Василіянський Монастир Воздвиження Чесного Хреста у Бучачі

Бучацький монастир розміщений на горі Федір, що майже в історичному центрі містечка. Обитель заснував 7 грудня 1712 р. Стефан Потоцький, видавши відповідну грамоту у Любліні.

Бучацький монастир розміщений на горі Федір, що майже в історичному центрі містечка. Обитель заснував 7 грудня 1712 р. Стефан Потоцький, видавши відповідну грамоту у Любліні.
Проповідь, виголошена Протоігуменом о. Павлом Райчинцем ЧСВВ, на Празник Різдва Пресвятої Богородиці в Імстичівському монастирі, 21 вересня 2015 р. Б.
Історія цієї чудотворної ікони Пресвятої Богородиці починається із 1676 року, коли, як свідчить монастирський літопис, житель с. Повчі Лаврентій Гурта купив у іконописця ікону і подарував її місцевій церкві.

Доля цієї давньої чернечої обителі, її заснування і початки діяльності пов’язані із стародавнім містом Пліснеськ, яке згадується у «Слові о полку Ігоревім» та у відомих давньоруських літописах: Київському і Галицько-Волинському.

Бесіди авви Мойсея про важливість мети в житті монаха записав Касіян Римлянин.
Усі галузі науки та мистецтва мають свою мету і свій результат, тож той, хто посвятив себе науці, мистецтву чи якомусь ремеслу, охоче зносить заради них усі труднощі й нестатки.

«Величаємо Тебе, життєдавче Христе, і почитаємо пречистого Твого Тіла преславне Преображення»
(Величання на утрені празника)
Шостого серпня наша Церква святкує празник світлого Господнього Преображення. Завдання цього празника – звеличувати славну подію Преображення з життя Ісуса Христа, яке деякі святі Отці називають другим Богоявленням. Важливість події видно з того, що її записали аж три євангелисти: Матей, Марко й Лука. Тож погляньмо на подію Преображення, на установлення празника та на дух його богослужби.

Бог-Отець у Своєму чоловіколюбстві «так полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним – світ спасти» (Йо. 3, 16-17).

Іконостас (з грецької εἰκον– ікона, στασις – місце стояння) — це вівтарна перегородка з розміщеними в певному порядку на ній іконами.

Перша Книга Царів : Глави 17-19.
17. Ілля над потоком Керіт 1-7; удова з Сарепти 8-24
1. Ілля тішбій, з Тішбе у Гілеаді, сказав до Ахава: «Так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, якому я служу, цими роками не буде ні роси, ні дощу, хіба на моє слово.»

Вечірня – це дочка Святої Літургії. Самостійною відправою вона стала тоді, коли Службу Божу перенесено з вечірніх годин на ранішні. Тут вона прийняла у спадок всі молитовні надбання перших сторіч християнства.