1-2 серпня 2017 р., в Боронявському монастирі відбулося урочисте відзначення 400-літнього ювілею Василіянського Чину Св. Йосафата, в рамках відпустових святкувань празника Св. Пророка Іллі.

• З цієї нагоди в монастирі теж відбулася презентація історичної праці «Світильник віри: історія Боронявського монастиря на тлі епох», яку провів сам автор – п. Володимир Мороз.
• Центральні богослужіння цих святкуваннь очолили два єпископи: Кир Ніл Лущак ЧБМ – єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії та Кир Василій Тучапець ЧСВВ – Екзарх Харківський.
• Під час Архієрейської Літургії, відбулися пресвітерські свячення уродженця с. Бороняви, диякона-василіянина Еммануїла Олександра Хмари.

1-2 серпня 2017 р., в Боронявському монастирі відбулося урочисте відзначення 400-літнього ювілею Василіянського Чину Св. Йосафата, в рамках відпустових святкувань празника Св. Пророка Іллі.

• З цієї нагоди в монастирі теж відбулася презентація історичної праці «Світильник віри: історія Боронявського монастиря на тлі епох», яку провів сам автор – п. Володимир Мороз.
• Центральні богослужіння цих святкуваннь очолили два єпископи: Кир Ніл Лущак ЧБМ – єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії та Кир Василій Тучапець ЧСВВ – Екзарх Харківський.
• Під час Архієрейської Літургії, відбулися пресвітерські свячення уродженця с. Бороняви, диякона-василіянина Еммануїла Олександра Хмари.

1-2 серпня 2017 р., в Боронявському монастирі відбулося урочисте відзначення 400-літнього ювілею Василіянського Чину Св. Йосафата, в рамках відпустових святкувань празника Св. Пророка Іллі.

• З цієї нагоди в монастирі теж відбулася презентація історичної праці «Світильник віри: історія Боронявського монастиря на тлі епох», яку провів сам автор – п. Володимир Мороз.
• Центральні богослужіння цих святкуваннь очолили два єпископи: Кир Ніл Лущак ЧБМ – єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії та Кир Василій Тучапець ЧСВВ – Екзарх Харківський.
• Під час Архієрейської Літургії, відбулися пресвітерські свячення уродженця с. Бороняви, диякона-василіянина Еммануїла Олександра Хмари.

Митрополит Йосиф Велямин Рутський, який прийшов на світ у маєтку Рута під Новгородком 1574 р. – видатна постать в історії Білорусі та Унійної Церкви: письменник-полеміст, філософ, педагог, богослов, засновник Василіянського Чину. Його називали Атлантом Унії.

Митрополит Йосиф Велямин Рутський, який прийшов на світ у маєтку Рута під Новгородком 1574 р. – видатна постать в історії Білорусі та Унійної Церкви: письменник-полеміст, філософ, педагог, богослов, засновник Василіянського Чину. Його називали Атлантом Унії.

У неділю 30 липня 1617 року, за григоріанським календарем (20 липня ‒ за юліанським календарем), розпочалась у селі Новгородовичі (Білорусь) перша Генеральна капітула, яка дала почин нинішньому Василіянському Чинові Святого Йосафата. Різниця між обидвома календарями тоді становила 10 днів, за юліанським календарем було це 20 липня – свято пророка Іллі, якого митрополит Йосиф Велямин Рутський називав «первоначальником нашого Чину», бо таким вважали святого Іллю монахи кармеліти, з якими він приятелював перед вступом до монастиря Пресвятої Тройці у Вільні (сучасний Вільнюс). Рутський навіть робив заходи, щоб саме отцям кармелітам було доручене відновлення чернецтва у Київській митрополії, бо вони своїм стилем життя були серед усіх Чинів Західної Церкви найбільше подібними до східних монахів. Щоправда, цей задум не вдалося здійснити.

У неділю 30 липня 1617 року, за григоріанським календарем (20 липня ‒ за юліанським календарем), розпочалась у селі Новгородовичі (Білорусь) перша Генеральна капітула, яка дала почин нинішньому Василіянському Чинові Святого Йосафата. Різниця між обидвома календарями тоді становила 10 днів, за юліанським календарем було це 20 липня – свято пророка Іллі, якого митрополит Йосиф Велямин Рутський називав «первоначальником нашого Чину», бо таким вважали святого Іллю монахи кармеліти, з якими він приятелював перед вступом до монастиря Пресвятої Тройці у Вільні (сучасний Вільнюс). Рутський навіть робив заходи, щоб саме отцям кармелітам було доручене відновлення чернецтва у Київській митрополії, бо вони своїм стилем життя були серед усіх Чинів Західної Церкви найбільше подібними до східних монахів. Щоправда, цей задум не вдалося здійснити.

29 липня 2017 р., між селами Рокосово-Крива, поблизу м. Хуста, Закарпатської обл., відбулося посвячення меморіального комплексу о. Йосифу Завадяку ЧСВВ, встановленого за ініціативою та стараннями вислуженого Протоігумена Василіянської Провінції Св. Миколая в Україні о. Павла Райчинця ЧСВВ. Посвячення памʼятника здійснили Преосвященні Владики Кир Ніл Лущак ЧБМ – єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії та Кир Василій Тучапець ЧСВВ – Екзарх Харківський.

29 липня 2017 р., між селами Рокосово-Крива, поблизу м. Хуста, Закарпатської обл., відбулося посвячення меморіального комплексу о. Йосифу Завадяку ЧСВВ, встановленого за ініціативою та стараннями вислуженого Протоігумена Василіянської Провінції Св. Миколая в Україні о. Павла Райчинця ЧСВВ. Посвячення памʼятника здійснили Преосвященні Владики Кир Ніл Лущак ЧБМ – єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії та Кир Василій Тучапець ЧСВВ – Екзарх Харківський.

29 липня 2017 р., між селами Рокосово-Крива, поблизу м. Хуста, Закарпатської обл., відбулося посвячення меморіального комплексу о. Йосифу Завадяку ЧСВВ, встановленого за ініціативою та стараннями вислуженого Протоігумена Василіянської Провінції Св. Миколая в Україні о. Павла Райчинця ЧСВВ. Посвячення памʼятника здійснили Преосвященні Владики Кир Ніл Лущак ЧБМ – єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії та Кир Василій Тучапець ЧСВВ – Екзарх Харківський.