Четвер, 18 Вересня, 2025

НОВИНИ ЦЕРКВИ

Головна НОВИНИ ЦЕРКВИ сторінка 159

Прощення – це найпрекрасніший знак милосердя. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Прощення – це найпрекрасніший знак милосердя. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Роздумування над 51-им псалмом, який також називають латинським словом «Miserere» (помилуй) було темою загальної аудієнції Папи Франциска у середу 30 березня 2016 року, в якій брало участь понад тридцять тисяч прочан з усього світу. Цією аудієнцією Святіший Отець завершив цикл повчань, присвячених милосердю в книгах Старого Завіту. Він наголосив, що кожній людині потрібно прощення, а найпрекраснішим знаком милосердя є прощення.

Йдеться про покаянну молитву, яку випереджує визнання провини, дозволяючи очиститись Божою любов’ю, стає новим створінням, здатним до послуху, стійкості духа і щирого поклоніння Богові.

Цей псалом стосується царя Давида, покликаного Богом пасти люд Божий та вести його стежками послуху Божому законові. Однак, Давид зрадив своєму посланництву через гріх перелюбу і організацію вбивства. Пророк Натан відкрив цареві Давиду його провину та допоміг признатись до неї. «Це була хвилина примирення з Богом через визнання власного гріха – сказав Папа. – Той, хто молиться слова цього псалма, заохочений мати таке ж саме покаяння та довір’я до Бога, які мав Давид, коли навернувся, і хоч був царем, упокорився, не  боячись признатись до провини і виявити перед Господом власну злиденність, однак, будучи твердо переконаним у Божому милосерді». І це не був малий гріх, невелика брехня, адже він вчинив перелюб та вбивство!

 Псалом починається благальними словами: «Помилуй мене, Боже, з милости Твоєї; з великого милосердя Твого зітри мої провини. Обмий мене повнотою від вини моєї, очисти мене від гріха мого» (Пс 51 3-4).

Благання звернене до Господа милосердя, щоб спонуканий такою великою любов’ю, як любов батька чи матері, змилосердився, тобто виявив Свою ласку із зичливістю та зрозумінням, наголосив Його Святість. Це гарячий заклик до Бога – єдиного, що може визволити від гріха. У цій молитві виразно бачимо справжню потребу прощення, виявлену благальними словами: зітри, обмий мене, очисть мене. Єдине, що насправді потрібне в нашому житті – це отримати прощення, звільнитись від зла та його смертельних наслідків. На жаль, у житті багато разів переживаємо подібні ситуації, але в них, насамперед, треба довіряти милосердю.

«Господь Бог є більший від нашого гріха і Його любов – це океан в якому можемо зануритись, не боячись, що будемо переможені. Прощати – означає для Бога дати впевненість у тому, що Він нас ніколи не залишає. Незалежно від того, в чому ми могли б себе звинуватити, Він ще раз і завжди більший від усього», – зазначив Святіший Отець.

Людина, яка молиться цей псалом, шукає прощення, визнає свою провину, а визнаючи її, віддає честь Божій справедливості та святості. А потім просить ласки й милосердя. Псалмоспівець довіряє  Божій милості, знає, що Боже прощення є дійовим у найвищому ступені, адже Бог творить те, що каже.  Цар Давид не приховує гріха, але його нищить і перекреслює. Господь викорінює гріхи, не так як це роблять у хімчистці, коли лише видаляють плями. Тому каянник наново стає чистим, кожна пляма викорінена і тепер він біліший від незайманого снігу.

«Ми, грішники, – мовив Папа Франциск, – разом із прощенням стає новим створінням, сповненим Святим Духом і радістю. Для нас починається нова дійсність: нове серце, новий дух, нове життя. Ми, грішники, що отримали відпущення гріхів і прийняли Божу благодать, можемо навіть навчити ближніх, щоб більше не грішили.

У псальмі 51-му далі читаємо: «Серце чисте, створи мені, Боже, і духа правого віднови в нутрі моїм. Вкажу беззаконним дороги Твої, і нечестиві до Тебе навернуться» (Пс 51 12.15)

Завершуючи пояснення псалма, Папа Франциск сказав: «Боже прощення є тим, чого ми всі потребуємо і воно є найпрекраснішим знаком Його милосердя. Це дар, який кожен грішник, якому відпущені гріха, покликаний поділити з кожним братом і сестрою, яких зустрічає. Це всі ті, який Господь поставив поруч нас: родина, друзі, колеги, парафіяни… усі вони, так як і ми, потребують Божого милосердя. Як це прекрасно отримати прощення, але також кожен з нас, якщо хоче відпущення гріхів, в свою чергу мусить прощати».

Святіший Отець закликав вірних, після того, як скоять гріх, не боятись простягнути руку до Бога, який завжди допоможе і Своїм прощенням приверне нам втрачену гідність.

На закінчення, як завжди, повчання Папи було коротко підсумовано французькою, англійською, німецькою, іспанською, португальською, польською та арабською мовами. Святіший Отець привітав окремі групи прочан, а також дітей, молодь, хворих та молоді подружні пари.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/30/%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B0%D1%83%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%8E_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC/1219101

Прощення – це найпрекрасніший знак милосердя. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Прощення – це найпрекрасніший знак милосердя. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Роздумування над 51-им псалмом, який також називають латинським словом «Miserere» (помилуй) було темою загальної аудієнції Папи Франциска у середу 30 березня 2016 року, в якій брало участь понад тридцять тисяч прочан з усього світу. Цією аудієнцією Святіший Отець завершив цикл повчань, присвячених милосердю в книгах Старого Завіту. Він наголосив, що кожній людині потрібно прощення, а найпрекраснішим знаком милосердя є прощення.

Йдеться про покаянну молитву, яку випереджує визнання провини, дозволяючи очиститись Божою любов’ю, стає новим створінням, здатним до послуху, стійкості духа і щирого поклоніння Богові.

Цей псалом стосується царя Давида, покликаного Богом пасти люд Божий та вести його стежками послуху Божому законові. Однак, Давид зрадив своєму посланництву через гріх перелюбу і організацію вбивства. Пророк Натан відкрив цареві Давиду його провину та допоміг признатись до неї. «Це була хвилина примирення з Богом через визнання власного гріха – сказав Папа. – Той, хто молиться слова цього псалма, заохочений мати таке ж саме покаяння та довір’я до Бога, які мав Давид, коли навернувся, і хоч був царем, упокорився, не  боячись признатись до провини і виявити перед Господом власну злиденність, однак, будучи твердо переконаним у Божому милосерді». І це не був малий гріх, невелика брехня, адже він вчинив перелюб та вбивство!

 Псалом починається благальними словами: «Помилуй мене, Боже, з милости Твоєї; з великого милосердя Твого зітри мої провини. Обмий мене повнотою від вини моєї, очисти мене від гріха мого» (Пс 51 3-4).

Благання звернене до Господа милосердя, щоб спонуканий такою великою любов’ю, як любов батька чи матері, змилосердився, тобто виявив Свою ласку із зичливістю та зрозумінням, наголосив Його Святість. Це гарячий заклик до Бога – єдиного, що може визволити від гріха. У цій молитві виразно бачимо справжню потребу прощення, виявлену благальними словами: зітри, обмий мене, очисть мене. Єдине, що насправді потрібне в нашому житті – це отримати прощення, звільнитись від зла та його смертельних наслідків. На жаль, у житті багато разів переживаємо подібні ситуації, але в них, насамперед, треба довіряти милосердю.

«Господь Бог є більший від нашого гріха і Його любов – це океан в якому можемо зануритись, не боячись, що будемо переможені. Прощати – означає для Бога дати впевненість у тому, що Він нас ніколи не залишає. Незалежно від того, в чому ми могли б себе звинуватити, Він ще раз і завжди більший від усього», – зазначив Святіший Отець.

Людина, яка молиться цей псалом, шукає прощення, визнає свою провину, а визнаючи її, віддає честь Божій справедливості та святості. А потім просить ласки й милосердя. Псалмоспівець довіряє  Божій милості, знає, що Боже прощення є дійовим у найвищому ступені, адже Бог творить те, що каже.  Цар Давид не приховує гріха, але його нищить і перекреслює. Господь викорінює гріхи, не так як це роблять у хімчистці, коли лише видаляють плями. Тому каянник наново стає чистим, кожна пляма викорінена і тепер він біліший від незайманого снігу.

«Ми, грішники, – мовив Папа Франциск, – разом із прощенням стає новим створінням, сповненим Святим Духом і радістю. Для нас починається нова дійсність: нове серце, новий дух, нове життя. Ми, грішники, що отримали відпущення гріхів і прийняли Божу благодать, можемо навіть навчити ближніх, щоб більше не грішили.

У псальмі 51-му далі читаємо: «Серце чисте, створи мені, Боже, і духа правого віднови в нутрі моїм. Вкажу беззаконним дороги Твої, і нечестиві до Тебе навернуться» (Пс 51 12.15)

Завершуючи пояснення псалма, Папа Франциск сказав: «Боже прощення є тим, чого ми всі потребуємо і воно є найпрекраснішим знаком Його милосердя. Це дар, який кожен грішник, якому відпущені гріха, покликаний поділити з кожним братом і сестрою, яких зустрічає. Це всі ті, який Господь поставив поруч нас: родина, друзі, колеги, парафіяни… усі вони, так як і ми, потребують Божого милосердя. Як це прекрасно отримати прощення, але також кожен з нас, якщо хоче відпущення гріхів, в свою чергу мусить прощати».

Святіший Отець закликав вірних, після того, як скоять гріх, не боятись простягнути руку до Бога, який завжди допоможе і Своїм прощенням приверне нам втрачену гідність.

На закінчення, як завжди, повчання Папи було коротко підсумовано французькою, англійською, німецькою, іспанською, португальською, польською та арабською мовами. Святіший Отець привітав окремі групи прочан, а також дітей, молодь, хворих та молоді подружні пари.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/30/%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B0%D1%83%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%8E_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC/1219101

Прощення – це найпрекрасніший знак милосердя. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Прощення – це найпрекрасніший знак милосердя. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Роздумування над 51-им псалмом, який також називають латинським словом «Miserere» (помилуй) було темою загальної аудієнції Папи Франциска у середу 30 березня 2016 року, в якій брало участь понад тридцять тисяч прочан з усього світу. Цією аудієнцією Святіший Отець завершив цикл повчань, присвячених милосердю в книгах Старого Завіту. Він наголосив, що кожній людині потрібно прощення, а найпрекраснішим знаком милосердя є прощення.

Йдеться про покаянну молитву, яку випереджує визнання провини, дозволяючи очиститись Божою любов’ю, стає новим створінням, здатним до послуху, стійкості духа і щирого поклоніння Богові.

Цей псалом стосується царя Давида, покликаного Богом пасти люд Божий та вести його стежками послуху Божому законові. Однак, Давид зрадив своєму посланництву через гріх перелюбу і організацію вбивства. Пророк Натан відкрив цареві Давиду його провину та допоміг признатись до неї. «Це була хвилина примирення з Богом через визнання власного гріха – сказав Папа. – Той, хто молиться слова цього псалма, заохочений мати таке ж саме покаяння та довір’я до Бога, які мав Давид, коли навернувся, і хоч був царем, упокорився, не  боячись признатись до провини і виявити перед Господом власну злиденність, однак, будучи твердо переконаним у Божому милосерді». І це не був малий гріх, невелика брехня, адже він вчинив перелюб та вбивство!

 Псалом починається благальними словами: «Помилуй мене, Боже, з милости Твоєї; з великого милосердя Твого зітри мої провини. Обмий мене повнотою від вини моєї, очисти мене від гріха мого» (Пс 51 3-4).

Благання звернене до Господа милосердя, щоб спонуканий такою великою любов’ю, як любов батька чи матері, змилосердився, тобто виявив Свою ласку із зичливістю та зрозумінням, наголосив Його Святість. Це гарячий заклик до Бога – єдиного, що може визволити від гріха. У цій молитві виразно бачимо справжню потребу прощення, виявлену благальними словами: зітри, обмий мене, очисть мене. Єдине, що насправді потрібне в нашому житті – це отримати прощення, звільнитись від зла та його смертельних наслідків. На жаль, у житті багато разів переживаємо подібні ситуації, але в них, насамперед, треба довіряти милосердю.

«Господь Бог є більший від нашого гріха і Його любов – це океан в якому можемо зануритись, не боячись, що будемо переможені. Прощати – означає для Бога дати впевненість у тому, що Він нас ніколи не залишає. Незалежно від того, в чому ми могли б себе звинуватити, Він ще раз і завжди більший від усього», – зазначив Святіший Отець.

Людина, яка молиться цей псалом, шукає прощення, визнає свою провину, а визнаючи її, віддає честь Божій справедливості та святості. А потім просить ласки й милосердя. Псалмоспівець довіряє  Божій милості, знає, що Боже прощення є дійовим у найвищому ступені, адже Бог творить те, що каже.  Цар Давид не приховує гріха, але його нищить і перекреслює. Господь викорінює гріхи, не так як це роблять у хімчистці, коли лише видаляють плями. Тому каянник наново стає чистим, кожна пляма викорінена і тепер він біліший від незайманого снігу.

«Ми, грішники, – мовив Папа Франциск, – разом із прощенням стає новим створінням, сповненим Святим Духом і радістю. Для нас починається нова дійсність: нове серце, новий дух, нове життя. Ми, грішники, що отримали відпущення гріхів і прийняли Божу благодать, можемо навіть навчити ближніх, щоб більше не грішили.

У псальмі 51-му далі читаємо: «Серце чисте, створи мені, Боже, і духа правого віднови в нутрі моїм. Вкажу беззаконним дороги Твої, і нечестиві до Тебе навернуться» (Пс 51 12.15)

Завершуючи пояснення псалма, Папа Франциск сказав: «Боже прощення є тим, чого ми всі потребуємо і воно є найпрекраснішим знаком Його милосердя. Це дар, який кожен грішник, якому відпущені гріха, покликаний поділити з кожним братом і сестрою, яких зустрічає. Це всі ті, який Господь поставив поруч нас: родина, друзі, колеги, парафіяни… усі вони, так як і ми, потребують Божого милосердя. Як це прекрасно отримати прощення, але також кожен з нас, якщо хоче відпущення гріхів, в свою чергу мусить прощати».

Святіший Отець закликав вірних, після того, як скоять гріх, не боятись простягнути руку до Бога, який завжди допоможе і Своїм прощенням приверне нам втрачену гідність.

На закінчення, як завжди, повчання Папи було коротко підсумовано французькою, англійською, німецькою, іспанською, португальською, польською та арабською мовами. Святіший Отець привітав окремі групи прочан, а також дітей, молодь, хворих та молоді подружні пари.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/30/%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B0%D1%83%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%8E_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC/1219101

Прощення – це найпрекрасніший знак милосердя. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Прощення – це найпрекрасніший знак милосердя. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Роздумування над 51-им псалмом, який також називають латинським словом «Miserere» (помилуй) було темою загальної аудієнції Папи Франциска у середу 30 березня 2016 року, в якій брало участь понад тридцять тисяч прочан з усього світу. Цією аудієнцією Святіший Отець завершив цикл повчань, присвячених милосердю в книгах Старого Завіту. Він наголосив, що кожній людині потрібно прощення, а найпрекраснішим знаком милосердя є прощення.

Йдеться про покаянну молитву, яку випереджує визнання провини, дозволяючи очиститись Божою любов’ю, стає новим створінням, здатним до послуху, стійкості духа і щирого поклоніння Богові.

Цей псалом стосується царя Давида, покликаного Богом пасти люд Божий та вести його стежками послуху Божому законові. Однак, Давид зрадив своєму посланництву через гріх перелюбу і організацію вбивства. Пророк Натан відкрив цареві Давиду його провину та допоміг признатись до неї. «Це була хвилина примирення з Богом через визнання власного гріха – сказав Папа. – Той, хто молиться слова цього псалма, заохочений мати таке ж саме покаяння та довір’я до Бога, які мав Давид, коли навернувся, і хоч був царем, упокорився, не  боячись признатись до провини і виявити перед Господом власну злиденність, однак, будучи твердо переконаним у Божому милосерді». І це не був малий гріх, невелика брехня, адже він вчинив перелюб та вбивство!

 Псалом починається благальними словами: «Помилуй мене, Боже, з милости Твоєї; з великого милосердя Твого зітри мої провини. Обмий мене повнотою від вини моєї, очисти мене від гріха мого» (Пс 51 3-4).

Благання звернене до Господа милосердя, щоб спонуканий такою великою любов’ю, як любов батька чи матері, змилосердився, тобто виявив Свою ласку із зичливістю та зрозумінням, наголосив Його Святість. Це гарячий заклик до Бога – єдиного, що може визволити від гріха. У цій молитві виразно бачимо справжню потребу прощення, виявлену благальними словами: зітри, обмий мене, очисть мене. Єдине, що насправді потрібне в нашому житті – це отримати прощення, звільнитись від зла та його смертельних наслідків. На жаль, у житті багато разів переживаємо подібні ситуації, але в них, насамперед, треба довіряти милосердю.

«Господь Бог є більший від нашого гріха і Його любов – це океан в якому можемо зануритись, не боячись, що будемо переможені. Прощати – означає для Бога дати впевненість у тому, що Він нас ніколи не залишає. Незалежно від того, в чому ми могли б себе звинуватити, Він ще раз і завжди більший від усього», – зазначив Святіший Отець.

Людина, яка молиться цей псалом, шукає прощення, визнає свою провину, а визнаючи її, віддає честь Божій справедливості та святості. А потім просить ласки й милосердя. Псалмоспівець довіряє  Божій милості, знає, що Боже прощення є дійовим у найвищому ступені, адже Бог творить те, що каже.  Цар Давид не приховує гріха, але його нищить і перекреслює. Господь викорінює гріхи, не так як це роблять у хімчистці, коли лише видаляють плями. Тому каянник наново стає чистим, кожна пляма викорінена і тепер він біліший від незайманого снігу.

«Ми, грішники, – мовив Папа Франциск, – разом із прощенням стає новим створінням, сповненим Святим Духом і радістю. Для нас починається нова дійсність: нове серце, новий дух, нове життя. Ми, грішники, що отримали відпущення гріхів і прийняли Божу благодать, можемо навіть навчити ближніх, щоб більше не грішили.

У псальмі 51-му далі читаємо: «Серце чисте, створи мені, Боже, і духа правого віднови в нутрі моїм. Вкажу беззаконним дороги Твої, і нечестиві до Тебе навернуться» (Пс 51 12.15)

Завершуючи пояснення псалма, Папа Франциск сказав: «Боже прощення є тим, чого ми всі потребуємо і воно є найпрекраснішим знаком Його милосердя. Це дар, який кожен грішник, якому відпущені гріха, покликаний поділити з кожним братом і сестрою, яких зустрічає. Це всі ті, який Господь поставив поруч нас: родина, друзі, колеги, парафіяни… усі вони, так як і ми, потребують Божого милосердя. Як це прекрасно отримати прощення, але також кожен з нас, якщо хоче відпущення гріхів, в свою чергу мусить прощати».

Святіший Отець закликав вірних, після того, як скоять гріх, не боятись простягнути руку до Бога, який завжди допоможе і Своїм прощенням приверне нам втрачену гідність.

На закінчення, як завжди, повчання Папи було коротко підсумовано французькою, англійською, німецькою, іспанською, португальською, польською та арабською мовами. Святіший Отець привітав окремі групи прочан, а також дітей, молодь, хворих та молоді подружні пари.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/30/%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B0%D1%83%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%8E_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC/1219101

Прощення – це найпрекрасніший знак милосердя. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Прощення – це найпрекрасніший знак милосердя. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Роздумування над 51-им псалмом, який також називають латинським словом «Miserere» (помилуй) було темою загальної аудієнції Папи Франциска у середу 30 березня 2016 року, в якій брало участь понад тридцять тисяч прочан з усього світу. Цією аудієнцією Святіший Отець завершив цикл повчань, присвячених милосердю в книгах Старого Завіту. Він наголосив, що кожній людині потрібно прощення, а найпрекраснішим знаком милосердя є прощення.

Йдеться про покаянну молитву, яку випереджує визнання провини, дозволяючи очиститись Божою любов’ю, стає новим створінням, здатним до послуху, стійкості духа і щирого поклоніння Богові.

Цей псалом стосується царя Давида, покликаного Богом пасти люд Божий та вести його стежками послуху Божому законові. Однак, Давид зрадив своєму посланництву через гріх перелюбу і організацію вбивства. Пророк Натан відкрив цареві Давиду його провину та допоміг признатись до неї. «Це була хвилина примирення з Богом через визнання власного гріха – сказав Папа. – Той, хто молиться слова цього псалма, заохочений мати таке ж саме покаяння та довір’я до Бога, які мав Давид, коли навернувся, і хоч був царем, упокорився, не  боячись признатись до провини і виявити перед Господом власну злиденність, однак, будучи твердо переконаним у Божому милосерді». І це не був малий гріх, невелика брехня, адже він вчинив перелюб та вбивство!

 Псалом починається благальними словами: «Помилуй мене, Боже, з милости Твоєї; з великого милосердя Твого зітри мої провини. Обмий мене повнотою від вини моєї, очисти мене від гріха мого» (Пс 51 3-4).

Благання звернене до Господа милосердя, щоб спонуканий такою великою любов’ю, як любов батька чи матері, змилосердився, тобто виявив Свою ласку із зичливістю та зрозумінням, наголосив Його Святість. Це гарячий заклик до Бога – єдиного, що може визволити від гріха. У цій молитві виразно бачимо справжню потребу прощення, виявлену благальними словами: зітри, обмий мене, очисть мене. Єдине, що насправді потрібне в нашому житті – це отримати прощення, звільнитись від зла та його смертельних наслідків. На жаль, у житті багато разів переживаємо подібні ситуації, але в них, насамперед, треба довіряти милосердю.

«Господь Бог є більший від нашого гріха і Його любов – це океан в якому можемо зануритись, не боячись, що будемо переможені. Прощати – означає для Бога дати впевненість у тому, що Він нас ніколи не залишає. Незалежно від того, в чому ми могли б себе звинуватити, Він ще раз і завжди більший від усього», – зазначив Святіший Отець.

Людина, яка молиться цей псалом, шукає прощення, визнає свою провину, а визнаючи її, віддає честь Божій справедливості та святості. А потім просить ласки й милосердя. Псалмоспівець довіряє  Божій милості, знає, що Боже прощення є дійовим у найвищому ступені, адже Бог творить те, що каже.  Цар Давид не приховує гріха, але його нищить і перекреслює. Господь викорінює гріхи, не так як це роблять у хімчистці, коли лише видаляють плями. Тому каянник наново стає чистим, кожна пляма викорінена і тепер він біліший від незайманого снігу.

«Ми, грішники, – мовив Папа Франциск, – разом із прощенням стає новим створінням, сповненим Святим Духом і радістю. Для нас починається нова дійсність: нове серце, новий дух, нове життя. Ми, грішники, що отримали відпущення гріхів і прийняли Божу благодать, можемо навіть навчити ближніх, щоб більше не грішили.

У псальмі 51-му далі читаємо: «Серце чисте, створи мені, Боже, і духа правого віднови в нутрі моїм. Вкажу беззаконним дороги Твої, і нечестиві до Тебе навернуться» (Пс 51 12.15)

Завершуючи пояснення псалма, Папа Франциск сказав: «Боже прощення є тим, чого ми всі потребуємо і воно є найпрекраснішим знаком Його милосердя. Це дар, який кожен грішник, якому відпущені гріха, покликаний поділити з кожним братом і сестрою, яких зустрічає. Це всі ті, який Господь поставив поруч нас: родина, друзі, колеги, парафіяни… усі вони, так як і ми, потребують Божого милосердя. Як це прекрасно отримати прощення, але також кожен з нас, якщо хоче відпущення гріхів, в свою чергу мусить прощати».

Святіший Отець закликав вірних, після того, як скоять гріх, не боятись простягнути руку до Бога, який завжди допоможе і Своїм прощенням приверне нам втрачену гідність.

На закінчення, як завжди, повчання Папи було коротко підсумовано французькою, англійською, німецькою, іспанською, португальською, польською та арабською мовами. Святіший Отець привітав окремі групи прочан, а також дітей, молодь, хворих та молоді подружні пари.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/30/%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B0%D1%83%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%8E_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC/1219101

Прощення – це найпрекрасніший знак милосердя. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Прощення – це найпрекрасніший знак милосердя. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Роздумування над 51-им псалмом, який також називають латинським словом «Miserere» (помилуй) було темою загальної аудієнції Папи Франциска у середу 30 березня 2016 року, в якій брало участь понад тридцять тисяч прочан з усього світу. Цією аудієнцією Святіший Отець завершив цикл повчань, присвячених милосердю в книгах Старого Завіту. Він наголосив, що кожній людині потрібно прощення, а найпрекраснішим знаком милосердя є прощення.

Йдеться про покаянну молитву, яку випереджує визнання провини, дозволяючи очиститись Божою любов’ю, стає новим створінням, здатним до послуху, стійкості духа і щирого поклоніння Богові.

Цей псалом стосується царя Давида, покликаного Богом пасти люд Божий та вести його стежками послуху Божому законові. Однак, Давид зрадив своєму посланництву через гріх перелюбу і організацію вбивства. Пророк Натан відкрив цареві Давиду його провину та допоміг признатись до неї. «Це була хвилина примирення з Богом через визнання власного гріха – сказав Папа. – Той, хто молиться слова цього псалма, заохочений мати таке ж саме покаяння та довір’я до Бога, які мав Давид, коли навернувся, і хоч був царем, упокорився, не  боячись признатись до провини і виявити перед Господом власну злиденність, однак, будучи твердо переконаним у Божому милосерді». І це не був малий гріх, невелика брехня, адже він вчинив перелюб та вбивство!

 Псалом починається благальними словами: «Помилуй мене, Боже, з милости Твоєї; з великого милосердя Твого зітри мої провини. Обмий мене повнотою від вини моєї, очисти мене від гріха мого» (Пс 51 3-4).

Благання звернене до Господа милосердя, щоб спонуканий такою великою любов’ю, як любов батька чи матері, змилосердився, тобто виявив Свою ласку із зичливістю та зрозумінням, наголосив Його Святість. Це гарячий заклик до Бога – єдиного, що може визволити від гріха. У цій молитві виразно бачимо справжню потребу прощення, виявлену благальними словами: зітри, обмий мене, очисть мене. Єдине, що насправді потрібне в нашому житті – це отримати прощення, звільнитись від зла та його смертельних наслідків. На жаль, у житті багато разів переживаємо подібні ситуації, але в них, насамперед, треба довіряти милосердю.

«Господь Бог є більший від нашого гріха і Його любов – це океан в якому можемо зануритись, не боячись, що будемо переможені. Прощати – означає для Бога дати впевненість у тому, що Він нас ніколи не залишає. Незалежно від того, в чому ми могли б себе звинуватити, Він ще раз і завжди більший від усього», – зазначив Святіший Отець.

Людина, яка молиться цей псалом, шукає прощення, визнає свою провину, а визнаючи її, віддає честь Божій справедливості та святості. А потім просить ласки й милосердя. Псалмоспівець довіряє  Божій милості, знає, що Боже прощення є дійовим у найвищому ступені, адже Бог творить те, що каже.  Цар Давид не приховує гріха, але його нищить і перекреслює. Господь викорінює гріхи, не так як це роблять у хімчистці, коли лише видаляють плями. Тому каянник наново стає чистим, кожна пляма викорінена і тепер він біліший від незайманого снігу.

«Ми, грішники, – мовив Папа Франциск, – разом із прощенням стає новим створінням, сповненим Святим Духом і радістю. Для нас починається нова дійсність: нове серце, новий дух, нове життя. Ми, грішники, що отримали відпущення гріхів і прийняли Божу благодать, можемо навіть навчити ближніх, щоб більше не грішили.

У псальмі 51-му далі читаємо: «Серце чисте, створи мені, Боже, і духа правого віднови в нутрі моїм. Вкажу беззаконним дороги Твої, і нечестиві до Тебе навернуться» (Пс 51 12.15)

Завершуючи пояснення псалма, Папа Франциск сказав: «Боже прощення є тим, чого ми всі потребуємо і воно є найпрекраснішим знаком Його милосердя. Це дар, який кожен грішник, якому відпущені гріха, покликаний поділити з кожним братом і сестрою, яких зустрічає. Це всі ті, який Господь поставив поруч нас: родина, друзі, колеги, парафіяни… усі вони, так як і ми, потребують Божого милосердя. Як це прекрасно отримати прощення, але також кожен з нас, якщо хоче відпущення гріхів, в свою чергу мусить прощати».

Святіший Отець закликав вірних, після того, як скоять гріх, не боятись простягнути руку до Бога, який завжди допоможе і Своїм прощенням приверне нам втрачену гідність.

На закінчення, як завжди, повчання Папи було коротко підсумовано французькою, англійською, німецькою, іспанською, португальською, польською та арабською мовами. Святіший Отець привітав окремі групи прочан, а також дітей, молодь, хворих та молоді подружні пари.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/30/%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B0%D1%83%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%8E_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC/1219101

54 Пленарне засідання Єпископської конференції Бразилії, присвячене місії мирян

54 Пленарне засідання Єпископської конференції Бразилії, присвячене місії мирян

«Миряни в Церкві та у суспільстві: сіль землі та світло світу», – такою є тема, яку Єпископська конференція Бразилії обрала для свого 54-го Пленарного засідання, що відбудеться від 6 до 15 квітня 2016 р. в Апаресіді. Як зазначає генеральний Секретар Конференції єпископ Леонардо Штайнер: «Наші миряни, брати по Хрищенню, відіграють дуже важливу роль, яка грунтується на покликанні, що його отримали через Хрищення і Миропомазання» і тому «запрошені бути свідками Христа розп’ятого і Воскреслого».

«Місією мирян – продовжує ієрарх, – є завдання оживити спільноту, відповідно до пропозицій священиків. Тому, в цьому Святому Році Милосердя, який триватиме до 20 листопада цього року, пастирі і церковні рухи покликані переосмислити місію мирян у суспільстві, несучи милосердя, втіху й дбання про бідних та нужденних. Серед питань Пленарного засідання передбачено також перегляд питання «Літургія в житті Церкви» та результати 14 Асамблеї Синоду Єпископів, що відбулася в жовтні 2015 року у Ватикані, політично-соціальна ситуація у Бразилії та можливі зміни у релігійній сфері.

Єпископська асамблея підготує черговий том із серії «З думкою  про Бразилію», що представляє бачення єпископатом дійсності країни. Вже в 2014 році, з нагоди 52-го Пленарного засідання, розроблено перший том під назвою «Проблеми, пов'язані з виборами 2014». В 2015 році у другому томі розглянуто проблематику соціальної нерівності, в той час як цього року єпископи зосередяться на місцевих виборах. «Звичайно, ієрархи не мають наміру давати вказівки щодо голосування, але, бажають допомогти віруючим зрозуміти політичну реальність», – зазначає єпископ Штайнер, додаючи, що «Церква завжди повинна вибирати демократію. З огляду на це Єпископська Конференція Бразилії завжди старалась бути вірною напрямним лініям і вказівкам Святішого Отця».

Тому, ґрунтуючись на Євангелії, документах Церкви та повчаннях Папи Франциска, книга відображатиме культурну, політичну та соціальну ситуацію в Бразилії й буде старатись запропонувати шляхи подолання теперішньої кризи». На 54 Пленарне засідання передбачається прибуття 320 єпископів з 18 дієцезій країни. Кожен робочий день буде розпочинатися Святою Месою у відпустовому місці Апаресіда. А в урочистому  закритті 54 Пленарного Засідання візьме участь кардинал Джанфранко Равазі, Президент Папської Ради з питань культури, який у ті дні перебуватиме у Бразилії.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/30/54_%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%94%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%97_/1219091

Екуменічна співпраця в дбанні про довкілля Карпат

Екуменічна співпраця в дбанні про довкілля Карпат

Католики і реформати з України, Угорщини, Румунії, Словаччини та Сербії взяли участь у міжнародній науковій конференції про захист довкілля Карпат, зокрема басейну ріки Тиса, яка 18 і 19 березня 2016 р. відбулася у південно-східній Угорщині в містечку Кішкунфеледьгаза (Kiskunfélegyháza).

Двадцять років тому місцевий римо-католик Йозеф Келемен, інженер-механік та економіст за фахом, захопився захистом довкілля. Створивши «Середньоєвропейський Клуб», він почав організовувати наукові конференції, а нещодавно запропонував створити Центр захисту клімату Карпатського регіону Європи, який би об’єднував і координував дослідження вчених-екологів і представляв їх напрацювання владі.

Про все це він розповів в інтерв’ю для Радіо Ватикану, а у світлі останньої енцикліки Святішого Отця Франциска зазначив: «Папа, вірні прості люди перебувають в одному човні в тому, що стосується екології і стану планети. Папі, можливо, легше впливати на простих людей, на вірних, але йому треба знаходити шляхи позитивного впливу і на можновладців».

В екологічних зустрічах у Кішкунфеледьгаза беруть участь представники різних Церков. Професор біології та екології Дебреценського університету в Угорщині Золтан Варга зазначив: «Я із задоволенням приїхав сюди, бо в такому малому містечку є людина, яка віддана справі захисту довкілля. Він готовий допомогти у всьому. Це показує, що в такому малому містечку можна досягнути трохи більше результатів, ніж у великих містах».

Науковець, який належить до протестантського віросповідання, зазначив, що прочитав енцикліку Папи Франциска і пропонує, щоби її читали всі люди. «Не тільки прочитали, а сприйняли, щоби це відклалося в їхніх душах, аби можна було щось зробити для справи захисту довкілля», – додає він.

У представницькій делегації з України були римо-католики, греко-католики і реформати. Директор Інституту еколого-релігійних студій Ужгородського Національного Університету доцент Олександр Бокотей розповів про загрози довкіллю Закарпаття і про різноманітні природоохоронні заходи в Мукачівській греко-католицькій єпархії та в Мукачівській дієцезії. Це зокрема спільні Звернення римо-католицького єпископа Антала Майнека і греко-католицького Мілана Шашіка, міжнародні екуменічні екологічні конференції, поширення християнського екологічного вчення через літературу.

Голова Комісії у справах екології та туризму Конференції Римо-Католицьких Єпископів України, Ординарій Мукачівської дієцезії єпископ Антал Майнек, який у своєму виступі говорив про енцикліку «Laudato si’», в інтерв’ю для Радіо Ватикану сказав:

Екуменічна співпраця в дбанні про довкілля Карпат

Для Радіо Ватикану, Костянтин Чавага

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/30/%D0%B5%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F_%D0%B2_%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82/1218869

Екуменічна співпраця в дбанні про довкілля Карпат

Екуменічна співпраця в дбанні про довкілля Карпат

Католики і реформати з України, Угорщини, Румунії, Словаччини та Сербії взяли участь у міжнародній науковій конференції про захист довкілля Карпат, зокрема басейну ріки Тиса, яка 18 і 19 березня 2016 р. відбулася у південно-східній Угорщині в містечку Кішкунфеледьгаза (Kiskunfélegyháza).

Двадцять років тому місцевий римо-католик Йозеф Келемен, інженер-механік та економіст за фахом, захопився захистом довкілля. Створивши «Середньоєвропейський Клуб», він почав організовувати наукові конференції, а нещодавно запропонував створити Центр захисту клімату Карпатського регіону Європи, який би об’єднував і координував дослідження вчених-екологів і представляв їх напрацювання владі.

Про все це він розповів в інтерв’ю для Радіо Ватикану, а у світлі останньої енцикліки Святішого Отця Франциска зазначив: «Папа, вірні прості люди перебувають в одному човні в тому, що стосується екології і стану планети. Папі, можливо, легше впливати на простих людей, на вірних, але йому треба знаходити шляхи позитивного впливу і на можновладців».

В екологічних зустрічах у Кішкунфеледьгаза беруть участь представники різних Церков. Професор біології та екології Дебреценського університету в Угорщині Золтан Варга зазначив: «Я із задоволенням приїхав сюди, бо в такому малому містечку є людина, яка віддана справі захисту довкілля. Він готовий допомогти у всьому. Це показує, що в такому малому містечку можна досягнути трохи більше результатів, ніж у великих містах».

Науковець, який належить до протестантського віросповідання, зазначив, що прочитав енцикліку Папи Франциска і пропонує, щоби її читали всі люди. «Не тільки прочитали, а сприйняли, щоби це відклалося в їхніх душах, аби можна було щось зробити для справи захисту довкілля», – додає він.

У представницькій делегації з України були римо-католики, греко-католики і реформати. Директор Інституту еколого-релігійних студій Ужгородського Національного Університету доцент Олександр Бокотей розповів про загрози довкіллю Закарпаття і про різноманітні природоохоронні заходи в Мукачівській греко-католицькій єпархії та в Мукачівській дієцезії. Це зокрема спільні Звернення римо-католицького єпископа Антала Майнека і греко-католицького Мілана Шашіка, міжнародні екуменічні екологічні конференції, поширення християнського екологічного вчення через літературу.

Голова Комісії у справах екології та туризму Конференції Римо-Католицьких Єпископів України, Ординарій Мукачівської дієцезії єпископ Антал Майнек, який у своєму виступі говорив про енцикліку «Laudato si’», в інтерв’ю для Радіо Ватикану сказав:

Екуменічна співпраця в дбанні про довкілля Карпат

Для Радіо Ватикану, Костянтин Чавага

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/30/%D0%B5%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F_%D0%B2_%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82/1218869

54 Пленарне засідання Єпископської конференції Бразилії, присвячене місії мирян

54 Пленарне засідання Єпископської конференції Бразилії, присвячене місії мирян

«Миряни в Церкві та у суспільстві: сіль землі та світло світу», – такою є тема, яку Єпископська конференція Бразилії обрала для свого 54-го Пленарного засідання, що відбудеться від 6 до 15 квітня 2016 р. в Апаресіді. Як зазначає генеральний Секретар Конференції єпископ Леонардо Штайнер: «Наші миряни, брати по Хрищенню, відіграють дуже важливу роль, яка грунтується на покликанні, що його отримали через Хрищення і Миропомазання» і тому «запрошені бути свідками Христа розп’ятого і Воскреслого».

«Місією мирян – продовжує ієрарх, – є завдання оживити спільноту, відповідно до пропозицій священиків. Тому, в цьому Святому Році Милосердя, який триватиме до 20 листопада цього року, пастирі і церковні рухи покликані переосмислити місію мирян у суспільстві, несучи милосердя, втіху й дбання про бідних та нужденних. Серед питань Пленарного засідання передбачено також перегляд питання «Літургія в житті Церкви» та результати 14 Асамблеї Синоду Єпископів, що відбулася в жовтні 2015 року у Ватикані, політично-соціальна ситуація у Бразилії та можливі зміни у релігійній сфері.

Єпископська асамблея підготує черговий том із серії «З думкою  про Бразилію», що представляє бачення єпископатом дійсності країни. Вже в 2014 році, з нагоди 52-го Пленарного засідання, розроблено перший том під назвою «Проблеми, пов'язані з виборами 2014». В 2015 році у другому томі розглянуто проблематику соціальної нерівності, в той час як цього року єпископи зосередяться на місцевих виборах. «Звичайно, ієрархи не мають наміру давати вказівки щодо голосування, але, бажають допомогти віруючим зрозуміти політичну реальність», – зазначає єпископ Штайнер, додаючи, що «Церква завжди повинна вибирати демократію. З огляду на це Єпископська Конференція Бразилії завжди старалась бути вірною напрямним лініям і вказівкам Святішого Отця».

Тому, ґрунтуючись на Євангелії, документах Церкви та повчаннях Папи Франциска, книга відображатиме культурну, політичну та соціальну ситуацію в Бразилії й буде старатись запропонувати шляхи подолання теперішньої кризи». На 54 Пленарне засідання передбачається прибуття 320 єпископів з 18 дієцезій країни. Кожен робочий день буде розпочинатися Святою Месою у відпустовому місці Апаресіда. А в урочистому  закритті 54 Пленарного Засідання візьме участь кардинал Джанфранко Равазі, Президент Папської Ради з питань культури, який у ті дні перебуватиме у Бразилії.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/03/30/54_%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%94%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%97_/1219091

Popular Posts

My Favorites

Празник Різдва Христового у Василіянському монастирі в Мукачеві

  6-7 січня 2016 р., в Мукачівському монастирі Отців Василіян, чернеча спільнота та жителі м. Мукачева, взяли участь у святкових Богослужіннях з нагоди празника Різдва...