В Українській Греко-Католицькій Церкві, рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, у відповідь на заклик Святішого Отця Франциска, Папи Римського, започатковано Надзвичайний ювілейний рік Божого милосердя. Він триватиме від 8 грудня 2015 року до 26 листопада 2016 року Божого. У визначених храмах по всій Україні буде проведено Молебний чин відкривання дверей, текст якого публікуємо.
В Українській Греко-Католицькій Церкві, рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, у відповідь на заклик Святішого Отця Франциска, Папи Римського, започатковано Надзвичайний ювілейний рік Божого милосердя. Він триватиме від 8 грудня 2015 року до 26 листопада 2016 року Божого. У визначених храмах по всій Україні буде проведено Молебний чин відкривання дверей, текст якого публікуємо.
В Українській Греко-Католицькій Церкві, рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, у відповідь на заклик Святішого Отця Франциска, Папи Римського, започатковано Надзвичайний ювілейний рік Божого милосердя. Він триватиме від 8 грудня 2015 року до 26 листопада 2016 року Божого. У визначених храмах по всій Україні буде проведено Молебний чин відкривання дверей, текст якого публікуємо.
Іконостас (з грецької εἰκον– ікона, στασις – місце стояння) — це вівтарна перегородка з розміщеними в певному порядку на ній іконами.
Вечірня – це дочка Святої Літургії. Самостійною відправою вона стала тоді, коли Службу Божу перенесено з вечірніх годин на ранішні. Тут вона прийняла у спадок всі молитовні надбання перших сторіч християнства.
Церковний рік (Індикт) у Східній Церкві починається: 1 вересня — за Григоріанським календарем, 14 вересня – за Юліанським. Повний релігійний рік триває від 14 вересня (1 вересня) до 13 вересня (31 серпня).
Монастирське богослужіння, в таких центрах монашества, як Єгипет, Фіваїда, Палестина, Месопотамія, Сирія і Кападокія, було не так літургійним обрядом, як спільними роздумами над Святим Письмом.
«Спочатку літургія не була частиною монашого життя. Навіть звершення Євхаристії не займало в ньому особливого місця. Літургійне життя було справою духовенства, а не монахів. Завданням монаха була безнастанна молитва. Це було його «Діло Боже», його правило, поєднане з постом, чуванням, фізичною працею, покаянням серця і безмовністю» (Ф. Вульф).
Монастирське богослужіння, в таких центрах монашества, як Єгипет, Фіваїда, Палестина, Месопотамія, Сирія і Кападокія, було не так літургійним обрядом, як спільними роздумами над Святим Письмом.
«Спочатку літургія не була частиною монашого життя. Навіть звершення Євхаристії не займало в ньому особливого місця. Літургійне життя було справою духовенства, а не монахів. Завданням монаха була безнастанна молитва. Це було його «Діло Боже», його правило, поєднане з постом, чуванням, фізичною працею, покаянням серця і безмовністю» (Ф. Вульф).
Монастирське богослужіння, в таких центрах монашества, як Єгипет, Фіваїда, Палестина, Месопотамія, Сирія і Кападокія, було не так літургійним обрядом, як спільними роздумами над Святим Письмом.
«Спочатку літургія не була частиною монашого життя. Навіть звершення Євхаристії не займало в ньому особливого місця. Літургійне життя було справою духовенства, а не монахів. Завданням монаха була безнастанна молитва. Це було його «Діло Боже», його правило, поєднане з постом, чуванням, фізичною працею, покаянням серця і безмовністю» (Ф. Вульф).
Монастирське богослужіння, в таких центрах монашества, як Єгипет, Фіваїда, Палестина, Месопотамія, Сирія і Кападокія, було не так літургійним обрядом, як спільними роздумами над Святим Письмом.
«Спочатку літургія не була частиною монашого життя. Навіть звершення Євхаристії не займало в ньому особливого місця. Літургійне життя було справою духовенства, а не монахів. Завданням монаха була безнастанна молитва. Це було його «Діло Боже», його правило, поєднане з постом, чуванням, фізичною працею, покаянням серця і безмовністю» (Ф. Вульф).
