В навчанні Церкви, в особливий спосіб, звертається увагу на те, що Різдво, це не просто подія з життя Ісуса Христа. Різдво Христове – це таїнство, у якому ми покликані брати живу участь (Пор. ККЦ, 512-521).

Христос прожив Своє життя не для Себе, а для нас, від Свого Втілення задля нас і нашого спасіння, аж до смерті за наші гріхи і Воскресіння. Усе, що пережив Христос, Він учинив для того, щоб ми могли це пережити в ньому і щоб Він це переживав у нас. Своїм Втіленням, Син Божий з’єднався з кожною людиною. Тому, свято Різдва пригадує нам, що ми покликані чимраз більше ставати одним цілим з Ісусом. Своїм народженням, він дав нам можливість брати участь у всьому тому, що сам пережив задля нас у людському тілі. Ставши взірцем нашого земного життя, Він постійно закликає нас продовжувати і доповняти у своєму житті ті стани і таїнства, які сам пережив (Пор. ККЦ, 519-521).

З цього виникає, що святкування празника Різдва Христового, це не звичайне згадування історичної події релігійного змісту. Свято Різдва, це божественна сфера, у яку ми покликані заглибитись і утаємничитись. Ми покликані доповнити у своєму житті таїнство Різдва − наново народитися для Христа.

У віфлеємському вертепі, який є символом цілковитого поєднання Бога і людини, відбувся обмін: Бог, прийнявши тіло і душу, ставши Людиною, обдарував кожну людину своїм Божеством (Пор. ККЦ, 526).

Щиросердечно вітаю усіх Вас з цією величною подією і бажаю в повноті почерпнути Божої Благодаті з таїнства Різдва Христового.

Нехай Господь, який зволив прийняти людську природу, дасть нам пізнати і переосмислити, для чого ми народилися у цьому світі і яким повинно бути наше християнське життя, а свято Різдва Христового, наче віфлеємська зірка, нехай освітлює нас, вказуючи, куди нам прямувати, щоб осягнути остаточну ціль − наше вічне щастя з Богом.

З найщирішими різдвяними побажаннями,

о. Павло Райчинець ЧСВВ

Протоігумен

06.01.2012 р. Б.

Малий Березний

Уряди в Провінції Св. Миколая

по

Редакція сайту

-

16.03.2012

0

ПРОТОІГУМЕН ПРОВІНЦІЇ

Високопреподобний Отець Франціск Онисько ЧСВВ

(БІОГРАФІЯ)

(Перша каденція – від 11.02.2020. Друга каденція – від 20.02.2024)

e-mail: protoegumeno.sn.ua@gmail.com

**********

Провінційний Вікарій

Впр. о. Кипріян Зейкан ЧСВВ

(від 20.02.2024)

**********

Провінційний Радник

Впр. о. Андрій Белеканич ЧСВВ

(від 20.02.2024)

**********

Провінційний Економ

Провінційний Секретар

Впр. о. Еммануїл Хмара ЧСВВ

Економ (від 10.03.2020)

Секретар (від 04.08.2022)

e-mail: emmanuik_khmara@i.ua

*******

Вчитель новиків (Маґістер Новіціяту)

о. Кипріян Зейкан ЧСВВ – Вчитель новиків (Маґістер Новіціяту)

БОРОНЯВСЬКИЙ МОНАСТИР – ОСІДОК НОВІЦІЯТУ

тел.: +380 (97) 812-18-70

e-mail: bohdanosbm@ukr.net

*******

Відповідальний за чернече формування у Провінції

о. … ЧСВВ

*******

Референт у справах захисту неповнолітніх та вразливих осіб від сексуальних зловживань

з боку членів і співробітників Чину на рівні Провінції

о. Полікарп Погоріляк ЧСВВ

e-mail: mychajlop@ukr.net

*******

НАСТОЯТЕЛІ МОНАСТИРІВ

Настоятель Боронявського Монастиря

Впр. о. Еміліян Гавей ЧСВВ

**********

Ігумен Імстичівського Монастиря

Впр. о. Полікарп Погоріляк ЧСВВ

**********

Настоятель Мукачівського Монастиря

Впр. о. Лука Буняк ЧСВВ

(від 12.10.2022)

**********

Різдвяне звернення Протоігумена Провінції Св. Миколая

по

Редакція сайту

-

04.01.2013

0

Христос Народився!

Високопреподобні Отці, Преподобні Брати!

Дорогі Брати і Сестри у Христі!

продовжувати

Великоднє звернення Протоігумена Провінції Святого Миколая – 2015 р.

по

Редакція сайту

-

12.04.2015

0

Високопреподобні Отці і Брати!

Дорогі Брати і Сестри у Христі!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

В Євангелії розповідається, що один з учнів Ісуса, поховав Його після смерті на хресті, у своїй гробниці, яку висік в скелі (Пор. Мт. 27, 60). Саме в цій гробниці, яка мала бути для того учня місцем його особистого поховання, Ісус воскрес із мертвих.

В житті кожного з нас є така своя «гробниця», в якій нам неодноразово доводиться бути морально і духовно похованими. Це місце, де ми опиняємося від будь-якого життєвого краху, від невдач і розчарувань, зневіри, непевності та страху.

Для декого така гробниця стає постійним домом. Людина опиняється там передчасно із-за внутрішнього вмирання, яке, з невеликими перервами, триває аж до фізичної смерті.

Вглиблюючись цього року у таїнство Воскресіння Христового, звернімо увагу на приклад того учня – Йосифа з Ариматеї, який поховав Ісуса у своїй гробниці.

«Поховаймо» і ми у своїх «гробницях» Ісуса, щоб Він там воскрес.

У вчинку Йосифа з Ариматеї, який зняв тіло Ісуса з хреста, обвив його плащаницею та поклав у своїй новій гробниці, показане завдання кожного християнина. У своїй немічній людській природі, ми повинні «поховати» Ісуса, який помер за кожного з нас. Христос був розпʼятий і помер для того, щоб бути похованим в нас і там воскреснути з мертвих.

Тому подивімося уважно, де в нашому житті Христос страждає і де Він розпʼятий. Відшукаймо те місце в нашому житті, де Ісус помер на хресті. У кожного з нас є така Голгофа і завданням кожного є зняти Ісуса з хреста, обвити Його у плащаницю і поховати у своїй гробниці, хоч можливо вона стала нашим домом.

Цей вчинок є християнською таємницею. Для кожної людини він означає різні дії і кожен сам повинен зрозуміти, що саме від нього чекає Бог. Це можуть бути вчинки, як по відношенню до ближніх, так і по відношенню до самого себе. Але головне завдання в них подібне:

«Поховати Ісуса у своїй гробниці» – це вчинок, який означає «зробити те, що потребує від нас Бог у цьому світі, незважаючи на те, що наша людська природа грішна і смертна».

«Поховати Ісуса в собі» – це може означати «відмовитись від своєї смерті, в різних її проявах» і віддати її Богові.

«Поховати Ісуса у своїй смертній природі» – може означати «перестати боятися зруйнування і почати творити в собі щось добре і досконале».

Вчинок Йосифа з Ариматеї можна також пояснити словами Святого Григорія Богослова: «Поховаймо себе разом з Христом, щоб з Ним воскреснути; зійдімо із Ним, щоб із Ним піднестися; піднімімося з Ним, щоб прославитись у Ньому».

Нехай Ісус Христос, воскресне в кожному з нас і нехай перемінить місця наших страждань і смерті, на місце Життя Вічного!

З найщирішими великодніми вітаннями та побажаннями,

о. Павло Райчинець ЧСВВ

Протоігумен Провінції Св. Миколая в Україні

Боронявська Ікона Божої Матері

по

Редакція сайту

-

03.08.2011

0

Згідно з відомостями монастирської хроніки вперше про чудотворну ікону Боронявської Божої Матері йде мова у записах від 1785 року.

Натхненний народним переказом про об’явлення Матері Божої неподалік боронявської василіянської чернечої обителі о. Йоанникій Базилович, ЧСВВ, пізніше протоігумен та перший історик Срібної Землі, намалював ікону Пресвятої Богородиці Одигітрії. Він передав на полотні Матір Божу так, як її споглядали очевидці, що переповіли бачене під присягою ієромонахові. На празник Благовіщення 1785 року о. Й. Базилевич передав цю ікону Пресвятої Богородиці в обитель, де її посвятили і встановили на іконостасі у монастирській церкві.

Пройшло не так багато часу, як ця Боронявська ікона прославилася багатьма чудами, записаними у монастирському літописі після даних під присягою свідчень побожних прочан з усіх куточків Гуцульщини, які приходили просити заступництва Матері Божої.

За чудотворні зцілення цю ікону Пресвятої Богородиці в кінці XVIII ст. на основі подань Духовної комісії було визнано “благодатною”, тобто чудотворною, а згідно з декретом Папи Лева XIII від 28 березня 1893 року її було короновано, а монастиреві надано дозвіл на проведення відпустових свят три рази на рік: Благовіщення Пречистої Діви Марії, св. пророка Іллі і Воздвиження Чесного Хреста. З того часу на багатолюдні відпусти з усіх сторін краю і далеко з-за його меж в Бороняву йшли українці, мадяри, чехи, словаки, румуни, щоб вимолювати перед Небесною Ненькою полегшення у життєвих негараздах, зцілення з тілесних і душевних недуг.

У роки панування радянської влади в Україні, коли всі василіянські чернечі осередки, в тому числі і боронявський монастир було ліквідовано, Боронявську чудотворну ікону Божої Матері зберігали побожні жителі Закарпаття.

8 квітня 1991 року чудотворну ікону було урочисто перенесено із міста Хуста до монастирської церкви Боронявської василіянської обителі.

З того часу відновилися багатотисячні паломництва до Боронявської Пресвятої Богородиці, яка продовжує далі заступатися за тих, хто з вірою приходить до неї і у щирих молитвах з чистим серцем, з надією просять її материнської опіки.

Великоднє привітання від Ченців Василіян Провінції Святого Миколая в Україні – 2018 р. Б.

по

Редакція сайту

-

07.04.2018

0

Воскресіння твоє, Христе Спасе, ангели оспівують на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем тебе співом прославляти.

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував. І нам дарував життя вічне, покланяємось його на третій день воскресінню.

продовжувати