Поняття серця, займає центральне місце у містиці, релігії та поезії усіх народів. У східній духовності слово «серце» ми зустрічаємо напрочуд часто і мова тут йде про оберігання серця, про увагу до серця, про чистоту серця, про думки, бажання та рішення серця, про молитву серця, про божественну присутність у серці тощо.
Роздуми о. Степана Решетила ЧСВВ (†1951), великого місіонера і обновителя релігійного життя на Срібній Землі, про почитання Пресвятого Серця Христового.
Поняття серця, займає центральне місце у містиці, релігії та поезії усіх народів. У східній духовності слово «серце» ми зустрічаємо напрочуд часто і мова тут йде про оберігання серця, про увагу до серця, про чистоту серця, про думки, бажання та рішення серця, про молитву серця, про божественну присутність у серці тощо.
Поняття серця, займає центральне місце у містиці, релігії та поезії усіх народів. У східній духовності слово «серце» ми зустрічаємо напрочуд часто і мова тут йде про оберігання серця, про увагу до серця, про чистоту серця, про думки, бажання та рішення серця, про молитву серця, про божественну присутність у серці тощо.
Роздуми о. Степана Решетила ЧСВВ (†1951), великого місіонера і обновителя релігійного життя на Срібній Землі, про почитання Пресвятого Серця Христового.
Поняття серця, займає центральне місце у містиці, релігії та поезії усіх народів. У східній духовності слово «серце» ми зустрічаємо напрочуд часто і мова тут йде про оберігання серця, про увагу до серця, про чистоту серця, про думки, бажання та рішення серця, про молитву серця, про божественну присутність у серці тощо.
Роздуми о. Степана Решетила ЧСВВ (†1951), великого місіонера і обновителя релігійного життя на Срібній Землі, про почитання Пресвятого Серця Христового.
«Наш Спаситель на Тайній Вечері, тієї ночі, коли Його було видано, встановив Євхаристійну Жертву Свого Тіла і Крові, щоб увічнити жертву Хреста впродовж віків, аж до Свого приходу, і щоб довірити Церкві, Своїй улюбленій Нареченій, спомин про Свою смерть і Воскресіння: таїнство благочестя, знак єдності, звʼязок любові, Пасхальна трапеза, у якій Христа приймають як поживу, душа сповнюється благодаттю і нам дається завдаток майбутньої слави».
(IІ Ватиканський Собор, Конст. «Sасrоsаnсtum Соnсіlium», 47.)
«Наш Спаситель на Тайній Вечері, тієї ночі, коли Його було видано, встановив Євхаристійну Жертву Свого Тіла і Крові, щоб увічнити жертву Хреста впродовж віків, аж до Свого приходу, і щоб довірити Церкві, Своїй улюбленій Нареченій, спомин про Свою смерть і Воскресіння: таїнство благочестя, знак єдності, звʼязок любові, Пасхальна трапеза, у якій Христа приймають як поживу, душа сповнюється благодаттю і нам дається завдаток майбутньої слави».
(IІ Ватиканський Собор, Конст. «Sасrоsаnсtum Соnсіlium», 47.)
«Кожне Різдво, також і цьогорічне, може стати першим справжнім Різдвом у нашому житті», – наголосив у своїй другій адвентовій проповіді о. Раньєро Канталамесса, Проповідник Папського Дому, яку він виголосив для Папи та Римської Курії у п’ятницю, 22 грудня 2017 року. За його словами, для кожної людини джерелом життя є те, що Христос народився саме для неї.
