На основі Правил і Конституцій Василіянського Чину, які були укладені Йосифом В. Рутським (1574-1637) та прийняті на Василіянських капітулах, можемо побачити загальну картину внутрішнього монашого життя у відновлених Василіянських монастирях в 17-18 ст.
На основі Правил і Конституцій Василіянського Чину, які були укладені Йосифом В. Рутським (1574-1637) та прийняті на Василіянських капітулах, можемо побачити загальну картину внутрішнього монашого життя у відновлених Василіянських монастирях в 17-18 ст.
На основі Правил і Конституцій Василіянського Чину, які були укладені Йосифом В. Рутським (1574-1637) та прийняті на Василіянських капітулах, можемо побачити загальну картину внутрішнього монашого життя у відновлених Василіянських монастирях в 17-18 ст.
На основі Правил і Конституцій Василіянського Чину, які були укладені Йосифом В. Рутським (1574-1637) та прийняті на Василіянських капітулах, можемо побачити загальну картину внутрішнього монашого життя у відновлених Василіянських монастирях в 17-18 ст.
На основі Правил і Конституцій Василіянського Чину, які були укладені Йосифом В. Рутським (1574-1637) та прийняті на Василіянських капітулах, можемо побачити загальну картину внутрішнього монашого життя у відновлених Василіянських монастирях в 17-18 ст.
На основі Правил і Конституцій Василіянського Чину, які були укладені Йосифом В. Рутським (1574-1637) та прийняті на Василіянських капітулах, можемо побачити загальну картину внутрішнього монашого життя у відновлених Василіянських монастирях в 17-18 ст.
Свій високий ідеал аскетичного життя, що його називає «правдивою філософією», Святий Василій опер на повний спокій душі. Цей спокій душі, як його розуміє Василій Великий, має в собі повну свободу від турбот цього світу (зовнішній елемент) і повний контроль над пристрастями (внутрішній елемент). Тільки тоді, мовить святий Отець, коли «розум не розсівається на зовнішнє оточення і не розгублюється, а радше підноситься до розважання про Бога», аскет зможе осягнути свою ціль.
Свій високий ідеал аскетичного життя, що його називає «правдивою філософією», Святий Василій опер на повний спокій душі. Цей спокій душі, як його розуміє Василій Великий, має в собі повну свободу від турбот цього світу (зовнішній елемент) і повний контроль над пристрастями (внутрішній елемент). Тільки тоді, мовить святий Отець, коли «розум не розсівається на зовнішнє оточення і не розгублюється, а радше підноситься до розважання про Бога», аскет зможе осягнути свою ціль.
Свій високий ідеал аскетичного життя, що його називає «правдивою філософією», Святий Василій опер на повний спокій душі. Цей спокій душі, як його розуміє Василій Великий, має в собі повну свободу від турбот цього світу (зовнішній елемент) і повний контроль над пристрастями (внутрішній елемент). Тільки тоді, мовить святий Отець, коли «розум не розсівається на зовнішнє оточення і не розгублюється, а радше підноситься до розважання про Бога», аскет зможе осягнути свою ціль.
Свій високий ідеал аскетичного життя, що його називає «правдивою філософією», Святий Василій опер на повний спокій душі. Цей спокій душі, як його розуміє Василій Великий, має в собі повну свободу від турбот цього світу (зовнішній елемент) і повний контроль над пристрастями (внутрішній елемент). Тільки тоді, мовить святий Отець, коли «розум не розсівається на зовнішнє оточення і не розгублюється, а радше підноситься до розважання про Бога», аскет зможе осягнути свою ціль.
