Доповідь Отця Атанасія Пекаря ЧСВВ, виголошена ним на симпозіумі НТШ в Нью-Йорку, з нагоди 50-ліття проголошення Карпатської України. В статті згадується діяльність єпископа Діонісія Няраді, якого Апостольський Престол призначив Апостольським Візитатором для греко-католиків в Карпатській Україні. А також спогади про тогочасні події, о. Степана Решетила ЧСВВ, який був секретарем Владики Діонісія.
Одним з найвизначніших закарпатських Протоігуменів Отців Василіян був без сумніву о. Йоаким Хома, завдяки старанням якого Закарпатська Василіянська Провінція після першої світової війни була цілковито відновлена й почала стрімко розвиватися аж до її ліквідації радянською владою [1].
Стаття отця Атанасія Пекара ЧСВВ
Духовна наука о. Атанасія Пекаря ЧСВВ «Дух Святий – Утішитель», виголошена ним під час духовної віднови у Василіянському монастирі Св. Йосафата в Глен Кові. (1.VІ.2001 р.)
*******
«Святкуємо П’ятидесятницю і прихід Святого Духа, здійснення обітниці і сповнення надії. Це ж бо велике і святе таїнство» (Стихира на вечірні).
Цими натхненими словами вечірньої стихири, запозиченими з проповіді св. Григорія Богослова (+ 389 р.) про Святого Духа, що її він виголосив 381 р. в Царгороді, ми й починаємо святкувати празник св. П’ятидесятниці, чи пак Зіслання Святого Духа.
1 березня 2018 р., в Ужгородському Національному Університеті, відбудеться Науковий семінар „Життя присвячене правді: Ієромонах Атанасій Василь Пекар, ЧСВВ та його «Нариси історії Церкви Закарпаття»”.
Духовна наука о. Атанасія Пекаря ЧСВВ «Дух Святий – Утішитель», виголошена ним під час духовної віднови у Василіянському монастирі Св. Йосафата в Глен Кові. (1.VІ.2001 р.)
*******
«Святкуємо П’ятидесятницю і прихід Святого Духа, здійснення обітниці і сповнення надії. Це ж бо велике і святе таїнство» (Стихира на вечірні).
Цими натхненими словами вечірньої стихири, запозиченими з проповіді св. Григорія Богослова (+ 389 р.) про Святого Духа, що її він виголосив 381 р. в Царгороді, ми й починаємо святкувати празник св. П’ятидесятниці, чи пак Зіслання Святого Духа.
Духовна наука о. Атанасія Пекаря ЧСВВ про «чесноту терпеливості», виголошена ним під час духовної віднови у Василіянському монастирі Св. Йосафата в Глен Кові. (2004 р.)
*******
Монаше покликання, це покликання до життя благородного й Богу милого, але ніяк не до вигідного чи легкого життя. В монастирі, жиючи спільним життям, нам треба бути приготованим на різного рода прикрости, труднощі та терпіння. Тому св. отець наш Василій Великий остерігає:
Духовна наука о. Атанасія Пекаря ЧСВВ «Дух Святий – Утішитель», виголошена ним під час духовної віднови у Василіянському монастирі Св. Йосафата в Глен Кові. (1.VІ.2001 р.)
*******
«Святкуємо П’ятидесятницю і прихід Святого Духа, здійснення обітниці і сповнення надії. Це ж бо велике і святе таїнство» (Стихира на вечірні).
Цими натхненими словами вечірньої стихири, запозиченими з проповіді св. Григорія Богослова (+ 389 р.) про Святого Духа, що її він виголосив 381 р. в Царгороді, ми й починаємо святкувати празник св. П’ятидесятниці, чи пак Зіслання Святого Духа.
Духовна наука о. Атанасія Пекаря ЧСВВ «Дух Святий – Утішитель», виголошена ним під час духовної віднови у Василіянському монастирі Св. Йосафата в Глен Кові. (1.VІ.2001 р.)
*******
«Святкуємо П’ятидесятницю і прихід Святого Духа, здійснення обітниці і сповнення надії. Це ж бо велике і святе таїнство» (Стихира на вечірні).
Цими натхненими словами вечірньої стихири, запозиченими з проповіді св. Григорія Богослова (+ 389 р.) про Святого Духа, що її він виголосив 381 р. в Царгороді, ми й починаємо святкувати празник св. П’ятидесятниці, чи пак Зіслання Святого Духа.
Духовна наука о. Атанасія Пекаря ЧСВВ на тему «Ми – діти Марії», виголошена ним під час духовної віднови у Василіянському монастирі Св. Йосафата в Глен Кові. (2001 р.)
*******
Під час новіціяту, в празник Покрова Преч. Діви Марії, всі ми посвятилися з СИНІВСТВО Божої Матері, і як приписують наші Конституції його щороку відновляємо. Стати СИНОМ МАРІЇ значить беззастережно віддатися під її Материнський Покров. Тому, як діти Марії, ми з великим довір’ям прибігаємо під її материнську опіку, шукаючи в неї душевної помочі й потіхи. І як кожна добра дитина любить і шанує свою рідну матір, так і нам слід любити й шанувати Пречисту Діву Ма рію – нашу Небесну Матір.
Духовна наука о. Атанасія Пекаря ЧСВВ на тему «Святий Йосафат – Апостол з’єдинення», виголошена ним під час духовної віднови у Василіянському монастирі Св. Йосафата у Глен Кові, 01.11.2002 р. Б.
*******
«Щоб усі були одно» (Ів. 17:21)
Розповідаючи про зіслання Святого Духа на апостолів св. Лука підкреслює, що в тому часі в Єрусалимі «між юдеями перебували побожні люди з усіх народів, що під небом» (Д.А. 2:5) І багато з них, під впливом проповіді св. Петра, покаялись і охрестились, а було їх зо три тисячі душ. Наступного дня охрестилось ще дві тисячі душ, так що всіх тих, що «чули слово апостолів й увірували, було яких п’ять тисяч» (Д.А. 4:4). Розповідаючи відтак далі про життя перших християн, св. Лука наголошує, що «громада вірних мала одне серце й одну душу» (Д.А. 4:32), тобто жили в повній згоді й порозумінні, хоч походили з різних країн, говорили різними мовами й були виховані в різних школах. Злучені між собою зв’язком віри й любови, всі вони «однодушно перебували в науці апостолів, на молитві й ламанні хліба (причасті)» (Ді. 2:42).
