(Уривок з книги Йосифа Рацінґера – Венедикта XVI «Ісус з Назарету – дитячі роки Ісуса»)
Ми повинні запитати з усією серйозністю: чи те, про що нам розповідають євангелисти Матей і Лука по-різному і від різних передань про спричинене Духом зачаття Ісуса з Діви Марії є історичною дійсністю, реальною історичною подією, чи це побожна легенда, яка у свій спосіб хоче висловити і витлумачити таїнство Ісуса?
(Уривок з книги Йосифа Рацінґера – Венедикта XVI «Ісус з Назарету – дитячі роки Ісуса»)
Ми повинні запитати з усією серйозністю: чи те, про що нам розповідають євангелисти Матей і Лука по-різному і від різних передань про спричинене Духом зачаття Ісуса з Діви Марії є історичною дійсністю, реальною історичною подією, чи це побожна легенда, яка у свій спосіб хоче висловити і витлумачити таїнство Ісуса?
«Ісус прийшов до людей у місце, що вважалося осідком Бога – у храм. Бог прийшов у людському тілі, щоб дати людині життя вічне, щоб принести їй воду живу. Але ті, котрі вважали себе служителями храму Господнього й учителями людей, не пізнали свого Господа, якому вони служили і про якого вони вчили … ».
ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ІВАНА: 7, 37-52; 8, 12.
«Ісус прийшов до людей у місце, що вважалося осідком Бога – у храм. Бог прийшов у людському тілі, щоб дати людині життя вічне, щоб принести їй воду живу. Але ті, котрі вважали себе служителями храму Господнього й учителями людей, не пізнали свого Господа, якому вони служили і про якого вони вчили … ».
ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ІВАНА: 7, 37-52; 8, 12.
«Ісус прийшов до людей у місце, що вважалося осідком Бога – у храм. Бог прийшов у людському тілі, щоб дати людині життя вічне, щоб принести їй воду живу. Але ті, котрі вважали себе служителями храму Господнього й учителями людей, не пізнали свого Господа, якому вони служили і про якого вони вчили … ».
ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ІВАНА: 7, 37-52; 8, 12.
В даному літургійному читанні Євангелія, поєднана радість учнів із-за Христового Вознесіння і «слава єдності», яку Син має з Отцем, із соборним навчанням у Символі віри Отців Нікейського собору «ясно визнавати одноістотного й споконвічного Сина Божого», засвідчуючи тим самим Божу опіку над ними, освячення у правді, єдність між віруючими і з Христом у Пресвятій Тройці.
ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ІВАНА: 17, 1-13
В даному літургійному читанні Євангелія, поєднана радість учнів із-за Христового Вознесіння і «слава єдності», яку Син має з Отцем, із соборним навчанням у Символі віри Отців Нікейського собору «ясно визнавати одноістотного й споконвічного Сина Божого», засвідчуючи тим самим Божу опіку над ними, освячення у правді, єдність між віруючими і з Христом у Пресвятій Тройці.
ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ІВАНА: 17, 1-13
В даному літургійному читанні Євангелія, поєднана радість учнів із-за Христового Вознесіння і «слава єдності», яку Син має з Отцем, із соборним навчанням у Символі віри Отців Нікейського собору «ясно визнавати одноістотного й споконвічного Сина Божого», засвідчуючи тим самим Божу опіку над ними, освячення у правді, єдність між віруючими і з Христом у Пресвятій Тройці.
ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ІВАНА: 17, 1-13
«Євангелист Лука хоче, щоб його читачі бачили, що воскресіння є дійсне та реальне, а Божий план далі продовжується. Цей план та обіцянка тепер реалізуються в новій спільноті, яку Бог сформував з учнів, які походять з усіх народів. Ця нова спільнота повинна „озброїтися” усім необхідним щоб завершити завдання до того часу, коли сповнення обітниці відбудеться в часі Парусії Христа».
ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ЛУКИ: 24, 36-53
«Євангелист Лука хоче, щоб його читачі бачили, що воскресіння є дійсне та реальне, а Божий план далі продовжується. Цей план та обіцянка тепер реалізуються в новій спільноті, яку Бог сформував з учнів, які походять з усіх народів. Ця нова спільнота повинна „озброїтися” усім необхідним щоб завершити завдання до того часу, коли сповнення обітниці відбудеться в часі Парусії Христа».
ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ЛУКИ: 24, 36-53
