Довічною чернечою професією, яка включає три довічні обіти послуху, чистоти і убожества та ґрунтується на Святій Тайні Хрещення і є її здійсненням і поглибленням, Чернець цілковито й назавжди посвячується Богові.

Вимоги і допуск до довічної професії

За шість місяців до закінчення терміну тимчасових обітів, Чернець, який бажає остаточно прийняти чернечий стан, подає своєму безпосередньому Настоятелеві прохання про допущення до довічної професії, а також заповнену анкету, автобіографію та копію свідоцтва про Хрещення та Миропомазання.

Настоятель Монастиря, в якому Чернець перебував останній рік, проводить голосування на Монастирській Капітулі, результати якого, разом із інформаціями та своєю думкою передає Протоігуменові. Інформації з оцінкою і рішенням щодо допущення Ченця до довічної професії подають чотири Ченці з довічними обітами, за винятком постійного Сповідника і Духівника, або два, коли Провінція має менше як 20 Ченців.

На підставі отриманої документації і попередньої розмови з Ченцем, Протоігумен представляє Протоархимандритові власну думку, результат голосування Ради та інші документи, а також акт зречення майна Ченця, який бажає скласти довічну професію.

До довічної професії правосильно допускає Протоархимандрит за згодою своєї Ради.

З виправданої причини, беручи до уваги сумніви щодо духовного поступу і здатності Ченця до життя в Чині, Протоархимандрит, за згодою своєї Ради, може, за приписами Статуту, відкласти складення довічної професії або не допустити Ченця до її складення.

Продовження тимчасової професії після шостого року, внаслідок відкладення довічної професії, потребує дозволу Апостольського Престолу.

При відкладенні довічної професії потрібно повторити всю процедуру допущення до складення довічних обітів.

Для правосильності довічної професії вимагається:

1. не менше трьох років тимчасової професії у Чині;

2. правосильність тимчасової професії;

3. не менше 23 років життя;

4. допущення до професії згідно з правилом 88, § 1 Статуту ЧСВВ;

5. складення професії перед Протоархимандритом або його делегатом;

6. прочитання формули довічної професії під час обряду цієї професії;

7. складення і прийняття довічної професії без примусу, тяжкого страху чи підступу.

Протягом останніх дванадцяти місяців тимчасової професії Чернець повинен перебувати в Чернечому осідку, де проживає не менше трьох Ченців з довічною професією. Для звільнення його від цього обов’язку Протоігуменові потрібно отримати затвердження Протоархимандрита за згодою його Ради.

Протягом 60-ти днів перед довічною професією, Чернець повинен зректися усього майна, яке в той час посідає, і віддати його на користь того, кому забажає, під умовою майбутньої професії; зречення, вчинене раніше, силою права є недійсним.

Акт зречення має бути складений відповідно до норм цивільного законодавства держави, громадянином якої є Чернець, та підписаний особисто Ченцем, двома свідками і Настоятелем.

Чернець приготовляється до довічної професії п’ятиденними реколекціями.

Складення довічної професії

Після належного духовного і канонічного підготування Чернець складає довічну професію Господу Богу перед тим, хто має повноваження її приймати, в присутності чернечої спільноти і вірних, дотримуючись відповідного літургійного обряду.

Формула довічної професії:

«Я, Н.Н., Чину Святого Василія Великого, урочисто складаю Господу Богу, в Пресвятій Тройці Єдиному, перед Тобою, Преподобним Отцем, Н.Н., Протоархимандритом (або: перед Тобою, Преподобним Отцем, Н.Н., делегатом отця Протоархимандрита), Божим Представником, довічні обіти ПОСЛУХУ, ЧИСТОТИ й УБОЖЕСТВА у цьому Чині і в ньому обіцяю постійно залишатись аж до смерті. Крім цього, обіцяю Римському Архієреєві, Христовому Намісникові, постійну вірність і підлеглість, і що жодним способом не буду намагатись осягнути будь-який уряд у Чині або в Церкві . У цьому мені, Боже, допоможи і ця свята Євангелія. Все розумію і приймаю згідно зі Статутом нашого Чину, затвердженим Апостольським Престолом».

Після складення довічної професії слід укласти відповідний документ, копію якого разом із повідомленням про складення професії, Протоігумен перешле Протоархимандритові; а Настоятель внесе ім’я Ченця, який склав довічну професію, ім’я того, хто її прийняв, дату складення професії в книгу тих, що склали професію.

Протоігумен, згідно з приписами канонічного права, надсилає повідомлення до парафії, в якій була зареєстрована свята Тайна Хрещення Ченця, для того, щоб зазначити складення довічної професії, з усіма канонічними наслідками, які з цього випливають.

Чернець повинен якомога швидше завірити і вчинити дійсним акт зречення майна у компетентних установах, з усіма цивільними наслідками, та передати його копію до архіву Провінційної Управи.

Документи, що стосуються складення довічної професії, повинні зберігатися в архівах Головної і Провінційної Управ.

Наслідки довічної професії

Зі складенням довічної професії Чернець остаточно приймає чернечий стан, втрачаючи приналежність до власної єпархії, повноправно входить до складу Чину, набуваючи в ньому активний і пасивний голос.

Після складення довічних обітів у нашому Чині Чернець латинського обряду, через привілей, переходить до східного обряду Церкви свого права, у якій знаходиться Провінція, до якої він належить.

Будь-яке дочасне майно, яке Чернець отримує після довічної професії як власність, за винятком спадщини і власності, про яку йдеться у прав. 278, § 2 Статуту ЧСВВ, силою самого права стає надбанням Чернечого осідку, до якого він приписаний, а спадщина стає надбанням Провінції, до якої Чернець приписаний. Передача такого майна повинна відбутись чимскоріше, відповідно до місцевого цивільного законодавства.

Довічна професія робить неправосильними акти, що суперечать обітам, якщо ці акти можуть стати недійсними.

НАВЧАННЯ У ВАСИЛІЯНСЬКОМУ ЧИНІ

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Чин має власне право й обов’язок навчати своїх Ченців, розвиваючи їхні природні дарування, через вивчення священних наук і засвоєння людського знання й досвіду, постійно спонукаючи їх до осягнення святості життя, щоб таким чином вони ставали більш підготовленими до служіння в Церкві й сповнення притаманних Чинові праць, відповідно до потреб місця і часу.

Щоб осягнути мету і реалізацію статутних завдань, Чин має право створювати власні навчальні заклади всякого роду і рівня та керувати ними.

Протоігумен за згодою своєї Ради, беручи до уваги потреби Чину і Церкви, призначає Ченців, які мають потрібні здібності й освіту, до відповідного навчання, вислухавши їх самих, і, якщо це необхідно, також думку компетентного Настоятеля чи екзаменаторів, яких для цього призначить.

Протоігумен, заслухавши думку Ректора чи Керівника студій або іншу відповідальну особу, також визначає місце навчання і проживання Ченців та спосіб покриття їхніх витрат.

Здібних і пильних у навчанні й чесноті Ченців , стійких у покликанні, Протоігумен за згодою своєї Ради, вислухавши думку Ректора чи Керівника студій, призначає до поглиблення студій в окремих сферах, які є потрібні й корисні для Чину. Це зазвичай відбувається після пресвітерських свячень і пасторальної практики.

ОСІДОК СТУДІЙ

Кожна Провінція має мати власний Осідок студій , який встановлює Протоархимандрит на прохання Протоігумена за згодою його Ради.

Провінція, яка не має достатньо людських і фінансових ресурсів та необхідних засобів для діяльності власного Осідку студій, скеровує своїх студентів у Осідок студій іншої Провінції чи при Головному осідку в Римі.

В Осідку студій панує такий лад, який сприяє подальшому духовному та інтелектуальному розвиткові Ченців-студентів. З усією пильністю зберігається спільнотне життя і духовні практики, приписані Статутом Чину для всіх Ченців. Про це сумлінно дбають Настоятелі, використовуючи відповідні засоби.

Наші студенти під умілим проводом набувають також літургійну формацію для належного розуміння та участі в усіх священних обрядах.

Осідок студій Чину, в якому відбуваються навчання Ченців, очолює Ректор або Керівник студій.

Ректор і два Радники, призначені з-поміж чернечого персоналу Осідку студій, творять навчальний провід Осідку студій.

До персоналу Осідку студій належать згідно із потребою: Віце-ректор, Радники, Префект студентів, Викладачі, постійний Духівник, Сповідники, Економ, Секретар, яких призначає Протоігумен за згодою своєї Ради, вислухавши думку Ректора чи Керівника студій.

Осідок студій має власний статут, Правильник і програму приготування священнослужителів, які приготовляє Ректор Осідку студій за допомогою персоналу Осідку та затверджує Протоігумен за згодою своєї Ради.

У статуті окреслена насамперед спеціальна мета Осідку студій і компетенція влади, спосіб призначення ректора і персоналу, їхні права і обов’язки, винагорода викладачів і службовців, а також засади, керуючись якими, вони та студенти, брали б участь у дбанні про збереження дисципліни в Осідку студій .

Правильник точніше окреслює основні пункти дисципліни Осідку студій, які стосуються навчання Ченців, щоденного життя та порядку в усьому Осідку, що є підставою для здійснення програми приготування священнослужителів, пристосованої до наших конкретних обставин.

Протоігумен часто відвідує Осідок студій, щоб завжди бути ознайомленим з його життєдіяльністю; також контролює навчання студентів і їхнє приготування до свячень та перевіряє їхню успішність.

Управа Провінції дбає про задовільне матеріальне утримання Осідку студій. Інші Ченці – як члени василіянської родини – зокрема Настоятелі, допомагають Осідку студій відповідно до його потреб і власних можливостей.

ПРОГРАМА ПРИГОТУВАННЯ СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛІВ

Ченці, які бажають розпочати філософсько-богословські студії, повинні мати повну середню освіту; якщо перед вступом в новіціят вони не закінчили середньої школи, повинні це зробити після новіціяту, згідно з вимогами конкретної країни.

Приготування Ченців, які призначаються до священнослужінь, крім іншого, проходить згідно з програмою приготування священнослужителів, виданою Синодом Єпископів Церкви свого права чи іншою компетентною владою, в Осідку студій Чину. Якщо неможливо мати власного Осідку студій або здійснювати в ньому викладання предметів, то Ченці Чину повинні навчатись під проводом Керівника студій в іншій семінарії або інституті вищих студій, затвердженому церковною владою.

Програма приготування священнослужителів відповідає нормам Кодексу Канонів Східних Церков і загальним засадам виховання у Церкві, враховує традицію власної Церкви свого права й Чину та охоплює, крім іншого, спеціальні правила щодо особистого, духовного, наукового і пастирського формування студентів, а також щодо викладання окремих предметів і організації курсів та екзаменів.

Студії Ченців, що призначаються до священства, охоплюють філософські і богословські курси, які можна проходити або поступово, або одночасно. Ці студії тривають принаймні повних шість років, щоб час, присвячений філософським предметам, дорівнював повним двом рокам, а час, відведений для богословських студій – повним чотирьом рокам.

https://mosbet.shop/in/

Відповідно до потреб Чину і сучасних вимог до програми навчання додаються інші дисципліни, факультативні чи додаткові, як-от: курси літургійних та сучасних мов, інформатики, засобів суспільної комунікації та інші; кандидати до свячень, зокрема, повинні відбути окремі курси методології місій і реколекцій та пройти необхідний душпастирський вишкіл.

Протягом навчання студенти мусять пройти практику в душпастирському служінні. Для цього Ректор чи Керівник студій протягом навчального року та канікул, дотримуючись норм Статуту, скеровує студентів старших курсів в християнські дитячо-молодіжні табори, недільні чи катехитичні школи. Також доручає їм організовування, проведення або участь у релігійних заходах і харитативних акціях, відвідування військових частин, лікарень, в’язниць, навчально-виховних закладів різних рівнів, наскільки це можливо і необхідно.

Під час практики у Чернечих осідках студенти перебувають під керівництвом досвідченого священика, який подає Ректорові чи Керівнику студій письмову характеристику.

Для вироблення добрих і корисних навичок, здобування знань і практичного досвіду в душпастирському служінні студентів також посилається на відповідні вишколи, конференції або зустрічі.