Дорогі в Христі! Останніми місяцями наша країна переживає тяжкі випробування, які свідчать про глибоку кризу у відносинах між суспільством і владою. Небажання влади дослухатися до думки народу вже призвело до трагічних наслідків.

Ми висловлюємо свої глибокі співчуття сім’ям загиблих, запевняючи їх у нашій молитовній близькості, солідаризуємося з родинами переслідуваних, стаємо на боці побитих, пригноблених, утиснених і зневажених.

Дорогі в Христі! Останніми місяцями наша країна переживає тяжкі випробування, які свідчать про глибоку кризу у відносинах між суспільством і владою. Небажання влади дослухатися до думки народу вже призвело до трагічних наслідків.

Ми висловлюємо свої глибокі співчуття сім’ям загиблих, запевняючи їх у нашій молитовній близькості, солідаризуємося з родинами переслідуваних, стаємо на боці побитих, пригноблених, утиснених і зневажених.

Повага до гідності людської особи, що сотворена на образ і подобу Божу, є фундаментом усякої моралі. Якщо ми на цей фундамент не будемо спиратися і не вважатимемо його за абсолютну аксіому, то про які правила морального і духовного життя взагалі тоді можна говорити? Про це сказав Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, 27 січня 2014 року в радіопередачі «Український вимір» в ефірі Першого каналу Українського радіо.

Від 31 травня до 2 червня 2012 року в Українському католицькому університеті у Львові відбувалася Міжнародна наукова конференція, присвячена 50-річчю ІІ Ватиканського собору.

Літургія є життям для всього церковного люду, адже зі своєї природи вона є «народною», а не клерикальною, на що вказує етимологія цього слова. Вона є життям, а не ідеєю, яку слід збагнути. Такими думками Папа Франциск поділився у четвер, 24 серпня 2017 р., з учасниками 68-го італійського «Національного літургійного тижня», який збігся із 70-річчям «Центру Літургійної Діяльності».

Про Божу мудрість наших предків, світоглядний вимір київського християнства та різні погляди на нього, потребу духовної переміни українського суспільства, роль освячення Патріаршого собору в Києві та шлях майбутнього розвитку УГКЦ, напрямні єднання українських Церков київської традиції, глобалізаційні виклики, пошук нових підходів в особистому житті людини та власний триб життя сьогодні розповідає глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук.

Про Божу мудрість наших предків, світоглядний вимір київського християнства та різні погляди на нього, потребу духовної переміни українського суспільства, роль освячення Патріаршого собору в Києві та шлях майбутнього розвитку УГКЦ, напрямні єднання українських Церков київської традиції, глобалізаційні виклики, пошук нових підходів в особистому житті людини та власний триб життя сьогодні розповідає глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук.

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) розповів про зустріч членів Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних організацій з Президентом Януковичем. В ефірі «Громадського ТВ» Предстоятель, зокрема, наголосив: «На переконання членів ВРЦіРО, тільки тоді, коли ми поставимо за абсолютний пріоритет недопущення громадянської війни, силового протистояння і збереження миру, можна переходити до наступних кроків».

Від першого дня революції і дотепер, на Майдані знаходиться чимало людей, яких легко впізнати по їх «обладунку» ‒ скромному одягу священика. Вони моляться у каплицях-наметах, на барикадах, стоять на захисті людей перед грізними військовими, відспівують померлих Героїв до хрипоти голосів. При цьому не забувають посміхатися, вітатися, відгукуватися на прохання про сповідь чи просто спілкування. Тепер, коли люди Майдану переживають стрес через загиблих побратимів, ці скромні слуги народу все ще тут, поруч із ними. Хоча на одязі деяких із них, піт і кров загиблих і поранених Майданівців.

Від першого дня революції і дотепер, на Майдані знаходиться чимало людей, яких легко впізнати по їх «обладунку» ‒ скромному одягу священика. Вони моляться у каплицях-наметах, на барикадах, стоять на захисті людей перед грізними військовими, відспівують померлих Героїв до хрипоти голосів. При цьому не забувають посміхатися, вітатися, відгукуватися на прохання про сповідь чи просто спілкування. Тепер, коли люди Майдану переживають стрес через загиблих побратимів, ці скромні слуги народу все ще тут, поруч із ними. Хоча на одязі деяких із них, піт і кров загиблих і поранених Майданівців.