Метою новіціяту з боку новика є пізнати спосіб життя у Чині й засвоїти основи василіянської аскези, перш ніж вступити на шлях чернечої професії , а з боку Чину – підготувати новика до василіянського чернечого життя.

Осідок новіціяту

Кожна Провінція повинна мати Осідок новіціяту, який засновує Протоархимандрит за згодою своєї Ради.

Новіціятська спільнота проживає в окремому, відділеному від чернечих помешкань, місці. Під проводом Вчителя новиків вона творить окрему братню спільноту з такими умовами, які стимулюють її духовний зріст.

Якщо кількість кандидатів і новиків або інша слушна причина цього вимагатиме, Протоігумен, на пропозицію Вчителя новиків чи вислухавши його думку, за згодою своєї Ради, призначить йому Помічника (Соція), Ченця-священика, який повинен мати якості та здібності, потрібні для Вчителя новиків.

Соцій залежить від Вчителя новиків у всьому, що стосується керівництва новіціятом і навчання, заступає його, якщо той відсутній, та виконує обов’язки, які йому доручає Вчитель новиків.

Протоігумен, вислухавши думку Вчителя новиків, за згодою своєї Ради, призначає Духівника, Ченця-священика, що має належні для цього якості. Духівник допомагає Вчителеві у вихованні кандидатів і новиків та йому підпорядкований.

Протоігумен за згодою своєї Ради, попередньо порадившись із Вчителем новиків, призначає до новіціятського Осідку постійних Сповідників, щоб новики могли часто приймати святу Тайну Покаяння. Новики, однак, можуть сповідатися у будь-якого священика, наділеного владою уділяти святу Тайну Покаяння, дотримуючись чернечої дисципліни.

Прийняття до новіціяту і перешкоди

Не можуть бути правосильно прийняті в новіціят:

1. ті, яким ще не виповнилося 17 років;

2. некатолики;

3. ті, що підпали канонічній карі, за винятком покут, які полягають у молитвах, прощах, постах, милостинях, реколекціях тощо;

4. ті, яким загрожує тяжка кара за злочин, у скоєнні якого вони законно були звинувачені.

5. ті, що вступають під впливом примусу, тяжкого страху чи підступу або ті, яких Настоятель приймає під впливом таких обставин;

6. ті, що перебувають у канонічному або цивільному подружжі;

7. єпархіальні або титулярні Єпископи, навіть якщо вони щойно призначені;

8. ті, що зв’язані вузлом чернечої професії або іншим священним вузлом в інституті посвяченого життя, хіба що йдеться про законний перехід.

До новіціяту правосильно, але недозволено, приймаються, хіба що Апостольський Престол надав би належні диспензи:

1. священнослужителі, приписані до єпархії, без поради їх власного єпархіального Єпископа або якщо він заперечує;

2. ті, що мають несплачені борги;

3. ті, що втягнені в ситуації, через які можуть бути створені проблеми для Чину, або навіть Чин може бути втягнений у судовий процес;

4. батьки, чия праця необхідна для годування і виховання дітей, або діти, які повинні допомагати батькові або матері, дідові або бабусі, що знаходяться у великій нужді, хіба що Чин подбає інакше у цій справі;

5. кандидати до свячень, які мають канонічні перешкоди.

Недозволено приймається в новіціят, хіба що Протоархимандрит за згодою своєї Ради на пропозицію Протоігумена за згодою його Ради звільнить від такої перешкоди:

1. того, хто перебував у відомому позашлюбному співжитті;

2. тяжкохворого або з особливими потребами;

3. того, хто закінчив 50-й рік життя;

4. того, хто був у нашому Чині зв’язаний будь-якою професією; такий мусить повністю повторити вступний курс, новіціят і шлях професії, немовби ніколи не присвячував себе чернечому життю у Василіянському Чині.

З усією повагою до кандидатів, на підставі розпоряджень Церкви, не можуть бути допущені до новіціяту ті, які підтримують фальшиві доктрини щодо обітів, практикують або представляють тенденції чи аномалії, які не можна погодити з повною свободою посвяти себе Богові через складення обітів послуху, чистоти та убожества .

Новики

Новіціят розпочинається облечинами в чернечий одяг згідно з окремим обрядом під час Божественної Літургії або приватно у каплиці в присутності Настоятеля або Вчителя новиків і спільноти . Під час цього обряду кандидат зачитує заяву про початок новіцяту, приймає постриг, одягає габіт, ремінь, каптур та отримує вервицю (чотки) і хрест.

Заяву про початок новіціяту завіряє Настоятель або Вчитель новиків і два свідки – Ченці з довічною професією.

Кандидат, згідно з традицією, під час облечин може прийняти собі чернече ім’я.

Від початку новіціяту припиняється приналежність новика до будь-яких рухів та об’єднань релігійного або світського характеру.

Новики можуть спілкуватися з Ченцями з-поза новіціяту в церковних, літургійних і спільних духовних заняттях та інших заходах, організованих Вчителем новиків. Натомість щодо мирян новики зберігатимуть більше відокремлення; відвідини, розмови й листування з ними є під наглядом і проводом Вчителя новиків .

Формування новиків

Під час новіціяту докладаються безнастанні старання, щоб під проводом Вчителя формувався дух новика. Цьому сприяють вивчення Статуту і «Повчання святого Отця нашого Василія Великого», побожні роздуми і тривала молитва для засвоєння того, що допомагає зростати у практикуванні обітів і чеснот, а також відповідні вправи для викорінення вад, приборкання пристрастей, набуття чеснот, щоб досконаліше посвячуватися Богові в чернечому стані.

Новикам не доручаються праці поза Чернечим осідком, вони не займаються посилено літературою, наукою або мистецтвом, які були б на перешкоді їхнього новіціятського формування.

Вчитель новиків загально контролює, як новики вживають засоби суспільної комунікації. Приписи цього контролю вміщені у Правильнику новіціяту.

Формування і навчання новиків проходить згідно із Загальним планом василіянського формування та програмою, підготовленою Вчителем новиків або провідником і затвердженою Протоігуменом за згодою його Ради.

Формування новиків є обов’язком лише Вчителя новиків, і тільки йому належить керівництво новіціяту, так що нікому не дозволяється втручатись до цього під будь-яким приводом, за винятком Протоігумена та Протоархимандрита, і тих, які законно уповноважені проводити канонічні візитації. Однак стосовно чернечої дисципліни всього Чернечого осідку, Вчитель, як і новики, підлягають владі Настоятеля.

Формування новиків є також турботою усіх Ченців, які беруть участь у цьому процесі мірою своїх можливостей, прикладом власного життя і молитвою.

До щоденних побожних практик новіціяту належать: Божественна Літургія, спільне Церковне Правило, розважання, принаймні півгодини духовного читання, іспит совісті та інші побожні практики, прийняті в Чині та в Провінції, які вписані у Провінційний Правильник.

Заняття, конференції і все, що передбачене програмою формування, проводяться систематично у визначені дні, щоб протягом новіціяту можна було здійснити всю програму.

У дусі навчання святого Василія програма новіціяту охоплює також і фізичну працю, й домашні роботи, щоб новики вправлялись у чеснотах та в служінні братам, а також задля підтримки здоров’я – заняття фізичної культури і дозвілля.

Новіціятська спільнота має свій Правильник, що окреслює основні пункти дисципліни новіціятського Осідку й того, що стосується щоденного спільнотного життя, літургійних і духовних практик в Осідку; вимог і методів виховання і навчання; управління власним майном тощо.

Під час новіціяту новики присвячують принаймні десять днів на реколекції під проводом провідника, визначеного Вчителем новиків.

Тривалість новіціяту

Щоб новіціят був правосильний, потрібно, щоб він тривав повний рік без перерви. Відсутність у новіціяті, менша, ніж три місяці, без перерви або з перервами, не впливає на правосильність новіціяту, але час, якого не вистачає, якщо перевищує п’ятнадцять днів, повинен бути доповнений, хоч би був присвячений душпастирським вправам для навчання нoвиків .

Коли є сумніви щодо готовності новика до складання тимчасової професії або він сам просить письмово про продовження новіціяту, Протоігумен, за згодою своєї Ради, вислухавши Вчителя новиків і Настоятеля Осідку з його Радою, може продовжити йому період новіціяту, але не більше, як на один рік .

Новик може вільно покинути новіціят у будь-який момент, подаючи письмову заяву про своє рішення Вчителеві новиків. У разі, якщо новик самовільно і без повідомлення покинув Осідок новіціяту, Вчитель новиків, склавши про це акт, виключає його з новіціяту і повідомляє про це Протоігумена.

Зі слушної причини, на пропозицію Вчителя новиків, Протоігумен, вислухавши думку Настоятеля Монастиря, може виключити новика з новіціяту .

Новик, який бажає скласти професію у Василіянському Чині, пише прохання про його допущення до першої чернечої професії.

Вчитель новиків та Настоятель Осідку зі своєю Радою оцінюють новика, зокрема чи він виявляє постійність у покликанні, чи робить поступ у чеснотах, чи придатний до василіянського чернечого життя і чи достатньо знає Статут. Результати оцінювання передають Протоігумену.