Думками про наступний Світовий День Молоді та про прощу Папи Франциска на батьківщину святого Івана Павла ІІ напередодні XV Апостольської подорожі в інтерв’ю для Ватиканського телевізійного центру поділився Державний Секретар Апостольської Столиці кардинал П’єтро Паролін. За його словами, Святіший Отець ступає шляхом, розпочатим його попередниками, що є прямуванням разом з молоддю дорогами віри, надії та любові.
«Це шлях, який має мету, а ця мета завжди одна й та сама: зустріч з Ісусом Христом. Саме це Папа й надалі пропонуватиме всім юнакам і дівчатам, що братимуть участь у Всесвітніх Днях. Цей шлях має свою мапу, а нею є Євангеліє та навчання Церкви, а також має свій хліб, свою поживу, якою є Пресвята Євхаристія», – зазначив кардинал Паролін, звернувши далі увагу на той факт, що цей СДМ відбувається посеред Святого Року милосердя, і коли вимовляємо слово «милосердя», то не можемо не згадати духовну спадщину святого Івана Павла ІІ, який канонізував Фаустину Ковальську та встановив окреме свято на честь Божого милосердя.
«Краків – це також місто святої Фаустини Ковальської, апостолки Божого милосердя. Мабуть, перехід через Святі Двері санктуарію в Лаґєвніках буде одним з найпромовистіших моментів цього ювілею?» – зазначив журналіст, на що один з найближчих співробітників Папи відповів: «Без сумніву. Саме у вимірі, про який я щойно згадував, отого зв’язку з темою Божого милосердя. Папа ясно про це говорить також й у посланні, яке він надіслав молоді, що братиме участь, що цей перехід буде прямуванням до Ісуса Христа, дозволом Йому поглянути на нас та зустріти Його милосердний погляд, щоби змогти з повнотою довір’я та з повною відданістю промовляти слова молитви, якої нас навчила свята Фаустина: Ісусе, довіряю Тобі!».
Далі журналіст звернув увагу на те, що Папа повертається до «серця Європи», а тому запитував, яке ж послання для неї він передасть? На думку кардинала Пароліна, Святіший Отець промовлятиме не лише до Європи, але й до всього світу за посередництвом молоді, яка прибуде з різних куточків світу. Очевидно, що більшість буде з Європи, і, за його словами, послання, звернене до них, можна підсумувати так: це буле «послання надії перед обличчям майбутнього Європи та численних викликів, які стоять перед будуванням Європи» та «послання мужності, яке полягає в тому, щоби наново відкривати оте справжнє християнське коріння Європи, що дало їй змогу стати тим, чим вона є». Ця сміливість полягає в тому, щоб зуміти «звіщати Євангеліє у змінених обставинах життя та перед обличчям великих проблем, які доводиться щоденно долати, насамперед, проблеми великої духовної та матеріальної бідності».
У контексті запланованої у Ченстохові Святої Меси, яку Папа відслужить в подяку за 1050-річчя Хрищення Польщі кореспондент запитував про те, чи католицька спільнота в цій країні «і надалі залишається сміливим та вірним свідком цієї віри», чи, можливо, «секуляризм пробиває в ній пробоїну»?
Відповідаючи, Державний Секретар Святого Престолу пригадав, що у квітні як Папський Легат він очолював святкування, що відбувалися з нагоди цієї річниці у Познані та Ґнєзно. «Я вважаю, – сказав він, – що Польська Церква, беручу до уваги й те, що я мав змогу безпосередньо побачити під час цього та попередніх візитів, залишається сильною Церквою. Вона є живою Церквою, яка в єдності зі своїми пастирями й надалі свідчить віру в теперішніх обставинах. Існує чимало добрих родин, багато молоді, які анґажуються у християнське формування та життя, присутній місіонерський порив та прагнення апостоляту. Там є покликання до священичого та чернечого життя».
Кардинал Паролін зауважив, що очевидно, ця місцева католицька спільнота покликана відповісти на нові виклики, і першочерговим є саме секуляризм, тобто, «втрата відчуття Бога, життя так, ніби Бог не існує в наших суспільствах». І в цьому Церква «повинна бути креативною та відкритою, щоб знаходити нові способи відповідати на ці нові проблеми».
Під час інтерв’ю не оминули увагою й той факт, що Святіший Отець «доторкнеться» до страждань «минулого та сьогодення»: жахіть концтаборів Аушвіц та Біркенау й болю найменших в краківській педіатричній лікарні. «Цікаво, що Папа вже від самого початку, коли приготовлялася ця подорож, бажав цих двох моментів», – зауважив Державний Секретар. Перший має на меті вшанувати пам’ять жертв «людського безумства» та пригадати, що, на жаль, також і сьогодні існують ситуації насильства й знецінення людського життя, ситуації, в яких розпалюється поділи чи застосовується терор задля особистих, економічних чи політичних інтересів.
Натомість, відвідини лікарні є свідченням близькості і співучасті в людському болі. «Папа часто пригадує, що Церква повинна бути близькою, ставати ближньою з тими, які перебувають в умовах страждання», – підкреслив кардинал П’єтро Паролін.
Джерело:
