Стаття Владики Івана Маргітича, написана 15 березня 1994 року й опублікована у вигляді буклету видавництвом «Ґражда».
Стаття Владики Івана Маргітича, написана 15 березня 1994 року й опублікована у вигляді буклету видавництвом «Ґражда».
Стаття Владики Івана Маргітича, написана 15 березня 1994 року й опублікована у вигляді буклету видавництвом «Ґражда».
Стаття Владики Івана Маргітича, написана 15 березня 1994 року й опублікована у вигляді буклету видавництвом «Ґражда».
29 липня 2017 р. Б. на місці замаху на вбивство о. Йосифа Завадяка ЧСВВ, біля с. Рокосово посвячено фігуру Ісуса Христа, який несе хрест.
29 липня 2017 р. Б. на місці замаху на вбивство о. Йосифа Завадяка ЧСВВ, біля с. Рокосово посвячено фігуру Ісуса Христа, який несе хрест.
29 липня 2017 р. Б. на місці замаху на вбивство о. Йосифа Завадяка ЧСВВ, біля с. Рокосово посвячено фігуру Ісуса Христа, який несе хрест.
Митрополит Йосиф Велямин Рутський (1573/74–1637) – одна з ключових постатей в історії втілення ідеї церковної єдності у Східній Європі. Уже за життя Папа Урбан VIII назвав його колоною Церкви, Атлантом Унії, Атанасієм Руси. Ім’я цього глави З’єдиненої Церкви відоме також завдяки підтримці ним ідеї створення Київського патріархату у єдності з Апостольським Престолом у Римі. Утім, спадщина митрополита набагато масштабніша і в ній досі існують теми, які ще чекають на дослідників. Однією з них стала роль Йосифа Велямина Рутського та єреїв Церкви, митрополитом якої він служив, у поширенні унійних змагань на теренах Мукачівської єпархії. Вона не тільки недостатнім чином висвітлена, а подеколи й ігнорована у наші дні.
Митрополит Йосиф Велямин Рутський (1573/74–1637) – одна з ключових постатей в історії втілення ідеї церковної єдності у Східній Європі. Уже за життя Папа Урбан VIII назвав його колоною Церкви, Атлантом Унії, Атанасієм Руси. Ім’я цього глави З’єдиненої Церкви відоме також завдяки підтримці ним ідеї створення Київського патріархату у єдності з Апостольським Престолом у Римі. Утім, спадщина митрополита набагато масштабніша і в ній досі існують теми, які ще чекають на дослідників. Однією з них стала роль Йосифа Велямина Рутського та єреїв Церкви, митрополитом якої він служив, у поширенні унійних змагань на теренах Мукачівської єпархії. Вона не тільки недостатнім чином висвітлена, а подеколи й ігнорована у наші дні.
Якщо заглянути до скупих і ще все недописаних «Споминів» о. Кінаха, то його покликання направду треба приписати надзвичайному проводові Святого Духа. Від малку його серце схилялось до медичних студій, він щиро бажав стати лікарем, а тут якимсь чудом Святий Дух запровадив ідейного і статечного юнака до монастирських мурів, щоб став монахом, місіонером – лікувати душевні рани безсмертних душ.
