Згідно з навчанням Св. Василія Великого, усі дари, якими наділена людина, – від Бога і було б зухвальством вважати їх виключно своєю власністю, а факт володіння ними трактувати як наслідок лише особистих зусиль. Усе, чим володіє людина, є проявом Божої доброти, любові і мудрості. Християнин, який пізнає правду про Бога, щораз більше усвідомлює, що все залежить від Нього. Тому повинен у простоті й покорі ставати перед Ним і дякувати за кожен день.
Згідно з навчанням Св. Василія Великого, усі дари, якими наділена людина, – від Бога і було б зухвальством вважати їх виключно своєю власністю, а факт володіння ними трактувати як наслідок лише особистих зусиль. Усе, чим володіє людина, є проявом Божої доброти, любові і мудрості. Християнин, який пізнає правду про Бога, щораз більше усвідомлює, що все залежить від Нього. Тому повинен у простоті й покорі ставати перед Ним і дякувати за кожен день.
Згідно з навчанням Св. Василія Великого, усі дари, якими наділена людина, – від Бога і було б зухвальством вважати їх виключно своєю власністю, а факт володіння ними трактувати як наслідок лише особистих зусиль. Усе, чим володіє людина, є проявом Божої доброти, любові і мудрості. Християнин, який пізнає правду про Бога, щораз більше усвідомлює, що все залежить від Нього. Тому повинен у простоті й покорі ставати перед Ним і дякувати за кожен день.
Згідно з навчанням Св. Василія Великого, усі дари, якими наділена людина, – від Бога і було б зухвальством вважати їх виключно своєю власністю, а факт володіння ними трактувати як наслідок лише особистих зусиль. Усе, чим володіє людина, є проявом Божої доброти, любові і мудрості. Християнин, який пізнає правду про Бога, щораз більше усвідомлює, що все залежить від Нього. Тому повинен у простоті й покорі ставати перед Ним і дякувати за кожен день.
Згідно з навчанням Св. Василія Великого, усі дари, якими наділена людина, – від Бога і було б зухвальством вважати їх виключно своєю власністю, а факт володіння ними трактувати як наслідок лише особистих зусиль. Усе, чим володіє людина, є проявом Божої доброти, любові і мудрості. Християнин, який пізнає правду про Бога, щораз більше усвідомлює, що все залежить від Нього. Тому повинен у простоті й покорі ставати перед Ним і дякувати за кожен день.
Згідно з навчанням Св. Василія Великого, усі дари, якими наділена людина, – від Бога і було б зухвальством вважати їх виключно своєю власністю, а факт володіння ними трактувати як наслідок лише особистих зусиль. Усе, чим володіє людина, є проявом Божої доброти, любові і мудрості. Християнин, який пізнає правду про Бога, щораз більше усвідомлює, що все залежить від Нього. Тому повинен у простоті й покорі ставати перед Ним і дякувати за кожен день.
Згідно з навчанням Св. Василія Великого, усі дари, якими наділена людина, – від Бога і було б зухвальством вважати їх виключно своєю власністю, а факт володіння ними трактувати як наслідок лише особистих зусиль. Усе, чим володіє людина, є проявом Божої доброти, любові і мудрості. Християнин, який пізнає правду про Бога, щораз більше усвідомлює, що все залежить від Нього. Тому повинен у простоті й покорі ставати перед Ним і дякувати за кожен день.
Уміння пробачати й виявляти любов до ближнього, згідно науки Святого Василія Великого, перевіряється в щоденному житті у спільноті. Християнин, який у взаєминах з іншими керується любовʼю, є знаком присутності Божої любові серед людей. Людина, яка живе цією чеснотою, готова до посвяти й жертви задля інших, ідучи за прикладом Господа. Вона забуває про себе і свої потреби, щоби могти служити іншим.
Уміння пробачати й виявляти любов до ближнього, згідно науки Святого Василія Великого, перевіряється в щоденному житті у спільноті. Християнин, який у взаєминах з іншими керується любовʼю, є знаком присутності Божої любові серед людей. Людина, яка живе цією чеснотою, готова до посвяти й жертви задля інших, ідучи за прикладом Господа. Вона забуває про себе і свої потреби, щоби могти служити іншим.
Уміння пробачати й виявляти любов до ближнього, згідно науки Святого Василія Великого, перевіряється в щоденному житті у спільноті. Християнин, який у взаєминах з іншими керується любовʼю, є знаком присутності Божої любові серед людей. Людина, яка живе цією чеснотою, готова до посвяти й жертви задля інших, ідучи за прикладом Господа. Вона забуває про себе і свої потреби, щоби могти служити іншим.
