Василіянський герб складається з таких елементів:

обрамленого дугою вогняного стовпа, що означає полум’я любові, – символ постійного служіння Богові і ближньому.

Над вогняним стовпом зображено сонце – символ Ісуса Христа Спасителя.

У сонці вміщена монограма Ісуса Христа, над якою є хрест, як заклик Його наслідувати.

Герб оточує вінок з двох галузок: дубової і лаврової.

Дубова галузка символізує постійність і міць у духовному зростанні та праці, а лаврова – вічну нагороду для переможців.

Мета Чину полягає:

– в шуканні у всьому Божого вподобання та

– в освяченні Ченців шляхом досконалого наслідування прикладу життя і вчення Господа нашого Ісуса Христа, практикуванням євангельських рад послуху, чистоти й убожества, згідно із «Повчанням святого Отця нашого Василія Великого», духом святого священномученика Йосафата й митрополита Йосифа Велямина Рутського та Статутом Чину, присвячуючись осягненню досконалої любові на службу Царству Божому для розвитку Церкви і спасіння світу.

Особливим завданням Чину є:

– посвячувати себе контемплятивному життю і служінню Церковного Правила,

– здійснювати всесторонню душпастирську працю,

– захищати та укріплювати єдність між християнами,

– а також надавати Христовій Церкві відданих і кваліфікованих ченців, на зразок святого Василія Великого, святого Йосафата й інших василіянських мучеників, ісповідників та праведників.

 *******

• Василіянський Чин Святого Йосафата – це чоловічий клирицький Чин папського права, який належить до візантійської церковної традиції та присутній в різних Церквах свого права. Чин є церковною юридичною особою з усіма канонічними наслідками.

• Чин складається:

з Головного осідку в Римі і різних Провінцій, а Провінції ‒ з Чернечих осідків; усі вони силою самого права є юридичними особами, наділеними необхідними реквізитами для здійснення своєї діяльності з усіма канонічними і цивільними наслідками.

• Верховна влада Чину

Василіянський Чин – як Чин папського права – є вийнятий з-під керівництва місцевої Ієрархії та підлягає Римському Архієреєві як своєму Верховному Настоятелеві, який має найвищу, повну, безпосередню і загальну звичайну владу в усій Церкві.

У своєму внутрішньому керівництві і чернечій дисципліні Чин підпорядковується безпосередньо і виключно Апостольському Престолові, тобто, крім Римського Архієрея, також іншим інституціям, які від його імені та його владою виконують доручений їм уряд для добра всієї Церкви.

• Влада Чину

На чолі всього Василіянського Чину, його життя й праці стоїть Протоархимандрит зі своєю Радою.

Протоархимандрит і Генеральні Радники творять Головну Раду, а Головна Рада разом із Генеральним Економом і Генеральним Секретарем становить Головну Управу Чину.

Від імені Чину може говорити тільки Генеральна Капітула або Головна Управа через Протоархимандрита, а не поодинокі Ченці.

• Головний осідок Чину – це Монастир у Римі, який є Осідком Головної Управи, а також церковною і цивільною юридичною адресою Чину. Головна Управа Василіянського Чину Святого Йосафата визнана Італійською державою як церковна організація і зареєстрована як юридична особа.

• Офіційна назва Чину – «Василіянський Чин Святого Йосафата» (латинською «Ordo Basilianus Sancti Josaphat»);

• також використовуються інші назви:

«Чин Святого Василія Великого» («Ordo Sancti Basilii Magni»),

«Отці Василіяни» («Patres Basiliani») та

«Василіяни» («Basiliani»).

• Офіційна абревіатура назви Чину – ЧСВВ (OSBM = Ordo Sancti Basilii Magni).

Звернення Протоархимандрита Високопреподобного о. Василія Ковбича до ченців Василіянського Чину Святого Йосафата з нагоди проголошення катехизму УГКЦ.

Слава Ісусу Христу!

Високопреподобні й Дорогі Отці та Брати,

Українська Греко-Католицька Церква має свій КАТЕХИЗМ – «ХРИСТОС – НАША ПАСХА». У контексті проведення Канонічної візитації ЧСВВ в Україні, 24 червня 2011 у Львові я мав честь і приємність бути учасником події особливої вагомості в історії нашої Церкви, а саме, презентація Катехизму Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). Хочу накреслити на тому, що це не плід якоїсь поспішної праці деяких осіб, але десятилітня праця багатьох відповідно кваліфікованих і призначених Церквою осіб, як наприклад (без наміру вичислити всіх), Преосвященний Владика Петро Стасюк – Голова Комісії, сам Блаженніший Святослав – у своїх попередніх обов’язках, Преосвященний Владика Ярослав Приріз, о. Мирон Бендик, д-р Михайло Петрович, о. Тарас Барщевський і десятки інших осіб, які допомогли в редакції частин Катехизму або подавали свої зауваги або пропозиції до тексту. Із Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, благословенням Головної настоятельки постійно була задіяна в цій праці Преп. с. Луїза Цюпа, а з нашого Чину співпрацював зокрема Високопреподобний о. Матей Гаврилів. Треба зазначити, що окрім того, що в цій праці були особисто задіяні деякі Єпископи УГКЦ, Синод нашої Церкви створив Синодальну комісію у складі сімох Владик для перевірки Катехизму та висловлення зауважень та висновків, а остаточний текст був схвалений тим же Синодом. Саме на цьому ґрунтуються слова Блаженнішого Святослава, що це видання «є першим Катехизмом нашої помісної Церкви».

Католицька віра і вірність східній київській традиції гармонійно зібрані в цьому Катехизмі, що складається з трьох частин: 1) Віра Церкви – правди віри, яких повинен дотримуватись кожен християнин; 2) Молитва Церкви – літургійне життя Церкви, зберігаючи все, що притаманне обрядові нашої Церкви; 3) Життя Церкви – християнська мораль і аскеза. Це праця УГКЦ, яка гідна особливого признання і похвали. За словами Блаженнішого Святослава: «Протягом багатьох років найкращі богослови намагалися цілісно зібрати і висловити відповідно до нашої духовної та літургійної традиції усю віру Східної Католицької Церкви».

Отож поручаю усім Високопреподобний отцям і братам нашого Чину, зокрема в тих Провінціях, що знаходяться в рамках УГКЦ, користуватись Катехизмом «Христос – наша Пасха» у своєму особистому й спільнотному житті, зокрема у вихованні тих, хто вступає до нашого Чину та в душпастирській праці.

Нехай Предвічний Бог Отець зішле на Вас повноту дарів Святого Духа і Ним керує Вас найкращою Дорогою, що нею є Споконвічний Син Ісус Христос.

Львів, 26 червня 2011 р.Б.

о. Василій Ковбич, ЧСВВ

Протоархимандрит