
У неділю 30 липня 1617 року, за григоріанським календарем (20 липня ‒ за юліанським календарем), розпочалась у селі Новгородовичі (Білорусь) перша Генеральна капітула, яка дала почин нинішньому Василіянському Чинові Святого Йосафата. Різниця між обидвома календарями тоді становила 10 днів, за юліанським календарем було це 20 липня – свято пророка Іллі, якого митрополит Йосиф Велямин Рутський називав «первоначальником нашого Чину», бо таким вважали святого Іллю монахи кармеліти, з якими він приятелював перед вступом до монастиря Пресвятої Тройці у Вільні (сучасний Вільнюс). Рутський навіть робив заходи, щоб саме отцям кармелітам було доручене відновлення чернецтва у Київській митрополії, бо вони своїм стилем життя були серед усіх Чинів Західної Церкви найбільше подібними до східних монахів. Щоправда, цей задум не вдалося здійснити.