17 вересня 2017 р., в Крехівському монастирі була відслужена Архієрейська Божесвенна Літургія з нагоди завершення Міжнародної наукової конференції до 400-літнього Ювілею Василіянського Чину Св. Йосафата, яку очолив Кир Іриней Білик ЧСВВ – Канонік Папської Базиліки Santa Maria Maggiore.
17 вересня 2017 р., в Крехівському монастирі була відслужена Архієрейська Божесвенна Літургія з нагоди завершення Міжнародної наукової конференції до 400-літнього Ювілею Василіянського Чину Св. Йосафата, яку очолив Кир Іриней Білик ЧСВВ – Канонік Папської Базиліки Santa Maria Maggiore.
Четверта сесія Міжнародної наукової конференції до 400-літнього Ювілею Василіянського Чину Св. Йосафата, суботнього дня 16 вересня, була присвячена суспільному служінню та релігійному етосу ченців василіян.
Четверта сесія Міжнародної наукової конференції до 400-літнього Ювілею Василіянського Чину Св. Йосафата, суботнього дня 16 вересня, була присвячена суспільному служінню та релігійному етосу ченців василіян.
Четверта сесія Міжнародної наукової конференції до 400-літнього Ювілею Василіянського Чину Св. Йосафата, суботнього дня 16 вересня, була присвячена суспільному служінню та релігійному етосу ченців василіян.
Четверта сесія Міжнародної наукової конференції до 400-літнього Ювілею Василіянського Чину Св. Йосафата, суботнього дня 16 вересня, була присвячена суспільному служінню та релігійному етосу ченців василіян.
15 вересня провідні національні й міжнародні науковці розповідали про два основні блоки історії Василіянського чину. Перша секція мала назву «Священомученик Йосафат Кунцевич. Мартирологія Чину», а друга розглядала організаційну структуру та внутрішнє життя Чину.
15 вересня провідні національні й міжнародні науковці розповідали про два основні блоки історії Василіянського чину. Перша секція мала назву «Священомученик Йосафат Кунцевич. Мартирологія Чину», а друга розглядала організаційну структуру та внутрішнє життя Чину.
15 вересня провідні національні й міжнародні науковці розповідали про два основні блоки історії Василіянського чину. Перша секція мала назву «Священомученик Йосафат Кунцевич. Мартирологія Чину», а друга розглядала організаційну структуру та внутрішнє життя Чину.
СВЯТОСЛАВ, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Української Греко-Католицької Церкви, Високопреосвященним і Преосвященним владикам, всечесним отцям духовним, преподобним ченцям і черницям та мирянам помісної Української Греко-Католицької Церкви ПРОГОЛОШУЮ ТА ОПРИЛЮДНЮЮ
