Субота, 28 Лютого, 2026

НОВИНИ ЦЕРКВИ

Головна НОВИНИ ЦЕРКВИ сторінка 106

Папа затвердив чергові декрети Конгрегації в справах святих

Папа затвердив чергові декрети Конгрегації в справах святих

У п’ятницю, 8 липня 2016 р., Папа Франциск прийняв на приватній аудієнції кардинала Анджело Амато, Префекта Конгрегації в справах святих, під час якої затвердив декрети цього ватиканського відомства, які стосуються беатифікаційних процесів.

Три такі процеси наблизилися до завершення. Насамперед, визнано чудо за заступництвом праведного Слуги Божого о. Луї-Антуана Ормєра, французького священика, який жив у ХІХ столітті та заснував Згромадження Сестер Святого Ангела Охоронця.

Ще два декрети стосуються визнання мучеництва о. Антоніо Аррібаса Ортіґуели і 6 співтоваришів, Місіонерів Найсвятішого Ісусового Серця, вбитих з ненависті до віри під час громадянської війни в Іспанії, та 35-річного мирянина Йозефа Майра-Нуссера, вбитого з ненависті до віри 1945 року в Німеччині.

Інші шість декретів стверджують геройський вимір чеснот осіб, наступним етапом беатифікаційного процесу яких має бути ствердження чуда за їхнім заступництвом.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/07/08/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%B2_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85/1242873

«L’Osservatore Romano» про «Білоруську місію» кардинала Шенборна

«L’Osservatore Romano» про «Білоруську місію» кардинала Шенборна

Важливість релігійної свободи для позитивного розвитку суспільства була в центрі нещодавньої місії, яку кардинал Крістоф Шенборн, Архиєпископ Відня, здійснив на початку липня у Білорусі як Папський Посланець на святкування з нагоди 25-річчя Мінсько-Могилевської дієцезії, що відбувалися 1-2 липня 2016 р. в Марійському санктуарії в Будславі. Про це повідомляє ватиканська щодення газета «L’Osservatore Romano».

Візит Віденського архиєпископа до Білорусі став також нагодою для зустрічей з представниками світу політики. Під час зустрічей як з представниками релігійних спільнот, так і з представниками влади, кардинал Шенборн неодноразово наголосив на важливості релігійної свободи й належно регламентованих взаємин між державою та Церквами. За його словами, світові політики належить виконати відповідальну роль, сприяючи як релігійній свободі, так і співпраці між віровизнаннями. Білоруські політики, в свою чергу, запевнили Папського Посланця у тому, що держава зацікавлена у добрих стосунках з Католицькою Церквою.

Врешті, під час відвідин Будславського санктуарію, розташованого 150 кілометрів на північ від столиці, кардинал Шенборн пригадав про те, як святиня вистояла під час переслідувань тоталітарними режимами. А це тому, що віра людей виявилася сильнішою. «Блаженна країна, що вірує», – підкреслив він.

Під час проповіді, серед іншого, Віденський архиєпископ наголосив на важливості родини, зважаючи на те, що як тоталітарні режими, від яких Білорусь постраждала в минулому, так і численні інші ідеології намагаються знищити цю інституцію. «Ми, натомість, віримо в силу сім’ї», – підсумував кардинал, промовляючи до паломників.

У неділю, 3 липня, Папський Посланець посвятив новий католицький храм в Мінську.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/07/07/l%E2%80%99osservatore_romano%C2%BB_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%C2%AB%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8E%C2%BB_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0/1242581

Папа: Добрі діла – свідчення плідності віри

Папа: Добрі діла – свідчення плідності віри

Чи наша віра є живою? Чи вона приносить плоди добрих діл, чи, може, є радше неплідною, більше мертвою, ніж живою? Поставити собі таке запитання Папа Франциск заохотив вірних, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 10 липня 2016 р., євангельську притчу про милосердного самарянина. За його словами, вона вказує нам на стиль життя, центром якого є не ми самі, але інші люди, яких зустрічаємо на своєму шляху, з їхніми труднощами та проблемами.

«Ближні становлять для нас виклик. І якщо вони нас не зворушують, то щось не працює належним чином, щось у нашому серці не є християнським», – зазначив Святіший Отець, пояснивши, що Ісус розповідає згадану притчу в контексті бесіди із книжником про подвійну заповідь любові: любити Бога всім серцем та ближнього, як себе самого. Випробовуючи Христа, законовчитель просить, аби Він пояснив, хто є ближнім. За словами Наступника святого Петра, також і ми можемо поставити собі таке запитання: хто є моїм ближнім і кого саме я повинен любити, як себе самого? Чи це родичі, співгромадяни, одновірці?

Ісус відповідає, пропонуючи історію подорожнього, якого пограбували розбійники, залишивши помирати на узбіччі. Тією дорогою спочатку проходили священик та левіт, які хоч і бачили пораненого чоловіка, то, однак, не зупинилися й попрямували далі. Наступним був мешканець Самарії, яких юдеї зневажали, як визнавців «неправильної» релігії, і саме він проявив співчуття до нещасного й надав йому не лише невідкладну допомогу, але й подбав про подальше лікування.

У цьому контексті Христос запитав законовчителя, хто з цих трьох, на його думку, був ближнім для бідолахи, який потрапив у руки розбійників. І той відповів: «Той, який виявив до нього співчуття». «Таким чином, Ісус повністю відкинув початковий підхід книжника, а також і наш: не слід каталогувати інших, аби визначити, хто з них є, а хто не є моїм ближнім. Це від мене залежить ставати чи не ставати ближнім, рішення за мною, від мене залежить, чи буду ближнім для особи, яку зустрічаю і яка потребує допомоги, також і тоді, коли вона є чужою чи навіть ворожою», – наголосив Папа.

Ісус підсумував цю розмову з книжником словами: «Іди і ти чини так само!». За словами Святішого Отця, Христос повторює цей «прекрасний урок» кожному з нас, закликаючи «ставати ближніми» для тих, кого бачимо в потребі. І мова йде про те, щоб «чинити добрі діла», а не лише промовляти «порожні слова». Адже саме завдяки добрим ділам, «які чинимо ближньому з любов’ю та радістю», наша віра «проростає та приносить плід».

«Запитаймо себе, і нехай кожен з нас відповість у своєму серці, чи наша віра є плідною? Чи наша віра виливається у добрі діла? Чи залишається, радше, неплідною, більше мертвою, ніж живою? Чи я стаю ближнім, чи просто проходжу мимо? Чи належу до тих, які сортують людей відповідно до власного вподобання? Дуже корисно, – сказав Папа, – ставити собі такі запитання, і робити це часто, тому що наприкінці будемо суджені на основі діл милосердя. І Господь може сказати нам: чи пам’ятаєш отой випадок на дорозі з Єрусалиму до Єрихону? Тим напівживим чоловіком був я. Пригадуєш? Ця голодна дитина – то був я. Пам’ятаєш? Тим мігрантом, якого чимало людей хочуть прогнати, був я. Самотні дідусі й бабусі, покинуті в домах для пересталілих – це я. Той самотній хворий у лікарні, якого ніхто не провідує – також я».

«Нехай же допоможе нам Пречиста Діва Марія ступати дорогою любові, великодушної любові до інших, дорогою доброго самарянина. Нехай же допоможе нам жити головною заповіддю, яку нам залишив Христос. Адже саме ця дорога веде до вічного життя», – наголосив Святіший Отець і розпочав проказування молитви «Ангел Господній».

Уділивши всім своє Апостольське благословення, перед тим, як привітати різні групи прочан, Наступник святого Петра скерував свою думку до людей моря: «Сьогодні, – сказав він, – відзначається Неділя моря на підтримку душпастирської опіки людей моря. Запевняю свою підтримку морякам та рибалкам у здійсненні їхньої праці, часто важкої та небезпечної, а також – капеланам і волонтерам в їхньому прецінному служінні. Нехай же над вами чуває Пречиста Діва Марія, Морська Зоря!».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/07/11/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B0_%E2%80%93_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8/1243433

Папа: Добрі діла – свідчення плідності віри

Папа: Добрі діла – свідчення плідності віри

Чи наша віра є живою? Чи вона приносить плоди добрих діл, чи, може, є радше неплідною, більше мертвою, ніж живою? Поставити собі таке запитання Папа Франциск заохотив вірних, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 10 липня 2016 р., євангельську притчу про милосердного самарянина. За його словами, вона вказує нам на стиль життя, центром якого є не ми самі, але інші люди, яких зустрічаємо на своєму шляху, з їхніми труднощами та проблемами.

«Ближні становлять для нас виклик. І якщо вони нас не зворушують, то щось не працює належним чином, щось у нашому серці не є християнським», – зазначив Святіший Отець, пояснивши, що Ісус розповідає згадану притчу в контексті бесіди із книжником про подвійну заповідь любові: любити Бога всім серцем та ближнього, як себе самого. Випробовуючи Христа, законовчитель просить, аби Він пояснив, хто є ближнім. За словами Наступника святого Петра, також і ми можемо поставити собі таке запитання: хто є моїм ближнім і кого саме я повинен любити, як себе самого? Чи це родичі, співгромадяни, одновірці?

Ісус відповідає, пропонуючи історію подорожнього, якого пограбували розбійники, залишивши помирати на узбіччі. Тією дорогою спочатку проходили священик та левіт, які хоч і бачили пораненого чоловіка, то, однак, не зупинилися й попрямували далі. Наступним був мешканець Самарії, яких юдеї зневажали, як визнавців «неправильної» релігії, і саме він проявив співчуття до нещасного й надав йому не лише невідкладну допомогу, але й подбав про подальше лікування.

У цьому контексті Христос запитав законовчителя, хто з цих трьох, на його думку, був ближнім для бідолахи, який потрапив у руки розбійників. І той відповів: «Той, який виявив до нього співчуття». «Таким чином, Ісус повністю відкинув початковий підхід книжника, а також і наш: не слід каталогувати інших, аби визначити, хто з них є, а хто не є моїм ближнім. Це від мене залежить ставати чи не ставати ближнім, рішення за мною, від мене залежить, чи буду ближнім для особи, яку зустрічаю і яка потребує допомоги, також і тоді, коли вона є чужою чи навіть ворожою», – наголосив Папа.

Ісус підсумував цю розмову з книжником словами: «Іди і ти чини так само!». За словами Святішого Отця, Христос повторює цей «прекрасний урок» кожному з нас, закликаючи «ставати ближніми» для тих, кого бачимо в потребі. І мова йде про те, щоб «чинити добрі діла», а не лише промовляти «порожні слова». Адже саме завдяки добрим ділам, «які чинимо ближньому з любов’ю та радістю», наша віра «проростає та приносить плід».

«Запитаймо себе, і нехай кожен з нас відповість у своєму серці, чи наша віра є плідною? Чи наша віра виливається у добрі діла? Чи залишається, радше, неплідною, більше мертвою, ніж живою? Чи я стаю ближнім, чи просто проходжу мимо? Чи належу до тих, які сортують людей відповідно до власного вподобання? Дуже корисно, – сказав Папа, – ставити собі такі запитання, і робити це часто, тому що наприкінці будемо суджені на основі діл милосердя. І Господь може сказати нам: чи пам’ятаєш отой випадок на дорозі з Єрусалиму до Єрихону? Тим напівживим чоловіком був я. Пригадуєш? Ця голодна дитина – то був я. Пам’ятаєш? Тим мігрантом, якого чимало людей хочуть прогнати, був я. Самотні дідусі й бабусі, покинуті в домах для пересталілих – це я. Той самотній хворий у лікарні, якого ніхто не провідує – також я».

«Нехай же допоможе нам Пречиста Діва Марія ступати дорогою любові, великодушної любові до інших, дорогою доброго самарянина. Нехай же допоможе нам жити головною заповіддю, яку нам залишив Христос. Адже саме ця дорога веде до вічного життя», – наголосив Святіший Отець і розпочав проказування молитви «Ангел Господній».

Уділивши всім своє Апостольське благословення, перед тим, як привітати різні групи прочан, Наступник святого Петра скерував свою думку до людей моря: «Сьогодні, – сказав він, – відзначається Неділя моря на підтримку душпастирської опіки людей моря. Запевняю свою підтримку морякам та рибалкам у здійсненні їхньої праці, часто важкої та небезпечної, а також – капеланам і волонтерам в їхньому прецінному служінні. Нехай же над вами чуває Пречиста Діва Марія, Морська Зоря!».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/07/11/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B0_%E2%80%93_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8/1243433

Папа: Добрі діла – свідчення плідності віри

Папа: Добрі діла – свідчення плідності віри

Чи наша віра є живою? Чи вона приносить плоди добрих діл, чи, може, є радше неплідною, більше мертвою, ніж живою? Поставити собі таке запитання Папа Франциск заохотив вірних, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 10 липня 2016 р., євангельську притчу про милосердного самарянина. За його словами, вона вказує нам на стиль життя, центром якого є не ми самі, але інші люди, яких зустрічаємо на своєму шляху, з їхніми труднощами та проблемами.

«Ближні становлять для нас виклик. І якщо вони нас не зворушують, то щось не працює належним чином, щось у нашому серці не є християнським», – зазначив Святіший Отець, пояснивши, що Ісус розповідає згадану притчу в контексті бесіди із книжником про подвійну заповідь любові: любити Бога всім серцем та ближнього, як себе самого. Випробовуючи Христа, законовчитель просить, аби Він пояснив, хто є ближнім. За словами Наступника святого Петра, також і ми можемо поставити собі таке запитання: хто є моїм ближнім і кого саме я повинен любити, як себе самого? Чи це родичі, співгромадяни, одновірці?

Ісус відповідає, пропонуючи історію подорожнього, якого пограбували розбійники, залишивши помирати на узбіччі. Тією дорогою спочатку проходили священик та левіт, які хоч і бачили пораненого чоловіка, то, однак, не зупинилися й попрямували далі. Наступним був мешканець Самарії, яких юдеї зневажали, як визнавців «неправильної» релігії, і саме він проявив співчуття до нещасного й надав йому не лише невідкладну допомогу, але й подбав про подальше лікування.

У цьому контексті Христос запитав законовчителя, хто з цих трьох, на його думку, був ближнім для бідолахи, який потрапив у руки розбійників. І той відповів: «Той, який виявив до нього співчуття». «Таким чином, Ісус повністю відкинув початковий підхід книжника, а також і наш: не слід каталогувати інших, аби визначити, хто з них є, а хто не є моїм ближнім. Це від мене залежить ставати чи не ставати ближнім, рішення за мною, від мене залежить, чи буду ближнім для особи, яку зустрічаю і яка потребує допомоги, також і тоді, коли вона є чужою чи навіть ворожою», – наголосив Папа.

Ісус підсумував цю розмову з книжником словами: «Іди і ти чини так само!». За словами Святішого Отця, Христос повторює цей «прекрасний урок» кожному з нас, закликаючи «ставати ближніми» для тих, кого бачимо в потребі. І мова йде про те, щоб «чинити добрі діла», а не лише промовляти «порожні слова». Адже саме завдяки добрим ділам, «які чинимо ближньому з любов’ю та радістю», наша віра «проростає та приносить плід».

«Запитаймо себе, і нехай кожен з нас відповість у своєму серці, чи наша віра є плідною? Чи наша віра виливається у добрі діла? Чи залишається, радше, неплідною, більше мертвою, ніж живою? Чи я стаю ближнім, чи просто проходжу мимо? Чи належу до тих, які сортують людей відповідно до власного вподобання? Дуже корисно, – сказав Папа, – ставити собі такі запитання, і робити це часто, тому що наприкінці будемо суджені на основі діл милосердя. І Господь може сказати нам: чи пам’ятаєш отой випадок на дорозі з Єрусалиму до Єрихону? Тим напівживим чоловіком був я. Пригадуєш? Ця голодна дитина – то був я. Пам’ятаєш? Тим мігрантом, якого чимало людей хочуть прогнати, був я. Самотні дідусі й бабусі, покинуті в домах для пересталілих – це я. Той самотній хворий у лікарні, якого ніхто не провідує – також я».

«Нехай же допоможе нам Пречиста Діва Марія ступати дорогою любові, великодушної любові до інших, дорогою доброго самарянина. Нехай же допоможе нам жити головною заповіддю, яку нам залишив Христос. Адже саме ця дорога веде до вічного життя», – наголосив Святіший Отець і розпочав проказування молитви «Ангел Господній».

Уділивши всім своє Апостольське благословення, перед тим, як привітати різні групи прочан, Наступник святого Петра скерував свою думку до людей моря: «Сьогодні, – сказав він, – відзначається Неділя моря на підтримку душпастирської опіки людей моря. Запевняю свою підтримку морякам та рибалкам у здійсненні їхньої праці, часто важкої та небезпечної, а також – капеланам і волонтерам в їхньому прецінному служінні. Нехай же над вами чуває Пречиста Діва Марія, Морська Зоря!».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/07/11/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B0_%E2%80%93_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8/1243433

Черговий етап реформування фінансово-економічної сфери Ватикану

Черговий етап реформування фінансово-економічної сфери Ватикану

Триває реформування фінансово-економічної сфери Апостольської Столиці та Держави-Міста Ватикану. У суботу, 9 липня 2016 р., у Ватикані оприлюднено Апостольський лист Святішого Отця у формі Motu Proprio, відписаний 4 липня, яким він здійснює реформу органів, які займаються контролем, наглядом та адмініструванням майна Святого Престолу.

Новий законодавчий документ є продовженням шляху, розпочатого листом motu proprio “Fidelis dispensator et prudens” (Мудрий та розсудливий управитель) від 24 лютого 2014 року, яким Папа Франциск створив три нові органи: Раду з економічних питань, Секретаріат з економічних питань та Бюро Головного Ревізора. Повноваження цих органів були визначені статутами, затвердженими 22 лютого 2015 року на випробувальний термін, зважаючи на те, що новостворювана система потребуватиме подальших уточнень.

Новий документ відповідає на вимогу додатково внормувати стосунки між Адміністрацією Майна Апостольської Столиці та Секретаріатом з економічних питань. Фундаментальним принципом, який лежить в основі цієї реформи, є чітке розділення між функціями контролю й нагляду з одного боку та адміністрування майна – з іншого. Таким чином, визначено, що саме перебуває в компетентності Адміністрації Майна Апостольської Столиці та краще окреслено фундаментальну роль контролю та нагляду з боку Секретаріату з економічних питань.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/07/09/%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83/1243146

Черговий етап реформування фінансово-економічної сфери Ватикану

Черговий етап реформування фінансово-економічної сфери Ватикану

Триває реформування фінансово-економічної сфери Апостольської Столиці та Держави-Міста Ватикану. У суботу, 9 липня 2016 р., у Ватикані оприлюднено Апостольський лист Святішого Отця у формі Motu Proprio, відписаний 4 липня, яким він здійснює реформу органів, які займаються контролем, наглядом та адмініструванням майна Святого Престолу.

Новий законодавчий документ є продовженням шляху, розпочатого листом motu proprio “Fidelis dispensator et prudens” (Мудрий та розсудливий управитель) від 24 лютого 2014 року, яким Папа Франциск створив три нові органи: Раду з економічних питань, Секретаріат з економічних питань та Бюро Головного Ревізора. Повноваження цих органів були визначені статутами, затвердженими 22 лютого 2015 року на випробувальний термін, зважаючи на те, що новостворювана система потребуватиме подальших уточнень.

Новий документ відповідає на вимогу додатково внормувати стосунки між Адміністрацією Майна Апостольської Столиці та Секретаріатом з економічних питань. Фундаментальним принципом, який лежить в основі цієї реформи, є чітке розділення між функціями контролю й нагляду з одного боку та адміністрування майна – з іншого. Таким чином, визначено, що саме перебуває в компетентності Адміністрації Майна Апостольської Столиці та краще окреслено фундаментальну роль контролю та нагляду з боку Секретаріату з економічних питань.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/07/09/%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83/1243146

Черговий етап реформування фінансово-економічної сфери Ватикану

Черговий етап реформування фінансово-економічної сфери Ватикану

Триває реформування фінансово-економічної сфери Апостольської Столиці та Держави-Міста Ватикану. У суботу, 9 липня 2016 р., у Ватикані оприлюднено Апостольський лист Святішого Отця у формі Motu Proprio, відписаний 4 липня, яким він здійснює реформу органів, які займаються контролем, наглядом та адмініструванням майна Святого Престолу.

Новий законодавчий документ є продовженням шляху, розпочатого листом motu proprio “Fidelis dispensator et prudens” (Мудрий та розсудливий управитель) від 24 лютого 2014 року, яким Папа Франциск створив три нові органи: Раду з економічних питань, Секретаріат з економічних питань та Бюро Головного Ревізора. Повноваження цих органів були визначені статутами, затвердженими 22 лютого 2015 року на випробувальний термін, зважаючи на те, що новостворювана система потребуватиме подальших уточнень.

Новий документ відповідає на вимогу додатково внормувати стосунки між Адміністрацією Майна Апостольської Столиці та Секретаріатом з економічних питань. Фундаментальним принципом, який лежить в основі цієї реформи, є чітке розділення між функціями контролю й нагляду з одного боку та адміністрування майна – з іншого. Таким чином, визначено, що саме перебуває в компетентності Адміністрації Майна Апостольської Столиці та краще окреслено фундаментальну роль контролю та нагляду з боку Секретаріату з економічних питань.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/07/09/%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83/1243146

Різдво святого Івана Христителя

Різдво святого Івана Христителя

З нагоди  Різдва святого Івана Христителя за юліянським календарем, запрошуємо послухати роздумування, яке приготувала Ксеня Верховинець:

Різдво святого Івана Христителя

 

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/07/07/%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F/1242774

Різдво святого Івана Христителя

Різдво святого Івана Христителя

З нагоди  Різдва святого Івана Христителя за юліянським календарем, запрошуємо послухати роздумування, яке приготувала Ксеня Верховинець:

Різдво святого Івана Христителя

 

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/07/07/%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F/1242774

Popular Posts

My Favorites

«Бачити Боже Творіння новими очима» (ВІДЕО)

Молитовник-требник за збереження довкілля. В рамках проекту «Відповідальність за створіння в Україні: міждисциплінарний та екуменічний обмін досвідом в сфері стійкої енергетики та створення інформаційного центру...