«Боже Дитя, яке приходить у світ й об’являє нове життя та приносить істинне світло всім людям, Господь наш Ісус Христос, нехай розвіює темряву наших труднощів, дає здатність бачити добро в усьому і благородне серце, яке вміє розрізняти й відкидати зайве та все те, що відволікає нас від особистої зустрічі з Ним».
«Боже Дитя, яке приходить у світ й об’являє нове життя та приносить істинне світло всім людям, Господь наш Ісус Христос, нехай розвіює темряву наших труднощів, дає здатність бачити добро в усьому і благородне серце, яке вміє розрізняти й відкидати зайве та все те, що відволікає нас від особистої зустрічі з Ним».
«Боже Дитя, яке приходить у світ й об’являє нове життя та приносить істинне світло всім людям, Господь наш Ісус Христос, нехай розвіює темряву наших труднощів, дає здатність бачити добро в усьому і благородне серце, яке вміє розрізняти й відкидати зайве та все те, що відволікає нас від особистої зустрічі з Ним».
«Боже Дитя, яке приходить у світ й об’являє нове життя та приносить істинне світло всім людям, Господь наш Ісус Христос, нехай розвіює темряву наших труднощів, дає здатність бачити добро в усьому і благородне серце, яке вміє розрізняти й відкидати зайве та все те, що відволікає нас від особистої зустрічі з Ним».
«Боже Дитя, яке приходить у світ й об’являє нове життя та приносить істинне світло всім людям, Господь наш Ісус Христос, нехай розвіює темряву наших труднощів, дає здатність бачити добро в усьому і благородне серце, яке вміє розрізняти й відкидати зайве та все те, що відволікає нас від особистої зустрічі з Ним».
«Боже Дитя, яке приходить у світ й об’являє нове життя та приносить істинне світло всім людям, Господь наш Ісус Христос, нехай розвіює темряву наших труднощів, дає здатність бачити добро в усьому і благородне серце, яке вміє розрізняти й відкидати зайве та все те, що відволікає нас від особистої зустрічі з Ним».
«Боже Дитя, яке приходить у світ й об’являє нове життя та приносить істинне світло всім людям, Господь наш Ісус Христос, нехай розвіює темряву наших труднощів, дає здатність бачити добро в усьому і благородне серце, яке вміє розрізняти й відкидати зайве та все те, що відволікає нас від особистої зустрічі з Ним».
Христос Народився! Славімо Його!
Високопреподобні Отці і Брати!
Дорогі Брати і Сестри у Христі!
В цей Різдвяний час Церква, немов Ангел Господній, зʼявляється нам осяюючи Господньою славою та звіщає цю велику радість: «Сьогодні народився вам Спаситель, Він же – Христос Господь». А на підтвердження цього, Церква дає нам знак: «Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах» (Пор. Лк. 2, 9-12).
З року в рік ми святкуємо цей величний празник, однак залишаємося інколи осторонь від нього.
Ми знаємо, що Христос Народився. Ми приходимо до Божого Храму і до вертепу, де лежить у яслах сповите дитя. Беремо участь у різдвяних богослужіннях та заходах. Однак все це є більше різдвяною виставою, ніж справжнім Христовим Народженням у нашому житті.
Справжнє Різдво Христове, це те, яке відбувається в нас самих. Це не поверхова веселість, а внутрішня поява новонародженого Ісуса в наших душах. Це не різдвяний вертеп, в якому ми граємо певну роль, а живі обійми свого Спасителя. Це не гучна коляда «з хати до хати», а та тиха різдвяна пісня, яку ми, сам-на-сам, співаємо Божому дитяткові, що народилося в нас.
Празник Різдва Христового ми звикли святкувати лише згідно церковних та народних традицій. Однак набагато важливіше те святкування, яке відбувається в таємниці: тільки між нами і Ісусом, що народжується в нас, немов у вертепі.
Нехай цьогорічний празник Різдва Христового, не буде для нас лише «церковним» святом чи соціальним явищем, але нехай стане «моїм особистим» святом.
Нехай Христове народження не буде лише тією подією, яка записана в Євангелії, але нехай буде також подією «мого» життя. Адже народившись між нами, як людина, Божий Син прагне народитися в кожному із нас.
В Євангелії написано, що Марія поклала новонароджене дитя в ясла, бо не було їм місця в заїзді (Пор. Лк. 2, 7).
Цими яслами є кожна людина. І поки Ісус не народиться в кожному із нас, в кожних яслах, «не буде йому місця в заїзді».
Просімо сьогодні Богородицю, щоб поклала своє новонароджене Дитя-Ісуса і до наших духовних ясел та вертепів, які можливо опущені та забуті.
І молімося, щоб в кожному в нас сьогодні зазвучала та таємнича коляда, яку вона співала своєму Синові на Його Різдво.
З найщирішими різдвяними побажаннями,
о. Павло Райчинець ЧСВВ
Протоігумен Провінції Св. Миколая
Христос Народився! Славімо Його!
Високопреподобні Отці і Брати!
Дорогі Брати і Сестри у Христі!
В цей Різдвяний час Церква, немов Ангел Господній, зʼявляється нам осяюючи Господньою славою та звіщає цю велику радість: «Сьогодні народився вам Спаситель, Він же – Христос Господь». А на підтвердження цього, Церква дає нам знак: «Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах» (Пор. Лк. 2, 9-12).
З року в рік ми святкуємо цей величний празник, однак залишаємося інколи осторонь від нього.
Ми знаємо, що Христос Народився. Ми приходимо до Божого Храму і до вертепу, де лежить у яслах сповите дитя. Беремо участь у різдвяних богослужіннях та заходах. Однак все це є більше різдвяною виставою, ніж справжнім Христовим Народженням у нашому житті.
Справжнє Різдво Христове, це те, яке відбувається в нас самих. Це не поверхова веселість, а внутрішня поява новонародженого Ісуса в наших душах. Це не різдвяний вертеп, в якому ми граємо певну роль, а живі обійми свого Спасителя. Це не гучна коляда «з хати до хати», а та тиха різдвяна пісня, яку ми, сам-на-сам, співаємо Божому дитяткові, що народилося в нас.
Празник Різдва Христового ми звикли святкувати лише згідно церковних та народних традицій. Однак набагато важливіше те святкування, яке відбувається в таємниці: тільки між нами і Ісусом, що народжується в нас, немов у вертепі.
Нехай цьогорічний празник Різдва Христового, не буде для нас лише «церковним» святом чи соціальним явищем, але нехай стане «моїм особистим» святом.
Нехай Христове народження не буде лише тією подією, яка записана в Євангелії, але нехай буде також подією «мого» життя. Адже народившись між нами, як людина, Божий Син прагне народитися в кожному із нас.
В Євангелії написано, що Марія поклала новонароджене дитя в ясла, бо не було їм місця в заїзді (Пор. Лк. 2, 7).
Цими яслами є кожна людина. І поки Ісус не народиться в кожному із нас, в кожних яслах, «не буде йому місця в заїзді».
Просімо сьогодні Богородицю, щоб поклала своє новонароджене Дитя-Ісуса і до наших духовних ясел та вертепів, які можливо опущені та забуті.
І молімося, щоб в кожному в нас сьогодні зазвучала та таємнича коляда, яку вона співала своєму Синові на Його Різдво.
З найщирішими різдвяними побажаннями,
о. Павло Райчинець ЧСВВ
Протоігумен Провінції Св. Миколая
Христос Народився! Славімо Його!
Високопреподобні Отці і Брати!
Дорогі Брати і Сестри у Христі!
В цей Різдвяний час Церква, немов Ангел Господній, зʼявляється нам осяюючи Господньою славою та звіщає цю велику радість: «Сьогодні народився вам Спаситель, Він же – Христос Господь». А на підтвердження цього, Церква дає нам знак: «Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах» (Пор. Лк. 2, 9-12).
З року в рік ми святкуємо цей величний празник, однак залишаємося інколи осторонь від нього.
Ми знаємо, що Христос Народився. Ми приходимо до Божого Храму і до вертепу, де лежить у яслах сповите дитя. Беремо участь у різдвяних богослужіннях та заходах. Однак все це є більше різдвяною виставою, ніж справжнім Христовим Народженням у нашому житті.
Справжнє Різдво Христове, це те, яке відбувається в нас самих. Це не поверхова веселість, а внутрішня поява новонародженого Ісуса в наших душах. Це не різдвяний вертеп, в якому ми граємо певну роль, а живі обійми свого Спасителя. Це не гучна коляда «з хати до хати», а та тиха різдвяна пісня, яку ми, сам-на-сам, співаємо Божому дитяткові, що народилося в нас.
Празник Різдва Христового ми звикли святкувати лише згідно церковних та народних традицій. Однак набагато важливіше те святкування, яке відбувається в таємниці: тільки між нами і Ісусом, що народжується в нас, немов у вертепі.
Нехай цьогорічний празник Різдва Христового, не буде для нас лише «церковним» святом чи соціальним явищем, але нехай стане «моїм особистим» святом.
Нехай Христове народження не буде лише тією подією, яка записана в Євангелії, але нехай буде також подією «мого» життя. Адже народившись між нами, як людина, Божий Син прагне народитися в кожному із нас.
В Євангелії написано, що Марія поклала новонароджене дитя в ясла, бо не було їм місця в заїзді (Пор. Лк. 2, 7).
Цими яслами є кожна людина. І поки Ісус не народиться в кожному із нас, в кожних яслах, «не буде йому місця в заїзді».
Просімо сьогодні Богородицю, щоб поклала своє новонароджене Дитя-Ісуса і до наших духовних ясел та вертепів, які можливо опущені та забуті.
І молімося, щоб в кожному в нас сьогодні зазвучала та таємнича коляда, яку вона співала своєму Синові на Його Різдво.
З найщирішими різдвяними побажаннями,
о. Павло Райчинець ЧСВВ
Протоігумен Провінції Св. Миколая
