Як ми вже повідомляли, наприкінці жовтня Папа Франциск відвідає Швецію, де візьме участь в екуменічному лютерансько-католицькому спогадуванні 500-річчя Реформації. У спільному прес-релізі Всесвітня Лютеранська Федерація (ВЛФ) та Папська Рада сприяння єдності між християнами представили заплановані заходи.

У комюніке читаємо, що відзначення, які відбудуться 31 жовтня 2016 р., проходитимуть у два етапи. Вони розпочнуться літургією в катедрі Лунду, а продовжаться громадським заходом на стадіоні Мальме.

«Спільні відзначення Всесвітньої Лютеранської Федерації та Римської Католицької Церкви мають намір підкреслити 50 років безперервного екуменічного діалогу між католиками й лютеранами та плоди, що походять з цієї співпраці. Католицько-лютеранські відзначення будуються на темах подяки, покаяння та заанґажування у спільне свідчення. Метою є виокремити дари Реформації та просити прощення за триваючий поділ між християнами обох традицій», – читаємо у спільній заяві.

Лундська катедра стане місцем, де відбудеться екуменічна літургія, приготована на основі нещодавно виданого католицько-лютеранського літургійного посібника «Спільна молитва», який, у свою чергу, ґрунтується на спільному документі «Від конфлікту до сопричастя». Стадіон в Мальме, який може вмістити до 10 тисяч людей, стане місцем проведення заходів, присвячених свідченню та спільному служінню лютеран і католиків у світі. Зокрема, будуть представлені найважливіші аспекти спільної праці Світової служби ВЛФ та Caritas Internationalis в таких ділянках, як допомога біженцям, сприяння мирові та захист екологічної справедливості.

Заходи в катедральному соборі Лунду та на стадіоні Мальме відбудуться під проводом Глави Католицької Церкви Папи Франциска та Президента і Генерального Секратаря Всесвітньої Лютеранської Федерації єпископа Муніба Юнана та преподобного Мартіна Юнґе. Співорганізаторами є провід Церкви Швеції та католицька дієцезія Стокгольма.

«Коли спільноти ступають на дорогу, що віддаляє від конфліктів, тоді, немов з джерела, випливає сила. Ми заохочувані служити світові у Христі. Спільне спогадування є свідченням любові та надії, що їх всі ми носимо у собі завдяки Божій благодаті», – зазначають провідники ВЛФ Муніб Юнан та Мартін Юнґе. «Зосереджуючись разом на центральному значенні питання Бога та на христоцентричному підході, лютерани й католики зможуть не просто в прагматичний спосіб екуменічно відзначити річницю Реформації, але з глибоким чуттям віри в розп’ятого і воскреслого Христа», – додає кардинал Курт Кох, Президент Папської Ради сприяння єдності християн.

«Ми з нетерпінням чекаємо на цю подію, що збере 10 000 учасників. Провідною думкою, яка лежить в основі заходів на арені Мальме, є якомога краще змалювати процес переходу від конфлікту до сопричастя, зосереджуючись на надії на майбутнє та на спільному служінню світові», – стверджує Антьє Якелен, Глава Церкви Швеції, однієї з найбільших лютеранських Церков, а католицький єпископ Стокгольма Андерс Арбореліус додає: «Це буде нова сторінка в історії, коли Папа Франциск та провід Всесвітньої Лютеранської Федерації разом відвідають Лунд і Мальме, щоб заохотити всіх нас бути витривалими на шляху до єдності християн».

Як ми вже повідомляли, наприкінці жовтня Папа Франциск відвідає Швецію, де візьме участь в екуменічному лютерансько-католицькому спогадуванні 500-річчя Реформації. У спільному прес-релізі Всесвітня Лютеранська Федерація (ВЛФ) та Папська Рада сприяння єдності між християнами представили програму запланованих заходів.

У комюніке читаємо, що відзначення, які відбудуться 31 жовтня 2016 р., проходитимуть у два етапи. Вони розпочнуться літургією в катедрі Лунду, а продовжаться громадським заходом на стадіоні Мальме.

«Спільні відзначення Всесвітньої Лютеранської Федерації та Римської Католицької Церкви мають намір підкреслити 50 років безперервного екуменічного діалогу між католиками й лютеранами та плоди, що походять з цієї співпраці. Католицько-лютеранські відзначення будуються на темах подяки, покаяння та заанґажування у спільне свідчення. Метою є виокремити дари Реформації та просити прощення за триваючий поділ між християнами обох традицій», – читаємо у спільній заяві.

Лундська катедра стане місцем, де відбудеться екуменічна літургія, приготована на основі нещодавно виданого католицько-лютеранського літургійного посібника «Спільна молитва», який, у свою чергу, ґрунтується на спільному документі «Від конфлікту до сопричастя». Стадіон в Мальме, який може вмістити до 10 тисяч людей, стане місцем проведення заходів, присвячених свідченню та спільному служінню лютеран і католиків у світі. Зокрема, будуть представлені найважливіші аспекти спільної праці Світової служби ВЛФ та Caritas Internationalis в таких ділянках, як допомога біженцям, сприяння мирові та захист екологічної справедливості.

Заходи в катедральному соборі Лунду та на стадіоні Мальме відбудуться під проводом Глави Католицької Церкви Папи Франциска та Президента і Генерального Секратаря Всесвітньої Лютеранської Федерації єпископа Муніба Юнана та преподобного Мартіна Юнґе. Співорганізаторами є провід Церкви Швеції та католицька дієцезія Стокгольма.

«Коли спільноти ступають на дорогу, що віддаляє від конфліктів, тоді, немов з джерела, випливає сила. Ми заохочувані служити світові у Христі. Спільне спогадування є свідченням любові та надії, що їх всі ми носимо у собі завдяки Божій благодаті», – зазначають провідники ВЛФ Муніб Юнан та Мартін Юнґе. «Зосереджуючись разом на центральному значенні питання Бога та на христоцентричному підході, лютерани й католики зможуть не просто в прагматичний спосіб екуменічно відзначити річницю Реформації, але з глибоким чуттям віри в розп’ятого і воскреслого Христа», – додає кардинал Курт Кох, Президент Папської Ради сприяння єдності християн.

«Ми з нетерпінням чекаємо на цю подію, що збере 10 000 учасників. Провідною думкою, яка лежить в основі заходів на арені Мальме, є якомога краще змалювати процес переходу від конфлікту до сопричастя, зосереджуючись на надії на майбутнє та на спільному служінню світові», – стверджує Антьє Якелен, Глава Церкви Швеції, однієї з найбільших лютеранських Церков, а католицький єпископ Стокгольма Андерс Арбореліус додає: «Це буде нова сторінка в історії, коли Папа Франциск та провід Всесвітньої Лютеранської Федерації разом відвідають Лунд і Мальме, щоб заохотити всіх нас бути витривалими на шляху до єдності християн».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/12/

«Пам’ятати про моральний та етичний вимір політики», – з таким закликом Католицькі єпископи Сполучених Штатів Америки звернулися до вірних Католицької Церкви у документі під назвою «Формування сумлінь до вірного громадянства». Цей документ, нещодавно опублікований на сайті Єпископської Конференції США, має на меті дати вірним настанови щодо реалізації їхніх прав і обов’язків як учасників демократії. Таке звернення має особливе значення в умовах, коли в країні наближаються президентські вибори, які відбудуться 8 листопада цього року.

Документ складається з трьох частин. У першій частині, що присвячена загальним роздумам про соціальну доктрину Церкви, американські єпископи нагадують своїм вірним, що Сполучені Штати Америки – це нація, основами якої є «життя, свобода і прагнення щастя». Aле «право на життя, – зазначається у документі, – не є повністю захищеним, особливо, коли йдеться про ненароджених дітей, невиліковно хворих, похилих віком та найуразливіших членів американської сім’ї». Іншими важливими цінностями американського суспільства є «свобода й справедливість», але суспільство, за словами єпископів, часто поділене за расою, національністю та економічною спроможністю. Далі йдеться про важливість сім’ї для американського суспільства, про захист бідних, про необхідність побудови безпечнішого, справедливішого та мирного світу. 

У документі єпископи також підкреслюють, що не мають на меті вказувати католикам, за кого голосувати, і що їхня мета полягає в тому, щоб допомогти своїм вірним формувати власне сумління, згідно з Божою істиною.

У другій частині американські єпископи детальніше описують свою позицію щодо основних етичних питань, таких як захист життя, зміцнення миру та економічної справедливості, захист дітей, свобода віровизнання та захист сотворіння. Єпископи підтверджують свою позицію проти абортів і наголошують на тому, що жінкам, які мають важку вагітність, потрібно надати «необхідну підтримку для того, щоб вони могли прийняти рішення на користь життя». Іншими явищами, проти яких виступають американські єпископи в цій заяві, є євтаназія, яку вони називають підтриманим самогубством, експерименти з людськими ембріонами, смертна кара й непоміркована участь в міжнародних війнах.

Важливим пунктом другого розділу є також «захист фундаментальної концепції подружжя як вірної і нерозривної злуки між жінкою і чоловіком, що є центральним інститутом суспільства». Далі йдеться про необхідність «глобальних міграційних реформ», які б забезпечували іммігрантам шлях до набуття громадянства, «запобігаючи розриву подружжя, гарантуючи цілісність границь, у пошані до правової Держави і вирішуючи проблеми, які породжують еміграцію в країнах походження».

Щодо боротьби з бідністю, Єпископська Конференція США зазначає, що необхідно гарантувати громадянам гідну працю, справедливу заробітну плату й відповідну підтримку найбільш уразливим верствам населення. Важливо також забезпечити всім медичне обслуговування. Єпископи виступають проти «політик, які відображають ворожість стосовно іммігрантів, релігійний фанатизм та інші форми несправедливої дискримінації».

На завершення, в трьох останніх пунктах документу, єпископи США звертаються до сімей, до економічних структур і до уряду, щоб вони «боролися з бідністю, прагнули спільного добра і шанували Боже творіння, в повній пошані до людей, до їхніх прав та до їхніх релігійних переконань». Наголошується також, що потрібно встановити й дотримуватися «моральних меж» у використанні збройних сил, аналізуючи мету й кошти, а особливо людські втрати. Єпископи закликають шукати «відповідальне та ефективне вирішення для того, щоб зупинити переслідування християн та інших релігійних меншин на Близькому Сході». Документ закінчується закликом до всього світу, щоб усі «шукали миру й оберігали людство».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/09/

«Пам’ятати про моральний та етичний вимір політики», – з таким закликом Католицькі єпископи Сполучених Штатів Америки звернулися до вірних Католицької Церкви у документі під назвою «Формування сумлінь до вірного громадянства». Цей документ, нещодавно опублікований на сайті Єпископської Конференції США, має на меті дати вірним настанови щодо реалізації їхніх прав і обов’язків як учасників демократії. Таке звернення має особливе значення в умовах, коли в країні наближаються президентські вибори, які відбудуться 8 листопада цього року.

Документ складається з трьох частин. У першій частині, що присвячена загальним роздумам про соціальну доктрину Церкви, американські єпископи нагадують своїм вірним, що Сполучені Штати Америки – це нація, основами якої є «життя, свобода і прагнення щастя». Aле «право на життя, – зазначається у документі, – не є повністю захищеним, особливо, коли йдеться про ненароджених дітей, невиліковно хворих, похилих віком та найуразливіших членів американської сім’ї». Іншими важливими цінностями американського суспільства є «свобода й справедливість», але суспільство, за словами єпископів, часто поділене за расою, національністю та економічною спроможністю. Далі йдеться про важливість сім’ї для американського суспільства, про захист бідних, про необхідність побудови безпечнішого, справедливішого та мирного світу. 

У документі єпископи також підкреслюють, що не мають на меті вказувати католикам, за кого голосувати, і що їхня мета полягає в тому, щоб допомогти своїм вірним формувати власне сумління, згідно з Божою істиною.

У другій частині американські єпископи детальніше описують свою позицію щодо основних етичних питань, таких як захист життя, зміцнення миру та економічної справедливості, захист дітей, свобода віровизнання та захист сотворіння. Єпископи підтверджують свою позицію проти абортів і наголошують на тому, що жінкам, які мають важку вагітність, потрібно надати «необхідну підтримку для того, щоб вони могли прийняти рішення на користь життя». Іншими явищами, проти яких виступають американські єпископи в цій заяві, є євтаназія, яку вони називають підтриманим самогубством, експерименти з людськими ембріонами, смертна кара й непоміркована участь в міжнародних війнах.

Важливим пунктом другого розділу є також «захист фундаментальної концепції подружжя як вірної і нерозривної злуки між жінкою і чоловіком, що є центральним інститутом суспільства». Далі йдеться про необхідність «глобальних міграційних реформ», які б забезпечували іммігрантам шлях до набуття громадянства, «запобігаючи розриву подружжя, гарантуючи цілісність границь, у пошані до правової Держави і вирішуючи проблеми, які породжують еміграцію в країнах походження».

Щодо боротьби з бідністю, Єпископська Конференція США зазначає, що необхідно гарантувати громадянам гідну працю, справедливу заробітну плату й відповідну підтримку найбільш уразливим верствам населення. Важливо також забезпечити всім медичне обслуговування. Єпископи виступають проти «політик, які відображають ворожість стосовно іммігрантів, релігійний фанатизм та інші форми несправедливої дискримінації».

На завершення, в трьох останніх пунктах документу, єпископи США звертаються до сімей, до економічних структур і до уряду, щоб вони «боролися з бідністю, прагнули спільного добра і шанували Боже творіння, в повній пошані до людей, до їхніх прав та до їхніх релігійних переконань». Наголошується також, що потрібно встановити й дотримуватися «моральних меж» у використанні збройних сил, аналізуючи мету й кошти, а особливо людські втрати. Єпископи закликають шукати «відповідальне та ефективне вирішення для того, щоб зупинити переслідування християн та інших релігійних меншин на Близькому Сході». Документ закінчується закликом до всього світу, щоб усі «шукали миру й оберігали людство».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/09/

«Пам’ятати про моральний та етичний вимір політики», – з таким закликом Католицькі єпископи Сполучених Штатів Америки звернулися до вірних Католицької Церкви у документі під назвою «Формування сумлінь до вірного громадянства». Цей документ, нещодавно опублікований на сайті Єпископської Конференції США, має на меті дати вірним настанови щодо реалізації їхніх прав і обов’язків як учасників демократії. Таке звернення має особливе значення в умовах, коли в країні наближаються президентські вибори, які відбудуться 8 листопада цього року.

Документ складається з трьох частин. У першій частині, що присвячена загальним роздумам про соціальну доктрину Церкви, американські єпископи нагадують своїм вірним, що Сполучені Штати Америки – це нація, основами якої є «життя, свобода і прагнення щастя». Aле «право на життя, – зазначається у документі, – не є повністю захищеним, особливо, коли йдеться про ненароджених дітей, невиліковно хворих, похилих віком та найуразливіших членів американської сім’ї». Іншими важливими цінностями американського суспільства є «свобода й справедливість», але суспільство, за словами єпископів, часто поділене за расою, національністю та економічною спроможністю. Далі йдеться про важливість сім’ї для американського суспільства, про захист бідних, про необхідність побудови безпечнішого, справедливішого та мирного світу. 

У документі єпископи також підкреслюють, що не мають на меті вказувати католикам, за кого голосувати, і що їхня мета полягає в тому, щоб допомогти своїм вірним формувати власне сумління, згідно з Божою істиною.

У другій частині американські єпископи детальніше описують свою позицію щодо основних етичних питань, таких як захист життя, зміцнення миру та економічної справедливості, захист дітей, свобода віровизнання та захист сотворіння. Єпископи підтверджують свою позицію проти абортів і наголошують на тому, що жінкам, які мають важку вагітність, потрібно надати «необхідну підтримку для того, щоб вони могли прийняти рішення на користь життя». Іншими явищами, проти яких виступають американські єпископи в цій заяві, є євтаназія, яку вони називають підтриманим самогубством, експерименти з людськими ембріонами, смертна кара й непоміркована участь в міжнародних війнах.

Важливим пунктом другого розділу є також «захист фундаментальної концепції подружжя як вірної і нерозривної злуки між жінкою і чоловіком, що є центральним інститутом суспільства». Далі йдеться про необхідність «глобальних міграційних реформ», які б забезпечували іммігрантам шлях до набуття громадянства, «запобігаючи розриву подружжя, гарантуючи цілісність границь, у пошані до правової Держави і вирішуючи проблеми, які породжують еміграцію в країнах походження».

Щодо боротьби з бідністю, Єпископська Конференція США зазначає, що необхідно гарантувати громадянам гідну працю, справедливу заробітну плату й відповідну підтримку найбільш уразливим верствам населення. Важливо також забезпечити всім медичне обслуговування. Єпископи виступають проти «політик, які відображають ворожість стосовно іммігрантів, релігійний фанатизм та інші форми несправедливої дискримінації».

На завершення, в трьох останніх пунктах документу, єпископи США звертаються до сімей, до економічних структур і до уряду, щоб вони «боролися з бідністю, прагнули спільного добра і шанували Боже творіння, в повній пошані до людей, до їхніх прав та до їхніх релігійних переконань». Наголошується також, що потрібно встановити й дотримуватися «моральних меж» у використанні збройних сил, аналізуючи мету й кошти, а особливо людські втрати. Єпископи закликають шукати «відповідальне та ефективне вирішення для того, щоб зупинити переслідування християн та інших релігійних меншин на Близькому Сході». Документ закінчується закликом до всього світу, щоб усі «шукали миру й оберігали людство».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/09/

«Пам’ятати про моральний та етичний вимір політики», – з таким закликом Католицькі єпископи Сполучених Штатів Америки звернулися до вірних Католицької Церкви у документі під назвою «Формування сумлінь до вірного громадянства». Цей документ, нещодавно опублікований на сайті Єпископської Конференції США, має на меті дати вірним настанови щодо реалізації їхніх прав і обов’язків як учасників демократії. Таке звернення має особливе значення в умовах, коли в країні наближаються президентські вибори, які відбудуться 8 листопада цього року.

Документ складається з трьох частин. У першій частині, що присвячена загальним роздумам про соціальну доктрину Церкви, американські єпископи нагадують своїм вірним, що Сполучені Штати Америки – це нація, основами якої є «життя, свобода і прагнення щастя». Aле «право на життя, – зазначається у документі, – не є повністю захищеним, особливо, коли йдеться про ненароджених дітей, невиліковно хворих, похилих віком та найуразливіших членів американської сім’ї». Іншими важливими цінностями американського суспільства є «свобода й справедливість», але суспільство, за словами єпископів, часто поділене за расою, національністю та економічною спроможністю. Далі йдеться про важливість сім’ї для американського суспільства, про захист бідних, про необхідність побудови безпечнішого, справедливішого та мирного світу. 

У документі єпископи також підкреслюють, що не мають на меті вказувати католикам, за кого голосувати, і що їхня мета полягає в тому, щоб допомогти своїм вірним формувати власне сумління, згідно з Божою істиною.

У другій частині американські єпископи детальніше описують свою позицію щодо основних етичних питань, таких як захист життя, зміцнення миру та економічної справедливості, захист дітей, свобода віровизнання та захист сотворіння. Єпископи підтверджують свою позицію проти абортів і наголошують на тому, що жінкам, які мають важку вагітність, потрібно надати «необхідну підтримку для того, щоб вони могли прийняти рішення на користь життя». Іншими явищами, проти яких виступають американські єпископи в цій заяві, є євтаназія, яку вони називають підтриманим самогубством, експерименти з людськими ембріонами, смертна кара й непоміркована участь в міжнародних війнах.

Важливим пунктом другого розділу є також «захист фундаментальної концепції подружжя як вірної і нерозривної злуки між жінкою і чоловіком, що є центральним інститутом суспільства». Далі йдеться про необхідність «глобальних міграційних реформ», які б забезпечували іммігрантам шлях до набуття громадянства, «запобігаючи розриву подружжя, гарантуючи цілісність границь, у пошані до правової Держави і вирішуючи проблеми, які породжують еміграцію в країнах походження».

Щодо боротьби з бідністю, Єпископська Конференція США зазначає, що необхідно гарантувати громадянам гідну працю, справедливу заробітну плату й відповідну підтримку найбільш уразливим верствам населення. Важливо також забезпечити всім медичне обслуговування. Єпископи виступають проти «політик, які відображають ворожість стосовно іммігрантів, релігійний фанатизм та інші форми несправедливої дискримінації».

На завершення, в трьох останніх пунктах документу, єпископи США звертаються до сімей, до економічних структур і до уряду, щоб вони «боролися з бідністю, прагнули спільного добра і шанували Боже творіння, в повній пошані до людей, до їхніх прав та до їхніх релігійних переконань». Наголошується також, що потрібно встановити й дотримуватися «моральних меж» у використанні збройних сил, аналізуючи мету й кошти, а особливо людські втрати. Єпископи закликають шукати «відповідальне та ефективне вирішення для того, щоб зупинити переслідування християн та інших релігійних меншин на Близькому Сході». Документ закінчується закликом до всього світу, щоб усі «шукали миру й оберігали людство».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/news/2016/08/09/

 У неділю, 24 липня 2016 р., Святу Літургію в каплиці Благовіщення Радіо Ватикану очолив та виголосив проповідь о. Йоан Школик, ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні, у співслужінні з представниками цієї провінції, що беруть участь в Генеральній Капітулі Чину о. Пантелеймоном Саламахою, Корнилієм Яремаком і Сергієм Крутовським.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

 У неділю, 24 липня 2016 р., Святу Літургію в каплиці Благовіщення Радіо Ватикану очолив та виголосив проповідь о. Йоан Школик, ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні, у співслужінні з представниками цієї провінції, що беруть участь в Генеральній Капітулі Чину о. Пантелеймоном Саламахою, Корнилієм Яремаком і Сергієм Крутовським.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

 У неділю, 24 липня 2016 р., Святу Літургію в каплиці Благовіщення Радіо Ватикану очолив та виголосив проповідь о. Йоан Школик, ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні, у співслужінні з представниками цієї провінції, що беруть участь в Генеральній Капітулі Чину о. Пантелеймоном Саламахою, Корнилієм Яремаком і Сергієм Крутовським.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

 У неділю, 24 липня 2016 р., Святу Літургію в каплиці Благовіщення Радіо Ватикану очолив та виголосив проповідь о. Йоан Школик, ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні, у співслужінні з представниками цієї провінції, що беруть участь в Генеральній Капітулі Чину о. Пантелеймоном Саламахою, Корнилієм Яремаком і Сергієм Крутовським.

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/

20 липня 2016 р. в Польщі почалися так звані «Дні в дієцезіях», що випереджують Всесвітній День Молоді. Юнаки та дівчата з усіх куточків світу прибули в різні польські дієцезії (крім краківської), які в ці дні мають символічні біблійні назви: Витанія, Галилея, Генізарет та інші.

Програма «Днів в єпархіях» дуже насичена. В них входять і молитви, і подорожі, і діла милосердя, і спілкування з молоддю з інших країн. 25 липня молодь вирушить до Кракова, щоб взяти участь в центральних подіях.

До речі, згідно із статистикою поданою італійським католицьким часописом «Avvenire», українська делегація входить у список однієї з десяти найчисленніших на Світовому дні Молоді в Кракові.

А ось які враження Романа Демуша, якими він поділився у Фейсбуку: «Нас тут чекають!!! Гостинність поляків дуже вражає! Це і є живе правдиве християнство, бо діла милосердя досвід чує тут кожен, хто чогось потребує. «Дні в дієцезіях» проходять на дуже серйозному рівні: програма насичена, цікава, історично-культурна і дозвільницько-відпочинкова з поєднанням духовності».

У кожному регіоні Польщі проведено вечірнє «Свято Народів», що відбувалось у храмах, спортивних залах, на шкільних майданчиках, яке збирало не тільки учасників ВДМ, але й сім’ї, які їх приймають.

Під час «Свята Молоді» в Лодзі, Олександра Бабчинська з України, сказала: «До Польщі я приїхала з Кам’янця-Подільського, це місто на заході України. Я дуже хотіла приїхати  на Світовий День Молоді, щоб шукати Ісуса. Шукати Його серед моїх однолітків. Я би хотіла під час молитви знайти шлях до поєднання між людьми».

Джерело:  http://uk.radiovaticana.va/