В неділю 2 лютого 2014 р., Протоігумен Василіянської Провінції Святого Миколая в Україні, отець Павло Райчинець ЧСВВ, після Божественної Літургії, яку він відслужив в монастирському храмі при Провінційному Осідку в Малому Березному, оголосив для вірних «Звернення греко-католицького єпископату України, з приводу суспільно-політичної ситуації в державі».
В неділю 2 лютого 2014 р., Протоігумен Василіянської Провінції Святого Миколая в Україні, отець Павло Райчинець ЧСВВ, після Божественної Літургії, яку він відслужив в монастирському храмі при Провінційному Осідку в Малому Березному, оголосив для вірних «Звернення греко-католицького єпископату України, з приводу суспільно-політичної ситуації в державі».
В неділю 2 лютого 2014 р., Протоігумен Василіянської Провінції Святого Миколая в Україні, отець Павло Райчинець ЧСВВ, після Божественної Літургії, яку він відслужив в монастирському храмі при Провінційному Осідку в Малому Березному, оголосив для вірних «Звернення греко-католицького єпископату України, з приводу суспільно-політичної ситуації в державі».
В неділю 2 лютого 2014 р., Протоігумен Василіянської Провінції Святого Миколая в Україні, отець Павло Райчинець ЧСВВ, після Божественної Літургії, яку він відслужив в монастирському храмі при Провінційному Осідку в Малому Березному, оголосив для вірних «Звернення греко-католицького єпископату України, з приводу суспільно-політичної ситуації в державі».
В неділю 2 лютого 2014 р., Протоігумен Василіянської Провінції Святого Миколая в Україні, отець Павло Райчинець ЧСВВ, після Божественної Літургії, яку він відслужив в монастирському храмі при Провінційному Осідку в Малому Березному, оголосив для вірних «Звернення греко-католицького єпископату України, з приводу суспільно-політичної ситуації в державі».
Всемогутній, безсмертний Боже, Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти страшний у Твоєму гніві, але безконечно добрий у Твоєму милосерді! Ти зсилаєш на наш грішний людський рід тяжкі допусти і тяжкі терпіння.
Ти й на наш нарід зіслав такі терпіння, що їх не знали наші батьки. Ми мусимо гірко трудитися, щоб здобути собі насущний хліб. Віримо і надіємося, що тяжкі ті допусти зіслав Ти на людський рід як досвід, а не як кару.
Всемогутній, безсмертний Боже, Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти страшний у Твоєму гніві, але безконечно добрий у Твоєму милосерді! Ти зсилаєш на наш грішний людський рід тяжкі допусти і тяжкі терпіння.
Ти й на наш нарід зіслав такі терпіння, що їх не знали наші батьки. Ми мусимо гірко трудитися, щоб здобути собі насущний хліб. Віримо і надіємося, що тяжкі ті допусти зіслав Ти на людський рід як досвід, а не як кару.
Всемогутній, безсмертний Боже, Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти страшний у Твоєму гніві, але безконечно добрий у Твоєму милосерді! Ти зсилаєш на наш грішний людський рід тяжкі допусти і тяжкі терпіння.
Ти й на наш нарід зіслав такі терпіння, що їх не знали наші батьки. Ми мусимо гірко трудитися, щоб здобути собі насущний хліб. Віримо і надіємося, що тяжкі ті допусти зіслав Ти на людський рід як досвід, а не як кару.
Всемогутній, безсмертний Боже, Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти страшний у Твоєму гніві, але безконечно добрий у Твоєму милосерді! Ти зсилаєш на наш грішний людський рід тяжкі допусти і тяжкі терпіння.
Ти й на наш нарід зіслав такі терпіння, що їх не знали наші батьки. Ми мусимо гірко трудитися, щоб здобути собі насущний хліб. Віримо і надіємося, що тяжкі ті допусти зіслав Ти на людський рід як досвід, а не як кару.
Всемогутній, безсмертний Боже, Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти страшний у Твоєму гніві, але безконечно добрий у Твоєму милосерді! Ти зсилаєш на наш грішний людський рід тяжкі допусти і тяжкі терпіння.
Ти й на наш нарід зіслав такі терпіння, що їх не знали наші батьки. Ми мусимо гірко трудитися, щоб здобути собі насущний хліб. Віримо і надіємося, що тяжкі ті допусти зіслав Ти на людський рід як досвід, а не як кару.
