євангельську розповідь про те, як Ісус навчав у синагозі в Назареті, Наступник святого Петра зазначив, що Його слова про те, що здійснилися пророцтва, мали б викликати оплески та сльози на очах слухачів. Однак, навпаки, бачимо погорду, і ті, які спочатку дивувалися знакам, які Він чинив, і словам благодаті з Його уст, згодом підступно запитували: «Хіба він не син Йосифа, теслі?». «Таким чином, – додав проповідник, – здійснювалося те, що Богородиці прорік старець Симеон: Він буде “знаком протиріччя”. Своїми словами й жестами Ісус спричиняється до того, що виходить на яв те, що кожна людина носить у серці».

За словами Святішого Отця, ми покликані «вести добру борню», про яку пише святий Павло у Посланні до Тимотея, там, де «Господь звіщає добру новину безумовного Отчого милосердя до найбідніших, найвіддаленіших і пригноблених». Адже Ісус не змагається за зміцнення влади, але намагається зламати загороди, щоб відкрити пролом для «потоку милосердя, яке Він разом з Отцем і Духом прагне вилити на землю».

«Милосердя нашого Бога є безмежним та незбагненним. Ми висловлюємо динамізм цього таїнства, як милосердя, що завжди «зростає», яке постійно в русі та щодня намагається зробити крок уперед, хоча б маленький крок,на нічийній  землі, де панували байдужість і насильство», – вів далі Папа, вказуючи на те, що вираженням цього динамізму є милосердний Самарянин. І кожен з нас, за його словами, поглянувши на своє життя, відкриватиме, «як Господь застосовував до нас милосердя».

«Як священики, – сказав Єпископ Риму, – ми є свідками і служителями дедалі більшого милосердя нашого Отця. На нас лежить солодке й утішаюче завдання втілювати його, як це чинив Ісус, Який “проходив, благословляючи й оздоровлюючи” тисячами способів, аби досягнути всіх. Ми можемо прикластися до його інкультурації, щоби кожна людина отримала його в своєму особистому життєвому досвіді, і, таким чином, могла його зрозуміти й здійснювати».

Святіший Отець зауважив, що в цей «Великий Четвер Ювілею Милосердя» він бажає поділитися думками про «два середовища», в яких Господь виявляє надмір свого милосердя. А оскільки «Він подає нам приклад», то також і ми «не повинні боятися цього надміру».

Першим таким середовищем є зустріч. «Він повністю віддається і таким чином, що під час кожної зустрічі безпосередньо переходить до відзначення свята», – сказав Папа, вказуючи на приклад милосердного батька, який кинувся в обійми блудному синові, що повертався, одягнув на його палець перстень, як знак синівства, та наказав приготувати бенкет.

«Споглядаючи з постійним подивом на цей надмір радості Отця, якому повернення сина дає змогу вільно висловити свою любов, без стримувань та дистанцій. ми не повинні боятися перестаратися у своїй подяці. Вірне наставлення можемо почерпнути від бідного прокаженого, який побачивши, що зцілився, залишає своїх дев’ятьох товаришів, які йдуть вчинити те, що їм наказав Ісус, та повертається, щоби припасти навколішки до стіп Ісуса, вголос прославляючи Бога та дякуючи Йому», – зауважив Святіший Отець.

У цьому контексті проповідник зауважив, що «милосердя все відновлює та повертає людині її первісну гідність», а тому «палка вдячність» є правильною відповіддю на нього. А тому варто запитати себе, чи після сповіді почуваємося святково, чи відразу переходимо до інших справ. Чи допомагаючи комусь милостинею, залишаючи час тому, хто отримує допомогу, висловити свою вдячність?..

Іншим середовищем, в якому бачимо, як Бог виявляє надмір милосердя, є прощення. Він «не лише прощає незліченні борги», але «без проміжних етапів переводить нас від найганебнішого сорому до найвищої гідності». Він дозволив грішниці обмити Його ноги, як тільки Симон Петро визнав свій гріх, Він підніс його до гідності «рибалки людей».

«Ми, натомість, маємо схильність розділяти два наставлення: коли ми соромимося гріха, то ховаємося та ходимо з похиленою головою, як Адам і Єва, а коли нас піднесено до якоїсь гідності, то намагаємося приховувати гріхи, нам подобається виставлятися напоказ, мало що не хизуватися», – зауважив Папа, додаючи, що наша відповідь на «щедре Господнє прощення» мала би полягати у «підтримуванні цього здорового напруження між сповненим гідності соромом та гідністю, яка вміє соромитися». Мова йде про наставлення того, хто «намагається впокорюватися та понижуватися», але здатний «прийняти те, що Господь його вивищує для добра місії, але не шукаючи у цьому уподобання».

Щоб збагнути, що означає «гідність, яка вміє соромитися», проповідник вказав на слова Ісаї, які Ісус коментував у синагозі Назарету, якими пророк передвіщав бідному, голодному й пригнобленому народові, що він стане «священичим народом». «Як священики, ми ототожнюємося з цим відкиненим людом, якого Господь спасає, і пригадуємо собі про те, що існує незліченна маса бідних, неписьменних та полонених людей, які перебувають у цьому стані тому, що інші їх гноблять», – наголосив Святіший Отець.

Як зауважив Єпископ Риму, звертаючись до співбратів у священстві, «кожен із нас знає, наскільки ми часто буваємо засліпленими, позбавленими прекрасного світала віри» не через відсутність Євангелії під рукою, але через «надмір вишуканої теології», відчуваємо духовну спрагу «не через брак Живої Води», але задля пошуків «полегшених» форм духовності, почуваємося в’язнями «віртуальної світськості», зазнаємо утисків «з боку тисяч споживацьких пропозицій». Й Ісус приходить, «щоб відкупити нас», перемінити «убогих і сліпих, полонених та пригноблених» у «служителів милосердя й утішення».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/24/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D1%83_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80_%D0%BD%D0%B5_%D0%B1%D0%BE%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8F/1217811

«Пасхальне Тридення в Ювілей Милосердя», – такою була тема катехизи, яку Папа Франциск виголосив під час загальної аудієнції у середу, 23 березня 2016 р., що відбулася на площі Святого Петра у Ватикані. «Наші роздуми про Боже милосердя вводять нас сьогодні у Пасхальне Тридення, – сказав він. – Ми переживатимемо Страсні Четвер, П’ятницю та Суботу як промовисті моменти, що дають нам змогу дедалі більше заглиблюватися у велике таїнство нашої віри: Воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа».

За словами Святішого Отця, все протягом цих трьох днів говорить про милосердя, адже «вчиняє видимим те, куди може сягнути Божа любов», яка дійсно «не має меж». «Таїнство, яке адоруємо протягом цього Страсного Тижня – це велика історія любові, для якої не існує перешкод. Христові страсті тривають аж до кінця світу, тому що вони є історією спільності зі стражданнями всього людства та постійною присутністю в подіях особистого життя кожного з нас».

Далі Наступник святого Петра пригадав про особливості кожного з цих трьох днів. Великий Четвер є спогадуванням встановлення Пресвятої Євхаристії, що є «любов’ю, яка стає служінням». Велика П’ятниця – це «кульмінаційна хвилина любові», тієї любові, «яка жертвується до кінця», «прагне всіх обійняти» та «поширюється на кожну епоху та кожне місце». Врешті, Страсна Субота є «днем Божого мовчання», в який також і ми покликані подбати про те, щоб і для нас він став днем зосередження, а прикладом в цьому для нас є Пресвята Богородиця зі Своїм мовчазним очікуванням Христового воскресіння.

«Все це є великим таїнством любові й милосердя. Наші слова є убогими і недостатніми, щоб висловити все це у повноті», – вів далі Папа, зазначаючи, що допомогою в зрозумінні цього таїнства може послужити досвід середньовічної містички блаженної Юліани Норвічської, яка описуючи свій досвід спілкування з Ісусом розповіла, як одного разу Він сказав їй: «Те, що я переніс страждання за тебе є для мене причиною радості, щастя, вічного ликування; і якщо би я зміг ще більше вистраждати, я би це зробив».

«Як же ж прекрасними є ці слова! – підсумував Святіший Отець. – Вони допомагають нам справді зрозуміти величезну й безмежну любов Господа до кожного з нас. Дозвольмо, щоб нас огорнуло це милосердя, яке виходить нам назустріч, і в ці дні, коли зосереджуємо свій погляд на Господніх страстях і смерті, приймімо до свого серця велич Його любові».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/23/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%80%93_%D1%86%D0%B5_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%96/1217505

У Великий Четвер, 24 березня 2016 р., вранці, в базиліці Святого Петра Папа Франциск очолить Святу Месу з посвяченням мира, а  Святу Месу «На Господній Вечері», Святіший Отець відправить о 17:00 в Центрі прийому біженців, розташованому в Кастельнуово-ді-Порто 30 кілометрів на північ від Риму. Єпископ Риму обмиє ноги біженцям, які очікують визнання цього статусу. Про це повідомив архиєпископ Ріно Фізікелла, який очолює Папську Раду сприяння новій євангелізації.

У Центрі прийому біженців перебуває майже 900 біженців, переважно це молоді люди, більшість з яких – мусульмани. Серед християн, крім католиків, є численні православні копти, а також і протестанти. Слід зауважити, що між біженцями ніколи не виникали суперечки з приводу віровизнання. Центром біженців опікується  понад сотня працівників соціального кооперативу «Auxilium» (Допомога), а їм допомагають численні волонтери.

З великою радістю, трепетом і вдячністю працівники кооперативу та біженці прийняли повідомлення про те, що Папа Франциск відслужить Святу Месу «На Господній вечері» саме в їхній соціальній структурі.

Святіший Отець обмиє ноги 11 біженцям та одній працівниці соціального кооперативу «Auxilium». Серед цих біженців будуть 4 католики з Нігерії, 3 жінки з Еритреї, що належать до Коптської православної Церкви, 3 мусульман – із Сирії, Пакистану та Малі, один молодий індуїст.
Відомо, що Папа Франциск зазвичай звершує обряд обмивання ніг серед соціально вразливих категорій суспільства. Цього року це ще один жест милосердя Святішого Отця до мільйонів людей, до яких інші навіть не бажають наблизитись. Папа стане навколішки, миючи і витираючи ноги біженцям та мігрантам, щоб розбудити збайдужілу совість та відчути відповідальність за долю людей, які змушені стати втікачами, рятуючи власне життя та життя своїх родин.

Архиєпископ Ріно Фізікелла вказав, що Папа наполягає на тому, щоб готуватись до Пасхи в дусі служіння людям, на обличчі яких відбились пережиті страждання.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/23/%D1%83_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B8%D1%94_%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%8F%D0%BC/1217582